Ринкова поведінка (178726)

Посмотреть архив целиком

План


Вступ

Розділ 1

Поняття і сутність ринкової поведінки

1.1 Поняття ринкової поведінки

1.2 Розробка даного питання у науковій літературі

Розділ 2

Еволюційний розвиток ринкової поведінки

2.1. Основні теорії моделей ринкової поведінки. Поведінка споживачів

2.2. Основні теорії поведінки підприємств.

Розділ 3

Проблеми і перспективи розвитку ринкової поведінки

3.1. Форми поведінки споживача і підприємця у сучасній економіці України

3.2. Проблеми і перспективи розвитку ринкової поведінки

Висновки

Список використаної літератури


Вступ


Трансформація української економіки обумовила підвищений інтерес суспільства до проблем економічної активності суб’єктів господарських відносин. Відтак перед економічною психологією постає низка актуальних питань, пов’язаних з формуванням економічної свідомості, ставленням до приватної власності як центральної категорії економіко-психологічного аналізу господарської діяльності в соціумі, вивченням тенденцій зміни поведінки під впливом ринкових перетворень. Зокрема, вчені зосереджують увагу на такому феномені, як економічна свідомість – системній складовій свідомості, найвищому рівні психічного відображення економічних відносин суспільно розвиненою людиною . Економічна свідомість тісно пов’язана з економічною поведінкою, оскільки є раціональною основою її суб’єктивних механізмів.

Проблеми ринкової поведінки доцільно аналізувати з врахуванням особливостей економічних реалій. А це дозволяє розглядати економічну діяльність у таких аспектах :

ринок: поведінка споживача;

бізнес: поведінка підприємця;

У даній роботі ми окладно розглянемо тему «Еволюційний розвиток ринкової поведінки».

Мета роботи: розглянути поняття і сутність ринкової поведінки, дослідити основні фактори, що впливають на суб'єктів ринку, розглянути основні теорії і форми ринкової поведінки і дослідити її еволюційний розвиток.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

Визначити методи і напрями дослідження;

Зібрати необхідну інформацію;

Розглянути поняття і сутність ринкової поведінки;

Дослідити еволюційний розвиток ринкової поведінки;

Проаналізувати проблеми і перспективи розвитку ринкової поведінки;

Систематизувати інформацію;

Написати роботу.

При написанні роботи автор використовував наступні джерела:

Наукова і науково-популярна література;

Довідкова і енциклопедична література;

Статті, монографії, автореферати дисертацій;

Публікації ЗМІ;

Статистична інформація.

Предмет дослідження: ринкова поведінка.

Об'єкт дослідження: еволюційний розвиток ринкової поведінки.

При написанні роботи використовувались наступні методи дослідження:

Порівняльний аналіз;

Аналіз першоджерел інформації;

Теоретичний наліз.

Актуальність проблеми. У ринковій економіці існує ціла низка проблем, які за певних причин не розглядаються економічною теорією. Однією з них є ринкова поведінка, її форми і еволюційний розвиток. Через це теоретичні дослідження цього питання мають надзвичайно важливе значення для того, щоб застосовувати отримані результати у практичній діяльності.

Теоретичне значення роботи полягає у дослідженні ринкової поведінки.

Практичні результати роботи можна застосовувати з метою удосконалення взаємодії попиту і пропозиції.


Розділ 1

Поняття і сутність ринкової поведінки


1.1. Поняття ринкової поведінки


Перш за все, розглянемо поняття ринкової поведінки. Це дуже важливий етап, оскільки тільки із розумінням самої суті предмета ми можемо повно і ґрунтовно його дослідити. А головна суть міститься саме у визначенні поняття.

Отож, ринкова поведінка — це образ, спосіб, характер економічних дій громадян, працівників, керівників, виробничих колективів в тих або інших умовах економічної діяльності, що складаються, житті.

Теорія споживчої поведінки може бути корисною в двох формах.

