Мислителі різних епох (158565)

Посмотреть архив целиком


Представники філософії

Епоха

Основні ідеї мислителя

Праці в даній сфері

Актуальість ідеї в сучасному часі

Платон

Античність

Платон вважав, що суспільство має засуджувати тих, хто не створив сім'ї до 35 років. Нежонаті після цього віку мусять сплачувати відповідний податок. У стародавніх Афінах і Спарті справді існував звичай під час свята весни сікти різками тих, хто ухилявся від вступу в шлюб.Виходив із рівності чоловіка й жінки в подібному спілкуванні.Задля соціальної справедливості Платон пропонував скасувати сім'ю як соціальний інститут. Адже коли дружина й діти у кожного свої, це спричиняє особливі для кожного радощі й печалі, що роз'єднує людей і порушує державну єдність. Статеві стосунки у суспільстві повинні були суворо регламентуватися. Жінці дозволялося мати дітей з 20 до 40 років, чоловікові - з 25 до 55. Дітей, народжених поза зазначеними віковими межами, повинні були знищувати. Держава мала регулювати статеві стосунки так, щоб кращі сходились з кращими, гірші - з гіршими. Потомство кращих жінок і чоловіків необхідно було виховувати, гірших - знищувати. Виховання дітей - компетенція держави, матерям не треба знати своїх дітей особисто. Тоді кожна з них буде любити всіх дітей-ровесників своєї дитини як своїх імовірних дітей, що зміцнить єдність держави.

диалог “Государство” “Определения”. “Филеб” «Пир» “Федр”

Зважаючи на жорсткість платонівського режиму тяжко його уявити в дії в сучасності.Сучасний демократичний устрій суспільства має в своїй основі слугування людині, а не навпаки, як в ідеї Платона.З його вчення можна взяти на замітку ідею стимулювання сім”ї, дітонародження, але не такими жорстокими шляхами, також ідея рівності чоловіка та жінки має сенс. Ідеї ж скасування сім”ї як соціального інституту, на мою думку, потягне за собою збайдужіння батьків до дітей і навпаки, так як вони один одного не знатимуть. Знищення слабких та таких людей “які не підходять для розвитку ідеальної держави” не виправдовує себе, не є демократичним, а є проправним, так як і знищення дітей, від “гірших” батьків, та тих які народженні поза дозволеними межами.

Арістотель

Античність

Він стверджував, що чоловік має владарювати над жінкою. За Арістотелем, держава виростає з сім'ї, котра є першим видом спілкування людей.Торкаючись родинних стосунків, філософ підкреслює, що у батьків почуття любові до своїх дітей завжди більше, ніж у дітей до батьків, тому що це – їх створіння, з якими пов'язані і спогади, і надії на майбутнє.

« Никомахова этика», «Метафизика»,«Большая этика» «Первая аналитика»

З твердження філософа можливо зробити багато виновків про покращення суспільного ладу, використовуючи знання того, що сім”я є першим видом спідкування людей, тому забеспечивши стійкість та стабільність сім”ї можливо удосконалити суспільство, через покращення виховання його членів. Взявши до уваги його твердження про любов батьків до дітей і навпаки, можливо зрозуміти поведінку батьківської сторони по відношенні до своїх чад, зрозуміти деякі конфлікти що виникають в суспільстві, з різних на то причин, зрозуміти дещо тривіальну поведінку батьків.

Конфуцій

(551-479 рр. до н.е.)

Він запровадив теорію, згідно з якою всі сімейні відносини мають засновуватися на обряді "Лі". У конфуціанстві поняття "Лі"охоплює такі споріднені поняття, як "правила поведінки", "обряд", "звичай", "благопристойність". Принцип "Лі"став символом ритуалізованої етики, найбільш загальною характеристикою правильного та навіть ідеалізованого устрою суспільства й поведінки людини. Відтоді, упродовж багатьох віків, конфуціанські норми поведінки регулювали життєдіяльність китайської сім'ї. Вони були штучно скасовані лише з утворенням Китайської Народної Республіки в 1949 р.

