Ракетно-космічна промисловість України (182528)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


ВСТУП

1.ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РАКЕТНО-КОСМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

2. ПРОБЛЕМИ ТРОНСФОРМАЦІЇ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ

ВИСНОВОК

ЛІТЕРАТУРА



ВСТУП


Нові політичні та економічні умови, процеси глобалізації вимагають сучасних організаційних підходів до здійснення космічної діяльності, розв’язання проблем ефективності космонавтики, її комерціалізації. Важливим напрямком удосконалення організаційно-управлінського механізму у цій сфері є створення проектно-орієнтованих виробничо-комерційних систем. Комплексний науково-технічний проект у сфері космічної діяльності е сукупністю заходів, які здійснюються під контролем держави і мають за мету вирішення складної науково-технічної проблеми. Масштабність, складність, ресурсоємкість, висока вартість космічних науково-технічних проектів потребують удосконалення методів їх комплексної оцінки

Кінець XX століття став фіналом ери геополітичного антагонізму, що стимулював розвиток космічної діяльності з моменту її народження. Майже за 50 років свого існування світова космонавтика довела свою значущість в галузях стратегічного, політичного, наукового та соціально-економічного розвитку держав. На сьогоднішній день космічна діяльність інтегрує і використовує досягнення таких найважливіших високотехнологічних галузей, як комп'ютерне програмне забезпечення, електроніка, зв'язок, біотехнології, створення нових матеріалів та ін. Космічна діяльність пов'язана з міжнародною торгівлею та політикою, глобальними ринками, міжнародною конкуренцією, стандартизацією та регулюванням. Глобальна космічна індустрія вже у 1996 році досягла обсягу доходів у розмірі 77 млрд. дол. США і в ній було зайнято понад 800 000 працівників. Космонавтика акумулює цінний банк даних, які використовуються державами в процесі виходу з новими товарами та послугами на світовий ринок. Все це робить космічну діяльність однією з найважливіших рушійних сил світової економіки, знаменує новий—глобальний — етап у її розвитку.


1.ОСНОВНІ ЕКОНОМІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РАКЕТНО-

КОСМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ


Ракетно-космічна галузь України має значний економічний та науково-технічний потенціал. На початок 1992 р. В Україні налічувалося близько 600 спеціалізованих підприємств, які брали участь у створенні ракетно-космічної техніки і на яких працювало понад 250 тис. Кваліфікованих спеціалістів.

Основною продукцією ракетно-космічного комплексу України за часів СРСР були бойові ракетні комплекси стратегічного призначення всіх класів (шахтного, залізничного, морського базування), «а які було зорієнтовано 90% виробничих потужностей. Пише близько 5% потужностей використовувалося для створення космічних засобів наукового і господарського призначення. В Україні створено чотири покоління бойових ракет стратегічного призначення, в тому числі найдосконаліші в світі СС-18 та СС-24. а також високоефективні космічні ракетні комплекси «Циклон» і «Зеніт».

Після розладу Радянського Союзу підприємства ракетно-космічного сектора, як і більшість українських промислових підприємств, опинились у скрутному становищі: було втрачено необмежене фінансування, стабільні замовлення на продукцію, централізовані постачання та управління. Крім цього, гостро відчувалася нестача знань і досвіду роботи в нових умовах ринкових відносин. Усе це істотно вплинуло на стан ракетно-космічної галузі. Відбулося значне скорочення обсягів виробництва як продукції космічного призначення, так і споживчих товарів. Найбільш потужне підприємство галузі «Південмаш», що виробляло за рік близько ста ракет різного призначення, нині випускає близько десяти. Зросла заборгованість підприємств, у тому чисті по заробітній платі. Майже у 5 разів скоротилася кількість працівників.

Завдяки зусиллям Національного космічного агентства України (НКАУ) – спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої впади, створеного для забезпечення реалізації державної політики у галузі космічної діяльності, - кризу вдалось призупинити. Агентство забезпечило:

- об’єднання українських підприємств, що проектують та виробляють ракетно-космічну техніку, з метою вирішення спільних проблем;

- розробку і прийняття відповідної законодавчої бази у сфері космічної діяльності, в тому числі Законів України „Про космічну діяльність” (1996 р.) та „Про Загальнодержавну {Національну) космічну програму України на 1998-2002 роки (1997 р.};

- започаткування процесу ринкових перетворень у космічній галузі.

Важливим кроком у реформуванні космічної галузі є проведення ефективної реструктуризації. Для цього слід провести всебічний аналіз функціонування галузі в сучасних умовах. Уже попередній аналіз показує, що найбільш істотними суперечностями функціонування галузі є суперечності між новими ринковими умовами, що створюються в Україні, та діяльністю підприємств галузі, які докорінно не змінили форм і методів господарювання.

