Екологічна оцінка стану водних ресурсів басейну річки Устя Рівненської області (168771)

Посмотреть архив целиком













КУРСОВА РОБОТА

Екологічна оцінка стану водних ресурсів басейну річки Устя Рівненської області


План


Вступ

I Структура, зміст та порядок виконання частини “Екологічна оцінка стану водних ресурсів басейну річки та розрахунок величини збитків за забруднення поверхневих вод”.

1.1 Екологічна оцінка природних умов басейну річки Устя.

1.2 Фізико-географічна характеристика басейну.

1.3 Кліматичні умови.

1.4 Характеристика грунтового покриву в басейні річки Устя.

1.5 Гідрологічні характеристики річки.

ІІ Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

2.1 Рекомендації по покращенню екологічного стану річки.


Вступ


Взагалі, всього в Рівненській області налічується 170 річок, загальна довжина яких становить 4,45 тис. км. Крім цього на території Рівненщини протікає 1204 невеликих водотоків. Вода виступає як одне з чудесних природних утворювань, що визначає характер і спрямування більшості природних процесів на Землі, в тому числі відіграє вирішальну роль у виникненні та розвитку життя на планеті. Разом з тим вода часто виступає критеріям господарського освоєння території, безпосередньо впливаючи на процеси розміщення і спеціалізації виробництва. Неможливо переоцінити роль води в екологічному аспекті ( як основної передумови існування всіх форм органічного світу, як одного з головних приймачів переносників забруднень і захворювань тощо).

Наразі напружена ситуація з водними ресурсами частково зумовлена природними чинниками (насамперед, мова йде про територіальну і часткову нерівномірність, розподілу підземного і особливо поверхневого стоку,) а головним чином викликана комплексом антропогенних причин.

Особливо напружено склалася ситуація з водокористуванням та охороною поверхневих вод. Всі проблеми водних ресурсів розпочинаються через неконтрольований скид у водні ресурси стічних вод, що містять речовини, або продукти їх трансформації у воді, для яких встановлені ГДК, а також речовини, для яких не розроблені методи аналітичного контролю стічних вод, які можуть бути зміщені шляхом організації безстічного виробництва, застосування раціональної технології максимального використання у системах зворотного очищення та знезаражування.

Основною метою даної роботи є засвоєння навиків самостійного виконання екологічної оцінки стану басейну річки Устя. Об’єктом дослідження виступають скиди забруднених речовин на поверхню річки Устя, які мігрують з різних підприємств. Предметом дослідження є оцінка забруднення води річки та встановлення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок забруднення поверхневих вод.

Основними методами роботи вважають теоретичні та аналітичні методи, на базі яких побудований весь етап проведення даної роботи. Теоретичні методи передбачають висвітлення стану даної річки та мають повну теоретичну інформацію про стан річки Устя. Обґрунтування якості води в річках та управління станом поверхневих вод області є першочерговим завданням.


I Структура, зміст та порядок виконання частини “Екологічна оцінка стану водних ресурсів басейну річки та розрахунок величини збитків за забруднення поверхневих вод”.


1.1 Екологічна оцінка природних умов басейну річки Устя.


Річка Устя протікає лише в Рівненській області. Загальна довжина 68 км. Кліматичні умови басейну річки помірно-континентальний з теплим і вологим літом та м’якою хмарною зимою. Середні багаторічні температури січня тут складають -4,5۫ -7۫ (в окремі дні можуть знижуватися до -32۫), лише від 17۫ до 19۫С(абсолютний максимум в цю пору року складає +33۫ = 39۫С). Кількість опадів пересічно становить 600-700 мм за рік, що відповідає приблизно 6-7 тис. тонн води на 1 гектар, а зважаючи на порівняно незначне випаровування, зумовлено головним чином значною хмарністю(400-500мм). На території басейну річки Устя створюються передумови для надмірного зволоження території.

Домінантними грунтами на території річки Устя є такі типи, як дерново-підзолисті оглеєні, світло сірі і сірі опідзолені, чорноземи підзолисті та торфові грунти. Більшість з характерних типів грунтів на даній території відзначаються низькою природною родючістю.

Природна рослинність представлена справжніми заплавними луками. Провідні формації біломітничники, лучнокитники та ін. Переважають лучні степи та широколистяні ліси. Найпоширеніші види водних безхребетних тварин: малощетникові черви; клас п’явки, клас комахи та ін. Основні екологічні проблеми території пов’язані з надмірним осушенням боліт та зведенням боліт.


1.2 Фізико-географічна характеристика басейну


Басейн річки Устя знаходиться лише в Рівненській області. Протікає по Рівненському та Здолбунівському районах. Ріка Устя знаходиться на південній частині Рівненщини, а точніше на Волинській височині. Утворення височини на зануреній структурній основі розглядається як своєрідна інверсія рельєфу.

