Оцінка стану та використання майна організації (на прикладі ВАТ "Запоріжтрансформатор") (178011)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

НУ “Львівська політехніка”

Інститут економіки і менеджменту





Кафедра менеджмент організації



















Курсовий проект з дисципліни “Cистемно–управлінська оцінка фінансово-господарської діяльності організації ” на тему:

Оцінка стану та використання майна організації (на прикладі ВАТ “Запоріжтрансформатор”)





Виконала:

Ст.гр. МОР – 42

Карабін Н.М.







Львів 2009





Зміст



Вступ

Розділ 1. Методичний підхід до оцінки стану та використання майна організації

1.1. Економічний зміст майна організації та завдання його аналізу

1.2. Характеристика основних напрямів оцінки майна та її інформаційне забезпечення

Розділ 2. Економічна оцінка майна ВАТ “Запоріжтрансформатор”

2.1. Загальна характеристика господарської діяльності ВАТ “Запоріжтрансформатор”

2.2. Аналіз стану та використання необоротних активів ВАТ “Запоріжтрансформатор”

2.3. Аналіз стану та використання оборотних активів ВАТ “Запоріжтрансформатор”

Розділ 3. Шляхи поліпшення стану та використання необоротних і оборотних активів ВАТ “Запоріжтрансформатор”

Висновки

Список використаної літератури



Вступ



Майновий стан організації - одна з найбільш важливіших характеристик фінансово – господарської діяльності організації. Дана сторона зазнає впливу з боку багатьох факторів, у числі яких знаходиться співвідношення між необоротними і оборотними активами організації.

Активи організації – це засоби господарюючого суб’єкта , які потрібні для його функціонування у різних формах діяльності з метою одержання прибутку. Оборотні активи обслуговують поточний господарські процес і повністю споживаються протягом одного операційного циклу, необоротні - багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності організації.

Аналіз майна є важливим для кожної організації адже фінансовий стан і його стабільність значною мірою залежать від того, яке майно є в розпорядженні організації, в які активи вкладено капітал і який дохід вони йому приносять.

Мета економічного аналізу майна полягає у визначенні рівня забезпечення організації окремими видами активів та пошуку резервів підвищення ефективності їх використання.

Завдання аналізу майна організації:

- Оцінка стану, структури та динаміки зміни активів організації;

- Оцінка впливу зміни активів на зміну фінансового стану організації;

- Виявлення причин, позитивних і негативних тенденцій зміни активів організації;

- Оцінка ефективності функціонування активів організації.



Розділ 1. Методичний підхід до оцінки стану та використання майна організації



    1. Економічний зміст майна організації та завдання його аналізу



Відповідно до Господарського Кодексу України (ГКУ) майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі.

Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних засобів, оборотних засобів, коштів, товарів. Основними засобами виробничого та невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних засобів. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що відповідно до законодавства відноситься до оборотних засобів. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші в національній та іноземній валюті, призначені для реалізації товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги. Цінні папери є особливим видом майна суб'єктів господарювання. Джерелами формування майна суб'єктів господарювання відповідно до Господарського Кодексу, можуть бути: грошові та матеріальні внески засновників; доходи від реалізації продукції (робіт, послуг); доходи від цінних паперів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм; кредити банків та інших кредиторів; безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян; інші джерела, не заборонені законом. [1]

Завдання аналізу майна організації:

- Оцінка стану, структури та динаміки зміни активів організації;

- Оцінка впливу зміни активів на зміну фінансового стану організації;

- Виявлення причин, позитивних і негативних тенденцій зміни активів організації;

- Оцінка ефективності функціонування активів організації. [4]

Інформаційними джерелами для аналізу майна рганізації є : форма № 1”Баланс” ,форма № 2 ”Звіт про фінансові результати ”, форма № 4 ”Звіт про рух грошових коштів”, форма № 5 ”Примітки до річної фінансової звітності ”, а також форма № 1 – підприємництво ”Звіт про основні показники діяльності підприємства”, форма № 11-ОЗ ”Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос) ”. [3]


    1. Характеристика основних напрямів оцінки майна та її інформаційне забезпечення



Мета економічного аналізу майна організації полягає у визначенні рівня забезпечення її окремими видами цих активів та пошуку резервів підвищення ефективності їх використання.

