Політологія (12002-1)

Посмотреть архив целиком

Політологія

1. Політологія, як наука, її місце в системі гуманітарних наук.

2. Політологія як наука, її об”єкт та предмет.

3. Категорії та закономірності політології як науки.

4 системи методів політологічного пізнання.

5. Політологія та інші галузі суспільствознавства.

6. Основні завдання та функції політології.

7 Зростання ролі і значення науки про політику на сучасному етапі світового соціального розвитку, політичного і духовного оновлення України.

8 Значення політології для формування політичної свідомості і культури студентів.

9. Основні етапи розвитку політичної науки.

10 Політика як соціальне явище, її види та залежність від різних соціальних факторів.

11. Система категорій політології

12. Політика, як наука і мистецтво

13. Діалектика взаємозвязку політики та економіки.

14. . Політика її види

15. . політика її структура та функції.

16. Зміст етнонаціональної політики

17. Економічна політика

18. Пол. Діяльність та її конкретні форми

19. Конституція України про свободу та умови об’єднання громадян у політичні партії.

20. Права людини як критерій гуманізму в політиці.

21. Формування громадянина в умовах становлення Української держави: проблеми та перспективи.

22. Особа як первинний суб’єкт і об’єкт політики

23 Влада як явище сусп-політ. Життя

24. Поняття і функції політичної влади

25. Політична та державна влади

26. Умови ефективного функціонування політичної влади

27. Основні концепції влади

28 Проблема формування і функц. Влади в Україні.

29. Легітимність влади, криза легітимності та засоби її вирішення

30. Демократія- форма пол. та ек. устрою суп

31. Типи політичних систем

32. Політ система сусп-ва:поняття і структура

33. Становлення громадянського суспільства в Україні

34. Основні функції пол. Системи

35. Типи політичних систем

36. -Структура пол. Системи

37. Поняття держави та її головні ознаки

38.Держава за допомогою права регулює суспільні

39 .Форми державного правління та форми державного устрою.

40. Держава як основний елемент політичної системи та її функції

41.Правова держава

42. Громадянське суспільство

43. Політичні режими

44. Політичні режими

44. Визначення демократії, її види та хар-ні риси.

45. Тоталітаризм як соціальний і політичний феномен.

46. Партія як політичний інститут, виникнення та еволюція політичних партій.

47. Типи політичних партій.

48. Відмінність політичних партій від груп інтересів,

49 .Політичні партії правої та правоцентриської орієнтації

50. Політичні партії центриської спрямованості

51. Функції і методи груп тиску

52. Типи груп тиску.

53. Партійні системи.

54. Політичне лідерство.

55. Політична свідомість..

56. Лібералізм та неолібералізм як пол. течі сучасності

57. Лібералізм та неолібералізм як пол. течі сучасності

58. Концепція екологічного соціалізму

59. Фашизм та неофашизм

60. Правий і лівий екстремізм як сучасна ідеол-огія і політика.

61. Політична думка в Україні кінця 19 - початку 20 ст.

1. . Політологія, як наука, її місце в системі гуманітарних наук.

Політика (гр. роlitikе — мистецтво управління державою) — це одне з основних явищ у системі найважливіших сфер життя суспільства: економічної, ідеологічної, правової, культурної, релігійної тощо. Термін «політика» виник завдяки твору видатного мислителя античного світу Арістотеля про державу, правління й володарювання, що мав назву «Політика». політика (гр. роlitikе — мистецтво управління державою) — це одне з основних явищ у системі найважливіших сфер життя суспільства: економічної, ідеологічної, правової, культурної, релігійної тощо Політологія, якою вона є сьогодні — це явище новітнього часу. Вона з'явилася на сучасному етапі людської цивілізації — у період утвердження індустріального суспільства. Організаційне оформлення політологія набула у країнах Заходу лише після другої світової війни, бо ще до середини XX ст. у гуманітарній науці розуміння політичної системи обмежувалося вченням про державу. Політична наука стає самостійною, почєинає активно взаємодіяти з іншими гуманітарними науками, не розчиняючись у них. Спід звернути увагу на те, що політика виступає об'єктом вивчення багатьох гуманітарних дисциплін. У чому ж полягає специфіка політології як науки? Щоб відповісти на це запитання потрібно розрізняти політику у вузькому і широкому розумінні. Загальне визначення предмета політології можна було б запропонувати таке: політологія у більш вузькому розумінні (загальна теорія політики) вивчає специфічну групу закономірностей відносин соціальних суб'єктів з приводу влади.

2. Політологія як наука, її об”єкт та предмет.

