Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства (178693)

Посмотреть архив целиком

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДРУКАРСТВА



Курсова робота

З економіки підприємства

На тему: Резерви збільшення виробничих потужностей промислового підприємства

Виконала:

Студентка заочного

факультету

гр. ЗЕ-61

Максимова Н.М.

Науковий керівник:

Боженко О.М




Львів

Зміст

Вступ 3

1. Виробнича потужність: суть, визначальні фактори 6

2. Методичні підходи до визначення виробничої потужності в різних типах виробництва 9

2.1. Розрахунок виробничої потужності підприємства 9

2.2. Вдосконалення методики розрахунку виробничої потужності15

3. Резерви збільшення виробничої потужності 17

Висновки 30

Список використаної літератури 32


Вступ



Виробнича потужність - вихідний елемент планування виробничої програми підприємства. Вона відображає потенційні можливості об'єднань, підприємств, цехів з випуску продукції. Визначення величини виробничої потужності посідає провідне місце в виявленні і оцінці резервів виробництва.

Спроможність галузей промисловості, підприємств і їхніх підрозділів виробляти максимальну кількість продукції залежить від кількості і дієздатності засобів праці, якими вони забезпечені. Засоби праці, передовсім їх активну частину — знаряддя праці, слід вважати основним чинником формування виробничої потужності підприємств. Однак з цього не варто робити висновок, що виробничу потужність можна визначати на основі виробничо-технічних параметрів засобів праці без врахування конкретних обставин, які оточують підприємство.

Технічний підхід до визначення виробничої потужності засобів праці має певні недоліки. Головний - це відрив їх від виробничих відносин, умов в яких вони функціонують. Отже, для розуміння суттєвості і пізнання поняття виробничої потужності необхідно враховувати суспільно-економічні умови, в яких використовуються засоби праці.

Сучасні знаряддя виробництва, в будь-якому вигляді (систем машин, комплексів машин), використовуються людьми в процесі праці. Процес праці, відповідно, завжди протікає при певній суспільній формі, що визначається характером власності на засоби виробництва. Отже, виробничі відносини складаються на основі певної форми власності на засоби виробництва.

Основною метою споживання засобів праці є виробництво матеріальних благ. Воно здійснюється сукупністю, що відображається в створенні і функціонуванні ліній, дільниць, цехів і підприємств. В складі таких організаційних побудов засоби праці виступають речовинними носіями їхньої виробничої потужності. В найбільш загальному вигляді, потужність кожної виробничої одиниці визначає максимальну кількість продукції, що потенційно може бути вироблена, або максимальна кількість сировини, що потенційно може бути перероблена з допомогою даної сукупності засобів праці за одиницю часу. І відповідно — потужність, як кількісна характеристика, найбільш повно відображає економічний зміст засобів праці, виступає в якості організаційної форми їхнього виробничого споживання. Вона відображає суспільні відносини людей з метою використання знарядь праці при здійсненні процесу виробництва продуктів. Таким чином, виробничу потужність створюють не засоби праці, а відповідні виробничі одиниці, в яких організаційно функціонують дані засоби праці. Це дозволяє зробити висновок про те, що потужність відображає економічні відносини і можливості кожної виробничої одиниці як частини суспільного виробництва і являє собою економічну категорію.

Таким чином, як економічна категорія виробнича потужність відображає виробничі відносини з метою використання сукупності, що організувалася з найбільш активного виду засобів праці — машин і обладнання для забезпечення максимального випуску продукції.

Виробнича потужність об'єднання, підприємства (підрозділу) — це його потенційна спроможність випускати максимальну кількість продукції за одиницю часу роботи на встановлену дату з допомогою сукупності, що зорганізувалася з наявних у нього засобів праці, здатних погоджено функціонувати в часі і просторі, при досягнутому рівні їх технологічного засвоєння робітниками. Отже, сутність виробничої потужності розкривається повністю лише тоді, коли її розглядають як функцію сукупності, що зорганізувалася із засобів праці. Тоді вона буде характеризувати не тільки потенційну спроможність випускати максимальну кількість продукції підприємством, але і економічний потенціал цієї сукупності, що зорганізувалася із засобів праці.

