Соціально-економічна характеристика Знам’янського району Кіровоградської області (179158)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Дніпропетровський аграрний державний університет








КУРСОВА РОБОТА

з предмету:

Мікроекономіка

НА ТЕМУ: “Соціально-економічна характеристика Знам’янського району Кіровоградської області”





Виконала студентка групи:

____________________

Перевірив:

____________________






Дніпропетровськ

2007


З М І С Т


  1. Дослідження економіко-географічного положення та природного потенціалу Знам’янського району Кіровоградської області.

Адміністративний склад району.

Особливості географічного положення району та їх вплив на економічний потенціал.

Коротка економічна оцінка природних умов та корисних копалин.

  1. Аналіз демографічної ситуації Знам’янського району Кіровоградської області.

Аналіз тенденцій динаміки чисельності населення Знам’янського району Кіровоградської області.

Характеристика трудових ресурсів району.

  1. Дослідження місця Знам’янського району Кіровоградської області в господарському комплексі області.

Характеристика основних напрямів розвитку промисловості.

Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва.

Визначення ролі та місця району на економічній карті країни.

Проблеми та основні тенденції подальшого розвитку економіки району.

  1. Дослідження економічної ситуації в Знам’янському районі Кіровоградської області.

Загальна характеристика економічної ситуації в Знам’янському районі Кіровоградської області.

Напрями поліпшення екологічної ситуації в Знам’янському районі Кіровоградської області.

  1. Дослідження економіко-географічного положення та природного потенціалу Знам’янського району Кіровоградської області.


1.1. Адміністративний склад району


Щоб розкрити сутність дослідження економіко-географічного положення Знам’янського району перш за все увійдемо у екскурс створення та становлення Знам’янського району Кіровоградської області, тобто історії даного краю, щоб чітче мати уявлення про даний регіон.

Історія заснування Знам'янського району - від найдавніших часів до сучасності. Відомі і невідомі історичні події - минуле і сьогодення.

У 1949 р. в Чорному лісі, біля с. Богданівки, було виявлене давнє городище, розкопки і дослідження якого провів професор О.І.Тереножкін. Від місцини розташування він назвав його Чорноліським. Передскіфська культура, одним з важливих центрів якої було городище, стала називатися чорноліською.

Чорноліська культура представляє перехідний час від бронзового до залізного віку, охоплює значний етап історії країни (10 – п. п. 7 ст. ст. до н. е.), характеризується орним землеробством, скотарством і розвинутими ремеслами, серед яких виділяється бронзоливарна справа. У 7 ст. до н. е. чорноліські племена опинилися під сильним впливом скіфської степової культури і стали основою землеробського населення Середнього Подніпров’я, названого Геродотом скіфами-орачами. На території Знам’янського району, в урочищі Кучерові Байраки, знаходиться Лита могила – скіфський курган першої половини 6 ст. до н. е., розкопаний за наказом останнього командира Нової Сербії генерал-поручика О.П.Мельгунова у 1763 р. Розкопки цього кургану , що став відомим під назвою Мельгуновського, дали початок вітчизняним науковим дослідженням археологічних пам’яток.

Історія землі, яку тепер займає Знам’янський район, складна і насичена подіями. Скіфів у 3 ст. до н. е. підкорили сармати. В першій половині 3 ст. н. е. у Сарматію вторглися східні германці – готи. У 375 р. ослаблена війнами зі слов’янськими племенами (антами) Готія була розгромлена гунами. В кінці 5 ст. імперія гунів розпалася, в 6 ст. тут з’явилися обри (авари) і на початку 7 ст. ці землі були підпорядковані Аварському каганату. В 7 ст. Аварський племінний союз розпався. В кінці 7 ст. сюди почали проникати хозари, які кочували тут протягом 8 – 9 ст. ст. В середині 9 ст. в причорноморських степах з’явилися угри. Під ударами печенігів Хозарська держава з другої половини 9 ст. почала занепадати. В кінці 9 ст. (895 р.) печеніги вигнали залежних від хозарів угрів до Дунаю. В середині 10 ст. внаслідок запеклої боротьби слов’ян з печенігами територія нинішнього Знам’янського району ввійшла до складу Київської держави – Русі. У другій половині 11 ст. сюди дійшла експансія половецьких ханів. Половці постійно нападали на Русь, яка в процесі нескінченних зовнішніх та внутрішніх воєн у першій половині 12 ст. роздрібнилася на ряд самостійних та напівсамостійних князівств. Землі Знам’янського району в ті часи на півночі прилягали до Київського удільного князівства, створеного у 30-х роках 12 ст., сама ж територія відійшла до Половецького ханства, яке у другій половині 12 ст. хан Кончак перетворив у могутню державу.

