Акумулювання радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення (169726)

Посмотреть архив целиком

Реферат курсової роботи



Тема: «АКУМУЛЮВАННЯ РАДІОНУКЛІДІВ ГРИБАМИ В ЗОНАХ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ»

ОБСЯГ РОБОТИ: загальний обсяг роботи складає 22 друкованих сторінок, список використаних джерел становить 14 найменувань.

Робота складається з вступу, теоретичних частин, висновків, списку використаних джерел.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: акумулювання, радіонукліди, СЛАБОНАКАПЛІВАЮЩІЕ ГРИБИ, ВИПРОМІНЮВАННЯ.

ОБ'ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: гриби як акумулятори радіонуклідів.

МЕТА РОБОТИ: вивчення акумулювання грибів у зонах радіоактивного забруднення.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ. Вихідними даними для виконання досліджень є спеціальна наукова література, всесвітня мережа Інтернет.

РЕЗУЛЬТАТИ: вивчено особливості акумулювання радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення.

АКТУАЛЬНІСТЬ обраної теми курсової роботи обумовлена тим, що в даний час для радіоактивно забруднених лісових територій Білорусі дикорослі гриби і ягоди є критичною ланкою в харчовому ланцюжку людини з точки зору можливих дозових навантажень.







Зміст



Вступ

Розділ 1. Джерела радіоактивного забруднення і наслідки аварії на Чорнобильській АЕС

1.1 Джерела радіоактивного забруднення

1.2 Катастрофа на ЧАЕС та її наслідки на території Республіки Білорусь

Розділ 2. Акумуляція радіонуклідів грибами в зонах радіоактивного забруднення

2.1 Особливості акумулювання радіонуклідів грибами

2.2 Зниження вмісту радіонуклідів у грибах

Висновок

Список використаної літератури







Вступ



В даний час і в перспективі особливо гостро постає проблема екологічної безпеки навколишнього середовища, екологічно безпечного природокористування при зростаючих антропогенних навантаженнях.

Забруднення системи «грунт-рослини-вода» різними хімічними речовинами, а головним чином твердими, рідкими і газоподібними відходами промисловості, продуктами палива і т.д. призводить до зміни хімічного складу грунтів.

Техногенні викиди радіонуклідів у природне середовище у ряді районів земної кулі значно перевищують природні норми.

До недавнього часу в якості найважливіших забруднюючих речовин розглядалися, головним чином, пил, чадний і вуглекислий гази, оксиди сірки та азоту, вуглеводні. Радіонукліди розглядалися у меншій мірі. В даний час інтерес до забруднення радіоактивними речовинами виріс, у зв'язку з чинниками появи гострих токсичних ефектів, викликаних забрудненням стронцієм і цезієм.

Чорнобильська катастрофа вплинула на екологічну ситуацію в багатьох агроекосистемах Білорусі. Радіоактивне забруднення охопило значні площі: 411 тис. га (Щільність забруднення за 137Cs 5-15 Кі/км2), 216 тис. га (15-40 Кі/км2), 28,3 тис. га (40-80 Кі / км2), 4,4 тис. га (80 Кі/км2).

Радіонукліди по ланцюжку «грунт - рослина - тварина» потрапляють в організм людини, накопичуються і надають не сприятливий вплив на здоров'я людини. [11]

Найважливіша проблема сільського господарства в умовах забруднення грунту радіоактивними елементами - максимально можливе зниження надходження цих речовин в рослинницьку продукцію і запобігання накопичення їх в організмах сільськогосподарських тварин. Вирішення цього завдання пов'язане з комплексом заходів, які необхідно проводити в сільському господарстві. Підстава для проведення даних заходів є збільшення захворюваності та смертності, вроджених вад і населення, яке проживає на забруднених територіях.

Об'єктом дослідження є гриби як акумулятори радіонуклідів.







Розділ 1. Джерела радіоактивного забруднення і наслідки аварії на Чорнобильській АЕС



1.1 Джерела радіоактивного забруднення



Радіоактивність - мимовільне перетворення (розпад) атомних ядер деяких хімічних елементів, що приводить до зміни їх атомного номера і масового числа. [7]

Розвиток життя на Землі завжди відбувався за присутності радіаційного фону навколишнього середовища. Радіоактивне випромінювання визначається природним радіаційним фоном і штучним. Природний радіаційний фон - представляє собою іонізуюче випромінювання від природних джерел космічного і земного походження, що діють на людину на поверхні землі. Космічні промені є потоком частинок (протонів, альфа-часток, важких ядер) і жорсткого гамма-випромінювання (це так зване первинне космічне випромінювання). При взаємодії його з атомами й молекулами атмосфери виникає вторинне космічне випромінювання, що складається з мезонів і електронів.

Природні радіоактивні елементи умовно можна розділити на три групи:

1. ізотопи радіоактивних сімейств урану, торію і актиноурану;

2. не пов'язані з першою групою радіоактивні елементи - калій - 40, кальцій - 48, рубідій - 87 та інших;

3. радіоактивні ізотопи, що виникають під дією космічного випромінювання - вуглець - 14 і тритій. [1]

Технічно змінений радіаційний фон являє собою іонізуюче випромінювання від природних джерел, що зазнали певних змін внаслідок діяльності людини. Наприклад, надходження радіонуклідів у біосферу разом з витягнутими на поверхню землі у надрах корисними копалинами (головним чином мінеральними добривами), в результаті згоряння органічного палива, випромінювання в приміщеннях, побудованих з матеріалів, що містять природні радіонукліди, а також опромінення за рахунок польотів на сучасних літаках .

