Варіаційні ряди, їх види, правила побудови, роль та значення в аналізі статистичних даних (176026)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Кафедра економіки










КУРСОВА РОБОТА

зі статистики на тему

Варіаційні ряди, їх види, правила побудови, роль та значення в аналізі статистичних даних”













Суми 2009


Зміст


Вступ

1. Статистичний ряд розподілу

2. Варіаційні ряди

3. Приклади побудови та графічного зображення рядів розподілу

3.1 Полігон. Гістограма

3.2 Кумулята

3.3 Криві розподіли та їх види

4. Практичне завдання

Висновок

Перелік посилань

Додатки


Вступ


Статистика – наука, яка вивчає кількісну сторону масових суспільно-економічних явищ та процесів у нерозривному зв’язку з їх якісною характеристикою в умовах визначеного місця і часу.

Статистика має низку суттєвих специфічних особливостей, що відрізняють її від інших суспільних наук. Ці особливості пов’язані з пізнанням суспільно-економічних явищ і процесів, тобто характеристикою кількісної їх визначеності, наприклад, характеристика зміни чисельності населення, його структури, випуску продукції в різних галузях суспільного виробництва, чисельності робітників, зміни показників ефективності видів економічної діяльності, співвідношення між обсягом виробленої і реалізованої сільськогосподарчої продукції тощо11,10.

Вивченням економічного і соціального розвитку країни, окремих її регіонів, галузей, об’єднань, фірм, підприємств займаються спеціально створені для цього органи, сукупність яких називається статистичною службою. В Україні функції статистичної служби виконують органи державної статистики і органи відомчої статистики.

Централізоване керівництво веденням статистики в нашій країні здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі статистики, який утворюється відповідно до статті 106 Конституції України. З 1997 року функції державного управління у сфері статистики здійснює Державний комітет статистики України (Указ Президента України “Про утворення Державного комітету статистики України” від 29.07.97 за № 734/97)22,20.

Держкомстат України виконує роботу із збирання, опрацювання та аналізу науково обгрунтованих даних, що характеризують економічний і соціальний розвиток країни, процеси становлення багатоукладної економіки, хід виконання державних і регіональних програм, пов’язаних із рішенням важливих народногосподарських проблем.

Первинні статистичні дані, зібрані внаслідок статистичного спостереження, характеризують окремі одиниці досліджуваної сукупності і часто складні для розуміння. Для того, щоб вивчити характерні риси та істотні відмінності тих чи інших явищ, виявити закономірності їх розвитку, треба дані щодо кожного елементу сукупності систематизувати і обробити Цей етап статистичного дослідження називають статистичним зведенням.

Суть статистичного зведення полягає в класифікації та агрегатуванні матеріалів спостереження. Елементи сукупності об’єднуються за певними ознаками в групи, класи. типи, а інформація про них агрегується як у межах груп, так і в цілому по сукупності. Таким чином, статистичне зведення– це процес упорядкування, систематизації і наукової обробки первинного статистичного матеріалу для виявлення типових рис і закономірностей явищ і процесів, що вивчаються32,47.

Складові елементи статистичного зведення:

Розробка програми систематизації та групування даних, вибір групувальних ознак і встановлення меж групування;

Статистичне групування;

Обгрунтування і розробка системи показників для характеристики груп і сукупності в цілому;

Визначення технологічних схем обробки інформації, типів ЕОМ, програмного забезпечення;

Безпосереднє зведення, узагальнення, розрахунок системи показників;

Викладення результатів зведення у вигляді рядів розподілу, статистичних таблиць і графіків.

Успішне вирішення завдань зведення можливе лише при науковому його обгрунтуванні і правильній організації. Зведення результатів статистичного спостереження має здійснюватись за заздалегідь складеною програмою. Залежно від завдання, поставленого перед конкретним дослідженням, програма встановлює групувальні ознаки, кількість і перелік груп, макети розроблюваних таблиць, а також перелік показників, які повинні бути визначені для характеристики кожної групи і сукупності в цілому. Такі характеристики можуть визначатись у формі абсолютних (підсумкових показників), середніх і відносних величин42,48.

В даній курсовій роботі розглянемо роль та значення варіаційних рядів в аналізі статистичних даних, їх види, правила побудови. Використаємо матеріали конкретної статистики, розглянемо сільсько-господарське підприємство з даними про кількість працюючих на підприємстві та їх заробіток.


1. Статистичний ряд розподілу


Розглянемо такий складовий елемент статистичного зведення, як викладення результатів зведення і групування у вигляді рядів розподілу.