При підготовці та проведенні ринкових перетворень у ракетно-космічній галузі необхідно врахувати основні обмеження, що випливають із зобов’язань України в межах відповідних міжнародних і національних документів. Найзначнішими зовнішніми обмеженнями є зобов’язання України в рамках співробітництва з Міжнародним валютним фондом, Міжнародним банком реконструкції та розвитку, зобов’язання в рамках додержання режиму щодо непоширення ракетних технологій (РКРТ). Зобов’язання в рамках роззброєння та конверсії військового виробництва. Крім того, слід враховувати національні економічні та політичні пріоритет, що випливають, перш за все, з положень „Стратегії економічного та соціального розвитку України на 2000-2004 роки”. Концепції державної промислової політики України.

Реструктуризація космічної галузі передбачає вирішення основних проблем, які постали перед більшістю високотехнологічних підприємств. Насамперед, це;

- неефективне використання наявних ресурсів підприємствами галузі;

- нестача оборотних коштів, дешевих кредитів для розвитку підприємств;

- неефективне використання власних технологій;

- наявність істотних політичних і фінансових ризиків для іноземних партнерів при співробітництві з підприємствами галузі;

- відсутність достатнього досвіду та знань у сфері менеджменту, маркетингу, фінансів і сучасних ринкових відносин.

Ракетно-космічну галузь України складають близько ЗО підприємств різних форм власності. Більша частина – державні підприємства, решта – акціонерні товариства. Усі вони входять до сфери управління НКАУ. Державні підприємства підпорядковані НКАУ безпосередньо, в акціонерних товариствах агентство має контрольні чи блокуючи пакети акцій. Попередній аналіз чинної системи управління підприємствами галузі показує її значні недоліки.

Недосконала законодавча база не дозволяє ефективно здійснювати управління державними підприємствами. Відповідно до Законів України „Про підприємства в Україні” (1991 р.}та „Про власність”(1991р.), закріпленим за державним підприємством майном і прибутком розпоряджається його колектив. Майже єдиною підоймою впливу з боку НКАУ є призначення і звільнення директора державного підприємства, але для ефективного впливу цього недостатньо. Таким чином, колектив підприємства фактично на свій розсуд управляє майном, яке йому не належить {належить державі). На практиці така ситуація призводить до відсутності стимулів для розвитку виробництва, ефективного використання державного майна.

Необхідно детально вивчити ситуацію на кожному державному підприємстві і розробити відповідну програму їх реструктуризації, суть якої полягає в перетворенні державних підприємств на сучасні ринкові структури (наприклад, акціонерні товариства), що забезпечить підвищення їх прибутковості.

НКАУ має всі правові підстави для здійснення управління даними підприємствами (володіючи контрольними чи блокуючими пакетами акцій) через механізм призначення уповноважених осіб. На практиці це реалізується призначенням однієї з посадових осіб НКАУ (за погодженням з Фондом держмайна) як уповноваженої особи. Разом з тим, щоб здійснювати ефективне управління підприємством у ринкових умовах, уповноважена особа повинна мати певну підготовку не тільки в космічній сфері, а й у галузі менеджменту, маркетингу, фінансів. Крім того, уповноважена особа повинна мати апарат всебічно підготовлених фахівців, які б проводили щоденний аналіз діяльності підприємства, готували пропозиції щодо управління. Таким чином, на практиці механізм уповноважених осіб у багатьох випадках не забезпечує здійснення реального управління державною часткою, а уповноважена особа інколи виступає е ропі „весільного генерала”.

З метою підвищення ефективності управління пакетом акцій, що належать державі в акціонерному товаристві, доцільно вивчити можливість використання сучасних форм управління – зокрема таких, як холдингова структура. Це може підвищити ефективність координації діяльності підприємств з боку материнської компанії для створення кінцевого продукту і поліпшити роботу підприємств, які увійдуть до холдингової структури.

Винятково важливим для забезпечення успішного функціонування підприємств галузі є залучення інвестицій для відновлення виробництва, фінансування науково-дослідних робіт у перспективних напрямах, впровадження сучасних технологій.

Відповідно до поширеної світової практики, НКАУ підготовлено І затверджено Законом України Загальнодержавну (Національну) космічну програму. Вона визначає пріоритетні роботи, що плануються для виконання в космічній сфері протягом найближчих п’яти років, шляхом укладання контрактів з підприємствами галузі на проведення НДДКР, розробку і впровадження нових зразків техніки. Цим законом також передбачено фінансування Космічної профани в розмірі 0,2% В8П. Проте через скрутне становище в країні з наповненням бюджету реальне фінансування Профани становить лише близько 20% від запланованого.


Случайные файлы

Файл
70520.rtf
CBRR5497.DOC
1897-1.rtf
35204.rtf
180474.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.