Існує цілий комплекс наук, що вивчають політику, які виникли на межі власне політологічних та інших суспільствознавчих знань: політичної філософії, політичної соціології, політичної історії, теорії держави і права, політичної психології тощо. Разом із такими дисциплінами, як політична етнографія, політична демографія, політична статистика, еко- й біополітологія, цей комплекс знань створює політичну науку, або політологію у широкому розумінні.

Поряд із нею існує й політологія у вузькому її значенні — як загальна теорія політики. Специфіка теорії політики полягає в тому, що вона. по-перше, спеціально досліджує політику як цілісний об'єкт, і, по-друге, своїм основним предметом має групу закономірностей відносин соціальних суб’єктів з приводу влади.

Політологія -це комплексна І самостійна галузь сусп. наук предметом якої є аналіз сутності політики як цілісного суспільного явища, визначення основних тенденцій, закономірностей, що діють у різних сусп.політ. системах, розробку обєктивних критеріїв, соц. виміру політики. Можна говорити про цілий комплекс наук, що вивчає політику І виникли на межі власне політолог-х, та ін. суспільно-знавчих знань: політ філософія, політ психологія т ін Разом з такимидисциплінами як політичні етнографія, демографія, статистика. Цей комплекс знань створив політ науку або політологію в широкому розумінні. Існує політологія у вузькому її значеннбі-як загальна теорія політики. Від інших гуманіт. наук її відрізняє те, що вона не торкається окремих аспектів політики та не вивчає політику поряд з неполітичн. обєктами. Специфіка теорії політики полягає в том, що вона, по-перше спеціально досліджує П як цілісний об"єкт і, по-друге, за головний предмет бере групу внутрішніх, іманентно властивих тількі політиці, специфічних зак-тей владних відносин.

3. Категорії та закономірності політології як науки.

Необхідно зазначити, що вихідний теоретичний матеріал пізнання будь-якої науки становлять категорії — найбільш загальні фундаментальні поняття науки, які відбивають найсуттєвіші риси її предмета. Категорії розкривають або необхідні зв’язки, вузлові пункти науки, або найсуттєвіші елементи її структури. У порівнянні з іншими суспільними науками, що досліджують проблеми політичного життя, категорії політології мають конкретніший характер. Так, наприклад, проблема свідомості в соціології досліджується як проблема групової свідомості, в теорії держави й права — як проблема правової свідомості, а в політології — як проблема політичної свідомості.

Серед закономірностей, що відбивають вплив зовнішніх факторів, слід виділити політико-економічну. Ця закономірність відбиває співвідношення між економічним базисом суспільства і політичною владою як елементом надбудови.

Серед закономірностей, що відбивають вплив зовнішніх факторів, слід виділити політико-економічну. Ця закономірність відбиває співвідношення між економічним базисом суспільства і політичною владою як елементом надбудови.

Існує цілий комплекс закономірностей, що відбивають дію внутрішніх зв’язків та тенденцій політичного життя. Це передусім розширення сфери політичного життя й підвищення його ролі у суспільстві, значення народних мас у політичному процесі, в розвитку демократії, самоуправління, у зміні політичних та державних форм.

До закономірностей політичного життя належать також демократизація політичних відносин, підвищення ролі «людського виміру» політичних процесів, ступеня соціалізації, гуманізації політичних відносин, що забезпечують цілісність суспільства.

4 системи методів політологічного пізнання.

У процесі вивчення політичних явищ політична наука використовує різні методи дослідження. Виходячи з того, що у сферу інтересів науки про політику входить величезна за своїми масштабами соціальна практика, політологія використовує власне всі методи інших соціальних наук: філософські, правові, соціологічні, історичні, математичні, логічні (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, індукція і дедукція, аналогія й моделювання тощо). Із суто теоретичних методів можна назвати такі: теоретичний експеримент, математична формалізація, гіпотетично-дедуктивний метод, метод поступового руху від абстрактного до конкретного, метод історичного опису та ін.

Найпоширений серед політологів є діалектичний метод, який хар-ся конкретно-істор підходом до аналізу явиш дійсності, урахуванням впливу на пол явища багатьох різних факторів, що діють у сусп-ві,визнанням пріоритетної дії екон-ї сфери життя сусп-ва, розглядом усіх пол-х явищ і подій у їхньому розвитку.

Також суттєве значення мають системний підхід та структурно-функціональний аналіз.

Системн-й аналіз політологи вважають особливо важливим у пізнавальному відношенні. Цінність і важливість такого підходу полягає у цілісному сприйнятті об"єкта досл-ня та загальному аналізі зв"язків між окремими елементами в межах широкого цілого.


Случайные файлы

Файл
68330.doc
154881.rtf
CBRR5951.DOC
161962.rtf
130997.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.