Консультант, обізнаний теорію і специфічну ділянку практики, може розробити рекомендації для вдосконалення, наприклад, виробництва товарів або торгівлі.

Практик, що вивчав теорію, використовує її як поштовх до роздуму над власною щоденною діяльністю на дуже вузькому і специфічному секторі ринку.

Тому на сьогодні важливою проблемою є не те, щоб дати ради практикам, як працювати, а те, щоб розширити їх кругозір, що дозволить їм самим розробляти якісніші технології. Крім того, лише теоретично підкований практик здатний грамотно поставити завдання перед консультантом, скористатися його потенціалом.

Діяльність будь-якої фірми розгортається в постійно змінній економічній ситуації. Залежно від галузі, ринку, державного регулювання фірми виявляється в умовах тієї або іншої ринкової моделі в чистому вигляді або в змішаних формах.

Моделлю поведінки фірми є набір відповідей на сукупність питань:

1. Чи слід виробляти?

2. Якщо так, то в яких кількостях?

3. На який прибуток можна розраховувати? Який збиток доведеться покривати?

Відповіді даються стосовно тієї конкретній ринковій ситуації, в якій діє фірма: (чиста) конкуренція, монополія, монополістична конкуренція, олігополія. Моделювання є одним з найважливіших методів вивчення економічних явищ, особливої значущості воно набуває в умовах невизначеності і риски, чим характеризується ринкова кон'юнктура перехідного періоду економіки України. Залежність діяльності, фірми від зовнішніх умов визначає основну особливість її функціонування, тому важливо знати стан економіки, стратегію і тактику і економічних реформ, що проводяться в країні.


1.2. Розробка даного питання у науковій літературі


Перші спроби розробки теорії ринкової поведінки пов'язані з цілим рядом ключових фігур суспільствознавства XIX-XX століть. К.Маркс висунув ідею товарного фетишизму. Американець Т.Веблен в кінці XIX ст запропонував теорію показного (престижного) вжитку. Німецький соціолог Г.Зіммель висунув ряд ключових ідей теорії моди. Німецький соціолог і економіст В.Зомбарт запропонував концепцію розкоші. Інший німецький соціолог М.Вебер сформулював концепцію статусних груп і протестантської етики. Ці імена часто цитуються.

