Акціонерні товариства (180544)

Посмотреть архив целиком

Вступ


Цю курсову роботу мені хотілося б присвятити дослідженню історії акціонерних товариств і розкриттю їхньої сутності. Мій інтерес до цієї теми обумовлений тією величезною роллю, що грають акціонерні товариства в економіці не тільки окремих країн, але й у масштабах, що перевершує розміри багатьох держав.

З моменту своєї появи акціонерні товариства стали не тільки економічними суб'єктами, але стали впливати на життя суспільства й політику державної влади. Ця думка безперечно й розділяється багатьма вченими:

«Влада цих акціонерних товариств настільки велика й настільки очевидна, що самі буржуазні автори порівнюють її із владою феодалів періоду раннього середньовіччя».

Не тільки вчені-юристи відзначають це, А. Зинов'єв у своїй книзі «Захід» називає їх «квазипубличные й государствоподобные».

Для появи й розвитку акціонерної форми юридичних осіб були потрібні певні передумови. Деякі автори вважають, що своїм виникненням акціонерні товариства зобов'язані появі колоній і розвитку, у зв'язку із цим міжнародної торгівлі, Інша думка про причину появи акціонерних товариств висловили Ф. Энгельс і К. Маркс – на їхню думку головна причина виникнення акціонерних товариств – необхідність централізації капіталу: «Мир дотепер залишався б без залізниць, якби доводилося чекати поки нагромадження не доведе деякі окремі капітали до таких розмірів, що вони могли б впоратися з будівлею залізниці. Навпаки, централізація за допомогою акціонерних товариств зробила це в одну мить [1.c642].

Але ця позиція, на мій погляд, відображаючи реалії XIX століття, не дуже відповідає тому часу, коли виникали перші акціонерні компанії. Необхідність концентрації капіталу в середньовіччі не такий і великий, з огляду на не тільки закритість і ворожість держав по відношенню друг до друга, але й внутрішні протиріччя й феодальну роздробленість. На мою думку, зародженню суспільних відносин, проведених до появи акціонерних товариств, сприяли станові обмеження, що забороняли заможнім займатися комерцією. У феодальному суспільстві такими класами були духівництво й земельна аристократія (дворянство). Ця ж причина сприяла й появі командних товариств, які багато авторів називають попередниками й близькими по суті акціонерним товариствам. У той час приплив капіталів у створювані акціонерної компанії, на мою думку, відбувалися не тому, що була потрібна концентрація капіталу для економічної діяльності, а тому, що ці кошти були зайвими й феодальний лад не міг запропонувати їхнім власникам (духівництву й дворянству) способів з вигодою їх використати.

Визнання акціонерних товариств у якості однієї з форм юридичної особи стало можливим же тільки тоді, коли в державі виникла необхідність освоєння нових територій, а в приватних осіб з'явилася можливість примножити свої капітали, беручи участь у вигідній торгівлі із заморськими територіями. Існування колонії виправдане тільки до моменту, поки вона приносить економічну вигоду, а одержання економічної вигоди – це головна мета й пряме завдання комерційних юридичних осіб.

Це збіг приватних і публічних інтересів і стало, на мою думку, причиною законодавчого визнання такої форми юридичної особи як акціонерне товариство.

У цей час законодавство досить детально регламентує положення акціонерних товариств. Основним джерелом акціонерного права в сучасних державах є закон. Навіть в Англії й США роль прецедентів у правовому регулюванні, організації й функціонуванні акціонерних компаній незначна в порівнянні з роллю й значенням закону. У багатьох країнах нині чинні закони прийняті досить давно, що свідчить про те, що закон правильно й повно відображає сутність цієї форми юридичної особи, як приклад, я згадаю французький закон «Про торговельні товариства» від 27 липня 1965 року, закон ФРН «Про акціонерні товариства» від 6 вересня 1965 року, у Фінляндії діє закон про акціонерні товариства від 29 вересня 1978 року, а у Великобританії «Закон про компанії» 1985 року.




Історія появи акціонерних товариств й їхній розвиток


Поява акціонерних компаній сталася слідством необхідності величезної концентрації капіталу для, у першу чергу, торгівлі з віддаленими колоніями й країнами. Ця необхідність виникла в епоху великих географічних відкриттів (з кінця 15 століття). Основні риси акціонерних компаній найбільше чітко простежувалися в компаніях, які вперше з'явилися в Голландії в 16 столітті. Правда багато вчених дотримуються іншої точки зору й виявляють риси, властивим акціонерним компаніям у юридичних осіб у більше ранньому часі й батьківщиною акціонерних товариств називається й середньовічна Італія, і Древній Рим. А.И. Каминка затверджував, що думка начебто голландські акціонерні компанії є найстаршими, зложилося лише тому, що вони були настільки яскравими, що звернули на себе увага усієї Європи [2.c. 152].

