Основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства (177638)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

1. Виробнича програма

1.1 Розрахунок товарної продукції

1.2 Розрахунок кількості та вартості сировини та матеріалів на програму

1.3 Розрахунок кількості і вартості використаних відходів

2. План з праці і кадрів

2.1 Розрахунок фонду ефективного часу роботи одного робітника у рік

2.2 Розрахунок чисельності і тарифного фонду заробітної плати робітників

2.3 Розрахунок кількості тарифного фонду заробітної плати допоміжних робітників

2.4 Розрахунок чисельності і фонду заробітної плати адміністративно-управлінського персоналу

2.5 Основні показники плану праці і кадрів

3. План по собівартості продукції

3.1 Розрахунок амортизаційних відрахувань

3.2 Розрахунок потреби і вартості електроенергії та пару

3.3 Кошторис витрат по утриманню і експлуатації обладнання

3.4 Кошторис загальновиробничих витрат

3.5 Кошторис адміністративних витрат

3.6 Калькуляція собівартості виробу

3.7 Кошторис витрат на виробництво

3.8 Розрахунок прибутку підприємства і рентабельності продукції

3.9 Розрахунок середньорічної вартості нормативних оборотних коштів

3.10 Зведений план по прибутку і рентабельності

4. Основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства

Література



Вступ


З вступом вітчизняної економіки в ринкову стадію свого розвитку змінилися форми ведення господарської діяльності. Господарюючому об’єкту надані широкі право і можливості реалізації своїх економічних інтересів, виборі способів організації виробництва, збуту продукції. При цьому підприємство виходить із власних ресурсних можливостей з урахуванням широкого спектру факторів, які впливають на ефективність використання виробничого потенціалу.

Лісові ресурси посідають одне з чільних місць в ресурсній базі економіки України.

Серед міжгалузевих комплексів вага лісо-виробничого комплексу по обсягам виробництва складає-2,8%,по чисельності працюючих-4,6%, по вартості основних виробничих фондів-близько-2%. Поставками готової продукції і лісоматеріалів комплекс зв’язаний більш ніж з 100 галузями. Україна не має значних запасів лісових ресурсів, які є базою для розвитку лісопромислового комплексу. До лісових ресурсів відносять деревину,технічні,харчові,кормові та інші ресурси, а також корисні натуральні якості лісу водоохоронні, захисні, кліматично-регулюючі, санаторно-гігієнічні, оздоровчі.

Загальна площа лісового фонду України складає близько 10 млн. гектарів, в т.ч. покрита лісом – 8,6 млн. га. Лісистість республіки досягла лише 14,3%,що значно менше, ніж лісистість більшості розвинених країн світу (Угорщина – 18%,Франція – 27,8% ,Румунія – 28,1%,Польща - 28,7%, Німеччина – 29%,США – 32,7%,Болгарія – 34,4%). Запаси деревини в Україні складають 1,3млрд м3 (1994р.)

Лісова і деревообробна промисловість об'єднує заготівлю і переробку деревини та інших лісових багатств (лікарської сировини, ягід, плодів, грибів); основні її галузі — лісозаготівельна, деревообробна, целюлозно-паперова і лісохімічна.

Частка лісової і деревообробної промисловості в усьому промисловому комплексі України досить низька (менше 2,5%), галузь не задовольняє потреб національної економіки і населення в багатьох важливих видах продукції. Це пов'язано, насамперед, з обмеженою сировинною базою: невисока лісистість (лісами вкрито 14% території країни), переважання лісів з обмеженим експлуатаційним значенням, невеликі заготівлі лісу.

Потреби галузі покриваються за рахунок власних ресурсів лише на третину,решта деревини завозиться (переважно з Росії). Основою розвитку галузі є лісове господарство. Воно займається розведенням (насадженням), упорядкуванням, захистом та охороною лісів; розвинене в усіх регіонах України, найбільше — у Карпатах і на Поліссі.

Не відповідають потребам і обсяги лісонасаджень; оптимальної лісистості (19%) в Україні можна досягти, якщо виростити додатково ліси на площі 2,8 млн. га. Це означає, що у найближчі 10 років площі лісів треба щорічно збільшувати на 250 — 280 тис. га (у 6 разів більше, ніж зараз).

Лісозаготівельна промисловість проводить вирубування, вивіз і первинну обробку деревини, її продукція — ділова деревина, яка використовується у деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості, будівництві.

Щорічний обсяг деревини, що наготовляється в Україні, становить 10 — 12 млн. м3. В останні роки зменшилося споживання деревини у промисловості і будівництві, але помітно збільшилося постачання деревини для населення.