«Луньюй»

В цій теорії не враховується індивідуальність людини, що не дає змогу проявити себе як особистість, але вона дає змогу дещо “окультурити” суспільство і зробити його більш безпечним, саме принцип “благопристойності поведінки” в суспільстві мав би місце застосування в сучасному розкріпаченому часі.

Кан Йоу Вей

та Тань Си Тун


У своїх працях вказувалина занепад традиційної сім'ї. Обидва вчені спроектували принцип "рівноправ'я між людьми"на стосунки між чоловіком і жінкою.

Так як суспільна та сімейна діяльність людей тісно між собою пов"язана в емоційному спектрі та впливає одна на одну то проектування принципу рівності дозволить допогти рішенню різних конфліктів без всяких гендерних стереотипів. знання про занепад сім"ї дозволить розробити можливі заходи подолання цієї кризи, розвитку сім"ї як стабільного соціального інституту.

Фей Сяо Тун

Ця праця китайського вченого була перекладена на російську мову. Вона являє собою польове дослідження в селі Кайсяньгун щодо трансформацій, які відбувалися в суспільстві, власне в сім'ї, у зв'язку з переходом від традиційного виробництва шовку до фабричного. Фей Сяо Тун зазначає, що процеси, які мали місце в даному селі, були аналогічними загальнокитайським перетворенням. Автор монографії дає аналіз такого типу сім'ї, як Цзя, або розширений тип сім'ї, розглядає проблеми, пов'язані зі вступом у шлюб, а також таке соціальне явище, як "сяофу"(дослівно "маленька дружина"). Це інститут "маленьких невісток", які були взяті на виховання в родину чоловіка ще в дитячі роки. Також Фей Сяо Тун аналізує питання власності в родині, міжродинні зв'язки в селі.

«Китайське село”

Аналіз питань власності в родині навіть у сучасності має важливе значення, тому що на основі цього у сім"ї виникає багато різноманітних конфліктів, тому знання точної причини допоможе у вирішенні їх. Щодо поняття "сяофу" ("маленьких невісток") вона має в чомусь сенс, адже у сучасному надто розрізненому соціумі важко знайти людину, з якою були б спільні інтереси та прагнення, яка б могла зрозуміти тебе, а в випадку з "мальнькими невістками" любов до майбутньої половинки прищеплюється з дитинства, і ця любов, як до брата чи батьків, довговічніша ніж романтична любов, і є надійнішою, з самого дитинства дітям прививається необхідність компромісу між собою, що у майбутньому стане добрим підгрунтям для стабільної сім"ї.

Ван Ю Бо

Вважає, що на початку періоду родового ладу сім'я перебувала в стані розвитку, пройшовши епоху матріархату, проміжного етапу та дійшла до патріархату. В епоху Сья та Шан родина залежала від роду, тому індивідуальна сім'я не могла здобути незалежного положення, але в епоху Чунь Ціу з розвалом патріархального ладу цей тип сім'ї почав виокремлюватися в незалежну суспільну одиницю. Починаючи з епохи Воюючих князівств і до перших років династії Західна Хань, індивідуальна сім'я стала основною формою та сформувала патріархат.

Знання історичного розвитку сім"ї дає можливість передбачити в деякій мірі майбутній розвиток родини, що важливо в наш час, коли сім"я перебуває у кризі, та потребує негайних рішень, тому вчення є актуальним для сьогодення, і вивчення його допоможе сучасним сімейним індивідам подолати безліч конфліктів. Підтримка сім"ї як незалежної суспільної одиниці в сучасності дасть можливість зростання значення її.

