Аналіз соціально-економічного розвитку міста Рівне (180818)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

1. Теоретичні засади проведення аналізу соціально – економічного розвитку

1.1 Основна суть проведення аналізу

1.2 Методи аналізу стану і розвитку виробничої сфери

1.3 Методи аналізу стану і розвитку соціальної сфери

1.4 Основні методи аналізу бюджетного формування

2. Аналіз соціально-економічних показників розвитку міста

3. Інвестиційна діяльність

Список використаної літератури



Вступ


Аналіз соціально – економічного розвитку міста відіграє важливе значення, оскільки за допомогою аналізу виявляють тенденції розвитку виробничої, соціальної сфер та диспропорції у фінансуванні галузей народного господарства. Здійснення аналізу дозволяє виявити причини невиконання поставлених завдань та сприяє прийняттю ефективних управлінських рішень по усуненню негативних тенденцій та розробки заходів для покращення соціально – економічного стану міста.

Аналіз соціально – економічного розвитку необхідно здійснювати в таких аспектах як оцінка динамічного, пропорційного, комплексного розвитку господарства районну, оцінка вкладу господарства в розвиток господарського комплексу, оцінка міри підвищення рівня життя населення, інтегральна оцінка рівня комплексного, економічного і соціального розвитку на формування фінансових ресурсів.

Ефективність функціонування галузей промисловості забезпечується механізмом планування. Планування пов'язує всі галузі промисловості в цілісну виробничо-економічну систему. Його головна роль полягає у визначенні цілей, шляхів і засобів розвитку промисловості, тому потрібно здійснювати наступні заходи:

  • комплексне вирішення економічних і соціальних проблем,

  • концентрацію сил і ресурсів на виконання найважливіших

  • програм;

  • прискорене впровадження у виробництво науково-технічних

  • досягнень, спрямованих на підвищення продуктивності праці,

  • збільшення обсягів і підвищення якості продукції;

  • раціональне використання виробничих фондів, трудових і

  • фінансових ресурсів; посилення режиму економії та скорочення

  • виробничих витрату галузях промисловості й економіки в цілому;

  • правильне визначення пріоритетів у розвитку галузей і

  • економічних районів з метою досягти прогресивних зрушень у

  • міжгалузевих і внутрішньогалузевих пропорціях; підвищити

  • ефективність використання ресурсів;

  • нагромадження матеріальних і фінансових резервів, необхідних

  • для пропорційного та збалансованого розвитку економіки.

Метою виконання курсової роботи є:

  1. Оволодіння студентом методики проведення аналізу соціально – економічного розвитку міста та використання методики в практичній діяльності.

  2. Навчити студентів самостійно застосовувати основи використання методики проведення аналізу соціально – економічног розвитку міста із застосуванням аналітичного методу при здійсненні аналізу стану виробничої сфери в місті, нормативного методу при здійсненні аналізу стану соціальної сфери міста та балансового методу при здійсненні аналізу фінансування розвитку виробничої та соціальної сфер

Згідно запропонованого варіанту із відповідними даними самостійно здійснити аналіз виконання відповідних показників та відслідкувати наступні тенденції:

  • Виконання планових завдань по виробництву продукції підприємствами окремих галузей виробничої сфери.

  • Впливу виконання планових завдань по виробництву продукції підприємствами окремих галузей виробничої сфери на формування доходної частини бюджету.

  • Здійснення аналізу рівня забезпечення утримання галузей соціальної сфери.

  • Визначення середнього рівня забезпечення бюджетними коштами одного мешканця даного міста.

  • Визначення, яка із галузей міста може значно наростити обсяги виробництва, виходячи з місцевих ресурсів і забезпечити стабільне, поступове нарощування відрахувань в місцевий бюджет.

  • Визначення впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на розвиток галузей народного господарства міста.

4.Обґрунтування на основі результатів здійсненого аналізу соціально – економічного розвитку міста прийняття управлінських рішень для ліквідації виявлених негативних тенденцій та покращення ситуації.



1. Теоретичні засади проведення аналізу соціально – економічного розвитку

    1. 1.1 Основна суть проведення аналізу


Предметом вивчення соціально-економічної сфери є кількісна сторона соціальних та економічних явищ пов’язана з їх якісною стороною, в тому числі особливості секторно-галузевої структури економіки, методологія складання рахунків внутрішньої економіки, методологія будування та аналізу макроекономічних показників, показників рівня життя населення, система визначень, категорій і методів, за допомогою яких пізнається її предмет.

Важливою складовою цієї системи є система показників соціально-економічної сфери.

