Проблеми забруднення природного середовища (169050)

Посмотреть архив целиком









Проблеми забруднення природного середовища



Зміст


1. Характеристика екологічної ситуації місця проживання (м. Сарни)

2. Роль живої речовини в біосфері

3. Основні джерела антропогенного забруднення довкілля

4. Характеристика новітніх галузей екології

5. Охорона екосистем. Національні парки, заповідники, заказники, пам’ятки природи, екологічні стежки

Література



1. Характеристика екологічної ситуації місця проживання (м. Сарни).


При суміщенні факторів антропогенного навантаження, природи та урбанізації, пов’язаних з даними ландшафтами, були визначені ділянки комбінованого впливу на території. Найбільшою серед них є територія північного та центрального районів з включенням селищ поблизу Сарн. Всі ці території, в першу чергу, зазнають збитків від таких факторів: урбанізації, залізничного та автомобільного транспорту, розораності земель, промислового забруднення.

Пов’язавши інформацію про підприємства їх технологію, сировину, продукцію у площині взаємного впливу «сировина - технології - виробництво - природні ресурси - продукція - охорона довкілля», Зазначили розміщення санітарних зон, природних територій, житлової забудови та інші об’єкти в радіусі 5 км від підприємств.

Основним джерелом забруднення навколишнього природного середовища міста Сарни є діюче ПТП «Таврида».

Ділянка межує: з півдня і заходу – сільськогосподарські угіддя сільськогосподарського підприємства, зі сходу (на відстані близько 1 км) – комбінат по виробництва масла.

Нормативна санітарно-захисна зона згідно СН 360-92 становить 500 м. Загальні межі зон впливу при експлуатації об’єкту знаходяться в межах нормативної зони.

На майданчику розміщені: тваринно забійний пункт проектною продуктивністю 1.6 т на зміну ковбасним цехом потужністю 1.0 т ковбасних виробів за зміну і холодильник є ємкістю 100 тон, котельня, трансформаторна підстанція, прохідна, пожрезервуари, автоплатформа з пандусом.

Одну із небезпек навколишньому середовищу становлять викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря, джерелами яких є димарі коптильних камер ковбасного цеху, труба котельні.

З умов проектованої діяльності про відсутність наднормативних викидів, скидів виробничої діяльності, можливих серйозних аварійних ситуацій, ступінь екологічного ризику визначається, як мінімальний.

Головну небезпеку навколишньому природному середовищу, в першу чергу, становлять стічні води від виробництва м’ясоковбасних виробів, найбільш агресивних з усіх стічних вод підприємств харчової промисловості.

Факторами негативного впливу на навколишнє середовище також є:

  • викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від коптильних камер цеху м’ясоковбасних виробів і труба котельні;

  • відходи виробництва, що утворюються в процесі експлуатації ковбасного цеху та голово забійного пункту.

На території твариннозабійного з ковбасним цехом і холодильником застосована об’єднана система виробничо – побутової каналізації. Побутові стічні води самопливом потрапляють в зовнішні внутрішньо майданчикові мережі виробничо – побутової каналізації та поступають на діючі очисні споруди.

Вода, що використовується у виробничому процесі, забруднюється органічними відходами, жиром, кров’ю, шматочками тканини тварин, уламками кісток.

Крім того, в стічні води в значних кількостях потрапляє кухонна сіль, нітрати.

В стічних водах всі забруднювачі в основному знаходяться у вигляді суспензій, емульсій, колоїдних і молекулярних розчинів. Кожен вид забруднень визначається з органічної і мінеральної частин. Стічні води також характеризуються великім вмістом хлоридів і органічних забруднень, що знаходяться в розчинному і нерозчинному стані, температура їх змінюється від 12 до 27 ºС в залежності від сезону.

В зв’язку з тим, що стічні води ПТП «Таврида» в основному забруднені органічними речовинами тваринного походження, вони швидко загнивають і мають неприємний гнійний запах інтенсивністю до 5 балів, тому потребують локальної очистки перед подачею на міські очисні споруди.

На об’єкті використовується обладнання, яке має низький рівень вібрації, тому виробничий шум на оточуюче середовище впливу не має.

Сучасний стан навколишнього середовища у багатьох регіонах нашої держави та й інших країн є катастрофічним. Здебільшого оцінку якості довкілля проводять за окремими ресурсами; за фахом роботи; окремі організації; державні управління Мінекоресурсів; в окремі проміжки часу та ін. Частково створені бази інформації є під час недоступними, не завершеними в опрацюванні (таблиці, графіки, висновки).

Відомо, що навіть під час нормальної роботи у навколишнє середовище викидається певна кількість небезпечних речовин, які в переважній більшості є короткоживучими. За даними офіційних джерел, вони істотно не впливають на навколишнє середовище та здоров’я населення м.Сарни. Але за деякими даними, не встановлена небезпечна доза, і тому будь-який викид небезпечних речовин у навколишнє середовище є небезпечним для людського здоров’я[8].