Мо-цзи

Він не визнавав родинної любові як окремого її виду, виступав проти ієрархічності у моральних нормах. Замість принципу "любові до людей"("жень") Мо-цзи вводить принцип "всезагальної любові"("цзянь-ань"). Для того, щоб розвивати все вигідне та знищувати шкідливе, необхідне "об'єднання для заміни роз'єднання", – говорив цей філософ. Роз'єднання людей на близьких та далеких, родичів та чужих, сильних та слабких породжує ненависть, яку можна подолати всезагальною, взаємною любов'ю. Шлях до цього – об'єднання інтересів та цілей окремих людей, скріплене взаємною зацікавленістю, користю. Всезагальна любов означає ставлення до інших, як до самого себе, це любов всіх до всіх, вона не знає різниці в ступенях спорідненості та соціальному становищі, але, разом з тим, в ній реалізується взаємна користь.

У сучасній розрізненій спільноті деякі аспекти цієї теорія могли б бути використані, для споріднення, теорія "всезагальної любові" через об"єднання інтересів, можливо не в повному обсязі, але б могла бути застосована в наш час. Впровадження певних єдиних інтересів для суспільства означало б кінець багатьом конфліктам, війнам, а отже збереженню тисяч-мільйонів життів.В той же час він підкреслював, що в такому разі буде реалізовуватися взаємна користь, що лише б укріпляло суспільство, в якому всі отримують те, чого вони бажають.

Е. Гідденс

На його думку більшість антропологічних досліджень вказують на те, що всі в достатній мірі вивчені суспільства були патріархальними,хоча рівень та суть зверхності чоловіків розрізняються.

З використанням цієї теорії можливо зрозуміти шлях розвитку сім"ї, деякі гендерні стереотипи.

Томас Мор

(1478-1535)

Автор твору «Утопія», справедливим вважав суспільство, в якому існуватиме тільки суспільна власність. Все має належати всім, і хоча ніхто нічим конкретно не володітиме, всі, однак, будуть багаті. Цього буде досягнуто обов'язковою для всіх фізичною працею з шестигодинним робочим днем. Найвища цінність суспільства - людина. Все підпорядковується її здоров'ю. Всі громадяни одягаються однаково, за винятком того, що одяг чоловіків відрізняється від одягу жінок, а одяг одружених - від одягу неодружених. Мода ніколи не змінюється.

Утопія"

Він описав ідеальне суспільство, і єдиним недоліком його теорії є те що, він не знайшов шляхів реалізації її в життя, як і поперідніх ідеях, деякі аспекти могли б мати місце в наш час, наприклад такі як: рівноправність жінок та чоловіків,і відповідно рівноправність всіх в суспільстві, але це має і негативні сторони такі як втрата можливості самореалізації. Обов"язкова для всіх фізична праця - в нашому суспільстві могла б стати основою розвитку економічно стабільної держави, а отже покращення і соціальної ситуації в країні. Його ідея людини, як найвищої цінності, не тільки має сенс, а й втілюється сьогодні в життя.

Томмазо Кампанелла

(1568-1639)

Визнавав астральну залежність розвитку людського суспільства. Водночас він вважав людину істотою вільною, діяльною, здатною впливати на своє буття. Т. Кампанелла змалював образ міста-держави («Місто Сонця»), де існує общинне життя, яке ґрунтується на відсутності приватної власності і на спільній, добре організованій праці. Ця особливість надає великої переваги: немає ні бідних, ні багатих, внаслідок чого не люди служать речам, а речі служать людям. Незалежність від речей дає змогу громадянам зберегти власну індивідуальність, не руйнувати її у

непосильній праці: передбачалася тривалість робочого дня чотири години.

Взявши за основу платонівську ідеальну державу, Т. Кампанел ла вважав, що відсутність приватної власності можлива тільки за відсутності індивідуальної сім'ї. В його суспільстві всі статеві стосунки мали б бути суворо регламентованими. Керівництво визначає, які чоловіки і жінки краще підходять одне одному і коли вони можуть вступати у статеві зносини. Вихованням дітей займається суспільство. Керують суспільством спеціалісти, яким поталанило від народження бути найздібнішими.