Активи організації - це засоби господарюючого суб’єкта, які потрібні для його функціонування у різних формах діяльності з метою одержання прибутку. [4]

За характером участі в господарському процесі з позиції особливостей її обороту активи організації поділяють на два основні види: оборотні та необоротні.Оборотні (поточні) активи обслуговують поточний господарські процес і повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу, необоротні - багаторазово беруть участь у процесі господарської діяльності організації. В практиці обліку до них відносять активи,термін корисної експлуатації яких, як очікується, становить понад один рік. До необоротних активів належать основні засоби, нематеріальні активи, незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи. [3]

Мета економічного аналізу необоротних активів полягає у визначенні рівня забезпечення підприємства окремими видами цих активів та пошуку резервів підвищення ефективності їх використання. Для аналізу необоротних активів організації використовують планову, обліково-звітну і необлікову інформацію. Планова інформація міститься в перспективних і поточних фінансових планах. Основними звітними документами є статистична і фінансова звітність. До статистичної належать: форма № 1 - підприємництво "Звіт про основні показники діяльності підприємства"; форма № 1 - П "Квартальний (терміновий) звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг)"; форм.Інформація про вартість окремих видів необоротних активів, їх спрацювання міститься в таких формах фінансової звітності : форма №1 “Баланс”,форма №4 “Звіт про рух грошових коштів”, форма №5 “Примітки до річної фінансової звітності”. [3]

Аналіз стану та використання необоротних активів розпочинають з дослідження динаміки, складу і структури їх загального обсягу та окремих видів. Зменшення загальної вартості необоротних активів за аналізований період може свідчити про скорочення організацією господарської діяльності, тому слід визначити його можливі причини. У процесі аналізу виявляють види необоротних активів, за рахунок яких відбулася зміна їх загального обсягу. Основу необоротних активів становлять операційні необоротні активи - активи, що безпосередньо використовуються організацією в процесі здійснення операційної діяльності (основні засоби і нематеріальні активи) та інвестиційні необоротні активи - довгострокові активи, що сформовані організацією в процесі здійснення реального і фінансового інвестування (незавершене будівництво, довгострокові фінансові інвестиції). [3]

Більш детальний аналіз необоротних активів розпочинають з оцінки стану та використання основних засобів. Основні засоби - це матеріальні активи, які організація утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Для оцінки основних засобів використовують показники первісної чи залишкової вартості основних засобів на певну дату чи середньорічної вартості за певний період. Аналіз динаміки загальної вартості основних засобів дає змогу оцінити тенденції зміни виробничого потенціалу, що знаходиться у розпорядженні організації, виявити причини, які їх зумовили. [3]

При аналізі основні засоби за функціональним призначенням поділяють на виробничі і невиробничі. Вартість виробничих основних засобів переноситься на вироблений продукт поступово, частинами, у міру їх використання, а поновлюються вони через капітальні інвестиції. Невиробничі ж основні засоби, перебуваючи на балансі організації, не беруть участі у виробничому процесі і не переносять своєї вартості на вироблений продукт, відтворюються вони тільки за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні організації (чистого прибутку). Виробничі основні засоби - це виробничі основні засоби основного виду економічної діяльності і виробничі основні засоби інших галузей. До перших відносять основні засоби, які за своїм призначенням відповідають основному виду економічної діяльності, до других - всі інші виробничі основні засоби (наприклад, основні засоби закладів торгівлі, громадського харчування, що входять до складу промислового організації). Для економічного аналізу важливе значення має поділ виробничих основних засобів основного виду економічної діяльності на їх активну і пасивну частини. Активна частина виробничих основних засобів основного виду економічної діяльності безпосередньо впливає на предмети праці, беручи участь у переміщенні та переробці сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів (наприклад, у промисловості - машини та обладнання, транспортні засоби). Пасивна частина виробничих основних засобів основного виду економічної діяльності не бере безпосередньої участі в процесі виробництва продукції, але створює необхідні для його здійснення умови (будинки, споруди, передавальні пристрої тощо). Зростання частки активної частини виробничих основних засобів є свідченням покращання структури основних засобів, підвищення рівня технічної оснащеності виробництва. [3]


Случайные файлы

Файл
89088.doc
14846-1.rtf
95855.rtf
kursovik.doc
91015.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.