Організація і фінансування інвестицій (182903)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

1. Зміст і порядок проведення інвестиційних розрахунків при оцінці об'єкта вкладення засобів

1.1 Методи оцінки реальних інвестицій

1.2 Методи оцінки інвестицій у фінансові активи

2. Аналіз інвестиційних альтернатив

2.1 Визначення початкових параметрів інвестиційних альтернатив

2.2 Розрахунок аналітичних параметрів показників інвестиційних альтернатив

Висновки

Список використаних джерел



Вступ


Необхідність забезпечення стабільного економічного зростання, структурних зрушень у національній економіці висуває на перший план проблему генерування ресурсів та їх спрямування у реальний сектор. За умов низького інвестиційного потенціалу держави, недостатнього рівня розвитку фінансового ринку, обмежених можливостей підприємств самостійно фінансувати інвестиційні проекти роль банківської системи в активізації інвестиційної діяльності посилюється, адже банківський сектор розвивається динамічніше, ніж інші сектори економіки й залишається найбільшим сегментом фінансового ринку країни. Актуальними залишаються проблеми оптимізації кількісної структури банків, забезпечення стабільності і достатності ресурсної бази банків, створення спеціалізованих банківських установ, об’єднань, усунення територіальних диспропорцій на регіональному ринку кредитування реального сектору, які негативно впливають на розвиток банківського сектору, зокрема та структурну перебудову економіки загалом.

Здійснення оцінки прийнятності інвестиційних проектів пов’язане з певними труднощами, зумовленими змінами пріоритетів і концептуальних підходів щодо оцінки ефективності інвестиційних намірів позичальника, пов’язаної з визначенням прогнозних даних щодо ефективності роботи об’єкта в майбутньому. З позиції банку (коли банк кредитує інвестиційний проект, бере участь у його реалізації чи надає консультативні послуги) існує велика відповідальність за вибір інвестиційних проектів та високі вимоги щодо достовірності методів обґрунтування цього вибору та оцінки їх ефективності.

На жаль, проблемам розробки таких методів у нашій країні приділяється недостатня увага, що зумовлено помилковою точкою зору щодо бездоганності методик, які застосовуються у розвинутих країнах, та можливості їх безпроблемного копіювання в умовах України. Необхідно зазначити, що хоча методи оцінок інвестиційних проектів, умови їх застосування та вимоги щодо їх вихідної інформації визначені і відпрацьовані міжнародною практикою країн з розвинутою ринковою економікою, не потрібно розраховувати на їх універсальність і досконалість.

Причини такої оцінки полягають у складності моделювання динамічних фінансово-економічних процесів у сучасних умовах української економіки. Сучасний стан економіки характеризується важко прогнозованими темпами інфляції, змінами цінової структури, нестійкістю податкового законодавства і системи пільг. До того ж існує істотна розбіжність між фінансовою звітністю й оподаткуванням підприємств країн Західної Європи і США та відповідним законодавством України. Під час вибору методів оцінки інвестиційних проектів виникає низка питань: чи існують концептуальні розбіжності в методах добору і оцінки інвестиційних проектів на рівні держави, регіону і фірми; які при цьому можуть бути встановлені критерії ефективності інвестиційного проекту; які роль і місце соціальних факторів і як вони мають враховуватись під час реалізації інвестиційних проектів різного рівня. Вирішення поставлених питань багато в чому визначає вибір тієї чи іншої методології і конкретних методичних підходів до оцінки інвестиційних проектів.

Цілі роботи. Розглянути методи оцінки ефективності інвестицій, умови їх застосування та вимоги щодо їх вхідної інформації; принципи оцінки ефективності інвестицій; визначити підходи вітчизняних та зарубіжних фахівців щодо вибору показників оцінки інвестиційних рішень; охарактеризувати переваги та недоліки показників оцінки прийнятності інвестиційних проектів; розглянути методики визначення ефективності інвестиційних проектів з позиції позичальника та з врахуванням інтересів кредитора.



1. Зміст і порядок проведення інвестиційних розрахунків при оцінці об'єкта вкладення засобів


1.1 Методи оцінки реальних інвестицій


Фінансові ресурси підприємства використовуються для фінансування поточних витрат і інвестицій. Інвестиції - це використання фінансових ресурсів у формі довгострокових вкладень капіталу (капіталовкладень).

Інвестування капіталу і його види

Фінансові ресурси підприємства використовуються для фінансування поточних витрат і інвестицій.

Інвестиції - це використання фінансових ресурсів у формі довгострокових вкладень капіталу (капіталовкладень).

Інвестиції можуть бути ризикованими (венчурними), прямими портфельними.

