План реконструкції підприємства Дніпропетровське обласне комунальне підприємство "Облпаливо" (178067)

Посмотреть архив целиком















КУРСОВА РОБОТА

ПЛАН РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА ДНІПРОПЕТРОВСЬКЕ ОБЛАСНЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО „ОБЛПАЛИВО”



ЗМІСТ


ВСТУП

1. БАЗОВІ ДАНІ ПРО ПІДПРИЄМСТВО ДОКП „ОБЛПАЛИВО”

1.1 Форма власності та структура групи власників

1.2 Продукція та ринки збуту

1.3 Функціонування та технологія надання послуг підприємством

1.4 Керівництво та штат працівників

1.5 Конкуренція

2. КОРОТКИЙ ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ КРИЗИ В ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ДОКП „ОБЛПАЛИВО”

2.1 Події, що призвели до неплатоспроможності

2.2 Причини неплатоспроможності

3. АНАЛІЗ ПОТОЧНОГО ФІНАНСОВОГО СТАНОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА ДОКП „ОБЛПАЛИВО”

3.1 Останні фінансові показники

3.2 Нинішнє фінансове становище

3.3 Аналіз доцільності та прогноз результатів ліквідації

4. РОЗРОБЛЕНИЙ ПЛАН ОЗДОРОВЛЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА ДОКП „ОБЛПАЛИВО”

4.1 Програма оперативних удосконалень

4.2 Фінансові результати

4.3 Необхідне фінансування та результати проекту оперативних заходів

5. ПРОГНОЗНІ РЕЗУЛЬТАТИ ОЗДОРОВЛЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА

5.1 Рекомендація стосовно стратегічної програми реструктуризації підприємства

5.2 Прогноз балансового звіту та фінансової стійкості

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ


ВСТУП


Сучасний стан економіки України на макро і мікрорівні характеризується деформованою структурою виробництва. Тому одним із стратегічних завдань більш ефективного розвитку виробничого потенціалу є його структурна перебудова. Останню можна здійснювати, з одного боку, за допомогою проведення ефективної політики реструктуризації та санації потенційно конкурентоспроможних підприємств, а з іншого — через ліквідацію (повне перепрофілювання) збиткових і збанкрутілих підприємств.

Процес реструктуризації можна розглядати як спосіб зняття суперечності між вимогами ринку й застарілою логікою дій підприємства. По суті, реструктуризація підприємства трактується як здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності, організаційно-правових форм, як здатність привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшити обсяг випуску конкурентоспроможної продукції, підвищити ефективність виробництва1.

Метою проведення реструктуризації є створення повноцінних суб'єктів підприємницької діяльності, здатних ефективно функціонувати за умов переходу до ринкової економіки та виробляти конкурентоспроможну продукцію, що відповідає вимогам товарних ринків. Отже, процедуру реструктуризації можна визначити як комплекс заходів, спрямованих на відновлення стійкої технічної, економічної та фінансової життєздатності підприємств.

Реструктуризація підприємства спрямовується на розв'язання двох основних завдань: по-перше, якнайскоріше забезпечити виживання підприємства; подруге, відновити конкурентоспроможність підприємства на ринку. Відповідно до цих завдань і розглядають взаємозв'язані форми і види реструктуризації підприємств та організацій.

За оперативної реструктуризації підприємства (організації) розв'язуються дві основні проблеми: забезпечення ліквідності та суттєве поліпшення результатів його (її) діяльності. Період оперативної реструктуризації триває приблизно 3—4 місяці. Оперативні зміни на підприємстві потребують проведення комплексу заходів, що з них, як правило, спеціально виділяють такі:

зміна окремих складових організаційної структури підприємства;

створення й відокремлювання нових структурних підрозділів;

оперативне зниження дебіторської заборгованості;

зменшення величини оборотних фондів через виявлення та реалізацію (ліквідацію) зайвих запасів (у тім числі запасів допоміжних матеріалів);

відмова (продаж паю) від пайової участі в інших підприємствах та організаціях, якщо попередній аналіз підтвердив недостатню економічну ефективність останніх;

скорочення обсягів основних фондів через реалізацію (ліквідацію) зайвого обладнання, транспортних засобів тощо;

аналітична оцінка та припинення вкладання неефективних інвестицій, крім життєво необхідних для підприємства й обґрунтованих з позицій розвитку ринку.

Відтак комплекс заходів з оперативної реструктуризації містить передовсім заходи з зниження всіх видів витрат (без одержання будь-яких суттєвих інвестицій) і швидкого збільшення обсягу збуту продукції та обороту капіталу. Проте, якщо процес перетворення буде зупинено після завершення оперативної реструктуризації, то підприємство незабаром неминуче знов опиниться в кризовому стані.