Випромінювання, обумовлене розсіяними в біосфері штучними радіонуклідами, являє собою штучний радіаційний фон (аварії на АЕС, відходи підприємств ядерної енергетики, використання штучних іонізуючих випромінювань в медицині, народному господарстві).

Радіоактивне забруднення природних засобів в теперішній час обумовлено такими джерелами:

- Глобально розподіленими довгоживучими радіоактивними ізотопами - продуктами випробувань ядерної зброї, що проводили в атмосфері і під землею;

- Викидом радіоактивних речовин з 4-го блоку Чорнобильської АЕС в квітні - травні 1986 року;

- Плановими і аварійними викидами радіоактивних речовин у навколишнє середовище від підприємств атомної промисловості;

- Викидами в атмосферу та скидами у водні системи радіоактивних речовин з діючих АЕС в процесі їх нормальної експлуатації;

- Привнесеної радіоактивністю (тверді радіоактивні відходи та радіоактивні джерела). [7]

Атомна енергетика несе вельми незначний внесок у зміну радіаційного фону навколишнього середовища при нормальній роботі ядерних установок. АЕС є лише частиною ядерного паливного циклу, який починається з видобутку і збагачення уранової руди. Відпрацьоване в АЕС ядерне паливо іноді піддається вторинній обробці. Закінчується процес, як правило, захороненням радіоактивних відходів.

Але в результаті аварій на АЕС у навколишнє середовище можуть потрапити велика кількість радіонуклідів. Можливі аварії з локальними забрудненнями тільки технологічних приміщень. Також трапляються аварії, які супроводжуються викидом в навколишні середовище радіоактивних речовин у кількостях, що перевищують встановлені межі. Велику небезпеку при цьому мають викиди в атмосферу. Аварійний викид у водне середовище, на думку фахівців, менш ймовірне подія і буде характеризуватися більш низькими рівнями впливу.

Також велике значення як джерела радіації мають ядерні вибухи. При випробуваннях ядерної зброї в атмосфері частина радіоактивного матеріалу випадає неподалік від місця випробування, якась частина затримується в нижньому шарі атмосфери, підхоплюється вітром і переноситься на великі відстані. Перебуваючи в повітрі близько місяця, радіоактивні речовини під час цих переміщень поступово випадають на землю. Проте, велика частина радіоактивного матеріалу викидається в атмосферу (на висоту 10-15 км), де він залишається багато місяців, повільно опускаючись і розсіюючись по всій поверхні земної кулі.

В даний час великий внесок у дозу отримувану людиною вносять медичні процедури і методи лікування, пов'язані із застосуванням радіоактивності. Також проблеми можуть виникати при не правильній транспортуванні радіоактивних відходів на комбінат з переробки цих відходів, зберіганні рідких і твердих радіоактивних відходів.

Таким чином, з усього вище сказаного можна зробити висновок, що у зміні радіаційного фону навколишнього середовища великий внесок вносять АЕС, ядерні вибухи і радіоактивні відходи. [1]



1.2 Катастрофа на ЧАЕС та її наслідки на території Республіки Білорусь



26 квітня 1986 на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався вибух ядерного реактора. Цей день поділив життя населення до і після Чорнобиля. Чорнобильська катастрофа сама найбільша в світі катастрофа, на нашій планеті. У реакторі знаходилося 190,2 тонни ядерного пального, в навколишнє середовище було викинуто близько 4 тонн (1018 Бк радіонуклідів йоду, цезію, стронцію, плутонію та інших). Особливу, небезпека в перші дні представляв Йод-131. У результаті аварії забруднено 23% території Білорусі з 3678 населеними пунктами, в яких проживало понад 2,2 млн. чоловік (п'ята частина населення РБ). Забруднено 4,8% території України і 0,5% території Росії.

Понад 20% сільгоспугідь забруднені довгоживучими радіонуклідами, з них 1,7 млн. га - цезієм-137, майже 0,5 млн. га - стронцієм-90; 0,26 млн. га виведені повністю з сільгоспобігу. Площа територій, де щільність забруднення перевищує 37 кБк/м2 складає 46,45 тис. км (площа Білорусі 207,6 тис. км.).

Перші 2-3 дні радіоактивна хмара мало північно-західний, північний і північно-східний напрямок від ЧАЕС у бік Білорусі. Станом на 30 квітня напрямок вітру змінився на південний і східний. Легкі частки піднялись у верхній шар атмосфери і осідали від кілька місяців до року, пройшовши кілька разів навколо земної кулі. Більш тяжкі радіонукліди випадали поблизу місця аварії. У перший період становище визначалося короткоживучими радіонук- лідами, особливо йодом-131.


Случайные файлы

Файл
27136.rtf
153281.rtf
121234.rtf
PP.DOC
1194-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.