Місто Сонця”

В його ідеї створення ідеального суспільства виявляється деяка подвійність: він вважає людину вільною, діяльною, такою, яка має можливість зберегти свою індивідуальність, але в той же час він,як і Платон вважав що держава має керувати статевими стосунками людей, для створення кращих зразків, що лишало людей свободи вибору. Його ідея скасування приватного права позбавила б людей їхніх мотивів діяльності, а також мотивів дітонародження. В той момент як він вважає всих людей рівними він все ж виділяє "керівників" суспільством, цим самим ламаючи свою теорію, а ідея виховання дітей суспільством лишає можливості потенційних батьків самореалізуватися в своїх дітях. Тобто в цій теорії, як і платонівській, людина має підкорятися вимогам держави, а не навпаки,як в сучасному світі.

Еспінас

Якщо розвивалась більш висока суспільна форма, чим сім”я, то це могло статися тільки завдяки тому, що вона розчинила в собі сім”ї, що перенесли корінні зміни, причому не виключено, що саме завдяки цьому ті ж сім”ї як наслідок знаходили можливість організації за безкінечно сприятливих умов.

Теорія має раціональне зерно, яке потрібно розробляти й надалі, потрібно розробити можливі шляхи досягнення тієї мети, яка в ній висловлена, адже реорганізація суспільства в більш сприятливу форму за збереженням сім"ї - це саме те до чого потрібно прагнути в майбутньому.

Томас Гоббс

1588-1679

Розробляючи проблеми моральної та громадської філософії, спростовував точку зору на шлюб як на щось нечисте, протилежне святості, бажаючи повернення земному інституту шлюбу його духовної цінності.

Для того, щоб зрозуміти теорію Гоббса потрібно знати умови, за яких він жив, тобто за умов релігійності, та поклоніння в усьому церкві, яка нав"язувала всім думку про грішність сім"ї в сексуальному аспекті, та аспекті духовного спілкування в родині. Він прагнев повернути цю святість в сім"ю, показати, що шлюб це не лише фізичні та побутові відносини, а й духовні, емоційні. За сучасного занепаду сім"ї найважливіше пам"ятати, що намагався довести Гоббс: сім"я - це твою святиня, де тебе завжди підтримають і зрозуміють, саме таку сім"ю уявляв філософ, і саме до створення такої потрібно прагнути.

Жан Жак Руссо

1712-1778

Відзначався особливою демократичністю в поглядах. Заперечував правомірність суспільної нерівності між статями. Але разом з тим звертав увагу і на їхні природні, функціональні і, в деякій мірі соціальні відмінності.Він допускав диференційований підхід до особливостей жінки та чоловіка.

Найбільш актуальна ідея особливо в сьогоденні. коли у суспільстві існують гендерні стереотипи, але разом з тим існують і тенденції до їх руйнації.Застосування цієї теорії на практиці дозволить урівняти подружжя у правах, зменшити конфліктність ситуації, та дозволить, завдяки диференційованиму підходу з урахуванням особливостей чоловіка та жінки, розвиватися сім"ї та подружжю в правильному напрямку.

І.Фіхте

1762-1814

Наполягав на рівності чоловіка та жінки в шлюбі, розглядав кохання як єдине його моральне підґрунтя.

У наш час, коли зросла кількість шлюбів за вигодою, а разом з тим зменшилась цінність сім"ї, збільшилась конфліктність у сім"ї, ця ідея якби могла бути застосована покращила б ситуацію, адже люди, що люблять один одного з більшим бажанням ідуть на компроміс.

