Світова організація торгівлі (178944)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Львівський військовий інститут НУ “Львівська політехніка”







СВІТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ

(Курсова робота)









Виконав:

ст.групи 31-ВПс

Бураков А.О.

Керівник:

п-к Власюк С.І,








Львів-2004

ЗМІСТ


Вступ..........................................................................................................с.


РОЗДІЛ 1. Історична основа СОТ...........................................................с.

1.1. Історія ГАТ.........................................................................................с.

1.2. Торговельні переговори в рамках ГАТТ..........................................с.


РОЗДІЛ 2. Правові основи і структура СОТ...........................................с.

2.1. Історія СОТ..........................................................................................с.

2.2. Структура СОТ....................................................................................с.


РОЗДІЛ 3. Перспективи вступу України до СОТ....................................с.


Висновок......................................................................................................с.


Список використаних джерел....................................................................с.















ВСТУП


На сучасному етапі розвитку жодна країна не може бути повноцінним учасником міжнародних економічних відносин без членства у Світовій органіцації торгівлі (СОТ).

Сучасна економіка інтегрує у світову торгівлю, розвивається світовий ринок і кожна країна прагне зайняти свою нішу в міжнародних економічних відносинах. Сьогодні усе більше саме економічний потенціал країни, ступінь її економічного розвитку визначають положення цієї країни у світі, добробут громадян, взаємовідносини з іншими країнами.

Вибір мною цієї теми пояснюється тим, що останнім часом активізувалися переговори щодо приєднання України до СОТ. Я знайшов необхідним поглиблено вивчити дану організацію, її структуру, функції і, особливо, роль у міжнародній торгівлі. Саме значимість цієї організації для світової економіки і визначає актуальність обраної теми.

У даній роботі я визначив цілі:

  1. Розгляд сутностей, механізмів функціонування СОТ;

  2. Визначення “плюсів” і “мінусів” вступу України у СОТ.













РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНА ОСНОВА СОТ

1.1. ІСТОРІЯ ГАТТ


ГАТТ (Генеральна угода з тарифів і торгівлі) була створена на тимчасовій підставі після Другої світової війни слідом за іншими новими міжнародними організаціями, які мали за мету сприяти економічному співробітництву.

Споконвічно в ГАТТ входили 23 країни – майже половина з яких раніше підписала “чорновий”, попередній статут ITO, що був спеціалізованою установою Організації Об'єднаних Націй. Статут ГАТТ повинен був не тільки встановлювати визначений порядок міжнародної торгівлі, але, також, і містив правила у відношенні трудових угод, обмежувальних методів бізнесу, міжнародних капіталовкладень і послуг.

Щоб дати поштовх до лібералізації торгівлі після Другої світової війни і виключити перевагу протекціоністських заходів над ліберальними у світовій торгівлі, у 1946р. були відкриті тарифні переговори між 23-ма країнами, тобто "договірними сторонами", що надалі об'єдналися в ГАТТ.

Функціями ГАТТ були:

1. Вплив на державну торговельну політику шляхом встановлення правил світової торгівлі;

2. Виконання функцій форуму для переговорів, що роблять торговельні відносини більш ліберальними і передбачуваними;

3. Врегулювання спорів.

Таким чином, метою ГАТТ було забезпечення безпеки і передбачуваності міжнародних торгових відносин шляхом ліквідації митних і інших торгових обмежень; усунення усіх форм дискримінації в міжнародній торгівлі з метою підвищення рівня життя і забезпечення повної зайнятості; підвищення реальних доходів і попиту, поліпшення використання сировини, зростання виробництва і торгового обміну.


ГАТТ ґрунтувалася на наступних принципах:

1. Торгівля без дискримінацій;

2. Захист за допомогою митних зборів;

3. Стабільна основа для торгівлі шляхом заморожування митних ставок;

4. Заохочення справедливої конкуренції;

5. Кількісні обмеження на імпорт;

6. Консультації і вирішення спорів;

7. Регіональні торгові угоди;

8. Пільговий режим для країн, що розвиваються.

