Грошова система Російської імперії на теренах України у XVIII-XIX столітті (160519)

Посмотреть архив целиком

Міністерство транспорту та зв`язку України

Державний Економіко-Технологічний Університет Транспорту










Курсова робота

з дисципліни „ Грошовий облік”

на тему : Грошова система Російської імперії на теренах України у XVIII-XIX столітті ”














Київ 2009


Зміст


Вступ

Структура монетного господарства України як складової Російської Імперії

Паперові гроші на українських землях

Висновки

Список використаної літератури


Вступ


Наприкінці XVIII століття більшість українських земель потрапила під владу Російської імперії. Поза російським кордоном залишилися тільки західні землі - Галичина, Буковина й Закарпаття, що належали монархії Габсбургів.

Українські землі, що перебували у складі Російської імперії, цілковито підпадали під царську владу. Внаслідок цього українці були цілковито позбавленні будь-якої можливості самостійно творити свою долю. Це поширювалося на всі сфери господарського життя і, зокрема, на фінансово-кредитні відносини. Монопольним правом на регулювання фінансових потоків на території всієї новоствореної держави володів царський уряд на чолі з самодержавцем. Тому будь-яка економічна реформа, що здійснювалася російським урядом, беспосередньо поширювалася на ту частину українських земель, що перебувала у складі Російської імперії. Така ситуація тривала до першої світової війни.


Структура монетного господарства України як складової Російської Імперії


Наприкінці XVIII століття грошова система, що склалася після грошової реформи Петра I (введення десяткової монетної системи), поширилася на всій Лівобережній Україні. В обігу почали з’являтися російські мідні, срібні й золоті монети, які поступово витрутили польські і татарські.

Перші спроби реформування грошової системи, які безпосередньо відобразилися на грошовому обігу на українських землях, були здійсненні Катериною II (1762-1796 рр.). Вона поповнила грошовой обіг першими паперовими грошима- асигнаціями (1769 р.), а це сприяло надходженню до монетної системи додаткової кількості мідних монет великої ваги для покриття випущених паперових грошей. Асигнації розмінювалися на мідь в асигнаційних банках в Пітербурзі та Москві.

Особливою популярністю тоді користувалися нідерландські золоті монети. Російський уряд протягом більш як 100 років карбував імітації голандських дукатів. Ці монети викарбовувалися для закордотнних платежів, ними також виплачували жалування військам у Середній Азії, на Кавказі, у Царстві Польському. Карбували дукати спершу з 1768р. По 1806р., а потім знову по десятирічній перерві. У 1868р. Карбування дукатів припинилося.

У 1787р. під час оглядин Катериною II завойованих земель за наказом князя Потьомкіна-Тавричеського було викарбувано срібні монети номіналом 2,5,10 і 20 копійок. На аверсі був зображений вензель Катерини II, текст „Царица Херсонеса Таврического” і дата-1787р., а на реверсі- цифри номіналу, під якими містилися літери „Т.М”, що означало „Таврическая монета”. На них було поставлено крапочки, кількість яких допомагала з’ясувати неписьменним їхню вартість. Але ці гроші в обіг не потрапили.

За царювання Павла I (1796-1801рр.) зовнішній вигляд срібних монет зазнав певних змін. Із срібного рубля зникли портрети, їх заступив девіз лицарів ордену тамплієрів: „Не нам, не нам, а імені Твоєму”. На аверсі срібних монет було зображено вензель Павла I в одну літеру у формі хреста з коронами і вміщено текст „Монета. Цена рубль”. Внизу зазначалася дата випуску. На реверсі був зображений картуш із девізом, літери „О.М.”, що означали ініціали мінцмейстера Осипа Мейджера і літери „М.Б”- монета банківська. На срібних 5 і 10 копійках містився вензель Павла I в одну літеру „П I” з короною, а на звороті номінал і дата, під якою були зображені дві пари літер: „С.П.”- Санкт-Петербурзький монетний двір і „О.М.”- Осип Мейджер.

За Олександра I (1801-1825рр.) зображення на монетах знову дещо змінилося. На лицевім боці з’явився герб Російської імперії: орел, на плечі якого накинуто ланцюг ордена Андрія Первозванного, текст „Монета рубль” і дата. На зворотньому боці містився текст „Государственная Российская монета рубль”, а внизу- літери „СПБ”, що позначали монетарню Санкт-Петербурга. Від 1812 року на монетах почали вказувати ще й вагу. У 1810р. почалося карбування мідних монет. Карбували їх номінальною вартістю 1/4; 1/2; 1; 2 і 5 копійок.

Під час правління Олександра I в Росії, починаючи з 1815., карбували монети для Польського королівства. У перші роки було випущено 1; 5; 3; 10 грошів і 2; 5 золотих. У 1821р. з’явилася золота монета 10 злотих. 1 і 3 гроші карбувалися з міді, 5 і 10 грошів, а також 1; 2; 5; 10 злотих – із срібла, а 25 і 50 злотих- із золота. Нпписи на монетах було зроблено польською мовою. На лицевім боці містився портрет Олександра I, а на зворотнім- герб Росії та вартість номіналу, внизу - текст” Зі срібла (або міді) місцевої”, тобто польської. Карбували їх до 1841р. з деякими змінами у зображенні, але завжди з портретами Олександра I. Згодом для зручної лічби написи на монетах почали робити двома мовами: російською та польською. Хоча ці монети випускали для Польщі, вони всеж таки потрапляли до україни і використовувались як платіжний засіб. Були вони таких номіналів: у сріблі- 15коп=1 злотому, 20коп= 40 грошам, 25коп=50 грошам, 30коп= 2 злотим, 3/4 рубля= 5 злотим , 1руб.50коп= 10 злотим. На лицевому боці був зображений герб Росії, а на зворотньому- вартість і дата випуску. Карбували їх до 1850р.

