Фразеология (Поняття про фразеологізм) (referat)

Посмотреть архив целиком









Реферат


Тема: Поняття про фразеологізм















Студентки 1 курсу 2 групи

стомат.факільтету

зуботехнічного відділення

Гаврильченко Діани


г.Одеса .2003 р.







Фразеологія як розділ науки про мову.

Фразеологією(гр.phrases- зворот, вислів і logos- поняття ,вчення) називається розділ мовознавства, що вивчає усталені мовні звороти.

Об’єктом дослідження фразеології як розділу мовознавства є стійкі вислови ,їх семантика, структура ,походження, роль у мові, взаємозв’язок з іншими мовними одиницями , зокрема словом і реченням.

Фразеологією називають також сукупність усталених зворотів певної мови. Фразеологія кожної мови - це скарбниця народу, здобуток його мудрості й культури , що містить багатий матеріал про його історію ,боротьбу з гнобителями й нападниками . про звичаї , ідеали , мрії й сподівання .Так , в усталених зворотах пропав, як швед під Полтавою ,висипався хміль із міха та й наробив ляхам лиха звучить відгомін боротьби з чужинцями. У сталих словах казав пан кожух дам, та слово його тепле; богу слава , а попові дай сала –ненависть і зневага до гнобителів . а історія виникнення усталених словосполучень перемивати кісточки , сім п’ятниць на тиждень , ні пуха ні пера та ін .піднімає завісу над звичаями, віруваннями ,обрядами наших предків . Тому-то фразеологія привертає увагу мовознавців, істориків, етнографів ,філософів.

Стійке сполучення , що являє собою змістову цілісність і відтворюється в процесі мовлення, називається фразеологізмом .Наприклад: покласти зуби на полицю; повісити носа; як рак свисне ;з вогню та в полумя.

Фразеологізми ,з одного боку , мають ознаки , спільні з словами, словосполученнями і реченнями , а з другого - відрізняються від них.

Як і слова, фразеологізми 1) не користуються щоразу ,а відтворюються як готові ,наявні в мові одиниці з певним значенням, 2)Відзначаються стійкістю складу і сталістю структури, 3)часто позначають одне поняття і вступають у синонімічні звязки з словами, 4)виконують ту ж функцію, що й слова .Наприклад: накивати пятами- втекти ; пасти задніх-відставати.

На відміну від слів фразеологізми 1) складаються із самостійних одиниць мови – слів. Які найчастіше функціонують окремо та мають відповідні форми, 2) відрізняються більшою точністю значення, яке частіше, ніж у словах ,супроводжується образною характеристикою .Наприклад: пройти вогонь і воду; чужими руками жар загрібати.

Фразеологізми мають сталу конструкцію, одні й ті ж компоненти ,заміна чи доповнення руйнує їх.


Фразеологічне багатство української мови.

Основні групи фразеологізмів.

З давніх - давен народ із покоління в покоління передавав усталені звороти – чудові перлини народної мудрості .Серед фразеологізмів можемо найти такі, що прийшли в українську мову ще із спільнослав’янської і давньоруської( водити за носа , іду на ви) і засвоєні зовсім недавно ( з космічною швидкістю, потрібний як стоп – сигнал зайцю ).

Немає такої ділянки , галузі життя, буття народу ,які б не характеризувались усталеними зворотами. У фразеологізмах виражаються явища розумової діяльності( ламати голову; сушити мозок; перебирати в памяті) , психічного стану ( бути на сьомому небі; сам не свій; руки опустити ; на дибки ставати), взаємин між людьми ( посадити в калюжу ; давати прочухана; носити камінь за пазухою ) ,стану людського організму (носом клювати ; зуб на зуб не попадає ),дається оцінка людей явищ ,дій (ні риба, ні мясо; на розум не багатий; як сніг на голову) та ін.

Серед українських фразеологізмів є традиційні формули – власне українські каламбури ( на городі бузина , а в Києві дядько ; трошки гречки , трошки проса . трошки взута , трошки боса),образні порівняння (старий ,як світ; чистий, як сльоза),доброзичливі побажання (великий рости; будь здорова ,як вода ,а багата ,як земля),припрошування (гостинно просимо; чим багаті, тим і раді),різні примовки ( скільки літ ,скільки зим) і т. ін.

Велику цінність становлять прислів’я і приказки, які також належать до фразеології .Вони всебічно й багатогранно відтворюють різні сторони життя народу : возвеличують духовні цінності ,таврують ганебне , висміюють вади , висловлюють співчуття, поради , вчать ,наставляють і виховують людей .Наприклад: мир та лад- великий клад; правда кривду переважить; не місце красить людину ,а людина місце ;скільки вовка не годуй, а він у ліс дивиться .

Фразеологічні звороти являють собою смислову і структурну єдність. Ступінь спаяності слів у фразеологізмі. Співвідносність їх із значенням усього звороту різні.

За ступенем структурно-семантичної спаяності можна виділити дві групи фразеологізмів : неподільні словосполучення і розкладні щодо змісту усталені звороти .