Венчурний капітал являє собою інвестиції у формі випуску нових акцій, що здійснюються в нових сферах діяльності, пов'язаних із великим ризиком. Ризиковане вкладення капіталу обумовлене необхідністю фінансування підприємств, які швидко розвиваються . Найчастіше це відбувається в галузях нових технологій.

Прямі інвестиції - вкладення в статутний капітал компанії з метою одержання прибутку і права на участь у керуванні цією компанією.

Портфельні інвестиції пов'язані з формуванням портфеля : являють собою придбання цінних паперів і інших активів. Портфель - це сукупність зібраних разом різних інвестиційних інструментів для досягнення інвестиційної цілі вкладника.

Принципами формування інвестиційного портфеля є безпека й прибутковість вкладень, їхнє зростання й ліквідність.

Методом зниження ризику значних утрат є диверсифікованість портфеля, тобто покупка певного числа різних цінних паперів. Мінімізація ризику може бути досягнута за рахунок включення до портфеля цінних паперів широкого кола галузей, не пов'язаних між собою. Це робиться для того, щоб уникнути синхронності циклічних коливань їхньої ділової активності. Оптимальна кількість - 8-20 різних видів цінних паперів. При покупці акцій і облігацій одного акціонерного товариства інвестору варто виходити з принципу фінансового леверіджа, що являє собою співвідношення між облігаціями і привілейованими акціями, з однієї сторони, і звичайними акціями з іншої:


Л = [O + А1]/А2,


Де Л - рівень леверіджа;

О - сума випуску облігацій;

А1 - сума випуску привілейованих акцій,

А2-сума випуску простих акцій.

Фінансовий леверідж у цьому визначенні є показником стійкості акціонерного товариства, що відбивається і на прибутковості портфеля інвестицій. Високий рівень леверіджа - явище небезпечне.

Вирішуючи питання про створення портфеля, інвестор повинен визначити для себе параметри, якими він буде керуватися:

Вибрати оптимальний тип портфеля, який може бути зорієнтований на зростання доходу чи на ріст курсової вартості цінних паперів.

Оцінити відповідно до себе співвідношення ризику й доходу.

Визначити початковий склад портфеля (консервативний чи агресивний).

Вибрати схему подальшого управління портфелем.

Інвестування капіталу вимагає урахування процесу інфляції й дефляції. Остання пов'язана з падінням цін, що теж небезпечно для економіки. В Україні кредитори вже навчилися враховувати в умовах надання кредитів величину інфляції, тобто "очікувати" на неї. Величину інфляції додають до звичайного рівня відсотків за кредит, але при цьому варто враховувати попит позичальників на дану позику.

Прийняття довгострокових рішень

Складання інвестиційного плану і його окупності пов'язано з вкладенням коштів на значний проміжок часу для того, щоб допомогти підприємству досягти успіху.

В останні роки оцінка інвестиційних програм стає дуже відповідальною справою. Фінансові можливості підприємств дуже обмежені, тому виникає певна конкуренція між різними проектами. До того ж варто додати, що технології швидко змінюються й зростає вартість проектів. Скласти кошторис капітальних вкладень і їхньої окупності - це означає визначити потенційно необхідні інвестиції, зробити їхню оцінку і вибрати ті з них, які відповідають певним критеріям.

Оцінка інвестицій - це процедура порівняння результатів і витрат проекту на підставі стандартних фінансових критеріїв.

Кожну оцінку треба починати з чіткого визначення, що саме повинна дати інвестиція. Виявлення проблеми, яка буде вирішена за допомогою даного інвестиційного проекту, і визначення можливих альтернатив інвестиції є вирішальним моментом для правильного аналізу.

Більшість капіталовкладень незалежні один від одного. Це значить, що вибір одного капіталовкладення не заважає вибору іншого. Однак буває, коли інвестиційні проекти конкурують між собою за своїми цілями до такого ступеня, що вибір одного заважає вибору іншого. Звичайно так відбувається, коли розглядаються два можливих шляхи рішення однієї проблеми. Такі інвестиційні проекти називаються взаємовиключними.

Другий тип інвестицій стосується послідовних витрат, що робляться на додаток до першого вкладення. Будь-які вкладення в будинки, спорудження й устаткування звичайно несуть додаткові майбутні витрати на підтримку їх у робочому стані, удосконалення і часткову заміну в наступні роки. Такі майбутні витрати треба розглядати вже на першій стадії прийняття рішень.

Всі економічні розрахунки, які використовуються для обгрунтування капіталовкладення, повинні базуватися на проектах і прогнозах майбутніх доходів і витрат. Невірно вважати, що минулі умови залишаться незмінними і для нового проекту. Це потребує від фінансового менеджера здатності прогнозувати майбутні ймовірні зміни сьогоднішніх умов за всіма показниками аналізу.


Случайные файлы

Файл
73775.rtf
15602-1.rtf
ref-14397.doc
166359.rtf
27721-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.