Всесвітня історія (60304)

Посмотреть архив целиком

ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ, б КЛАС

ЖИТТЯ ПЕРВІСНИХ ЛЮДЕЙ


Первісні збирачі та мисливці

Перші люди з'явилися понад мільйон років тому. Вчені знайшли кістки первісної людини у Східній Африці та Азії. Предками давніх людей були людиноподібні мавпи, що жили на Землі понад 5 млн років тому.

2—1,5 млн років тому предки людини навчилися ходити на двох ногах без до­помоги рук і робити примітивні кам'яні знаряддя праці. 500—100 тис. років тому змінилася зовнішність людей: лоб став вищий, зникли валики над очима, з'яви­лося підборіддя, змінилася рука — розвинувся віддалений від інших великий па­лець. Предки людини почали виготовляти знаряддя праці. Вчені назвали їх «лю­дина вміла». Першими знаряддями праці таких людей був загострений камінь, палка-копачка та дрючок. Саме вміння робити знаряддя праці стало відрізняти людину від тварин. Основна діяльність людей полягала у здобутті їжі. Вони за­ймалися збиральництвом та мисливством.

Давні люди могли жити тільки в теплому кліматі, де можна було обходитися без одягу й житла. Але життя їх було вкрай небезпечним. Не завжди вдавалося знайти достатньо їжі, постійно існувала загроза з боку диких тварин.

Маючи недосконалі знаряддя праці, давні люди не могли жити поодинці: вони б вимерли з голоду або загинули у боротьбі з хижаками. Тому жили групами, спільно добували собі їжу та боронилися від звірів. Такі групи об'єднували кілька десят­ків людей, іноді — більше двох-трьох: більша кількість людей не могла прогодува­тися в одній місцевості. Ці колективи не були постійними. Люди сходились і роз­ходились, нагадуючи цим стадо тварин. Колектив найдавніших людей називають людським стадом.

У процесі праці змінювався не тільки зовнішній вигляд людини, а розвивали­ся також і розумові здібності. Спілкування людей між собою за допомогою нечле­нороздільних звуків поступово перетворювалося на мову, якою з покоління в по­коління передавався накопичений досвід. Удосконалювались і знаряддя праці. Кілька сотень років тому почали виготовлятись знаряддя зручнішої форми — ручні ру­била, матеріалом для яких найчастіше служив кремінь. Із каменю виготовлялись також скребла, ножі, пізніше з'явився спис з кам'яним наконечником, із кісток тварин робили голки й шила, а також гарпуни. Оскільки головні знаряддя праці були кам'яні, то цей час, що тривав 2 млн років, називають кам'яним віком.

Близько мільйона років тому люди навчилися користуватись вогнем.

Користування вогнем


Запечена, більш якісна їжа

Світло вночі

Захист від холоду

Захист від диких звірів, які боялися вогню


Маючи вогонь і досконаліші знаряддя праці, люди могли жити не тільки се­ред щедрої південної природи. Поступово вони заселили більшу частину Африки, Азію, Європу, пізніше проникли до Америки й Австралії.

Близько 100 тис. років тому на землі почалося різке похолодання. З півночі сунув льодовик, що зайняв значну частину Європи і Азії. Саме в цей період з'яв­илися неандертальці — люди, що були невисокі на зріст, мали низький лоб, мо­гутні щелепи, коротку й сильну шию, сутулі плечі. Вони полювали на великих звірів (мамонтів, диких коней, бізонів та ін.), заганяючи їх у штучні (вкриті ями) або природні (наприклад, урвища, яри) пастки.

Мисливство давало неандертальцям не тільки їжу. Із шкур вони шили теплий одяг, нитками для якого служили сухожилля тварин. Першими житлами людей були печери, що захищали їх від дощу, снігу й вітру. На рівнинах люди будува­ли житла з кісток мамонтів, жердин, обтягнутих шкурами тварин.

Приблизно 40 тис. років тому людина стала схожою на сучасних людей. У науці вона дістала назву людина розумна.

Спільна діяльність з'єднувала людей, що призвело до перетворення людського стада на постійні колективи родичів (людей, що походили від одного предка). Та­кий колектив називався родом. У ньому було кілька десятків людей. На чолі родів стояли старійшини — найбільш досвідчені родичі, яких особливо поважали.

Порядок життя, за якого люди об'єднувались у стадо або родову общину, нази­вають первіснообщинним ладом. При первіснообщинному ладі давні люди жили невеликими колективами, спільно працювали і мали спільне майно.