Під впливом науково-технічного прогресу в розвитку техніки відбуваються значні якісні зміни. Вони проявляються, в ускладненні техніки, збільшенні її одиничної потужності. Створюються і впроваджуються великі системи машин, здатні значно покращити ефективність підприємств і прискорити виробничий процес за рахунок його поточності, безперервності і гнучкості. В результаті, виникають якісно нові можливості формування і зростання виробничих потужностей діючих підприємств. Тому на даному етапі розглядається механізм зв'язку,щоб найбільш ефективно керувати цими процесами.

Система машин — сукупний механізм, що складається з різнорідних виробничих машин, що взаємодіють при виготовленні одного або декількох видів виробів на різних стадіях виробничого процесу.

Система машин підприємства складається з ряду підсистем, що мають свою специфіку в процесі виробництва і виконують певні функції в її межах. Тому на формування виробничої потужності підприємства значно впливає структура системи машин.

Аналіз системи машин надасть інформацію про кількісний склад підсистеми, їхні якісні особливості, а також про організацію їхнього розташування в просторі і функціонування в часі. Необхідність такої організації зумовлюється тим, що система машин підприємства має динамічний характер, в ній відбуваються якісні і кількісні зміни, що безпосередньо відбиваються на обсязі виробничої потужності. Так, заміна зношеного або модернізація діючого обладнання, якщо його виробляти без врахування особливостей побудови даної системи, може в значній мірі вплинути на тривалість функціонування системи в цілому і її окремих елементів.

Аналіз практики побудови окремих систем машин, формування виробничої потужності підприємства, вдосконалення організаційної побудови системи машин залежать від рівня пропорційності пропускної спроможності між машинами в окремій підсистемі.. Отже, кількість, структура і продуктивність машин в підсистемах повинні бути підібрані так, щоб за одиницю часу вони могли виготовляти однакову кількість продукції.





  1. Виробнича потужність: суть, визначальні фактори


Виробнича потужність — це максимально можливий випуск продукції, передбачений на певний період (декаду, місяць, квартал, рік) при заданій номенклатурі і асортименті з урахуванням оптимального використання наявного обладнання і виробничих площ, прогресивної технології, передової організації виробництва і праці.

Економічне обгрунтування виробничої потужності — найважливіший інструмент планування промислового виробництва. Іншими словами, це потенційна можливість валового випуску промислової продукції.

При формуванні виробничої потужності враховується вплив таких чинників, як номенклатура, асортимент, якість продукції, парк основного технологічного обладнання, середній вік обладнання і ефективний річний фонд часу його роботи при встановленому режимі, розмір виробничих площ і т. п.

Від виробничої потужності залежить ступінь задоволення ринкового попиту, що може змінюватися від обсягу, номенклатури і асортименту, тому виробнича потужність повинна передбачати гнучкість всіх технологічних операцій, тобто можливість вчасно перебудувати виробничий процес в залежності від зростання конкурентноспроможності продукції, зміни обсягу, номенклатури і асортименту.

Виробнича потужність розраховується по повному переліку номенклатури і асортименту продукції що випускається. В умовах багатономенклатурного виробництва, коли продукція, що випускається характеризується сотнями найменувань виробів, кожне з яких відрізняється не тільки за призначенням або конструктивними особливостями, але і технологією виготовлення, здійснюються згруповування всієї номенклатури створюваної продукції і вибір виробу-представника.

Виробнича потужність розраховується по ведучих виробничих цехах, дільницях і обладнанні з урахуванням кооперації ,що склалася і заходів по ліквідації “вузьких місць”.

До ведучого підрозділу відносяться підрозділи, в яких виконуються основні технологічні операції з виготовлення планової продукції.

Під “вузьким місцем” розуміють невідповідність потужності окремих цехів, дільниць, груп обладнання мінімальної потужності відповідного підрозділу, дільниці або групи обладнання. Виникнення вузького місця є наслідком неспівпадіння між цехами, дільницями або групами обладнання. Коефіціент співпадіння розраховується за формулою:

(1.1)

Де Кс — коефіціент співпадіння; M1 і М2 — потужність ведучих цехів і дільниць, од.; Ру питомі витрати продукції першої операції (цеху, дільниці) для виготовлення продукції другої, шт., т, і т. П.


Случайные файлы

Файл
kontr.doc
165931.rtf
176628.rtf
138411.rtf
15205.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.