Після смерті Олександра I у 1825р. викарбували срібний костантинівський рубль- найрідкіснішу і найвідомішу монеті Російської імперії. На аверсі монети зображено чоловічий профіль, під ним дата- „1825”, навколо напис- „Б.М Константинъ I имп. И сам. всеросс.”, що означає: „Божою милістю Константин I імператор і самодержавець всеросійський”. На реверсі- державний герб Російської імперії- двоголовий орел із регаліями в обрамленні з лаврового вінка. Під орлом три літери- С.П.Б.- знак Петербурзького монетного двору, де було викарбувано монету. По колу монети йшов напис: „Рубль. Чистого серебра 4 золотн.21 доля”.

За царювання Миколи I (1825-1855рр.) в Російській імперії розпочалося карбування монет ії платини, адже у 30-40х роках XIX століття ця держава була однією з найбільших її постачальників на світовий ринок. Так, у 1828-1845 рр. Було випущенно в обіг платинові монети вартістю 3;6;12 рублів. Розмір їх був як у срібних монет номіналами 50;25 копійок і одного рубля, але вага була іншою і становила відповідно 20;10;40 грам платини. На лицевім боці було зображено герб Росії, а на зворотньому- напис „ 12 рублей на серебро. 1841”.

Наявність у грошовому обігу надмірної кількості паперових грошових знаків, спричиненої частими емісіями для покриття військових витрат, призвела до значних інфляційних процесів, що спричинило розлад грошово-кредитної системи. Спроби проведення урядом дефляції практично не давали жодних резельтатів. На часі стало здійснення грошової реформи, яку й провів міністр фінансів Є.Ф.Канкрін. Її основними завданнями були відкрита девальвація асигнаційного рубля тьа введення срібного монометалізму.

Початком реформи стала реформа від 1 липня 1839р. під назвою „ Про влаштування грошової системи”. Згідно з цим документом від 1 січня 1840р. головним платіжним засобрм ставав срібний рубль із вмістом у 4 злотники 21 долю щирого срібла. Всі угоди купівлі-продажу мали укладатися тільки у сріблі. Після проведення грошової реформи цікаві зміни сталися у монетній лічбі в Російській імперії. Нова трьохкопійкова монета, яка відповідала старим 10 копійкам, отримала назву „гривенний”. Нову копійку в деяких місцевостях почали називати „алтин”. Нову двохкопійкову монету, яка дорівнювали 7 дореформленим копійкам, називали „семишник(семитка, семак)”. В Україні теж зреагували на співвідношення нових і старих номіналів. Нова денга- „денежка” (1/2 копійки) стала називатися шагом, 3 копійки- гривнею, а срібна монета в 10 копійок тимчасово стала сороківкою.

Особливістю монетної системи XIX століття в Росії було карбування перших пам’ятних (меморіальних) і подарункових монет, які випускалися невеликими партіями. Через зростання державних, а надто воєнних, видатків царський уряд 1862р. вдався до емісії нових кредитних білетів, які можна було обміняти на золото і срібло. Отже можна говорити, що в Російській імперії тоді діяла система монетних грошей у формі біметалізму, щоправда, лише до кінця 1863р., оскільки заміна паперових грошей на металеві в умовах дефіциту бюджету, погіршення торгівельного балансу і зростаючих процентних витрат за зовнішніми і внутрішніми позиками призвела до значного відпливу золотих і срібних монет за кордон.

Наприкінці XIX століття розпочалися зміни у валютних відносинах між капіталістичними країнами. Біметалізм був вилучений валютною системою золотого стандарту. Систему класичного монометалізму запровадили такі країни, як Велика Британія, Франція, Німеччина. У Росії в той час актуальним залишалося питання стабілізації рубля, адже для подальшого промислового розвитку потрібна була тверда валюта. Багаторазові спроби збільшити купівельну спроможність рубля бажаних результатів не дали. Уряд дійшов висновку про необхідність нової грошової реформи, метою якої була заміна інфляційного грошового обігу системою золотого монометалізму. Ініціатива встановлення металевого обігу в Росії на основі золотого стандарту належала трьом міністрам фінансів: Н.Х. Бунге, І.А. Вишнеградському і С.Ю. Вітте. Н.Х. Бунге здійснив низку заходів для накопичення золотого запасу, які, крім збільшення обсягів видобутку золота, передбачали справляння мита золотом, а також конверсію російських державних позик. Безпосереднє приготування до початку реформи було розпочате під керівництвом І.А. Вишнеградського. Він окреслив грошову реформу у вигляді девальвації кредитного рубля і швидкого переходу до золотої валюту, що, на його думку, було необхідним для зміцнення фінансових і кредитних зв’язків з іноземним капіталом. Заступивши І.А. Вишнеградського на посаді міністра фінансів, С.Ю.Вітте перебрав обов’язки з проведення грошової реформи. В основу до переходу на золотий стандарт він поклав такі головні елементи: надання виняткового емісійного права Держбанку, гарантований обмін паперових грошей на золото, одночасне перебування в обігу металевих і паперових грошей, обмеження випуску паперових грошей у розмірах встановленого ліміту.


Случайные файлы

Файл
10707-1.rtf
143148.rtf
160928.rtf
L213.DOC
beria.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.