В першій половині 13 ст. монголо-татарські завойовники розбили розрізнені війська руських князів і розгромили Половецьке ханство. У 1243 р. хан Бату заснував величезну імперію – Золоту Орду і Половецьке ханство було поглинуте нею. Улусом, розташованим між Дністром і Дніпром, управляв темник Куремса, внук хана Джучі. У 1258 р. замість нього був призначений темник Бурундай. Іменами цих правителів і називався улус, до складу якого входила тоді територія Знам’янського району.

В середині 13 ст. литовський князь Міндовг на основі об’єднання кількох князівств створив литовсько-руську державу, яка мирним шляхом почала приєднувати підкорені Золотою Ордою і поставлені у васальну від неї залежність руські князівства. У 1362р. на умовах автономного удільного князівства ввійшла до Великого Литовського князівства Київська земля. Ординці не могли погодитись зі втратою васалів і намагалися повернути статус-кво, але в битві на Синіх Водах у 1363 р. зазнали поразки від русько-литовського війська, яке очолював великий князь Ольгерд.

Кревською унією 14 серпня 1385 р. був оформлений державно-політичний союз Великого Литовського князівства і Польського королівства. Островською угодою 4 серпня 1392 р. була закріплена майже повна автономія литовсько-руської держави, правителем якої в той час був великий князь Вітовт. Він провів адміністративно-територіальну реформу, за якою Велике Литовське князівство було поділене на області, якими управляли намісники (намісника Київщини було призначено в 1394 р.). У 1401р. великий князь Вітовт був змушений піти на укладання нової польсько-литовської унії, а підписана ним 2 жовтня 1413 р. Городельська унія передбачала об’єднання Польщі та Литви в єдину державу, автономію Литви в її складі, але уніфікацію адміністративно-територіального устрою, запровадження в Литві сейму та посадових осіб на польський кшталт. Таким чином литовсько-руське князівство розділилося на повіти, які управлялися повітовими сеймиками. У 20-х роках 15 ст. великий князь Вітовт вдалими військовими діями проти татар поширив володіння Литви до Чорного моря. Територія теперішнього Знам’янського району тоді повністю ввійшла до складу Великого Литовського князівства.

У другій половині 15 ст. утворене 1449 р. внаслідок розпаду Золотої Орди Кримське ханство, претендуючи на ординську спадщину, потроху почало займати литовські причорноморські володіння.

У 1478р. кримські татари визнали себе підвладними султанської Туреччини, що значно посилило їх завойовницькі можливості. У 16 ст. в степах так званого Дикого Поля, яке обіймало і територію сучасного Знам’янського району, почали з’являтися козаки – український військовий і селянський люд, який переходив на вільні землі, щоб позбутися зростаючого феодального гніту польсько-литовської шляхти.

Козацька колонізація Дикого Поля проходила в умовах жорстокої боротьби з татарсько-турецькими конкурентами. Знаменитий Чорний шлях, яким користувалися кримські татари для військових походів на Правобережну Україну, повертав на захід між верхів’ями Інгульця і Тясмину, тобто на півночі території нинішнього Знам’янського району.

1 липня 1569 р. за Люблинською унією Литва і Польща остаточно об’єдналися в єдину державу під назвою Річ Посполита. Умовою збереження Литвою суверенності в Речі Посполитої був перехід українських земель до Польського королівства.

З початком Визвольної війни 1648 – 1654 рр. польську адміністрацію на Україні було ліквідовано і утворено полковий адміністративно-територіальний устрій. Північна окраїна території Знам’янського району контролювалася Чигиринським козацьким полком. Після проголошення рішення Переяславської Ради про з’єднання України з Московською державою спалахнула російсько-польська війна 1654 – 1667 рр. Внаслідок укладання 17 жовтня 1660 р. гетьманом Юрієм Хмельницьким Слободищенського трактату правобережні полки підпали під владу Польщі. За Андрусівською угодою 9 січня 1667 р., якою закінчилася війна 1654 – 1667 рр., Правобережна Україна, крім Києва, залишилася за Польщею, а Лівобережна ввійшла до складу Московської держави, Запорозька Січ, до вольностей якої входила і територія Знам’янського району, мала перебувати під спільним контролем Польщі та Московії.

Після російсько-турецької війни 1677 – 1681 рр. Бахчисарайський мирний договір 13 січня 1681 р. закріпив Лівобережну Україну та Запоріжжя за Московською державою. Обидві сторони домовилися не заселяти землі між Південним Бугом та Дніпром і територія Знам’янського району опинилася у спустошеній буферній зоні. Мирний договір між Польщею і Московією, так званий Вічний мир, підписаний у Москві 6 травня 1686 р., підтвердив умови Андрусівської угоди відносно Правобережної та Лівобережної України, а Запоріжжя закріпив за Московською державою. Південне порубіжжя Київщини згідно того договору оголошувалося незаселеною нейтральною зоною. В червні 1699 р. польська адміністрація скасувала правобережні територіальні полки.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.