Як на одну з найдавніших перехідних форм до акціонерних компаній указують на societates vectigalium publicorum у Древньому Римі, у підставі яких лежала передача в оренду державних доходів на підставі договорів, заключавшись з одним або декількома особами на 3, 5 або 100 років, які несли необмежену майнову відповідальність перед державою й вносили певну заставу. До складу товариства входили повні товариші й вкладники, що відповідали тільки сумою внеску. Вони за своїм характером досить схожі на сучасні командні товариства, але подібності з акціонерними компаніями в них важко виявити, тим більше, що присутні риси акціонерної компанії – акцій, ще не було, так само як й відчуженість часток історичними джерелами скоріше спростовується, чим підтверджується.

Протягом 13-го й 14-го сторіччя одержали особливий розвиток так називані communitates, societates або colonnae, засновані на тім, що деякі особи віддавали свої гроші або товари капітанові якого-небудь корабля, що відправляється в плавання, внаслідок чого утворювався загальний фонд (columna comunuis), частки учасників були відчужуваними й мали ринкову ціну. Але ще не було поняття «акція» і майнова відповідальність членів могла перевищувати розмір зробленого внеску.

И.Т. Тарасов указує в якості першого акціонерного товариства Генуэзский банк, заснований в 1345 році (за іншим даними – в 1371). Капітал банку був розділений на 20400 рівних часток, які були відчужувані; керування його було виборним, його органами були – загальні збори й правління. За зразком Генуэзского банка був заснований Англійський банк Патерсона в 1694 році [3.c. 83–84].

Розвиток акціонерної справи пішов у Голландії. В 1595 році (за іншим даними – в 1602) була заснована Голландська Ост-Индская компанія, після чого був заснований цілий ряд акціонерних компаній, серед яких особливо виділялася Голландська Вест-Індійська компанія. До великих і найдавніших голландських акціонерних компаній можна так само віднести Суриманську, Північну й Ліванську компанії. Амстердамська біржа в 17-му сторіччі мала таке ж значення, яке мають у цей час найбільші світові біржі.

За Голландією, у хронологічному порядку, стоїть Англія. Акціонерні компанії там з'являються наприкінці 16-го століття, і однієї з перших була знаменита Англійська Ост-індійська компанія (заснована в 1609році, за іншим даними – в 1613).

Установі Англійської Ост-індійська компанії передувало створення Англо – Гамбурзької торговельної компанії, що і була самої древньої із всіх англійських торговельних компаній. В 1566 році була утворена Англо-Російська торговельна компанія. Але їх не можна вважати акціонерними компаніями, тому що вони мали характер товариств: пайовики були виборні й могли виключатися по постанові загальних зборів. Визнання акціонерних компаній законодавством пішло з більшим запізненням. Акціонерні компанії засновувалися щораз спеціальним законом: королівським декретом, парламентським актом, як привілей підприємства, якому особливо захищали уряд. Законодавче визнання акціонерні компанії вперше одержали у Франції. Code de commerce (торговельний кодекс 1810 року) представляє першу спробу сформулювати правила, що стосуються акціонерних компаній [4.c11]

Весь початковий період становлення й розвитку акціонерної справи в Європі характеризувався періодичними масовими банкрутствами, які з'явилися слідством ажіотажу навколо акціонерних товариств. Голландська Ост – індійська й Вест – Індійські компанії розорилися досить швидко, в 30-і роки 17-го сторіччя в Голландії ознаменувалися численними банкрутствами. В 20-і роки 18-го сторіччя спекуляція акціями в Англії досягла загрозливих розмірів. Історія зберегла безліч прикладів створення акціонерних компаній із всілякими цілями: один жартівник надрукував у газетах, що у відомому вигаданому місці буде відкрита, у найближчий вівторок, підписка на акції сумою 2 млн. фунтів стерлінгів для підприємства, що має метою розтоплювати обпилювання й з них лити масло, щілини й друзки. Вся ця вакханалія змусила англійський парламент прийняти 11 червня 1720 року знаменитий Bubble-Act (закон про мильні бульки), що заборонив підставу компаній з обмеженою відповідальністю. В 1734 році був виданий Акт Джона Бернордса заборонив спекуляцію акціями й цінними паперами. Англійський парламент надалі прийняв ще ряд актів, які повинні були внести порядок у процес утворення акціонерних компаній, серед них особливо виділяється Акт Роберта Пилля – 14 липня 1841 року (заборона на установу акціонерних банків, що складалися більш ніж з 6 членів, уводить концесійну систему, солідарну відповідальність).


Случайные файлы

Файл
180835.rtf
26547-1.rtf
trypillya.doc
130155.rtf
faiance.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.