Поети Молодої музи (78177)

Посмотреть архив целиком

Поети “ Молодої музи”.


Чи не парадокс, що поетична назва літературноі групи, яка існувала у Львові на початку нашого століття , — ”Молода муза”, досі пов”язана у нашій уяві не з молодістю і поезією,а,навпаки, із занепадництвом і чимось антипоетичним і антиєстетичним ?На жаль ,це так . Єдиною втіхою може бути те, що взагалі чули про “Молоду музу” лише ті, хто вивчав украінську літературу у вузі, у школі ж про “Молоду музу” взагалі не згадували (не було у програмі), а твори учасників групи не друкували.

Хто ж були ці “молодомузівці” чи музики , як вони себе самі себе називали,що зблиснули на обрії української літератури на початку століття?..

Назвемо їх імена—Михайло Яцків,Петро Карманський,Василь Пачовський, БогданЛепкий, СтепанЧарнецький, СидірТвердохліб Остап Луцький...Близьким до цієї групи був юний тоді Михайло Рудницький,що під її крилом починав свою літературну діяльність. Утім, “Молода муза” не була організаціею,яка веде облік своїх членів чи має розроблений статут чи програму.Це був радше клуб літераторів,до якого тяжіло чимало молоді ,що працювала в різних галузях мистецтва: композитор Станіслав Людкевич,скульптор Михайло Паращук, живописець Іван Сиверин,скрипаль і маляр Іван Косинин, флейоніст Осип Шпитко...

Були серед них чи,радше,коло них богемісти,“митці життя" талант яких більше розкривався в розмовах, а не в творах. Треба враховувати, що “молодомузівці” не мали жодного приміщення ,де б вони могли збиратися. То й не дивно—гурток становила молодь,вихідці із сіл та провінційних містечок Галичини, вчорашні випусники університету або ті ,що його не закінчили, канцеляристи, вчителі гімназій чи ”вільні художники”.

Олімпом “Молодої музи” була кав’ярня, напише пізнішенаймолодший її учасник М. Рудницький. Кав’ярня “молодомузівців” — “Монополь”. Місце було зручне з усіх боків.По-перше,щоб зайти сюди, треба було мати якийсь гріш на склянку кави ,і при ній можна було посидіти весь вечір. По-друге, тут були свіжі газети й журнали . По-третє , сюди приходила різна публіка з якою можна було подискутувати . Пожвавлення приносив приїзд до Львова Богдана Лепкого,якого називали “професором”.Лепкий “мав викладати“ в Краківському університеті,але професором став набагато пізніше.Він віддавав багато часу педагогічній роботі . На творчість лишалися вечірні та нічні години.

І все ж таки його положення було краще ,ніж інших скажімо Яцківа чи Карманського. Мали “молодомузівці” й свого мецената . Ним став сільський священник з Тернопільщини Михайло Світенький.

Коли він приїздив до Львова , неодмінно пригощав своїх друзів- літераторів вечерею чи обідом .Про що точилися розмови у кав”ярні ? На основі спогадів учасників групи можемо уявити атмосферу палких дискусій та суперечок ( її описав у романі “Шрами на скалі “ Р. І ваничук ). Б. Лепкий , приїхавши з Кракова, розповідає про тамтешні новини­, твори С.Пшибишевського С. Жеромського,К. Тетмаєра , розповідає цікаво,вносячи в обстановку домашнє тепло та затишок .Остап Лукицький намагається вдихнути ентузіазм в душі колег , які стурбовані тим , що галицьке громадянство їх не сприймає і не розуміє, Сидір Твердохліб носиться з планами видань творів “молодомузівців” іншими мовами а практичний Володимир Бирчак своїм тверезим підходом до видавничих та фінансових справ спускає поетів на грішну , але реальну землю .Василь Пачовський безжурний , але певний свого покликання ,кепкує з італійської єкзотики Петра Карманського, а Яцків , у натурі якого твердий селянський глузд з нахилом до іронії поєднаний з химерністю, вражає обізнаністю з новими європейськими іменами , ідеями ,течіями . І всі прагнуть оновити українське мистецтво , кожнийволіє творити для вічності .Та чи не найважливішими для нихбули майже щоденні зустрічі та розмови з Іваном Франком.

Щоб передати атмосферу цього спілкування , наведу уривок зі спогадів П . Карманського:”Приходив кожного дня під вечір до нашої кав’ярні “Монополь”незамітно,без шуму, немовби соромився, що важився засісти при одному столі з огрядно одягнутими, якими ми намагалися бути . Випивав свою чашку чаю , виймав з кишені в камізолі срібну монету і бавився нею . І ждав на нагоду побавитися з нами — молодими . Та приходилося звичайно ждати без успіху . Нам зашивалися роти в його товаристві , бо ми добре знали гостроту його язика та великі відомості , з якими не один із нас не міг суперечити— Говоріть що ! — врешті відзивався Франко, якому хотілося поговорити і забути про те , що після цілоденної мозольної праці в Товаристві ім. Т. Шевченка дожидає його не менш важка робота дома .Він же не дурно таскав під піхвою цілий оберемок всіляких рукописів і коректи ! І хтось із сміливіших важився заговорити. Він слухав і ждав.Та коли приловив співрозмовника на якій фразі , що йому неподобалася , не втерпів ,щоб не пришпилити його звичайним “дурниці говорите”. І аж тоді розв’язувалась його губа. Ми довідувались чимало такого, чого були б не вичитали ні в одній книжці , ані не вчули від нікого із сучасних “.