Стратегічна реструктуризація підприємства (організації) забезпечує довготермінову його (її) конкурентоспроможність. Для досягнення такої конкурентоспроможності необхідне визначення стратегічної мети підприємства, розробка стратегічної концепції розвитку, а також напрямів та інструментів реалізації цієї мети. Отже, реструктуризації підприємства передує оцінка його стану. Проте й аналіз, і реформування можна проводити, якщо маємо всебічно обґрунтовану мету реструктуризації, яку можна сформулювати таким чином: продукція підприємства має відповідати поточному платоспроможному попиту.

Підприємство, що задовольняє цю вимогу, з одного боку, зберігає централізований контроль у найбільш важливих сферах діяльності, а з іншого — відроджується завдяки проведенню активної науково-технічної та ринкової стратегії в межах кожної товарної групи. Як правило, кризовий стан підприємства зумовлений не однією, а багатьма причинами, їх буває то більше, що більш повільною є реакція суб'єктів господарювання на зміну типу господарської системи.

Організаційно-правовий вид реструктуризації характеризується процесами комерціалізації, корпоратизації, зміни організаційної структури та власника державних підприємств.

Технічну реструктуризацію пов'язано із забезпеченням такого стану підприємства, за якого воно досягає відповідного рівня виробничого потенціалу, технології, «ноу-хау», управлінських навичок, кваліфікації персоналу, ефективних систем постачання й логістики, тобто всього того, що дає підприємству змогу виходити на ринок з ефективною та конкурентоспроможною продукцією.

Економічна життєздатність досягається, коли продукція підприємства, його капітальні та поточні витрати, рівень продажу й цінова політика забезпечують такий рівень економічної рентабельності підприємства, що відповідає сучасним умовам господарювання.

Після досягнення фінансової життєздатності суб'єкт господарювання матиме таку структуру балансу підприємства, за якої показники ліквідності і платоспроможності задовольняють вимоги ринку, а також позбудеться проблем із виплатою кредитів, відсотків за них чи з погашенням інших боргових зобов'язань тощо.

Управлінську реструктуризацію зв'язано з підготовкою та перепідготовкою персоналу з орієнтацією на конкурентоспроможне функціонування підприємства, зміну його організаційної структури, менеджменту, технологічної, інноваційної та маркетингової політики.

Природа й міра необхідної реструктуризації залежать від характеру проблем підприємства. Іноді підприємство потребує лише часткової або так званої обмеженої реструктуризації для відновлення економічної та технічної життєздатності. При цьому підприємство встановлює для себе певні стандарти (орієнтири), які е кінцевою метою реалізації відповідного типу реформування. Такими орієнтирами можуть бути рівень фінансового лівериджу (співвідношення позикових і власних коштів), розмір робочого капіталу підприємства, а також коефіцієнт покриття боргів.

Для досягнення встановлених значень можуть використовуватися такі заходи: реструктуризація (переоформлення) боргів, додаткова емісія цінних паперів, переоцінка активів, зниження дебіторської заборгованості тощо. Коли проблеми підприємства є більш суттєвими, тоді підприємство потребує «усебічної» реструктуризації. Очевидно, що цей тип реформування включає й фінансову реструктуризацію.

«Усебічна» реструктуризація охоплює розробку нової організаційної структури, відповідної продуктової, трудової, технічної та технологічної політики, зміни в менеджменті, організації тощо. Реструктурування підприємства в такий спосіб триває здебільшого до трьох років.

Будь-яку стратегію реструктуризації треба підсилювати заходами за трьома основними напрямками:

зменшення витрат і підвищення ефективності виробництва та продуктивності праці, зниження енергоємності виробництва, посилення контролю за якістю продукції;

модернізація або заміна обладнання; здебільшого модернізація є вигіднішою і за критерієм витрат і з погляду стратегії розвитку підприємства;

запровадження нової технології, доцільність якої має бути ретельно обґрунтована.

Актуальність теми курсового проекту полягає в тому, що деякі соціально важливі підприємства в Україні, доведені до технічного банкрутства, неможливо ліквідувати з погляду на обов’язковість виконання їх функцій для забезпечення життєдіяльності регіональних громад, а єдиним шляхом продовження їх діяльності є санаційна реструктуризація підприємства.

Об’єктом дослідження курсового проекту є Дніпропетровске обласне комунальне підприємство „Облпаливо” (ДОКП „Облпаливо”).

Предметом дослідження курсового проекту є аналіз причин хронічної збитковості в діяльності підприємства ДОКП „Облпаливо”.

Метою досліджень курсового проекту є розробка санаційної програми реструктуризації підприємства як засобу подолання хронічної збитковості діяльності підприємства ДОКП „Облпаливо”, доведеного до технічного банкрутства.


Случайные файлы

Файл
136458.rtf
45177.doc
88957.doc
124010.rtf
71379.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.