Бурякоцукровий підкомплекс України: стан, проблеми, перспективи розвитку (180846)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

БУКОВИНСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ


Кафедра загальноекономічних дисциплін



КУРСОВА РОБОТА

З КУРСУ

РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ І

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА”

на тему: „БУРЯКОЦУКРОВИЙ ПІДКОМПЛЕКС УКРАЇНИ: СТАН, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ




Виконав:

Студент І курсу

Групи О-17

Обліково-кредитного

факультету

Дячук В.І.

Науковий керівник:

Круль Г.В.







Чернівці - 2005


ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ І. БУРЯКОЦУКРОВИЙ ПІДКОМПЛЕКС ЯК ГАЛУЗЬ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

1.1. Значення та формування бурякоцукрового підкомплексу

1.2. Аналіз роботи і сучасний стан бурякоцукрового виробництва

РОЗДІЛ ІІ. ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЦУКРОБУРЯКОВОЇ ГАЛУЗІ

2.1. Негативні тенденції розвитку галузі та їх наслідки

2.2. Вплив злочинної діяльності на роботу бурякоцукрового підкомплексу

РОЗДІЛ ІІІ. ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ І ЗАХОДИ ПОКРАЩЕННЯ РОБОТИ ГАЛУЗІ

3.1. Основні напрямки покращення бурякоцукрового виробництва

3.2. Роль новітніх технологій виробництва у роботі галузі

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ


ВСТУП


Одним з найбільш вагомих продуктових підкомплексів АПК України, кінцева продукція якого має стратегічне значення, є бурякоцукровий. Він належить до тих структурних формувань, пріоритетний розвиток яких найбільш сприяє зміцненню економічного потенціалу нашої держави, зростанню її експортних можливостей, бо цукор - це стратегічний продукт. Основою його отримання в Україні є одна-єдина сировина - цукрові буряки. При певних умовах вони можуть бути найефективнішою сільськогосподарською культурою.

Об’єктом дослідження в даній курсовій роботі виступає бурякоцукровий підкомплекс, а предметом роботи - дослідження стану розвитку бурякоцукрового виробництва.

Метою даної роботи є дослідження сучасного стану бурякоцукрового виробництва, факторів його розміщення по території України, а також основних проблем та перспектив розвитку цього сектору економіки України в майбутньому. Виходячи з мети, можна поставити такі завдання:

  1. Оцінити сучасний стан бурякоцукрового підкомплексу України.

  2. Розглянути структуру підкомплексу , а також дослідити просторове розміщення підприємств галузі.

  3. Визначити основні проблеми підкомплексу та розкрити перспективи його розвитку.

Системний підхід до аналізу бурякоцукрового виробництва вимагає переходу від ізольованого розгляду окремих господарських ситуацій і процесів до загальної концепції. Конкретна оцінка ситуації, що склалася у бурякоцукровому підкомплексі, дає змогу виявити основні, реальні особливості його розвитку. З допомогою економічного аналізу варто вести пошук більш ефективних рішень стосовно спеціалізації та концентрації бурякоцукрового виробництва.

Певні особливості аналізу виникають при переході до ринкової економіки. Зокрема цукрові буряки впрошують різні категорії господарств: суспільного сектора, фермерські, особисті селянські. Змінюються умови реалізації продукції: за прямими угодами, через товарні біржі, на основі бартерних угод.

Дослідження бурякоцукрового виробництва розглядається як система, що складається з окремих відносно самостійних елементів. Ці елементи утворюють певну інфраструктуру, яка передбачає цілісність підходу до розгляду проблеми. Застосування принципу системності дозволило охопити низку чинників, показників та систему методів для оцінки розвитку бурякоцукрового виробництва.

Важливим у дослідженні є принцип історизму та прийом порівняння. Він застосовується у випадках зіставлення даних певного року з минулими роками, різних категорій господарств, досягнень розвинутих країн. Так, зіставлення одного року з іншим показує розмір відхилень. Доцільне порівняння з досягненнями розвинутих країн, щоб встановити існуючий розрив і намітити шляхи його подолання та розробити необхідні для цього заходи.

Для виявлення взаємозв'язків та взаємозалежностей, закономірностей, наприклад, в урожайності цукрових буряків, в розмірах посівних площ доцільним є застосування групування. Переваги цього методу в тому, що він дозволяє виявити взаємозв'язок та взаємозалежність явищ, закономірності їх змін за масовими статистичними даними.

В основі проведення дослідження ринку цукру прийняті наступні положення:

- регіональні природно-кліматичні та економічні умови формують особливості діяльності бурякосійних господарств та цукрових заводів;

- різноманітність категорій господарств, що займаються вирощуванням цукрових буряків;

- особливість приватизації цукрових заводів за участю бурякосійних господарств;

- необхідність державного регулювання ринку цукру.

