Ціноутворення на фінансовому ринку (163151)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

Завдання і принципи ціноутворення на фінансовому ринку

Види і функції цін

Методи ціноутворення. Специфіка ціноутворення на фінансовому ринку

Роль ціни в забезпечені рівноваги на фінансовому ринку та механізм її формування

Висновки

Список використаних джерел



Вступ


Історія розвитку фінансового ринку налічує майже п 'ятсот років. Накопичений за цей час досвід роботи на грошовому, кредитному та фондовому ринках використовується при створенні різних інструментів і організації інститутів, що функціонують на фінансовому ринку.

В Україні ринок тільки-но народжується. Минулий дореволюційний досвід втрачено безповоротно, а світова наука і практика більше ніж за 80 років пішли далеко вперед.

Ось чому вивчення дисципліни "Фінансовий ринок " особливо актуальне в умовах нинішніх економічних перетворень, коли державі надзвичайно потрібні кваліфіковані спеціалісти з бухгалтерського обліку й аудиту, менеджменту, які повинні вміти оцінювати всі можливі варіанти інвестицій, приймати правильні управлінські рішення в умовах швидкої зміни ринкової кон'юнктури.

Мета вивчення дисципліни полягає у формуванні комплексного розуміння системи взаємозв'язків на фінансовому ринку. Предметом навчальної дисципліни є фінансовий ринок, що виступає як економічний простір, де формуються і функціонують відносини купівлі-продажу фінансових інструментів, що знаходять свій вияв, насамперед, у цінних паперах.

Мета курсової роботи - ознайомитися з основними поняттями фінансового ринку, ціноутворенням на фінансовому ринку взагалі та в Україні, зробити висновки недоліків ціноутворення і функцунування фінансового ринку України.


Завдання і принципи ціноутворення на фінансовому ринку


Згідно з класичним визначенням економічної теорії, ціна - це грошовий вираз вартості того чи іншого товару.

Ціна це кількісний вираз тих витрат, які несе виробник для того щоб отримати прибуток. Поняття ціни тісно пов'язане з поняттям ринкової вартості. Під ринковою вартістю фінансових інструментів мається на увазі вартість, що визначається витратами емітента і регулює ринкову ціну. З іншого боку, для інвестора ціна - це грошовий вираз вартості цінних паперів, які він купує.

Завданнями ціноутворення на фінансовому ринку є:

1) відображення реального співвідношення попиту і пропозиції;

2) реалізація конкретних цілей ціноутворення;

3) врахування різноманітних факторів.

До основних принципів ціноутворення відносять такі:

науковий підхід;

цільове спрямування;

можливість зіставлення цін за різні періоди;

врахування рівня цін на аналогічні фінансові інструменти;

відображення реального рівня витрат на фінансові операції.

У процесі становлення фінансового ринку зростає значення системи формування цін на ньому. Ціни є найважливішою економічною категорією, регулятором економіки. У формуванні цін на фінансовому ринку беруть участь усі його учасники: емітенти й інвестори, посередники і спеціалісти. Система формування цих цін базується на таких основних принципах:

цільове спрямування залежно від цінової політики і цінової стратегії;

науковість, тобто обґрунтованість цілей ціноутворення, видів цін і окремих елементів ціни;

вигідність, тобто відображення в ціні доцільності емісії цінних паперів або операцій із ними;

реальність або достовірність, тобто втілення в ціні паперів фактичних витрат на емісію;

можливість зіставлення, тобто можливість порівняння цін різних категорій цінних паперів;

поєднання стратегії і тактики ціноутворення;

спадна корисність (тобто чим більше цінних паперів на ринку, тим меншу цінність має кожна додаткова одиниця);

відмінності в потребах інвесторів. Ступінь потреби інвестора в придбанні цінних паперів допомагає визначити, яку суму він готовий сплатити за них;

різниця в доходах інвесторів. Доходи інвесторів або їх платоспроможність впливають на попит. При збільшенні доходів попит зростає і, відповідно, при зниженні доходів - зменшується.

Принципи ціноутворення реалізуються залежно від стратегії ціноутворення.

Ціноутворення як процес формування цін на ринку цінних паперів здійснюється за певними правилами, з використанням конкретних методів, на основі загальноприйнятих принципів з урахуванням окремих факторів.

На формування цін на фінансовому ринку впливають внутрішні та зовнішні фактори, які мають об'єктивний і суб'єктивний характер. Під впливом різнопланових факторів ціни на один і той же цінний папір можуть суттєво коливатися. В цілому на формування рівня цін на фінансові інструменти впливають: галузева належність емітента та територіальні умови його розміщення, ступінь технічної озброєності виробництва емітента, якість цінних паперів, специфіка окремих регіонів, інвестиційні характеристики цінних паперів та управлінські можливості емітентів, заходи державного регулювання цін, врахування взаємозамінності, врахування цін на аналогічні цінні папери та послуги на зовнішньому ринку, особливості системи формування цін на папери різних емітентів, конкуренція, монополізм, ступінь розвитку ринкових відносин, співвідношення між попитом і пропозицією, рівень податків.