Томас Мальтус

1766-1834

Уповільнення темпів зростання і зменшення чисельності населення Мальтус розглядав як найважливіший засіб встановлення загального благоденства. Він вважав, що існує два види перешкод зростанню населення: руйнівний (голод, війни, епідемії) і запобіжний (утримання від народження дітей). Сам автор цієї концепції, хоча й був через неї відлучений від церкви, надзвичайно негативно ставився до абортів і контрацепції, вважаючи, що шлях до зниження народжуваності у пізнішому вступі у шлюб і сексуальному утримуванні у шлюбі. Зазначимо, що в середині XX ст. мальтузіанська теорія була в основі програм контролю над народжуваністю у країнах так званого «третього світу».

Контролю кількості населення має зерно істини, але за застосування демократичних мір контролю та регулювання, які б необмежували людей в їх самовираженні.

Г.Гегель

1770-1831

Уперше поставив у залежність від умов життя форми сім'ї та шлюбу. Так, сучасну йому сім'ю він вважав зумовленою християнською мораллю та приватною власністю на землю.Маючи історичним чуттям, він побачмв зв”язок певної форми сім”ї і відповідного соціального та політичного устрою. Гегель зробив висновок про те, що правові відносини ворожі сімейному союзу самі по собі. В основі цього висновку лежить ідея про протиріччя між духовно-моральними засадами і зовнішнім (юридичним) регулюванням цих відносин.

З розвитком суспільства розвивалася і мораль, відповідно зараз юридичні сторони шлюбу є немаловажливими для подружжя, хоча, як вірно зазаначив Гегель, ці відносини ворожі по своїй природі сімейним, адже під значенням "сімейних відносин" розуміється відносини взаєморозуміння, прагнення до компромісу, а не відносини які потребують втручання третьої сторони, у вигляді закону. Але саме правові відносини регулюють відносини між особами під час їхнього розлучення

Ф.Енгельс

(1820-1895)

Своє пояснення сім'ї Енгельс починає з самої нижчої стадії, з періоду, коли людина тільки почала відокремлюватися від природи і ще нічого не виробляла, а лише брала собі готові продукти матеріального світу. Енгельс у своїй праці піддав аналізу виникнення сім'ї, виникнення приватної власності і держави, оскільки приватна власність породила сім'ю, а держава стала на захист інтересів приватної власності. Всі ці форми обумовлюють одна одну і не існують одна без одної. В своїй роботі «Походження сім'ї, приватної власності і держави» Енгельс достовірно довів історично перехідний характер різних форм шлюбу і сім'ї, показав, що зміни сім'ї та шлюбу завжди викликались змінами в матеріальному житті суспільства, а становище чоловіка і жінки в суспільстві визначалося положенням їх в сім'ї. Так, сім'я заснована на груповому шлюбі, на думку Енгельса, була результатом дуже низького рівня розвитку продуктивних сил, коли в силу цього люди були змушені жити первісною комуною. Відносини, які складались в такій сім'ї між чоловіками і жінками, з усіма привілеями жінок, з пануванням «материнського права», визначались тим положенням, яке займали чоловік і жінка в первісному суспільстві. Низький рівень розвитку продуктивних сил забезпечував задоволення лише самих обмежених потреб людини, і вся діяльність первісних людей була спрямована на пошук засобів до існування. При цьому в цій діяльності жінка мала ряд переваг над чоловіком, які забезпечували їй провідне становище. Згідно природному поділу праці по статі чоловік воює, ходить полювати і ловити рибу, добуває їжу і виробляє потрібні для цього знаряддя. Жінка працює в домі і займається виготовленням їжі та одягу: варить, пече, шиє, влаштовує житло. Вона була господаркою в домі, а оскільки домашнє господарство в первісному суспільстві було загальним, то жінка займала провідне становище в суспільстві. Це панування жінки в суспільстві, а також те, що при існуючих в той час шлюбних відносинах вона єдино достовірно відомий родитель молодого покоління, було причиною панування материнського права, тобто по матері визначалось походження дітей, по материнській лінії здійснювалось спадкування. Енгельс показав, що ніяке насильство не може з'явитися раніше, ніж виникне лишок продуктів виробництва, тому що для підтримки насильства потрібен певний апарат, так само, як для здійснення самого акту насильства потрібні знаряддя цього. Отже, справа не у фізіологічних чи фізичних перевагах кожного окремого індивідуума над іншим, а в тому, хто привласнює собі лишки виробництва, у кого вони зосереджуються, хто може утримувати апарат насильства. Таким чином, зміна становища чоловіка і жінки в сім'ї не може бути пояснена фізіологічними відмінностями між статями, бо вони існували з перших днів людського життя і не приводили досить довгий період доісторичної епохи до поневолення жінок чоловіками. Енгельс довів, що причиною першого економічного закабалення жінки явилося те, що жінка разом з ростом виробничих сил була відсторонена від суспільної продуктивної праці, а ведення домашнього господарства втратило свій суспільний характер і стало приватною справою кожної окремої сім'ї. Власника майна, а таким став чоловік, не могла тепер задовольнити існуюча система спорідненості по матері і випливаюча з цього система спадкування по материнській лінії. У нього з'явилось природне бажання залишити своє багатство в спадкування своїм, а не чужим дітям, а цього можна було досягти лише при одношлюбності. Енгельс показав, що перехід від полігамії до моногамного шлюбу був викликаний економічними причинами. Досягти правового закріплення своєї влади над жінкою чоловік зміг лише тоді, коли він економічно піднявся над нею. Проте і жінка не добровільно відмовилась від своїх привілеїв і переваг. Так Енгельс писав, що «одношлюбність з'являється в історії зовсім не як примирення між чоловіком і жінкою і ще менше, як найвища форма шлюбу. Навпаки, вона з'являється як поневолення однієї статі іншою, як проголошення невідомого до того часу в усій попередній історії антагонізму статей»