Взаємини Франка з “молодомузівцями “ були складними й неоднозначними. На жаль, досі це цікаве й дуже важливе для нашої літератури питання не досліджувалось у всій його складності, вонопросто збувалося тезою про те , що Франко різко критикував як теоретичну платформу цієї групи , так і твори її представників.

Критикував , і різко , хоч завжди цікавився творчістю своїх молодих колег, стежив за кожним , відгукувався на нові їхні книжки . “Був невмолимим суддею у мистецьких справах , — закінчує свій спогад про Івана Франка П. Карманський, — і прямо дивував нас своєю грибокою аналізою творчості нашої і чужої,хоча розходився у своїх поглядах з нами і не мав виправдання для наших ідеалів модернізму...

Хоч не можна сказати, що легковажив нами . Тішився, якщо вдавалося знайти йому в наших писаннях щось , що підпадало під вимоги його естетичних канонів , і хоча гнівили його наша сміливість не тюпати слідами ,споривз нами серйозно”. Донедавна ми могли прочитати лише одну сторінку цієї суперечки — думку І.Франка. Для дослідження ж проблеми і об’єктивної оцінки процесів, які відбувалися на початку ХХ ст. в українській літературі в цілому і на західноукраїнських землях зокрема, потрібно вивчати усі сторони , картину літературного руху в усій його повноті , послухати обидві брати, як то кажуть, pro et contra.

Що ж являла собою “Молода муза” як мистецьке явище? У вислові М. Рудницького,що “молодомузівці” схожі були на подружжя , якепостійно сперечається, але жити одне без одного не може , є глибший сенс. Молодомузівців об’єднювало щось більше , ніж товариські стосунки молодих літераторів ,художників , музикантів, що сходилися в кав’ярні на площі Бернандинів поговорити про мистецькі проблеми. Їх об”єднювало прагнення шукати в мистецтві нових шляхів , визволитися від єтнографізму і вкючитися в річище загальноєвропейського культурного розвитку.

Початком цієї групи як мистецької течії можна вважати появу в 1906 р. журналу “Світ”, до складу редколегії ввійшли В. Бирчак,П . Карманський, О . Луцький та М . Яцків. Сама ж “Молода муза”була створена роком пізніше — в 1907р. Звідки пішла назва —сьгодні сказати важко. М. Рудницький твердив,що її придумав О.Луцький ,у спогадах П . Карманського вона виводиться з новели М. Я цківа “Доля молодої музи “. Дехто приписує її Б. Лепкому. Та річ не так у назві , як у змісті : “Молода муза “ була однією з ланок літературних організацій багатьох країн Європи:”Молода Бельгія”, “ Молода Німеччина “ , “Молода Польща”, що проголосили своїм гаслом символізм і служіння красі. Так , в одному з номерів журналу “Світ” стверджувалося ,що “Молода муза “ репрезентує “відомий в інших народів напрямок декадентський , символістичний , модерністичний, естетичний — і як там його всіляко називають.Мета цього напрямку служити красі”.Як бачимо ,в цей час не було ще чіткої диференціації цих термінів,різні автори вкладали у них різний зміст . Так , Леся Українка захищала “прапор модернізму”, обстоюючи від вульгаризаторської критики С. Єфремова повість Ольги Кобилянської “Царівна”, осуджуючи водночас монернізм польського письменника С. Пребишевського, який полягав у проголошенні “ абсолютної свободи митця “ від суспільства “. Подібне трактування модернізму знаходимо і в М. Коцюбинського, який у листі до О. Кобилянської писав, що “широкі круги читача ...ще знаходяться під впливом реалізму і сливе вороже ставлення до модерних напрямків літературних”. Термін “декаденство” теж вживається часом для означення художньго новаторства.Відомий поєт і літературознавецьВ . Щурат тлумачив його як “артистичним змислом ведене змаганнядо витвору свіжих оригінальних промислів, образів, зворотів мови і форм”. Саме на цій підставі він відніс до цієї течії лирични драму І. Франка “Зів’яле листя “, проти чого автор рішуче запротестував відомим віршем Декадент .

Це сталося ще в 1896 р., за десять років до створення Молодої музи , але ідеї, які лягли в основу цієї групи,вже давно носилися в повітрі. В 1894 р., у Львові читав лекції про бельгійських сивволістів польський поет і літературний критик Зенон Пшесмицький. І І.Франко у статті “Доповіді Міріама” розглянув основні положення цих лекцій.

Однак і містицизм символістів не всі так глумливо й безоглядно відкинули, як це зробив І Франко. Леся Українка у нещодавній статті “Міхаель Крамер” розрізняє містицизм філосовський і поетичний.”Гаупман був містиком настільки,наскількиїм буває справжній поет ...Ми вчуваємо в ній не порив відійти від життя ,що, можливо , звучить в кількох фразах Міаєля Крамера ,а спробу знайти “визвольне слово “,яке визволяє від вавілонськогопрокляття “сімейної самотності”. “Визвольного слова “ шукатимуть і молодомузівці . Втім , родовід цієї літературної групи не слід виводити тільки за однією якоюсь лінією .

Американський славіст Богдан Рубчак у грунтовному дослідженні джерел “Молодої музи”починає її “історію“ із США — від Едгара По який по-своєму поєднав у поєзії європейський романтизм та його містицизм з американським прагматичним підходом, стверджуючи , що поетична мова — це неспонтанний вияв чуттів , а твердий розрахунок , який бере до уваги психологію сприйняття і націлює на єфект , що досягається алітерацією , ритмічними ходами , строфікою .


Случайные файлы

Файл
referat.doc
24676-1.rtf
55914.rtf
53528.doc
38065.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.