На практиці в процесі формування цін одночасно враховується велика кількість ринкових факторів, які об'єднані в три групи: попит, витрати і конкуренція (факторний аналіз).

У відповідності із законом збалансованості попиту і пропозиції загальний рівень цін на цінні папери залежить від співвідношення попиту і пропозиції. До факторів попиту відносять: обсяг потенційних інвестицій, смаки та звички інвесторів, їхні доходи, наявність аналогічних цінних паперів на ринку і ціна на них, вартість інших фінансових інструментів.

На ціни на фінансовому ринку впливає конкуренція, оскільки державний бюджет, кредитний ринок і ринок цінних паперів не лише доповнюють один одного, а й конкурують між собою в залученні фінансових ресурсів. Наприклад, збільшення бюджетних ресурсів, підвищення податків (за інших рівних умов) безумовно призведе до скорочення вільних грошових ресурсів суб'єктів господарювання та населення і, відповідно, до звуження ринків банківського кредиту і цінних паперів. До факторів конкуренції відносять: кількість і різноманітність емітентів, наявність аналогічних цінних паперів, рівень цін конкурентів.

Факторами витрат є емісійні, маркетингові та інші витрати, що пов'язані з випуском і обігом цінних паперів.

Таким чином, на ціноутворення на фінансовому ринку впливають як традиційні фактори (попит, пропозиція, конкуренція), так і специфічні (тип, вид, різновид цінного папера, термін обігу, інвестиційні властивості, управлінські можливості, рейтинг та ділова репутація емітента, його галузева належність, територіальне місцезнаходження, інвестиційний клімат та інвестиційна місткість ринку). Необхідно зазначити, що перелічені вище фактори можуть як підвищувати, так і знижувати рівень ціни. Дія цих факторів багато в чому залежить від конкретних заходів щодо державного регулювання системи ціноутворення.


Види і функції цін


На фінансовому ринку застосовується багато видів цін на фінансові інструменти. Ціни класифікуються за такими ознаками:

1) вид фінансового інструмента;

2) тип емітента;

3) сегмент ринку;

4) вид операцій на ринку;

5) місце і час ціноутворення.

На ринку розрізняють такі види ціни:

номінальна - зазначена на бланку цінного папера. Визначається в проспекті емісії при випуску в обіг цінних паперів. Певною мірою це умовна величина, оскільки навіть на первинному ринку цінні папери можуть продаватися не за номінальною вартістю. Номінал інформує про те, яка частина вартості статутного капіталу припадала на одну акцію в момент формування акціонерного товариства або вирішення питання про обсяг статутного капіталу у разі його зміни;

емісійна - ціна продажу цінних паперів при їх первинному розміщенні (може не збігатися з номінальною ціною);

балансова - визначається на підставі фінансової звітності підприємства як вартість майна акціонерного товариства, утвореного за рахунок власних джерел, поділена на кількість випущених акцій;

облікова - за якою цінні папери обліковуються на балансі підприємства в даний момент;

курсова (ринкова) - відображає співвідношення попиту і пропозиції;

біржова - визначається на біржі в процесі торгів;

дисконтована, або поточна, - визначається з урахуванням дисконтних множників і норм інвестування.

Ціна як інструмент ринку виконує низку функцій:

облікова - в процесі ціноутворення на ринку фіксується певна вартість фінансового інструмента;

контрольна - за допомогою встановлення різних цін здійснюється контроль за рухом вартості різних видів інструментів;

збалансування попиту і пропозиції - при підвищеному попиті та скороченні пропозиції окремих видів фінансових інструментів ціни на них зростають; відповідно, при зменшенні попиту і зростанні пропозиції ціни падають;

перерозподільча - в результаті відхилення ціни від вартості новостворена вартість перерозподіляється між галузями економіки і регіонами, нагромадженням і споживанням;

управління - ціна в умовах ринку визначає, в якій кількості і яких інвестиційних властивостей випускатимуться цінні папери, як буде здійснюватися їх випуск, з якими витратами і з яким прибутком, хто і які цінні папери купуватиме залежно від рівня доходів і бюджету споживання.


Методи ціноутворення. Специфіка ціноутворення на фінансовому ринку


Случайные файлы

Файл
57725.rtf
10948-1.rtf
114197.rtf
36671.rtf
84945.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.