Статистичний ряд розподілу – це ряд, який характеризує розподіл одиниць сукупності по групах за будь-якою ознакою, різновидності якої розташовані у певному порядку. В статистиці ряди розподілу є найпростішим способом узагальнення статистичних даних.

Групувальними ознаками називають ознаки, які покладені в основу групування. За формою вираження групувальні ознаки можуть бути атрибутивними і кількісними. Атрибутивними називаються ознаки, які не мають кількісного вираження і реєструються у вигляді текстового запису. Число груп, на які поділяється досліджувана сукупність, визначається кількістю різновидів цієї ознаки. Так, групування населення за статтю дає дві групи – чоловіки і жінки, групування населення за рівнем освіти дає шість груп – повна вища, базова вища, професійно-технічна, повна загальна, базова загальна середня, початкова загальна.

Окремим видом атрибутивних групувань є групування за альтернативною ознакою, коли є лише два варіанти атрибутивної ознаки, причому один з них виключає інший. Наприклад, розподіл студентів на тих, хто одержує стипендію, і тих, хто її не одержує; підприємство може бути рентабельним, або збитковим.

Кількісні (варіюючі) ознаки – це ознаки, які набувають різних цифрових характеристик і виражаються числовими значеннями. Наприклад, розподіл робітників підприємства за віком, за стажем роботи, за розміром заробітної платні.

Наступним важливим кроком після визначення групувальної ознаки є розподіл одиниць сукупності на групи. Тут виникає питання щодо кількості груп і величини інтервалу. Здійснюючи групування за атрибутивними ознаками, питання про кількість груп не ставиться, оскільки їх стільки, скільки атрибутивних ознак.53,55.

При групуванні за кількісними ознаками постає питання щодо кількості груп і інтервалів групування. Питання про кількість груп і величину інтервалу слід вирішувати залежно від багатьох обставин, насамперед відповідно до мети дослідження і діапазону варіації групувальної ознаки. Кількість груп пов’язано з обсягом сукупності. Тут немає чітко визначених наукових прийомів, які дозволяють вирішувати це питання при будь-яких обставинах. Кожного разу це завдання вирішується з урахуванням конкретних обставин. Однак, існує формула, запропонована американським вченим Стерджесом, за допомогою якої можна визначити кількість груп n, якщо відома чисельність сукупності N62,55:


n = 1 + 3,322 lg N (1)


Наприклад, при 200 одиницях сукупності число груп визначається таким чином:


n = 1 + 3,322 lg 200 =9.


За величиною розрізняють інтервали рівні і нерівні. Рівні інтервали застосовують тоді, коли зміни кількісної ознаки всередині сукупності відбуваються рівномірно. Розмір рівних інтервалів визначають за формулою:


h = (xmax-xmin)/n,


де h — величина інтервалу;

xmax— максимальне значення ознаки;

xmin — мінімальне значення ознаки;

n — кількість груп.

Таким чином, величина інтервалу залежить від кількості груп (n) і коливання досліджуваної ознаки. Чим ширший розмах коливання (xmax-xmin), тим більша величина h; чим більше n, тим менше h.



2. Варіаційні ряди


Ряди розподілу одиниць сукупності за ознаками, які мають кількісне вираження, називають варіаційними рядами. Варіаційні ряди дають можливість визначити характер розподілу одиниць сукупності за тією чи іншою кількісною ознакою. Варіаційні ряди розподілу залежно від групувальної ознаки поділяють на інтервальні та дискретні.

В інтервальних варіаційних рядах групувальна ознака може приймати любе значення (ціле, дрібне) в межах кожного інтервалу (наприклад, розподіл заробітної платні працюючих в організації, розподіл основних фондів підприємства тощо). Прикладом інтервального варіаційного ряду буде слідуючий розподіл 500 працівників сільськогосподарського підприємства за розміром місячної заробітної плати (табл.2.1).


Таблиця 2.1 Розподіл працівників сільськогосподарського підприємства за розміром місячної заробітної плати

Розміри заробітної плати, грн.

Чисельність працівників

в абсолютних цифрах

в % до підсумку

1200-1400

10

2

1400-1600

30

6

1600-1800

50

10

1800-2000

60

12

2000-2200

145

29

2200-2400

110

22

2400-2600

80

16

2600-2800

15

3

Разом

500

100


Случайные файлы

Файл
56693.rtf
143999.rtf
81334.rtf
87966.doc
36998.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.