Геологічну основу сучасної поверхні Волинської височини, де протікає річка Устя, становить рослинна поверхня верхньокрейдових відкладів, які місцями перекриваються пісковиками та вапняками нижнього сармату. Найважливішою особливістю геологічної будови височини на даній території є майже суцільне поширення лісовидної товщі (нерозчленовані середнь-верхньочетвертинні лесовидні супіски та суглинки еолово-демовіального походження, потужність яких сягає 7-20м).

Саме розвиток нестійких до розмиву лесових комплексів слід розглядати як одну з головних передумов формування яружно-балкового рельєфу, який є найпоширенішим типом сучасної поверхні даної території і визначає її загальну горбисту(часом пасмову) будову. Також значне місце займають долинні форми. По долині річки Устя чітко простежується заболочені заплави, супіщані-суглиннисті перші надзаплавні тераси та фрагменти вкритих лесовими комплексами других надзамлавних терас. Досить виразно у межах височини проявляється і широтний напрямок ерозійного розчленування.

Річка Устя сягає 68км. Площа водозбору цієї річки становить близько 762 км2. Річка протікає з півдня на північ області. Дана річка має два ліві притоки: річка Безодня(довжина-13км., площа водозабору 68,9 км2) та Устя(струмок)-(довжиною 24 км, загальна площа водозабору 126 км2).

Поширені на території Басейну річки Устя широколистяно-хвойні ліси, вони представлені двома різновидами – двоярусними дубово-сосновими лісами(перший ярус – високо-болітетні сосни, другий ярус-дуб звичайний, розвинений ліщиновий підлісок, розріджений трав’яний покрив) та грабово-дубово сосновими травянистими лісами, де у першому ярусі домінує сосна звичайна у другому – дуб звичайний, у третьому – граб. Також на території річки Устя поширені хвойно-широколисті ліси, які представлені сосново-дубовими лісами, де основу деревостану складає дуб звичайний за участю сосни звичайної. Також є заплавні луки, що утворюються виключно на містях вирубаних лісів і зосереджуються лише на заплаві річки. Справжні заплавні луки займають з дебільшого прируслові та центральні частини заплав. Мають високі, густі, три – чотирияруслі травостої, переважно різно-травно-злакові. Це найпродуктивніший вид луків, на яких збирають по 20-30 ц/га високоякісного сіна.

Зооценози дубово-сонових лісів вирізняються більшою видовою різноманітністю та щільністю пернатих і мишовидних гризунів (лісові полівки, жовтогорлі миші). Одночасно тут зростає кількість трофічно пов’язаних з ними хижих птахів та звірів, насамперед куниць, ласок, лисиць, тхорів. Розвиваються інші види хребетних – земноводних (ропухи, гостроморді жаби, кваші, тритони), плазунів, птахів (дрозди, дятли, тетері), а також різноманітних звірів.

Особливістю зооценозів річки Устя є значне поширення іхтіофауни, представлені 10 родинами риб, насамперед карпових. Яскаво виялений сезонний характер має поширення і щільність земноводних (навесні – жаби, кумки, ропухи, тритони), плазунів (черепахи, ящірки, звичайний вуж) та птахів (журавлі, кулики, горобці).


1.2 Кліматичні умови


Клімат басену річни Устя помірно-континентальний. Середня місячна температура березня становить близько 00С, зміщуючись по окремих роках від -50-100С. У квітні, в зв’язку із збільшенням інтенсивності сонячної радіації та повним звільненням від снігу, середня температура зростає до 6,50-70С. Травень має на 60 – 70С вище температури від квітневих.

Середні багаторічні температури літніх місяців типові для території басейну р.Устя: у червні – 170С, у чипні – 18,50С, у серпні – 170-17,50С. З вересня починається відчутний спад температур – середньомісячні температури знижуються на 30-40С, у жовтні ще на 50-60С. У грудні спостерігається 20-23 дні з середньодобовими температурами нижче 00С Особливо охолоджується повітря у січні-лютому. Найхолодніший період на території триває 60 днів – з середини грудня до середини лютого.

У холодну пору року переважають південно-східні, південно-західні та західні вітри. На весні панують вітри південно – східного та південно – західного напрямків. В літню пору домінують вітри західних та північно західних румбів, які восени поступаються спочатку південним та західним вітрам, а з другої половини осені починають переважати вітри з південного сходу, які зменшують перехід до зимовоготипу атмосферної циркуляції. (рис.1)


Случайные файлы

Файл
97058.rtf
58749.rtf
27194-1.rtf
168660.rtf
118417.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.