Енгельс достовірно показав розвиток сім"ї в історичному аспекті, у взаємозв"язку з розвитком продуктивних сил та приватної власності, що при аналізі може підказати нам вихід із ситуації, що склалася. Також проаналізувавши теорію Енгельса можливо пояснити витоки стереотипів, пояснити чим вони зумовлені і як деякі з них подолати, пояснюється походження матріархата та патріархата, з чого теж можливо зробити певні висновки та подолат деякі конфлікти в сім"ї, такі як протистояння влади чоловіка та жінки в сім"ї. Він пояснює виникнення одношлюбності, через виникнення приватної власності, що при аналізі теж може при нести користь суспільстві, якщо зробити правильні висновки.

Чарльз Кулі

1864-1929

Він розрізняв первинні групи та вторинні суспільні інститути. Первинні групи (сім”я, сусідство, дитячі групи) являються основними суспільними ланками. Вони характеризуються інтимними, особистими неформальними зв”язками прямим спілкуванням, стійкістю, малим розміром. В первинних групах відбувається соціалізація особистості. Вторинні суспільні інститути (класи, нації, партії) відповідно до теорії Кулі створюють соціальну структуру, в якій складаються знеособлені відносини і в яких індивід являється лише носієм певної функції.

Вчення Кулі чудово охарактеризовує сучасні відносини в соціумі, тому керуючись ним можливо дещо покращити відносини в суспільстві, через вдосконалення способу виховання особистості.

И. Баховен

1815-1887

Його класична праця “Материнське право” положила початок вивченню історії сім”ї та проблем матріархата.Він допустив, що моногамному шлюбу передували полігамні відносини між статями, а патріархату період зверхності жінки в житті первісного суспільства.

«Материнське право” (1861)

Вивчення його праці дає пояснення сучасної ситуації, коли існує тенденція ло повернення матріархату, що, в свою чергу, дає можливість спрогнозувати подальший розвиток сім"ї і, відповідно контролювати дещо цей процес.

