Статистичне вивчення фінансово-господарських результатів діяльності, продуктивність праці та оплати праці в ВАТ "Дніпропетровський завод металоконструкцій ім. Бабушкіна" (181855)

Посмотреть архив целиком















КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З ДИСЦИПЛІНИ „СТАТИСТИКА”

на тему „ СТАТИСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ, ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ ТА ОПЛАТИ ПРАЦІ В ВАТ "ДНIПРОПЕТРОВСЬКИЙ ЗАВОД МЕТАЛОКОНСТРУКЦIЙ IМ. БАБУШКIНА"”








КИЇВ

2006


ВСТУП


Статистика – це наука, яка вивчає розміри і кількісні співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв ' язку з їх якісним змістом.

Для вивчення кількісного аспекту масових суспільно-економічних явищ і процесів статистика використовує ряд понять і категорій: 1)ознака; 2)варіація;

3) статистична сукупність; 4)показник; 5) система показників.

Ознакою в статистиці називають відмінну рису, властивість, якість, що є характерною для окремих одиниць. об ' єктів(явищ). Статистична сукупність – це велика кількість одиниць, об ' єктів, явищ, об ' єднаних будь-якими загальними властивостями(ознаками), що піддаються статистичному вивченню.

Під статистичним показником розуміють узагальнену кількісну характеристику соціально-економічних явищ і процесів у їх якісній визначеності щодо конкретних умов місця і часу.

Систематизація та підсумовування даних з метою одержання узагальненої характеристики досліджуваного явища за рядом істотних ознак називають статистичним зведенням.

Групування – це процес утворення однорідних груп на основі розподілу всієї сукупності досліджуваного явища на окремі групи(частини) за найбільш істотними ознаками.

Все розмаїття ознак, на основі яких можуть здійснюватися статистичні групування, можна класифікувати наступним чином:

1) за формою вираження – на атрибутивні та кількісні(варіаційні);

2) за характером коливності – на альтернативні та варіаційні;

3) за роллю, яку вони відіграють в процесі – на факторні та результативні.

У ході аналізу параметрів діяльності підприємства для характеристики різних аспектів фінансового стану застосовуються як абсолютні показники, так і фінансові коефіцієнти, що представляють собою відносні показники фінансового стану. Останні розраховуються у виді відносин абсолютних показників фінансового стану чи їхніх лінійних комбінацій. Відповідно до класифікації, відносні показники фінансового стану підрозділяються на коефіцієнти розподілу і коефіцієнти координації.

Коефіцієнти розподілу застосовуються в тих випадках, коли потрібно визначити, яку частину той чи інший абсолютний показник фінансового стану складає від підсумку його групи абсолютних показників. Коефіцієнти розподілу і їхньої зміни за звітний період, як буде показано нижче, відіграють велику роль у ході попереднього ознайомлення з фінансовим станом по порівняльному аналітичному нетто.

Коефіцієнти координації використовуються для вираження відносин різних власне кажучи абсолютних показників фінансового стану чи їхніх лінійних комбінацій, що мають різний особистий економічний зміст.

Аналіз фінансових коефіцієнтів полягає в порівнянні їхнього значення з базисними величинами, а також у вивченні їхньої динаміки за звітний період і за ряд років. Як базисні величини використовуються усереднені по хронологічному ряду значення показників даного підприємства, що відносяться до минулих сприятливих з погляду фінансового стану періодів чи середньогалузевих значень показників.

Цілями курсового проекту було – статистична оцінка динаміки абсолютних показників та структури доходів підприємства, динаміки рівней продуктивності праці та структурної частини заробітної плати в витратах підприємства.

В курсовій роботі проведений статистичний аналіз характеристик балансів та декларацій по формуванню податку на прибуток ВАТ"ДНIПРОПЕТРОВСЬ-КИЙ ЗАВОД МЕТАЛОКОНСТРУКЦIЙ IМ.БАБУШКIНА" за 2004 -2005 роки.


РОЗДІЛ 1. СТАТИСТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА


1.1 Статистичні спостереження


Закономірність – це повторюваність, послідовність та порядок у розвитку соціальних явищ. Вона може проявлятися по-різному. В філософії розрізняють два види закономірностей: динамічну та статистичну.

Динамічна закономірність – це така, яка виявляється в кожному окремому випадку і не злежить від кількості одиниць, які ми спостерігаємо. Вона притаманна природним явищам. Наприклад, закон Архімеда можна виявити і н одному об’єкті, який занурюють в рідину, і на тисячі об’єктів. Аналогічним чином можна виявити закон земного тяжіння та інші фізичні, хімічні та математичні закони.

