Аналіз екологічної системи мікрорайону "Північний" (168556)

Посмотреть архив целиком

Миколаївський державний гуманітарний

університет імені Петра Могили


Факультет еколого-медичних наук


Кафедра екології та природокористування





КУРСОВА РОБОТА


з дисципліни “Теорія екологічних систем”


Тема “Аналіз екологічної системи мікрорайону ”Північний”



Виконавець:

студент (ка)гр.521

ОнищенкоАльона

Керівник:

Доцент








Миколаїв – 2008


Зміст


Вступ

1. Загальна характеристика екосистеми

2. Структура екосистеми

3. Властивості та показники складових екосистем

4. Екологічні характеристики

5. Чисельні рішення

Висновки

Перелік використаної літератури



Вступ


Потреба в аналізі соціоекосистеми мікрорайону ”Північний” виникла внаслідок актуальності проблеми якості питної води та екологічних ризиків мікрорайону Північний. Район відчуває критичність стану водопровідної системи.

В даний час існують серйозні екологічні проблеми забруднення навколишнього середовища (атмосфери, води, ґрунтів), кислотними дощами, радіаційним ураження території, а також відбуваються втрати окремих видів рослин і живих організмів, та збіднення біоресурсів. Та найбільш тяжкий стан - із забрудненням водних ресурсів. Основні джерела прісної води на території України – стоки річок Дніпра, Дністра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, Дунаю з притоками, а також малих річок північного узбережжя Чорного та Азовського морів. Порушення норм якості води досягло рівнів, які ведуть до деградації водних екосистем, зниження продуктивності водойм. Значна частина населення України використовує для своїх життєвих потреб недоброякісну воду, що загрожує здоров'ю нації.

З метою забезпечення населення та народного господарства необхідною кількістю води в Україні збудовано 1087 водосховищ загальним об'ємом понад 55 млрд. куб. метрів, 7 великих каналів довжиною близько 2000 кілометрів з подачею на них понад 1000 куб. метрів води за секунду, 10 великих водоводів великого діаметру, по яких вода надходить у маловодні регіони України.

Витрати свіжої води в Україні на одиницю виробленої продукції значно перевищують такі показники у розвинутих країнах Європи: Франції - в 2,5 рази, ФРН - в 4,3, Великобританії та Швеції - в 4,2 рази.

Забезпечення водою населення України в повному обсязі ускладнюється через незадовільну якість води водних об'єктів. Якість води більшості з них за станом хімічного і бактеріального забруднення класифікується як забруднена і брудна (IV - V клас якості). На сьогодні в Україні не залишилося жодного поверхневого водного об'єкта, який би за екологічним станом належав до водних об'єктів першої категорії.

Основними причинами незадовільної якості води водних об'єктів є низька ефективність роботи очисних споруд каналізації, скидання в річки без очищення забруднених зливових стоків з територій підприємств і населених пунктів, відсутність полігонів по утилізації промислових відходів, забруднення відходами водозахисних зон, ерозія земель. Що є в воді, яка потрапляє до помешкань миколаївців, окрім води? Про це більшість, нажаль, навіть в умовах, коли громадяни України мають на це право, лише здогадується.

Згідно з законодавством України кожен має:

Право на питну воду, безпечну для життя та здоров’я;

Право на інформацію про якість питної води;

Право споживачів, яке гарантує споживатський рівень, потрібну якість та безпечність послуг, необхідну інформацію про їх якість та кількість, а також право на повернення шкоди або втрат, які були заподіяні здоров’ю.

Але всі ці права залишаються лише на папері. В Україні не існує традиції розкриття інформації та громадянам досить важко отримати необхідну інформацію із офіційних джерел.

На здоров'я людини впливає як кількість води, що щодня випивається, так і її якість.

Питання якості питної води є однією з головних екологічних проблем у м. Миколаєві, що вимагає невідкладних рішень. Інвестиційний проект «Проект розвитку системи водопостачання та водовідведення в м. Миколаєві»( Петров М.Б., робоча група співробітників МКП «Миколаївводоканал», 2007) розроблено у відповідності до завдань, передбачених Загальнодержавною програмою реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки, Плану розвитку МКП «Миколаївводоканал» на 2006-2012 роки, затвердженого рішенням міської влади від 30 червня 2006 року №2/38.

Проект стосується модернізації застарілої інфраструктури системи водопостачання в міста, що передбачає поетапне здійснення ряду профілактичних заходів для забезпечення стабільної і надійної роботи структур, що відповідають за водопостачання. Його виконання дасть можливість підвищити якість послуг населенню і безпеку водопостачання.