Ф.Мак-Леннан

1827-1881

На його думку сім”я в своєму розвитку пройшла три ступені розвитку- від проміскуітета через материнське право до батьківського права. Він предположив: перетворення початкових тотемічних груп в екзогамні матрілінійні групи пояснюється недостатньою кількістю жінок, що було зумовлено звичаєм умертвляти новонароджених дівчаток.

Це вчення в сьогоденні має важливе значання, адже повторюється історія,в Китаї як відповідь на прийняття закону про обмеження кількості дітей в сім"ї, батьки почали вибирати стать дитини за допомогою сучасної техніки(УЗД) і відповідно почастішали випадки від народження дівчаток, через аборти, а надається перевага в народженні хлопчиків, що в майбутньому може негативно відобразитись на світовій ситуації, а саме не лише повернення материнського права, а й війн (через велику кількість чоловіків, що не знайдуть своє місце в суспільстві),можливо навіть панулуальної сім"ї через недостатню кількість жінок при тому, ця нація в більшості заключає шлюби всередині себе. Ми бачимо, що може статися,якщо буде неприняте правильне рішення.

Е.Вестермак

1862-1939

Він вважав, що ні в первісному суспільстві, ні тим більше,в більш пізні часи шлюбним відносинам не був характерний проміскуітет.Він відстоював думку, що людині від самої природи завжди було характерно прагнення до моногамії. Що ж стосовно деяких звичаїв, в яких проявляються пережитки групового шлюбу, то причина їх, як думав Вестермак, в іншому.Так право першої ночі бере свій початок не від проміскуітету, а виникло на основі забобону, що гіменальна кров гнобить нареченого, але при цьому не гнобить короля та священника. В деяких суспільствах була поширена думка, що священик, здійснюючи право першої ночі, тим самим освячував шлюб. Вестермак спростовував теорію Моргана про пунулуальну стадії розвитку сім”ї і, без всяких на те засад, стверджував, що ця форма ніде знайдена на була.

Ми бачимо, як за теорією Вестермака, виникли деякі забобони, також щ теорії можна зробити деякі висновки про прагення людей, про такі поняття як "симпатія" та "антипатія", з розрахунки якої люди вибирали собі партнерів.

Льюіса Генрі Моргана

1818-1881

Сім”я за словами Моргана, - “активний початок, вона ніколи не зостається незмінною, а переходить від нижчої форми до вищої, в міру того як суспільство розвивається від нижчого ступеня до вищого. Навпаки, система роду пасивні, тільки через довгі інтервали часу вони реєструють прогрес в сім”ї за весь цей час, і стерплюють радикальні зміни тільки тоді, коли сім”я уже радикально змінилася” Він перший хто на науковій основі почав вивчати історію первісного суспільства. Книгу “Древнее общество” він писав приблизно 40 років і видав в 1877 році. В ній розкривається теорія єдиного шляху розвитку людського суспільства, обгрунтовується універсальність материнського роду, спростовуючи патріархальну теорію. На величезному фактичному матеріалі Морган проаналізував систему родинних відносин на різних континентах. За його схемою шлюбні відносини пройшли шлях від проміскуітета (неконтролювані статеві стосунки) через групову сім”ю до моногамії. Найбільш важливим результатом всіх його досліджень було встановлення багатогранність історичних типів шлюбно-сімейних відносин і залежність їх від конкретних історичних умов.

Важливим вкладом Моргана як соціолога являється те, що він встановив багатогранність шлюбно-сімейних відносин, також пояснив повний шлях розвитку сім"ї, що дало можливість багато зрозуміти з особливостей сім"ї, як малої соціальної групи та як соціального інституту.Обгрунтовуючи універсальність материнського роду він показує значущу роль матері в сім"ї, але зараз стосунки в сім"ї подружжя прагнуть приблизити до рівності прав. В загальному його вчення надає людині можливість керувати процесом зміни сім"ї, тому що вона озброєна знаннями про історичний розвиток, про фактори впливу, та про залежність сімейних відносин від нівколишнього середовища.