Значення частини неподільних фразеологізмів не мотивується значенням складників-слів( за вухом не свербить, на гарячому зловити ,дати гарбуза), значення інших безпосередньо пов’язане із семантикою слів, що входять до їх складу (мозолити язика, знати пальці). Деякі неподільні фразеологічні одиниці характеризуються наявністю застарілих ,не вживаних у сучасній літературній мові слів і граматичних форм та відсутністю живого синтаксичного зв’язку між їх компонентами: точити ляси, зняти бучу, збити з пантелику ; от тобі й на , пиши пропало.

Розкладні щодо змісту усталені звороти складаються із компонентів . що зберігають певну самостійність і можуть замінюватися іншими словами або являють собою семантично подільні усталені звороти із вільно поєднуваних слів. Сюди належать і приказки ,прислівя , афоризми. Наприклад : зачепити честь(самолюбство ,гордість, інтереси ); порушити питання (справу) ; охопити оком (поглядом ,зором); сльозами горю не поможеш.


Фразеологічні одиниці з структурою словосполучення і речення .

До кожного фразеологізму входить,як правило, не менше двох складників. Це можуть бути повнозначні слова з службовими і без них (все тече , все міняється ; решетом воду носити ; серце з перцем), повнозначне і службове слово(не промах , з пелюшок , на порі ) і навіть тільки службові слова (або-або , від і до , за й проти ).

Структурно-граматична організація фразеологічних одиниць надзвичайно різноманітна. Проте слова в них повязані за правилами української граматики й усталені звороти мають структурні відповідники серед вільних сполучень слів. Наприклад : громада - великий чоловік і Надія - передова доярка або в серці похололо і в лісі потемніло.

За структурно-граматичним оформленням виділяють дві основні групи фразеологічних одиниць: фразеологічні одиниці , співвідносні із 1) словосполученням і 2) реченням.

Фразеологічні звороти , співвідносні з словосполученнями . можуть мати структуру як підрядного ,так і сурядного словосполучення , тобто такого , що складається із незалежних одне від одного слів.

Фразеологічні одиниці типу урядних словосполучень – найчастіше поєднані сполучниками сурядності ( переважно єднальними ) повторювані повнозначні слова – іменники , прикметника . дієслова , прислівники. Наприклад : плоть і кров ; молодий та зелений ; ні живий ні мертвий ; і вашим і нашим ; ні се ні те ; і днює і ночує ; ні кує ні меле ; рано чи пізно.

Фразеологізми типу підрядних словосполучень складаються, як і всі звичайні словосполучення, з головного (стрижневого) слова і одного чи кількох залежних слів або словосполучень. Наприклад : підносити до неба ;змінити гнів на милість ; тримати в чорному тілі.

Головним словом найчастіше буває іменник або дієслово. Фразеологічні одиниці , головним словом у яких є іменник , другим складником можуть мати узгоджений з ним прикметник , дієприкметник , порядковий числівник , займенник (морський вовк , девятий вал , на всю губу ) , а також іменник у непрямому відмінку з прийменником чи без нього (гріш ціна .гра з вогнем , без сорому казка , птиця високого польоту ).

Досить поширені в українській мові фразеологічні одиниці – словосполучення , головним словом яких є дієслово . Залежним у них найчастіше виступають іменники в різних формах з пояснювальними словами і без них: не давати спуску; наробити шелесту; підносити до небес ; робити з мухи слона. Залежне слово може бути виражене прикметником у ролі іменника ,займенником , неозначеною формою дієслова ,прислівником : загнати на слизьке , давати прикурити , зводити нанівець .

Досить багата українська мова на фразеологізм типу порівняльних зворотів – різновиду приказок : як сир у маслі , як у містку дірка , як корова язиком злизала.

Фразеологічні одиниці , що мають форму речення ,можуть являти собою повідомлення , що й виступає реченням ,або називати певне явище і входити до складу речення як його член . Самостійними повідомленнями є прислівя ,приказки , крилаті вислови та ін. Наприклад : згода дім будує , а незгода руйнує ; бачили очі , що купували ; миру не ждуть – мир завойовують.

Фразеологічні одиниці типу речення , що входять до складу речення , виконуючи функцію певного члена . Наприклад : у нього грошей – к у р и н е к л ю ю т ь.


Фразеологізми ,спільні для української і російської мов , та фразеологічні відповідники.

У скарбниці обох близько споріднених мов багато спільних усталених зворотів . Частина їх прийшла в фразеологію із спільної основи - давньоруської мови , інші з’явилися пізніше як наслідок постійних контактів між братніми мовами.

Спільними для обох мов є фразеологізми . створені на праслов’янському мовному ґрунті і поширені в усіх або більшості слов’янських мов (водити за ніс ; мати зуб ; як на долоні),та фразеологічні одиниці давньоруського походження (перемивати кісточки ,під гарячу руку ).Багаті українська та російські мови на спільні фразеологічні одиниці , засвоєні з давньоруських пам’яток , літописів тощо. Наприклад : лисиці брешуть на щити ; ламати списи ; мертві сраму не імуть .


Случайные файлы

Файл
31301.rtf
160464.rtf
82241.rtf
19282.rtf
ref-16175.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.