Економічні системи (181056)

Посмотреть архив целиком

ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 1


  1. Поняття і структура перехідної економічної системи

Поняття "перехідна економіка" з'явилося у науковому вжитку лише після розпаду системи "соціалістичної співдружності" та СРСР. Хоча, зауважимо, деякі риси"перехідної" економічної системи спостерігалися у таких країнах, як Югославія, Угорщина, Польща, Китай. Проблеми трансформації суспільства та економіки постсоціалістичних країн розглянуті багаточисельними науковцями України та зарубіжжя, але поки, ще несформульовано достатньо чіткого, однозначного і несуперечливого тлумачення категорій "перехідна", "транзитивна" економіка, "трансформація" економіки. Зрештою, це є наслідком об’єктивної незавершеності теорії перехідної економіки, яка,"може перебувати лише у плинному, перехідному стані, як і її об'єкт" Головною рисою перехідної економіки визначається "... процес радикальної реструктуризації... як реакцію економіки на запровадження нових принципів господарської діяльності та як головну проблему, вирішення якої визначає довготермінові перспективи економічного розвитку країн з перехідною економікою" Трансформація соціальної структури передбачає зміну, перетворення її істотних рис. Для з’ясування особливостей трансформаційних процесів у сучасному українському суспільстві необхідно зіставити їх з попереднім станом суспільства. Без цього неможливо використовувати основні тенденції розвитку й елементи соціальної структури, що відіграють у ньому провідну роль. У механізмі посткомуністичних трансформаційних процесів зміни соціальної структури відіграють двояку роль. З одного боку, вони відображають соціальні наслідки інституціональних реформ, а з іншого — зумовлюють здатність суспільства до подальших соціальних змін. Таким чином, зміна соціальної структури одночасно відображає і підсумки періоду, що закінчився, і «стартові умови» майбутнього етапу перетворень. Трансформаційна структура відображає системну якість суспільства, особливо значущу в період докорінних змін, а насамперед — його здатність і готовність до саморозвитку, у тому числі й шляхом радикального перетворення й оновлення своїх базових інститутів і соціальної структури.


2. Транспортна структура. Поняття, види і показники

Транспорт – специфічна комунікаційна інфраструктурна галузь матеріального виробництва і сфери обслуговування, яка забезпечує потреби господарства і населення з усіх видів перевезень. Це матеріальна основа розвитку виробничо-технологічних внутрішніх і зовнішніх зв’язків країни. Транспортний чинник здійснює вплив на розміщення і галузеву структуру виробництва, без його врахування не можна досягти раціонального розміщення продуктивних сил. Найважливіша функція транспорту – переміщення людей і вантажів. За призначенням виділяють транспорт загального користування, відомчий, а також особистого користування. За середовищем переміщення розрізняють такі види засобів пересування: залізничний, автомобільний, гужовий, в’ючний (наземний), морський, річковий, озерний (водний), авіаційний (повітряний), трубо-провідний, електронний. Транспортна система – територіальне поєднання взаємопов’язаних видів транспорту, які, взаємодіючи спільно, найповніше задовольняють потреби народного господарства та населення в перевезеннях вантажів і пасажирів. Основними показниками роботи транспорту є вантажообіг, який вимірюється в тонно-кілометрах, і пасажирообіг – вимірюється, відповідно, у пасажиро кілометрах. Вантажообіг – це кількість вантажу, що перевозиться за певний період на певну відстань.


3. Фінансова стабільність і стійкість економічних систем

Трансформаціям структури економічних систем різного рівня ієрархії можуть передувати два типи чинників: об'єктивний розвиток суспільства, нерозривно пов'язаний із науково-технічним прогресом, та цілеспрямоване реформування сукупності наявних інституцій, суб'єктів і взаємозв'язків між ними. Ці чинники об'єднує загроза руйнівного впливу на поточний стан цілісної системи, який неодмінно спричинить її дестабілізацію на макро-, мезо- та мікрорівнях. Однак у випадку коректної стратегії національного, регіонального, галузевого розвитку внутрішні зрушення є необхідною складовою удосконалення, інтенсифікації стабільного зростання різних за рівнем ієрархії економічних систем. На думку більшості економістів, найважливішою вхідною інформацією, на якій має базуватися весь процес стратегічного планування економічної безпеки, є сукупність індикаторів, яка характеризує стан фінансово-економічної сфери. Оскільки головною умовою економічного зростання є ефективне відновлення капіталу, індикатором регіонального розвитку, який відображає тенденції змін людського капіталу, слугує динаміка макроекономічних показників. Про зміни у процесах відновлення матеріального, фізичного капіталу свідчать індикатори галузевого розвитку, передусім фінансово-економічні показники.


ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 2


  1. Загальні риси та еволюція постсоціалістичних країн

Соціально-економічна еволюція країн, що розвиваються, втілюється в різноманітні форми. У більшості цих країн чільне місце відводиться перетворенням в аграрному секторі економіки. Ці перетворення пов’язані насамперед із здійсненням аграрних реформ. Значна увага приділяється розвиткові індустріалізації, яка передбачає розв’язання не тільки техніко-економічних, але й соціально-економічних проблем. Важливим залишається питання підготовки національних кадрів. Соціально-економічні перетворення у постсоціалістичних країнах на шляху до соціально орієнтованої змішаної економіки Перехідна економіка постсоціалістичних країн належить до її реформаторсько-еволюційного типу. Це передбачає необхідність свідомого регулювання перехідних процесів з боку суспільства. Суспільство вибирає насамперед кінцеву мету трансформації економіки, що здійснюється протягом перехідного періоду. Такою метою є перехід до соціально орієнтованої змішаної економіки.


  1. Природно-ресурсний потенціал і його критерії

У плануванні розвитку території важливим є комплексна оцінка впливу господарської діяльності на навколишнє середовище. В таку оцінку доцільно включати мету й необхідність майбутньої господарської діяльності, способи її здійснення, реальні альтернативи, характер і ступінь впливу на довкілля, в тому числі й аварійних ситуацій, можливості зменшення шкідливого впливу на компоненти природи. З огляду на це у практиці планування передбачається розроблення територіальних комплексних схем раціонального використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища. Вони мають містити обґрунтування комплексних заходів з охорони природи, мета яких — запобігати забрудненню довкілля регіонів. ТЕРКСОПи розробляються для окремих міст і великих промислових об’єктів, які мають важливе господарське значення. ТЕРКСОПи дають змогу перейти на проектній стадії до детального розроблення першочергових заходів, спрямованих на охорону здоров’я населення і покращання середовища його проживання, зменшення збитків від утрат основних та оборотних фондів, скорочення втрат від стихійних процесів.


  1. Валютна стабільність і стійкість постсоціалістичних країн

Для Європейського Союзу актуальним стало питання про впровадження у цих країнах єдиної валюти євро. Необхідною вимогою цього є досягнення достатнього рівня економічної конвергенції. Метою критеріїв конвергенції є забезпечення урівноваженого розвитку країн-членів та запобігання створенню напруження між країнами членами. Показники, покладені в основу цих критеріїв вважаються важливими факторами валютної стабільності, порушення якої у найбільш радикальному вигляді характеризується поняттям валютна криза. Дотримання цих критеріїв має як сприяти стабільності євро після його введення у країнах-нових членах ЄС, так і знижувати ризик виникнення валютної кризи у цих країнах ще до цієї події, яка б фактично унеможливила їх приєднання до зони євро у середньостроковій перспективі та несла загрозу для їх економічного розвитку. Валютним кризам у цілому передує більша інфляція, ніж у спокійні періоди. Особливо це характерне для розвинутих країн, якщо її перевищення вимірюється у стандартних відхиленнях, але, якщо перевищення вимірюється у процентах, то у країнах, що розвиваються, воно більше. Проте таке перевищення меншою мірою характерне для валютних криз, пов’язаних з банківськими кризами, а інфляція навіть менша перед гострими валютними кризами. Стосовно валютного курсу більшість досліджень аналізують вплив реального курсу, а не номінального.


ЕКЗАМЕНАЦІЙНИЙ БІЛЕТ № 3


1. Показники і критерії перехідної економічної системи

У 80-90-х роках XX ст. сталися кардинальні й далекосяжні зміни у структурі світової економіки. Досі її формували три укрупнені компоненти. Перший складався з країн із розвинутою ринковою економікою, другий формували країни, що розвиваються, третій - соціалістичні країни. На Заході їх ще називали комуністичними країнами з плановою економікою, керованою з одного центру. Перші дві групи країн розрізняються між собою ступенем економічного розвитку. Він характеризується у світовій економічній літературі численними показниками, серед яких можна виділити основні й деталізовані. До перших належать: обсяг валового внутрішнього продукту, національного доходу, а також ці показники, взяті з розрахунку на душу населення. До інших зараховують погодинну заробітну плату, сукупний експорт та імпорт і його розподіл по регіонах світу, сукупні споживчі витрати та їх диференціацію за статтями витрат, кількість легкових, вантажних автомобілів й автобусів, телефонних ліній, телевізорів і комп'ютерів, виробництво сталі, цементу, електро- та зведеної енергії. Ці показники теж розраховують на душу населення. До даних показників як критеріїв поділу в ранзі основних і деталізованих додають ще галузеву структуру національного виробництва. Перехід має наперед визначену кінцеву мету - ринкову економіку та парламентську демократію.


Случайные файлы

Файл
2375-1.rtf
103195.rtf
60130.rtf
102870.rtf
27337.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.