Е. Берджес та Х. Локк

ХХ ст.

В 1945 році була видана книга Е. Берджеса та Х. Локка “Сім”я від інституту до співпраці”. Намагалися довести що, зміни в житті сім”ї відбуваються з причини нормального переходу від інститута (традиційної моделі сім”ї) до співпраці (сучасної моделі сім”ї). Стійкість шлюбу головним образом залежить від психологічних зусиль подружжя. Іншими словами, сім”я змінюється, коли втрачає всі ознаки соціального інституту та перетворюється в вільну асоціацію осіб, які взаємодіють заради своїх особистих бажань та необхідностей, а саме в співпрацю.Вони розуміли зміни в сім”ї не просто як втрату своїх функцій, не в її дезорганізації, а в реорганізації, в зміні всієї суті сім”ї, її структури та функціонування. Гасло “Від інститута до співпраці” був соціологічно наївним, та ідея зміни сім”ї через реорганізацію була розвинена і надалі.

Сім”я від інституту до співпраці”

Як правило, дійсно, стійкість шлюбу залежить від психологічних зусиль подружжя, в цьому виявляється актуальність ідеї. Також має сенс теорія зміни сім"ї через її реорганізацію, але не в сторону співдружності, а можливо в сторону більшої цінності сім"ї, підвищення її ролі в суспільстві. Пояснення сучасного стану сім"ї за цими соціологами дає можливість на дійсно перебудову сім"ї в кращу форму за більш сприятливих умов.

Толкотт Парсонс

(1902-1979)

Зі своїми колегами вперше провів дослідження по визначенню ролі подружжя в суспільстві. Він допускав можливість процеса дезорганізації сім”ї без всякого зв”язку з процесами функціонування та розвитку більш широких громадських структур. Осодливості сімейно-шлюбних відносин в США Т. Парсонс пояснює процесом соціальної диференціації. У зв”язку з зміною рівня структурної диференціації суспільства, пише Парсонс, “зменшується важливість в нашому суспільстві всіх одиниць родинних відносин, крім нуклеарної сім”ї”.Відбувається переміщення всіх основних її функцій,крім двох: первинної соціалізації дітей та емоційної стабілізації дорослих. Парсонс вважає, що це є свідченням не занепаду сім”ї, а її “спеціалізації” та підвищення ролі в суспільстві, так як ці життєві функції виконуються виключно в сім”ї.

Теорія "спеціалізації" сім"ї дійсно має місце в сучасному часі, але це не позитивне явище, а більш негативне, так як зменшується цінність сім"ї, її роль в житті сучасної людини, і це дійсно є деяким підтвердженням занепаду сім"ї як соціального інституту.

Мартін

Лютер


Запропонував нову концепцію сімейних відносин як громадського договору.

Створення сім"ї вже саме по собі є видом громадського договору між двома сторонам про спільне життя, побут, деякі обов"язки один перед одним, тому його ідея є актуальною в сьогоденні, і з її використанням можливо подолати певні конфлікти та спрогнозувати подальший розвиток сім"ї, як соціального інституту.

Мао Дзе Дун

Піддав критиці таке соціальне явище, як шлюб, спланований батьками, без урахування інтересів дітей.

Стаття в листопаді 1919 р. в "Дагунбао”

В сучасному суспільстві при розвитку приватної власності та шлюбів з користі дане питання є важливим для вирішення, адже як сторона суспільних відносин не може бути оминута.Через поширення саме таких сімей, втрачаються цінності та функції родини, тому що хоча подружжя і юридично зареєстровані, але в більшості випадків разом не проживають, саме такі шлюби і плануються батьками, без урахування інтересів дітей, що спричиняє її кризу як соціального інституту, та збільшення кількості конфліктів у родині, адже подружжя не прагне до взаєморозуміння.


Случайные файлы

Файл
66651.rtf
ref-20736.doc
28046-1.rtf
115397.rtf
1994-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.