Основні фонди – це засоби праці, які мають велику вартість, функціонують у виробничому процесі тривалий час, не змінюючи при цьому своїх форм і розмірів, а свою вартість переносять на собівартість шляхом амортизації.

Інвестиції – це довгострокові вкладення грошових коштів у підприємницьку діяльність з метою отримання певного прибутку.

Прибуток – це частина виручки , що залишилися підприємству після відшкодування всіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності.

Оплата праці – це грошовий вираз вартості і ціни робочої сили ,який виступає і формі будь-якого заробітку ,виплаченого власником підприємства працівникові за виконану роботу.

Собівартість - Це грошовий вираз затрат підприємства на виробництво та реалізацію продукції. Це грошова форма витрат підготовку її виробництва, виготовлення і збут. Відображаючи рівень витрат на виробництво, собівартість комплексно характеризує ступінь використання усіх ресурсів підприємства, а значить, і рівень техніки, технології та організації виробництва. Чим краще працює підприємство, інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше удосконалює техніку, технологію і організацію виробництва, тим нижча собівартість продукції. Тому собівартість є одним з важливих показників ефективності виробництва. Собівартість продукції має тісний зв'язок а ї; ціною. Це проявляється в тому, що собівартість слугує базою ціни товару і її нижньою межею для виробника.

При обчисленні собівартості продукції важливе значення має визначення складу витрат, які в неї включаються. Як відомо, витрати підприємства відшкодовуються за рахунок двох власних джерел: собівартості і прибутку. Тому питання про склад витрат, які включаються у собівартість, є питання їх розмежування між зазначеними джерелами відшкодування. Загальний принцип цього розмежування полягає в тому, що через собівартість повинні відшкодовуватися витрати підприємства, що забезпечують просте відтворення усіх факторів виробництва; предметів, засобів праці, робочої сили і природних ресурсів.

Відповідно до цього у собівартість продукції включаються витрати на:

  • дослідження ринку і виявлення потреби у продукції;

  • підготовку і освоєння нової продукції;

  • виробництво, включаючи витрати на сировину, ,матеріали, енергію, амортизацію основних фондів, оплату праці персоналу;

  • обслуговування виробничого процесу і управління ним;

  • збут продукції (пакування, транспортування, реклама, комісійні витрати і т. п.);

  • розвідку, використання і охорону природних ресурсів (витрати на геологорозвідувальні роботи, плата за воду, деревину, витрати на рекультивації земель, охорону повітряного, водного басейнів);

  • набір і підготовку кадрів;

  • поточну раціоналізацію виробництва (удосконалення технології, організації виробництва, праці, підвищення якості продукції), крім капітальних витрат.

Треба мати на увазі, що з різних причин на практиці повної відповідності між дійсними витратами на виробництво і собівартістю продукції. Так, згідно з їм порядком не включаються у собівартість її, а відшкодовуються за рахунок прибутку або джерел витрати на підготовку і освоєння нової продукції серійного і масового виробництва. Разом з тим є витрати, які включаються у собівартість продукції, але не мають прямого зв'язку з виробництвом. До них належать оплата часу виконання державних обов'язків працівниками підприємства, скорочення робочого дня підлітків, матерів, які мають дітей віком до одного року та ін.



1. Виробнича програма


Виробнича програма підприємства – це система адресних завдань з виробництва і доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості і у встановлені терміни згідно договорів поставок.

В основу планування виробничої програми покладена система показників обсягу виробництва, яка включає натуральні і вартісні показники.

Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції в натуральних одиницях по номенклатурі і асортименту. Вартісними показниками є обсяги товарної продукції, реалізованої продукції, валової продукції, чистої, умовно-чистої продукції нормативної вартості обробітку, валового та внутрішньозаводського обороту обсягів незавершеного виробництва.


1.1 Розрахунок товарної продукції


Продукція це матеріалізований результат з виробничо-господарської діяльності, що призначений для задоволення потреб населення, підприємств та організацій.

Готова продукція - матеріалізований результат виробничо-господарської діяльності, що призначений для задоволення потреб населення, підприємств та організацій і відповідає державним стандартам, технічним умовам та стандартам підприємств і знаходиться на складах готової продукції або у пунктах споживання.

Товарна продукція – включає готову продукцію та послуги промислового характеру, що виконані на замовлення сторонніх осіб та підприємств.


Случайные файлы

Файл
25740-1.rtf
130595.rtf
90916.rtf
69796.rtf
101196.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.