Система ГАТТ розвивалася за допомогою проведення торгових угод (тобто “раундів”).

Перший раунд переговорів завершився сорока п'ятьма тисячами (!) тарифних знижок, на загальну суму в 10 мільярдів доларів, що було приблизно п'ятою частиною обсягу світової торгівлі. Було також обговорено, що значення цих поступок повинно бути захищено тимчасовим прийняттям деяких з торгових правил із проекту статуту ITO. Прийняті тоді тарифні знижки і правила стали відомі як Генеральна угода з тарифів і торгівлі, що вступила в силу в січні 1948 року.

Незважаючи на тимчасовий характер, ГАТТ залишалась єдиним інструментом, що керував міжнародною торгівлею з 1948 по 1995 рік, коли було заснована Світова організація торгівлі. Однак, за 47 років базисний статут ГАТТ залишився багато в чому таким, яким він був у 1948 році, хоча і був спрямований на зменшення тарифів додавання у формі “добровільних угод”, встановлених відносною більшістю голосів.

Перші раунди стосувалися зниження тарифів, але більш пізні угоди були присвячені таким питанням, як антидемпінгові і нетарифні заходи.






1.2. ТОРГОВЕЛЬНІ ПЕРЕГОВОРИ В РАМКАХ ГАТТ


Найбільший прогрес у лібералізації міжнародної торгівлі був досягнутий у ході міжнародних торговельних переговорів або "торгових раундів", які проводилися під егідою ГАТТ. Останнім і самим тривалим з них був Уругвайський раунд.

Хоча торгові раунди найчастіше носили затяжний характер, проте, вони являли собою комплексний підхід до торгових переговорів, тобто підхід, що має ряд переваг перед переговорами, на яких кожне питання обговорюється не в "пакеті" чи комплексно, а окремо від інших. По-перше, торговий раунд дозволяє учасникам одержати гарантовані переваги по широкому колу питань. По-друге, поступки, на котрі необхідно піти тим чи іншим країнам, найчастіше нелегко обґрунтувати на власній території з розумінь внутрішньої політики, але ці ж самі поступки приймаються більш охоче, якщо вони представлені в одному контексті чи "пакеті" з відчутними політичними й економічними вигодами. По-третє, країни, що розвиваються й інші менш впливові учасники переговорів мають більше шансів вплинути на міжнародну систему в контексті раунду, ніж якби на все впливали двосторонні відносини між основними торговими державами. Нарешті, загальна реформа в політично чуттєвих секторах світової торгівлі може виявитися більш доцільної, якщо її розглядати в глобальному контексті чи "пакеті". Як приклад можна привести реформування торгівлі сільськогосподарською продукцією, саме це рішення було прийнято в ході Уругвайського раунду.

Більшість торгових раундів ГАТТ на початкових етапах були присвячені продовженню процесу зниження тарифів. У той же час, у ході раунду Кеннеді, що проходив у середині шістдесятих років, була укладена нова антидемпінгова угода ГАТТ. Токійський раунд, що проходив у сімдесяті роки, характеризувався більш рішучими зусиллями подальшого розвитку й удосконалюванню системи.


Таблиця 1. Торгові раунди ГАТТ

Рік

Місце проведення

Питання, що обговорювалися

Кількість країн-
учасниц

1947

Женева

Тарифи

23

1949

Аннесі

Тарифи

13

1951

Торкве

Тарифи

38

1956

Женева

Тарифи

26

1960-1967

Женева

(раунд Діллона)

Тарифи

26

1973 - 1979

Женева

(раунд Кеннеді)

Тарифи й антидемпінгові заходи

62

1973 -1979

Женева

(Токійський раунд)

Тарифи, нетарифні заходи і "рамкові" угоди

102

1986 - 1993

Женева

(Уругвайський раунд)

Тарифи, нетарифні заходи, правила, послуги, права інтелектуальної власності, врегулювання спорів, текстиль і одяг, сільське господарство, створення СОТ та інші питання

123



Случайные файлы

Файл
100424.rtf
91317.rtf
38179.doc
diplom2.doc
121752.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.