Малый географический атлас укр (27892-1)

Посмотреть архив целиком

Північна Європа

Данія (Королівство Данія). Держава на пн. зах. Європи. Займає більшу .частину пів-ва Ютландія і групу о-вів (Зеландія, Фюн, Лоллан, Фальстер та ін.). Данії належать також Фарерські о-ви і о-ів Гренландія. Територія — 43 тис км2. Столиця—Копенгаген (поніад 1,4 млн. жит.). Адміністративно-територіальний поділ—14амтів. Населення—5,2 млн.чол. (1993р.). Офіц. мова — датська. Осн. релігія — лютеранство. Грошова одиниця — датська крона.

Данія—конституційна монархія. Глава держави—король. Законодавча влада — королева і однопалатний парламент. Політичні партії: Соціал-демократична, Ліва ліберальна. Консервативна народна. Радикальна ліва, Соціалістична народна.

Данія — високорозвинута індустріально-аграрна країна. В промисловості переважають дрібні і середні підприємства (7300 компаній). Провідні галузі - машинобудівна, харчова, хімічна, текстильна (80% валової вартості промислової продукції). Сільське господарство — одна із найбільш продуктивних галузей економіки (78,8 тис. фермерів). Виробництво сільськогосподарської продукції в 2-3 рази перевищує потреби. Провід­на галузь — м'ясо-молочне скотарство. Протяжність залізниць — понад 3000 км.

Данія торгує майже з усіма країнами світу. Експорт: 69% — продукція промисловості; 16% — сільськогосподарська продукція. Імпорт: сировина напівфабрикати —56%; машини, обладнання, транспортні засоби —18,5 %.

Фарерські острови. Розміщені в пн.-сх. частині Атлантичного океану в Норвезькому морі. Територія — 1398,8 км2. Адміністративний центр — Торсхавн (15,3 тис. жит.). Населення — 47 тис. чол. (1992 р.), головним чином фарерці. Офіц. мови—датська і фарерська. Осн. релігія—лютеранство. Грошова одиниця—датська крона. Внутрішня автономія Данії. Основ­ні політичні партії: Соціал-демократична, Республіканська, Народна.

північна ЄВРОПА

Більша частина населення зайнята рибальством. Щорічно виловлюють близько 480 тис. т риби. Тваринництво спеціалізується на виробництві молока і баранини. Поголів'я овець — 65 тис. З Данією о-вн пов'язані морськими лініями.

Ісландія (Республіка Ісландія). Держава, розташована на одно­йменному о-ві в пн. частині Атлантичного океану. Територія —103 тис км2. Столиця — Рейк'явік (близько 150 тис. жит.). Адмін. поділ — 23 округи. Населення — 258 тис. чол. (1991 р.). Мова — ісландська. Осн. релігія — лютеранство. Грошова одиниця—ісландська крона. Ісландія—парламент­ська республіка. Глава держави — президент. Законодавчий орган — дво­палатний парламент. Політичні партії — Партія незалежності, Прогресивна партія, Соціал-демократична партія Ісландії, Народний Союз. Економіка країни монокультурна і майже повністю залежить від стану в рибальстві і рибопереробні (вилов риби в 1990 р. — 1517 тис. т). у Ісландія має декілька великих промислових підприємств, які випускають (тис. т. в рік): алюміній—88, феросплави—72, цемент—135. Країна має потужний потенціал гідро- і геотермальних енергоресурсів (50 млрд. квт. год за рік).

1 % території — с.г. угіддя. Галузі с.г.: м'ясо-вовняне вівчарство і Молочне скотарство. В 1990 р. нараховувалось (тис.) - овець — 545, ВРХ — 14, коней — 66. Вироблено молока 110,7 тис. т, м'яса — 10,7 тис. т.

Головний вид транспорту — морський. Експорт — 127,865 млн. ісл. крон, 75,5% його вартості — риба і рибо-йродукти. Імпорт —137,121 млн. ісл. крон (споживчі товари). Головні торг. партнери — країни ЄС.

Норвегія (Королівство Норвегія). Держава на пн. Європи, займає зах. і півн. частини Скандинавського п-ова. Територія — 324 тис. км2, а разом з архіпелагом Шпіцберген, о-вами Ян-Майєн та ін.—387 тис.км2. Населення — 4,3 млн. чол. (1992 р.): норвежці (98%), саами, квени, фіни, шведи та ін. Столиця — Осло (467 тис. жит.). Великі міста — Берген (216 тис.), Трондхейм (140 тис.), Ставангер (99,8 тис.). Офіційна мова — норвезька. Осн релігія—лютеранство. Конституційна монархія. Грошова одиниця—крона Основні політичні партії: Норвезька робітнича. Партія Хейре, Партія Венс-Яфе, Партія Центру, Християнська народна.

Норвегія — розвинута індустріально-аграрна країна. Має значні запаси гідроресурсів, ліси, родовища заліза, міді, цинку, свинцю, нікелю, молібдену срібла, граніту, мармуру та ін. Запаси газу і нафти оцінюються в 6,13 млрд т в перерахунку на нафтовий еквівалент (нафти — 1476 млн. т, газу і газового конденсату — відповідно 1996 млрд. м3 і 113 млн. т).

Домінуюче становище в економіці займають нафтова і газова галузі, на які припадає 14 % ВНП, понад ЗО % експорту. В 1992 р. на континентальному шельфі Норвегії видобуто близько 133 млн. т нафти і газу (в перерахунку на нафтовий еквівалент).