Конкретніші дослідження поведінки споживачів з'явилися пізніше. Логіка виникнення цього напряму приблизно така: економічна наука породила маркетинг, одним з розділів якого є "Поведінка споживачів". Надалі з маркетингу виділилася самостійна дисципліна "Поведінка споживачів". Вперше курси маркетингу стали читатися в американських університетах в 1902 р. Але лише в кінці 1920-х - початку 1930-х рр. викладачі, які читали ці курси, стали рахувати себе більш маркетологами (marketing scholars), ніж економістами. Протягом 1930-х рр. створення Американської маркетингової асоціації і створення періодичного органу - "Journal of Marketing" - символізували вже відділення маркетингу від економічної теорії (economics). Розвиток "Поведінки споживача" як окремої учбової дисципліни почалося в США в 1950-і рр. в рамках кафедр маркетингу комерційних коледжів і бізнесшкол. Дослідження ж споживчої поведінки в Північній Америці і Європі почалися раніше. Так, вже в кінці 1920-х - початку 1930-х рр. Пів Лазарсфелд (Lazarsfeld) і його колеги у Відні проводили за допомогою опитів споживачів вивчення ринку ряду товарів повсякденного попиту (Belk: 58). Для маркетингових досліджень споживчої поведінки із самого початку було характерне фокусування уваги на окремому індивідові-споживачі. Як вірно відмітив один критик, маркетологи вивчали споживача як вивчають рибу рибаки, а не іхтіологи. При такому підході потреби споживача розглядаються як природжені, а не сформовані суспільством або ринком, тому фірми прагнуть зловити споживача "на гачок", пропонуючи товари або послуги, що задовольняють ці потреби краще, ніж те, що пропонують конкуренти. Таким чином, традиційні маркетингові дослідження споживчої поведінки близькі до концепції раціональної економічної людини (Belk: 58). У 1950-і рр. в Америці увійшли до моди так звані "мотиваційні дослідження", що будувалися на глибоких інтерв'ю і тісно пов'язані з традицією психоаналізу, що йде від З.Фрейда. Проте надалі інтерес до них спав. У 1960-і рр. в дослідженнях споживчої поведінки з'явилися нові віяння, що прийшли з психології. У їх основу належало розуміння споживача як інформаційного процесу. Споживач уподібнювався комп'ютеру, одержуючому і переробляючому інформацію для підготовки вирішення відносно вибору товару або послуги. Це напрям у вивченні споживчої поведінки зімкнувся з вивченням процесів пізнання в психології. Перші підручники по споживчій поведінці будувалися в основному в рамках такого розуміння проблеми, хоча туди і вставлялися деякі теми, що стосуються культури, субкультури, груп, класів, впливу сім'ї і особи (Belk: 59-60). Процес інстітуционалізациі (тобто перетворення даного напряму досліджень на самостійну дисципліну) "Поведінки споживачів" в Америці в основному завершився в першій половині 1970-х гг.: у 1969 р. виникла Асоціація вивчення споживачів (Association of Consumer Research - ACR), в 1974 р. було почато видання спеціального журналу - "Journal of Consumer Research". Правда, це напрям наукової і учбової роботи як і раніше залишився в рамках кафедр маркетингу, будучи в США ядром їх наукової роботи: більшість дисертацій в цій області присвячені саме поведінці споживачів (Belk: 60). Сучасні підручники по курсу "Consumer Behaviour" в основному написані і видані в США і несуть на собі чіткий друк всіх вищеописаних традицій, що відображають в значній мірі характерну межу американської культури - індивідуалізм. Друга їх характерна межа - підхід до поведінки індивіда на ринку товарів і послуг переважно з точки зору психологічної науки. В той же час проблема вжитку поступово стала входити в круг інтересів досить широкого круга суспільствознавців - історики, антропологи, соціологи культурологів, соціальних теоретиків. При цьому в Західній Європі теоретичний аналіз поведінки споживачів пішов абсолютно іншим дорогою, ніж в Америці. Найбільш крупним сучасним теоретиком вжитку є француз Пьер Бурдье (Bourdieu). Головною його роботою, присвяченою цій проблемі, є "Відмінності: соціальна критика думок про смак" (перше французьке видання 1979 р.). Одним з найбільших теоретиків вжитку є також француз Бодрійяр (Baudrillard), що розробив концепцію "суспільства вжитку", що написав роботу по політекономії знаку. Великий вплив на дослідження вжитку зробили роботи американського соціального психолога і соціолога І.Гоффмана (Goffman). Великий авторитет мають роботи радянського літературознавця і культуролога М.Бахтіна, чиї ідеї знаходять вживання і для розуміння поведінки споживачів. Сталися помітні переміщення і в США. У 1980-і рр. на кафедри маркетингу прийшли працювати антропологи, соціологи і навіть літературні критики, що природно розширило погляд на споживчу поведінку. В результаті критика традиційного підходу почалася вже зсередини кафедр маркетингу. Виниклий напрям в маркетингових дослідженнях отримав назву "нового". До 1990-м-коду рокам його право на існування було визнане поряд з традиційною школою. Характерна межа нового напряму - це фокус на культуру і соціальні проблеми (Belk: 61-62). Проте традиційний погляд на споживчу поведінку кількісно домінує. Через масове видання підручників і журналів американська ситуація дублюється і в багатьох країнах Західної Європи, що не мають своїх підручників по курсу споживчої поведінки. Важливо і те, що для вивчення вжитку як складовій частині культурного процесу потрібні фахівці з абсолютно іншим типом освіти і наукового досвіду.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.