Статистична закономірність – це така, яка виявляється лише в достатній кількості однорідних одиничних елементів, котрі й утворюють сукупність. Тобто кожний окремий елемент може не підтверджувати існування тієї чи іншої закономірності, тому що існування її в кожному окремому елементі носить імовірний характер. Інакше кажучи, статистична закономірність властива лише сукупності одиниць, яка має назву статистичної сукупності.

Статистичні закономірності проявляються по-різному. Це можуть бути закономірності: 1) розвитку (динаміки) явищ (статистика свідчить про збільшення чисельності населення, зростання тривалості життя, зменшення середнього віку обрання шлюбу); 2) структурних зрушень (збільшення частки міського населення в загальній його чисельності, а також частки населення похилого віку в сільській місцевості); 3) розподілу елементів сукупності (розподіл населення за віком, сімей за числом дітей, середньодушовим доходом); 4) зв’язку між явищами (залежність продуктивності праці від фондоозброєності, собівартості продукції від продуктивності праці).

Статистична сукупність – це певна множина елементів, поєднаних однаковими умовами існування та розвитку. Об’єктивною основою існування статистичної сукупності є складне перетинання причин та умов, які формують той чи інший масовий процес, наприклад, зміни тенденції в розвитку злочинності від зміни соціально-економічної та політичної ситуації в країні.

Кожний окремий елемент, який складає статистичну сукупність, має назву одиниці сукупності. Кожна окрема одиниця сукупності є носієм явища, що вивчається, і відрізняється від іншої одиниці сукупності розміром ознаки. Завжди має місце коливання (варіювання) значень ознаки у кожній одиниці статистичної сукупності.

Явищами хімії, фізики, математики та інших природничих наук властиві лише динамічні закономірності.

Явища суспільного життя, які вивчаються статистикою, відносяться до статистичних закономірностей. Окремі елементи статистичної сукупності характеризуються значною кількістю різних ознак, але відповідно до мети дослідження вони мають загальні властивості, що і робить їх статистичною сукупністю. Ознака, яка приймає в межах сукупності різні значення, назива-ється варіюючою, а відмінність, коливання значень ознаки – варіацією. Склад елементів і спосіб об’єднання їх визначають структуру сукупності.

Ознаки поділяються на кількісні і атрибутивні (словесні). Якщо кількісна ознака представлена числом (стаж роботи, заробітна плата), то застосовують загально визнані еталони і одиниці виміру. Для атрибутивних ознак вимірювання означає реєстрацію наявності чи відсутності властивості, що вивчається (категорійні підрахунки).

Набір властивостей явища і відповідних їм чисел називають шкалою вимірювання. Теоретично існує багато типів шкал. За рівнем вимірювання і допустимими арифметичними діями виділяють метричну, номінальну, порядкову (рангову) шкали.

Метрична – це звичайна числова шкала обчислення, яку використовують для вимірювання фізичних величин ваги, довжини, часу) або результатів обчислення (прибуток, середня заробітна плата). Ознаки метричної шкали поділяються на дискретні і неперервні. Дискретні мають лише окремі, ізольовані значення. Неперервні ознаки мають будь-які значення в певних межах. Така визначеність неперервної ознаки дещо умовна, її завжди можна представити дискретною.

Номінальна – це шкала найменувань. “Оцифровка” ознак цієї шкали проводиться таким чином, щоб подібним елементам відповідало одне й те саме число, а неподібним – різні числа.

Порядкова (рангова) шкала встановлює не тільки відношення подібності елементів, а й послідовності – порядку. Це відношення типу “більше, ніж”, “краще, ніж” тощо. Кожному пункту шкали приписується число – ранг, число балів або будь-яка монотонно зростаюча функція (-2, -1, 0, 1, 2), що відбиває послідовність значень, але не відстань між ними.

Зібрані внаслідок статистичного спостереження первинні матеріали за допомогою зведення і групування узагальнюються, в результаті чого одержують зведені статистичні таблиці, в яких сукупності одиниць подаються в цілому та в розрізі груп[10].

Серед показників, які розраховуються в практиці статистичної роботи, можна виділити три групи за явними ознаками:

1) за суттю досліджуваних явищ розрізняють показники об ' ємні, що характеризують розміри явищ, процесів, та якісні, що характеризують кількісні співвідношення,характерні властивості досліджуваних явищ;

2) за ступенем агрегування явищ можна виділити індивідуальні, що виражають ознаки окремих одиниць сукупності, і загальні(узагальнюючі), що виражають розміри ознаки окремих груп або всієї сукупності;

3) залежно від характеру досліджувальних явищ розрізняють статистичні показники інтервальні, які ивражають розміри кількісної ознаки за певні періоди часу, і моментні, що виражають розміри кількісної ознаки на певний момент;


Случайные файлы

Файл
185893.doc
140769.doc
ref-17884.doc
36022.rtf
160398.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.