Серед провідних галузей промисловості також нафтохімічна, електро­металургійна, електрохімічна, радіоелектронна, гірничодобувна, целюлозно-паперова, суднобудівна. Норвегія займає провідні місця в світі за виробни­цтвом надушу населення електроенергії, целюлозно-паперової маси, алюмі­нію і феросплавів. У 1991 р. вироблено 111 млрд. квт-год. електроенергії.

В аграрному секторі переважають дрібні фермерські господарства (до 10га землі). Поширена виробничо-збутова кооперація. Провідна галузь-інтенсивне тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Розвинуто вівчарство. Сільськогосподарськими продуктами власного виробництва Норвегія забез­печує себе наполовину. В 1990 р. вироблено: зерна— 1,6 млн. т, картоплі — 487тис.т, м'яса—216 тис.т, молока— 10млн.т. Налічувалось 965 тис. гол. ВРХ, овець — 905 тис. Важливе місце в економіці займають рибальство (ви­лов риби в 1989 р.— 1,8 млн. т), заготівля деревини (в 1989 р.—109 млн. м3).

Основний вид транспорту — морський. В 1990 р. тоннаж торгового фло­ту (судна водотоннажністю понад 100 т) становив 23,6 млн. брутто-реєстровихт. Понад 90% тоннажу зайнято на міжнародних перевезеннях. Норвегія посідає одне із перших місць у світі за внутрішніми перевезеннями пасажирів літаками. Залізниці — 4,04 тис. км, автошляхи — 88,8 тис. км. Експорт:

продукція нафтодобувної, нафтохімічної, деревообробної, електрохімічної, електрометалургійної промисловості, деякі види продовольства. Імпорт:

мінеральне паливо, боксити, залізні, марганцеві і хромові руди, автомобілі. Осн. торгові партнери: Великобританія, Швеція, Німеччина.

Шпіцберген. Архіпелаг за Північним Полярним колом (74-81° пн. ш.. 10-35° сх. д.). Територія — 62,7 тис. км2. Включає понад 1 тис. о-вів. Корінного населення немає; проживає близько 2 тис. норвезьких і 2 тис. російських громадян (1987 р.), які займаються видобутком вугілля.

Шпіцберген разом з розміщеним на південь о-вом Ведмежим утворюють адм. округ Норвегії Свальбард, яким управляє губернатор, призначений королем Норвегії.

Офіційно Шпіцберген є частиною норвезької території з 1925 р.; одно­часно був прийнятий «Гірничий статут», що регулює порядок ведення тут гірничих робіт. На архіпелазі є консульство Росії, 2 російських поселення

Баренцбург і Піраміда. 60% території архіпелагу вкрито льодом. З корисних копалин промис­лове значення має кам'яне вугілля. Норвегія добуває вугілля в районі селища Лонгйєрбюен (350 тис. т), Росія — в р-ні Баренцбурга і Піраміди (300 тис. т, дані за 1988 р.).У водах архіпелагу водяться тріска, палтус, гренландський тюлень,

нерпа, білуга.

Фінляндія (Фінляндська Республіка). Держава в Пн. Європі. Територія - 337 тис. км2. Населення — понад 5 млн. чол. (1993 р.), 93,5 % — фіни, 5,3% — шведи. Столиця — Гельсінкі (500 тис. жит.). Інші великі міста:

Тампере (172,5 тис.), Вантаа (155 тис.), Еспоо (170 тис.). Турку (160 тис.). В адм. відн. — 12 лян (губерній). Офіційні мови — фінська і шведська. Осн. релігія — лютеранство. Парламентська республіка. Грошова одиниця — фінляндська марка. Основні політичні партії: Демократичний союз народу Фінляндії, Демократична альтернатива. Партія центру. Національна коалі­ційна.

Фінляндія —розвинута індустріально-аграрна країна з сучасною промисловістю і інтенсивним сільським і лісовим господарством. Головне при­родне багатство країни — ліс (близько 65 % території). З корисних копалин є титаномагнетити, мідні, цинкові, залізні руди, нікель, граніт, мармур.

В економічному житті країни важливу роль відіграють монополії. 50 найбільших з них контролюють 3/4 промислового капіталу і виробляють понад половину всієї промислової продукції. В світовому виробництві на Фінляндію припадає 0,36%, але в ряді галузей промисловості (виробництво целюлози, паперу, криголамів) займає провідне місце. Країна не багата корисними копалинами. Продукція лісопромислового комплексу переважає у зовнішній торгівлі. З інших природних ресурсів — титаномагнетити, мідні» цинкові, залізні руди, нікель, граніт, мармур.

Фінляндія бідна мінеральними (крім торфу) енергоресурсами. Потреби в енергоносіях на 70% покриваються за рахунок імпорту.

Основні напрями сільського господарства: тваринництво (дає 70% доходів від с.г.), головним чином молочне; виробництво зерна. В 1992 р. -130 тис. селянських господарств, з них 56% — з ділянками орної землі менше 10 га. Вироблено (тис. т.): м'яса і птиці — 393; молока — 2405; зібрано (тис. т): пшениці — 213, жита — 27, ячменю — 1331, вівса — 998, картоплі —673.

Залізниці — 5,9 тис. км, автошляхи — 78,4 тис. км.

Головні торгові партнери: Росія, Швеція, Німеччина, Великобританія, США.

Експорт: продукція деревообробної і целюлозно-паперової, металообробної промисловості. Імпорт: сировина, напівфабрикати, паіливо.

Швеція (Королівство Швеція). Держава в Пн. Європі, розміщена в сх. частині Скандинавського п-ова. Територія (включаючи о-ви Готланд і Еланд)


Случайные файлы

Файл
30804-1.rtf
115270.rtf
72897-1.rtf
123023.rtf
doclad.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.