Одну із небезпек навколишньому середовищу становлять викиди забруднюючих речових в атмосферне повітря, джерелами яких є димарі коптильних камер ковбасного цеху (труба котельні).

Максимальне забруднення сільськогосподарської продукції може відбутись при аварії в період збору врожаю(враховуючи, що дачні ділянки розміщені в межах 500 м зони). Забруднюючі речовини, осаджуючись з атмосфери, затримуються на поверхні рослин і при збиранні, в певній кількості від випавших на поверхню ґрунту (визначається інтервалом часу між викидом і збором врожаю, видом культури, погодними умовами і т.д.), переходять в сільськогосподарську продукцію. Особливо важливим шляхом міграції речовин на ранній стадії є ланцюг пасовище – тварини – молоко. Якщо випадання відбулись в пасовищний період, то речовини швидко включаються в трофічні ланцюги міграції, при споживанні тваринами пасовищної рослинності, забрудненої аеральним шляхом. Особливо гострим в цьому відношенні є перші тижні після викиду. Тривалість періоду переважно позакореневого забруднення визначається першим вегетаційним періодом після несанкціонованого викиду.

В наступний вегетаційний період основним механізмом залучення їх в міграцію по сільськогосподарським шляхам стає кореневе надходження з ґрунту рослинами.

В радіусі 5 км від міста Сарни, основними угіддями є ліси і пасовища. Отже, при максимальній проектній аварії визначальним шляхом міграції небезпечних речовин, як на ранній фазі аварії, так і на наступних буде ланцюг пасовища – тварини – продукція твариноведення – людина.


2. Роль живої речовини в біосфері


І так, "Я називатиму живою речовиною, - писав В.І. - сукупність організмів, що беруть участь в геохімічних процесах. Організми, що становлять сукупність, будуть елементами живої речовини. Ми при цьому звертатимемо увагу не на всі властивості живої речовини, а тільки на ті, які пов'язані з його масою (вагою), хімічному складом і енергією. В такому вживанні жива речовина є новим поняттям в науці".

Проте новою в науці є і оцінка ролі живої речовини в геологічних процесах і необхідність відмовитися від ідеї, що жива речовина Землі, життя на Землі формувалися і розвивалися, як наслідок розвитку речовини відсталого. Це питання в трактуванні В.І. ми розглядався вище, при обговоренні проблем зародження життя на Землі. Тут ми підкреслимо лише, що:

  • Сучасна жива речовина генетично споріднений всім минулим організмам;

  • В сучасну епоху жива речовина так само впливає на хімічний склад земної кори, як і в минулі епохи.

  • Існує константна кількість атомів, захоплених в даний момент живою речовиною і

  • Енергія живої речовини є перетворена, закумульована енергія Сонця".

Постійність кількості живої речовини визначається наступними обставинами.

  • По-перше - гранично максимальної... величиною біогеохімічної енергії розмноження;

  • В других - "обмеженістю площі, , доступної заселенню організмами", включаючи як території континентів, так і океанічні простори.

  • В третіх - постійністю в багаторічному режимі величини сонячної радіації - енергетичної основи розвитку життя і біогеохімічної міграції на Землі.

Закінчивши аналіз ідей В.І., що відносяться до організації біосфери і її живої речовини, звернемося до положення людини в системі біосфери Землі. Воно визначається тим, що "Людство як жива речовина нерозривний пов'язано з матеріально-енергетичними процесами певної геологічної оболонки землі - її біосферою. Воно не може фізично бути від неї незалежним ні на одну хвилину". Проте і саме людство є закономірний продукт розвитку біосфери, розвитку створюючого її живої речовини, як природного тіла. В.І. підкреслює: "Організованість біосфери, організованість живої речовини - повинна розглядатися як рівноваги, рухомі, весь час що коливаються в історичному і геологічному часі біля точно виразимого середнього. Зсуви і коливання цього середнього безперервно виявляються не в історичному, а в геологічному часі... ніколи яка ні будь крапка (наприклад атом або хімічний елемент) не повертається в зони століть тотожно до колишнього положення".

Організованість біосфери, живої речовини і створюючих його організмів, в подібному трактуванні, при приблизно рівній його масі протягом геологічної історії Землі, неминуче веде до того, що: "По-перше, в ході геологічного часу росте потужність виявлення живої речовини в біосфері, збільшується його в ній значення і його дія на відсталу речовину біосфери". І не менше важливо друге - "...процес еволюції видів в ході геологічного часу - різка зміна самих живих природних тіл". В.І. підкреслює, що "Тільки в живій речовині ми спостерігаємо різку зміну самих природних тіл з ходом геологічного часу...(і дуже точне) - Жива речовина є пластичною, пристосовується до змін середовища, але, можливо, має і свій процес еволюції, що виявляється в зміні з ходом геологічного часу, зовні залежно від зміни середовища".


Случайные файлы

Файл
Отчет.doc
73668.rtf
100213.rtf
6403-1.rtf
66706.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.