Первісні землероби і скотарі

Близько 13 тис. років тому клімат потеплішав і умови існування людей знову змінилися. Великих тварин стало менше. Натомість з'явилися менші і прудкі звірі, полювання на яких було складнішим. Тому в цей час з'явився лук, стріла з якого летіла далі і точніше, ніж кинутий рукою спис. Було винайдено і кам'яну сокиру, що являла собою прив'язане до палки жилами тварин ручне рубило. Люди опанували ріки, озера й моря, будуючи із зв'язаних стволів дерев'яні плоти. Пізніше — човни. Помітивши, що насіння диких злаків, упавши в пухку землю, проростають, утворюючи колосся, люди почали сіяти їх самі. Так із збиральництва виникло землеробство. Воно краще від збиральництва забезпечувало рід їжею. Найдавніші поселення землеробів виникли в Передній Азії 10 тис. років тому. Першими сіль­ськогосподарськими рослинам були пшениця та ячмінь.

Почалося одомашнення тварин. Першим було приручено собаку, який допома­гав людям у полюванні та охороняв їхнє житло. З луком і собакою людина стала полювати успішніше. Коли у роду було вдосталь м'яса, мисливці не вбивали всіх спійманих тварин, залишаючи живими козенят, поросят, ягнят та інших молодих тварин. Так люди приручили і навчилися розводити свиней, овець, кіз, корів. Так із мисливства виникло тваринництво. Це сталося приблизно водночас із пе­реходом від збиральництва до землеробства.

Землероби жили на одному місці, поблизу своїх полів. Перехід до осілості сприяв розвитку ремесел — виготовленню різних виробів. Люди значно вдосконалили обробку каменю: близько 7 тис. років тому вони навчилися свердлити та шліфувати ка-•З міння, почали виробляти глиняний посуд, обпечений на вогні. Це дозволило пере-^ йти до споживання вареної їжі. З льону та вовни почали ткати тканину, а з неї ?Е шили одяг, легший, ніж із шкур.

5 Перехід до землеробства і скотарства показав, що цілому роду було не під силу їй розчищати ділянки під поля та оберігати великі стада худоби. Тому роди почали ш об'єднуватися в племена. Все плем'я розмовляло однією мовою і мало спільні звичаїОправами племені управляла рада старійшин: вона розподіляла між родами і(!ця для полювання, випасу худоби та землеробства, розв'язувала суперечки між родичами. Для вирішення особливо важливих справ старійшини скликали збори ш'Іх дорослих членів племені.


Культура та релігійні уявлення первісних людей

Із розвитком знарядь праці та збільшенням її продуктивності у стародавніх шодей з'явився вільний час для спостереження за навколишнім світом та спроб його відтворити. Первісні митці зображували те, що для них було найважливі­шим, здебільшого тварин, на яких полювали. Для малювання використовували іолу або природну.фарбу (охру), розчинену у воді. Із кісток і рогів вирізали фі-іурки людей і тварин.

Неспроможність пояснити явища природи призвела до появи релігійних уявлень. Люди обожнювали вітер, сонце, грозу, ріки, ліси тощо, вважаючи, що ними керують надприродні сили — духи і боги, які часто зображувались у вигляді ідолів, висічених іі дерева або каменю. Аби заручитися прихильністю ідолів, їм приносили жертви.

З нерозуміння таких явищ, як сон і смерть, виникла віра в душу, що нібито живе в тілі людини і після смерті покидає тіло, переселяючись у потойбічний світ. Кважалося, що душа може й повернутися в тіло померлого. Тому небіжчикам клали н домовину їжу, предмети вжитку, зброю, прикраси та інші предмети.


Розклад родових общин

Приблизно 7 тис. років тому первісні люди навчились обробляти метали, пер­шими з яких стали свинець, олово, мідь, золото і срібло. Пізніше був винайде­ний міцний сплав міді з оловом — бронза, з якої робилися сокири, ножі, наконе­чники списів, стріл тощо. Винайдення рала, в яке впрягали биків або коней, дозволило нбільшити орні площі та врожайність сільськогосподарських культур. Удоскона­лення існуючих та винайдення нових знарядь дало змогу істотно підвищити про­дуктивність праці. Це зумовило розклад родових общин на окремі сім'ї, які і без допомоги роду почали справлятися з обробітком землі. Родові общини перетвори- 'ш ііися на сусідські, що складалися не тільки з родичів, а й з представників інших §• сусідніх племен. Кожна сім'я виробляла більше продуктів, ніж було необхідно для с^ її існування. Спочатку на знак поваги люди віддавали частину надлишків вож- £5 дям і старійшинам. З часом, укріпивши свою владу і почавши передавати її у 5 спадок, самі вожді стали забирати надлишки продуктів в особисту власність, ш накопичуючи багатства. Так вони перетворилися на знатних людей. Рядові члени ш племен чинили опір новим порядкам. Аби захистити свої багатства від однопле- ^ мінців та чужинців, знать організовувала воїнські загони.



Ознаки держави


Органи влади


Територія — частина


Закони — обов'язкові

і управління —


землі, відділена


для всіх жителів

відділені від


кордонами; місце


держави правила

населення, але


постійного


поведінки,

виступають від імені


проживання


встановлені

всього суспільства


населення


органами влади


Случайные файлы

Файл
90245.rtf
12540.rtf
2277-1.rtf
147311.rtf
19158-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.