Система водопостачання та водовідведення м. Миколаєва являє собою комплекс споруд, об'єднаних єдиним технологічним процесом транспортування, очищення, розподілу води, прийому та очищенню стоків. Всі об'єкти та споруди, які складають систему водопостачання та водовідведення м. Миколаєва, є комунальною власністю і знаходяться на балансі Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал», яке є єдиним підприємством, що здійснює діяльність з надання послуг з водопостачання та водовідведення на території м. Миколаєва і, відповідно, є суб'єктом природної монополії.

Водопостачання м. Миколаєва може здійснюватися із двох джерел: р. Дніпро та Жовтневого водосховища. Через значне забруднення місцевих джерел водопостачання, головний водозабір м. Миколаєва знаходиться на р. Дніпро в 70 км від міста.

Жовтневе водосховище, яке є резервним джерелом водопостачання, наповнюється водою з р. Інгулець через мережу каналів Інгулецької зрошувальної системи.

Основним джерелом питної води для міста є водовід «Дніпро-Миколаїв» довжиною близько 73 км, перша нитка якого була введена в експлуатацію в 1979 році, а друга повністю добудована в 2002 році. Водозабір знаходиться с. Микільське Херсонської області потужністю 280 тис. м3 води на добу до насосної станції водопроводу 1-го підйому, звідки непідготована вода транспортується на очисні споруди водопроводу. Потужність очисних споруд водопроводу дорівнює 190 тис. м3 води на добу.

Очисні споруди водопроводу будувалися трьома чергами, перша з яких введена в експлуатацію в 1958 р., друга в 1968 р., третя в 1978-1979 р.р. Реконструкція та модернізація очисних споруд з моменту вводу в експлуатацію третьої черги, з 1979 року і дотепер, не здійснювалася, на теперішній момент, очисні споруди в аварійному стані, не відповідають загальноєвропейським стандартам, хоча Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» стверджує, що після очистки вода відповідає ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством». Загальний знос очисних споруд складає 43%.

Після очисних споруд розподільчими трубопроводами загальною довжиною близько 1000км і за допомогою 21 підвищувальної насосної станції водопроводу очищена питна вода подається споживачам міста цілодобово. На сьогоднішній день середньодобове споживання води складає близько 170 тис. м3, з яких 80% споживається населенням (централізованим водопостачанням користується близько 83% населення м. Миколаєва).

Система трубопроводів зношена і потребує капітального ремонту, оскільки строк експлуатації деяких мереж перевищує 50,60,70 і навіть 80 років. Близько 55 км мереж знаходяться в аварійному стані, як наслідок – втрати очищеної питної води в мережах досягли рівня 34% від загального водоспоживання (в середньому щодоби відбувається 8 пошкодження у мережах водопостачання)

Підприємство „Горводоканал” аргументує: якість води по місту питного водозбору задовільна і є придатною для питного водокористування.

Але в умовах, коли кожному відомі такі факти:

- в Україні вже немає джерел чистої питної води;

- галузь водопостачання знаходиться в критичному стані;

- технології водопідготовки не розраховані на вирішення проблем забруднення та є застарівшими;

- через свій технологічний стан самі водопроводи є джерелом вторинного забруднення питної води, не можна чекати, що вода в крані споживача відповідає державним стандартам якості.

У Миколаєві, як і в більшості міст України нерозвинуте інформування й участь основних зацікавлених секторів суспільства у відкритому обговоренні проблем водопостачання, недостатньо розвинуті структури по створенню пристроїв для доочищення води міста Миколаєва.

Все це призводить до забезпечення населення питною водою низької якості. Під терміном «якість води» розуміють співвідношення хімічних, біологічних та фізичних властивостей води, які визначає можливості її господарського використання.

Складність рішення цих питань обумовлена нерозмірністю й різнорідністю використовуваних засобів.

Що стосується безпосередньо питної води, то зв'язок якості води й здоров'я очевидний. Вода - найважливіша, незамінна основа розвитку й виробництва продовольства. У складі харчових продуктів частка води в середньому становить 50-60 %. Якість виробленої їжі значною мірою визначається якістю використовуваної води. У доповіді комісії ООН із проблем навколишнього середовища відзначається:

сьогодні у світі близько 1,1 мільярда чоловік не має у своєму розпорядженні чистої питної води, а до 2032 року їхнє число може зрости - до 2,7 мільярдів;

кожен другий вживає воду, що не пройшла адекватного очищення;


Случайные файлы

Файл
157803.rtf
174604.rtf
5222.rtf
138269.rtf
80717.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.