Для висвітлення теми і розкриття завдань, роботу поділено на вступ , три розділи та висновок.

У першому розділі розкривається значення бурякоцукрового виробництва в господарському комплексі України та його сучасний стан: особливості розвитку бурякоцукрового підкомплексу в ринкових умовах господарювання, розміщення виробництва на території України.

У другому розділі розглядаються проблеми розвитку і сучасного становища бурякоцукрового підкомплексу.

Третій розділ роботи висвітлює перспективи розвитку галузі та шляхи подолання проблем роботи бурякоцукрового підкомплексу.

Інформаційна база курсової роботи складається з підручників, посібників, монографій, наукових періодичних видань.


РОЗДІЛ І. БУРЯКОЦУКРОВИЙ ПІДКОМПЛЕКС ЯК ГАЛУЗЬ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ


1.1. Значення та формування бурякоцукрового підкомплексу


Сьогодні бурякоцукровий підкомплекс України - це складне міжгалузеве утворення. Він об'єднує багато підприємств різного типу -сільськогосподарських, промислових, транспортних, чимало різних допоміжних виробництв. Так, цукрові буряки в Україні вирощуються в 19 областях. Виробництво цієї продукції розміщено переважно в господарствах лісостепової зони, зокрема Вінницькій, Полтавській, Черкаській, Хмельницькій, Київській та Сумській областях. Там отримують дві третини валового збору цукрових буряків. В останні роки вирощуванням цукрових буряків займалися майже 9 тис. різних сільськогосподарських формувань, посівні площі даної культури в яких постійно скорочуються.

В бурякоцукровому підкомплексі України нараховується 192 цукрових заводи з обслуговуючою їх інфраструктурою. Вона представлена мережею заготівельних пунктів (як призаводських, так і пристанційних), спеціалізованих господарств з вирощування насіння, заводів з доробки і підготовки насіння до сівби, машинобудівних і ремонтних заводів, кар'єрів з добування вапнякового каменю. Науково-технічне забезпечення підкомплексу здійснюють два науково-дослідних інститути, один проектний інститут, сім дослідно-селекційних станцій, сім дослідно-елітних господарств тощо. В бурякоцукровому виробництві прямо чи посередньо зайнято 2,5 млн. чоловік. Основним завданням досліджуваного підкомплексу України на сучасному етапі є формування такого ринкового механізму, який би був рушієм економічного прогресу, змушував суб'єктів господарської діяльності відновити, а в подальшому нарощувати обсяги сільськогосподарського виробництва, відмовитися від застарілих технологій і освоїти нові, добиватися зниження собівартості виробленої продукції та підвищення рентабельності господарств-виробників.

Бурякоцукрове виробництво, а тим більше цукрова промисловість - різко виражена сезонна галузь. Це створює певну специфіку виробничого процесу. Тривалість виробничого періоду - одне з корінних питань економіки цукрової промисловості, оскільки від нього залежать необхідні розміри виробничих потужностей заводу, розміщення підприємств, економічна ефективність виробництва. Але тривалість виробничого сезону економічно ефективна тільки до певних меж, бо із збільшенням тривалості сокодобування вихід цукру, який є важливим показником діяльності цукрової промисловості, знижується, і одночасно зменшується собівартість цукру. Тоді існує оптимальний строк переробки, при якому забезпечується максимальна ефективність виробництва, причому цей строк буде різним залежно від конкретних виробничих умов та вибраних критеріїв оптимізації.

Питання про оптимальну тривалість виробництва треба розв'язувати виходячи з конкретних умов певного регіону і в певний час, на основі його економічної ефективності. Головні чинники, що визначають рентабельну перспективу і рентабельність виробництва: збереження цукру в буряках і максимальний його вихід, зниження собівартості виробництва продукції. Отже, ефективну роботу бурякопереробних підприємств визначають чотири найголовніші чинники, це: ємність як внутрішнього, так і зовнішнього ринків, тобто купівельна спроможність споживачів; міцна сировинна база (тут має допомогти інтеграція - створення власної сировинної бази через матеріально-фінансову підтримку бурякосійних господарств); технічний стан переробної галузі від якого залежить і підвищення продуктивності праці, максимальне використання виробничих потужностей цукрового заводу.

Цукрова промисловість - це та галузь, яка з самого початку її виникнення розміщувалася виключно в сільській місцевості. Це єдина сфера великої промисловості, всі підприємства якої розташовувалися виключно в селах чи містечках. Це говорить про ту роль, яку відіграє цукрова промисловість в соціальному перетворенні села. Жителі вказаних поселень одними з перших почали користуватися перевагами електрифікації, теплофікації, газифікації і т.д.; тут виникла найбільш розвинута сітка доріг з твердим покриттям.


Случайные файлы

Файл
82242.rtf
177927.rtf
93394.rtf
EVKRE.DOC
130538.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.