Через цю систему соціально-економічна сфера вивчає причини і закономірності прояву економічних і соціальних законів, а також вплив природних, технічних і соціальних факторів на кількісні зміни суспільного життя, розвитку суспільства – на умовах життя населення, навколишнього середовища.

Основою методології соціально-економічної аналізу є загальні і спеціальні статистичні методи вивчення масових економічних явищ і процесів.

До загальних методів відносяться:

  • Метод узагальнюючих показників, середніх величин;

  • Вибірковий метод;

  • Індексний метод;

  • Кореляційно-регресивний аналіз;

  • Балансовий метод;

  • Метод графічного показу інформації;

  • Метод міжнародних зіставлень;

  • Метод експертних оцінок;

  • Сукупність методів екстраполяції (прогнозування).

Показники результатів будь-якого виду діяльності займають особливе місце в її характеристиці, так як відображають степінь досягання її мети. Результати оцінюють на всіх рівнях виробництва, тобто на рівні кожного виробника (окремого підприємства, організації, установи, їх підрозділів), а також економіки в цілому, в розрізі її секторів і галузей. Достовірна оцінка результатів функціонування економіки залежить від системи показників, які використовують, методології їх розрахунку і є необхідною умовою її подальшого розвитку. Показники результатів функціонування економіки в цілому на народногосподарському, національному рівні називають макроекономічними. Вони формуються як результат діяльності всіх виробників матеріальних товарів і послуг, тобто мікроекономічних показників.

У регіональній політиці держави треба враховувати специфічні особливості розвитку кожного регіону, історичних та інших умов їхнього формування, сприяти сталості економічного розвитку. Найважливішими завданнями є забезпечення економічної незалежності, здатності економіки до саморозвитку. Потрібно організувати моніторинг індикаторів, які характеризують сталість розвитку економіки регіонів. Індикатори – це система кількісних показників, які визначають вплив різних чинників на сталість економіки регіону і змінюються залежно від соціально-економічного стану суспільства, пріоритетів його розвитку.

В загальному розрізняють три сфери діяльності:

Перша – виробництво засобів виробництва для всіх інших галузей, пов’язаних із сільськім господарством ( тракторне машинобудування, виробництво сільгоспмашин, устаткування для тваринництва, легкої і харчової промисловості тощо ).

Друга – сільське господарство рослинництво і тваринництво

Третя – переробка сільськогосподарської сировини ( харчова, м‘ясо – молочна, легка промисловість та ін. )

Щоб забезпечити взаємозв’язок, наприклад, між другою і третьою сферами, тобто передачу сільськогосподарської сировини переробної промисловості, потрібно мати транспорт, систему зв’язку. Тому виділяють четверту сферу – виробничу інфраструктуру ( транспорт і зв’язок ). Крім того, є ще соціальна інфраструктура, яку вважають п’ятою сферою.

Основні показники соціально – економічного розвитку:

  1. Обсяг промислової продукції ( робіт, послуг );

  2. Виробництво товарів народного споживання;

  3. Обсяг продукції сільського господарства;

  4. Виробництво продукції тваринництва;

  5. Обсяг підрядних робіт, виконаних власними силами;

  6. Введення в експлуатацію загальної площі житлових будинків;

  7. Інвестиції в основний капітал;

  8. Вантажооборот;

  9. Пассажирооборот;

  10. Експорт товарів;

  11. Імпорт товарів;

  12. Оборот роздрібної торгівлі;

  13. Середньомісячна з\п одного штатного працівника;

  14. Заборгованість із виплати з\п;

  15. Чисельність зареєстрованих безробітних;

  16. Індекс цін виробників промислової продукції;

  17. Індекс споживчих цін;

Отже, основним завданням соціально – економічного аналізу є зв'язок результатів виробничої сфери та стану соціальної сфери та з результатами фінансового досягнення.



1.2 Методи аналізу стану і розвитку виробничої сфери


Для того щоб зробити аналіз, необхідно визначити які показники відносяться до тієї чи іншої галузі та за якими методами вони розраховуються, так:

Плани розвитку промисловості включають такі взаємопов'язані розділи: виробництво продукції в натуральному та вартісному виразі; розвиток науки й техніки; виробничі потужності, основні фонди та інвестиції; продуктивність праці та кадри; матеріальні витрати; комплексні програми вирішення важливих міжгалузевих проблем; охорона природи й раціональне використання природних ресурсів; розміщення промисловості та проведення оптимізаційних розрахунків розвитку й розміщення виробництва; зовнішньоекономічні зв'язки.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.