Туристичні ресурси Волинської області (154162)

Посмотреть архив целиком

З М І С Т


Вступ 3

Розділ 1. Динаміка розвитку туристичного ринку Волинської області 5

1.1. Характеристика туристичної інфраструктури
Волинської області 5

1.2. Динаміка розвитку туристичної галузі
Волинської області 12

1.3. Розвиток «зеленого» туризму на Волині 20

Розділ 2. Розвиток туристичної галузі Волинської області за участю
інших держав 22

2.1. Туристські проекти, що реалізуються в єврорегіоні
"Буг" за участю структур ЄС 22

2.2. Діючі програми спільного туристичного розвитку в
рамках єврорегіону «Буг» (Україна – Республіка Польща) 28

2.3. Проблеми та перспективи транснаціонального
співробітництва Волинської області та Республіки Польщі
в туристичній галузі 33

Висновки 42

Список використаної літератури 46

Додатки


Вступ


Актуальність теми. Волинь – край унікальної природи, лікувального мікроклімату, самобутнього народного мистецтва і великої історико-культурної спадщини. За наявністю природних рекреаційних ресурсів, які зазнали відносно невеликого антропогенного впливу і добре зберегли рекреаційну здатність, область належить до перспективних регіонів України з розвитку туристично-рекреаційної галузі.

Багата історико-культурна спадщина, озера, річки, ліси з цілющими дикоростучими ягодами та грибами, лікувальні торф'яні грязі, джерельні мінеральні води чотирьох типів, мисливство, рибальство створюють всі необхідні передумови для організації і функціонування лікувально-оздоровчого, культурно-пізнавального, спортивного, мисливського, сільського та інших видів туризму. Але дана галузь на Волині лише починає розвиватися. Їй всього 5 років (з 2002 р.). Тому дослідження сучасних тенденцій розвитку туристичної галузі Волині та її туристичних ресурсів є актуальним для нас.

Об’єктом дослідження є туристичні ресурси Волинської області.

Предметом дослідження виступає процес активізації розвитку туристичної галузі та напрями подолання проблем в ній.

Мета курсової роботи: узагальнити знання про туристичні ресурси Волинської області, проблеми та шляхи їх мінімізації в туристичній галузі.

Поставлена мета досягається шляхом виконання таких завдань:

  1. дослідити:

  • розвідані рекреаційно-туристичні ресурси Волинської області;

  • динаміку розвитку туристичної галузі в останні роки, структуру туристів, напрямки туризму;

  1. розглянути проблеми в транскордонному співробітництві Україна – Республіка Польща в галузі розвитку туристичних шляхів;

  2. вказати напрямки мінімізації проблем в транскордонному співробітництві та поради щодо удосконалення роботи туристичної галузі Волинської області.

Слід виділити, що досліджень на цю тему є багато, так як вона актуальна для Волині, але вони не є глибокими і дослідженими до кінця. Можливо, вся справа в тому, що туристична галузь Волині розвивається щороку. Позитивні зміни відбуваються постійно, що унеможливлює детальну зупинку на певних досягненнях, а спонукає до визначення пріоритетів в тій чи іншій програмі. Все-таки, теоретико-методологічна база нашого дослідження існує. Це праці Л.М. Черчик та В.І. Павлова , Б. Клімчука , аналіз Т. Лоботоцької , статті Снохацької .

В роботі були використані такі методи дослідження: аналіз, історичний опис, проектування та економіко-екологічне прогнозування, статистичний.

Мета і завдання зумовили формування такої структури курсової роботи: вступ, два розділи, які розкривають проблематику теми, висновки, список використаної літератури та додатки.


Розділ 1. Динаміка розвитку туристичного ринку Волинської області


1.1. Характеристика туристичної інфраструктури Волинської області


Як відомо, Волинська область багата на розвідані і нерозвідані рекреаційно-туристичні ресурси.

В області проведена оцінка туристично-екскурсійних об'єктів за методикою, яка дозволяє поділити їх на три категорії важливості. До 1-ї категорії відносяться об'єкти особливо цінні, до 2-ї – об'єкти, що мають значний інтерес для туристів, інші віднесені до 3-ї категорії (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Розподіл екскурсійних об'єктів Волинської області за категоріями вагомості

Категорія важливості об'єкта

Пам'ятки

Всього



Архітектури

Історії

Мистецтва

Природи

Археології


І

68

5

-

-

7

80

II

33

8

-

-

1

42

III

14

5

3

3

1

26


Коротко охарактеризуємо найбільш значні об'єкти цієї групи. Розміщення культурно-історичних пам'яток відображено на рис. 1 (див. Додаток А).

Найцікавішим туристичним об'єктом міста Луцька є архітектурно-історичний заповідник «Старе місто». На його території знаходяться найцікавіші архітектурні пам'ятки. Перш за все, це Луцький замок (Любарта), якій складається з 3 веж, фортечних стін, княжого палацу, решток церкви Іоанна Богослова. В'їздна вежа має чотирикутну в плані форму, всередині – дві спіральні сходові клітки, що виводять на оглядовий майданчик. Стирова вежа – п'ятиярусна, увінчена аттиком, прямокутна у плані цегляна споруда. Владича вежа – єдина в замку, якої не торкнулись перебудови. В ній відкрито першу в Україні концертну дзвіницю. Між В'їздною і Стировою вежами знаходиться Княжий палац. Після реставрації 1960-1963 років цей будинок пристосовано під художній відділ обласного краєзнавчого музею. В центрі замку розкопані рештки церкви Іоанна Богослова. На залишках стін споруди виявлено багато графіті давньоруського часу. Верхній замок відігравав значну роль в адміністративному і суспільному житті міста, особливо в часи, коли Луцьк був столицею окремого князівства, а пізніше адміністративним центром всієї Західної Волині. Нижній замок менш відомий і погано зберігся. Тепер можна побачити тільки залишки кладки стін, ознаки рову і одну з восьми башт – Чарторійських.

На Замковій площі розміщується комплекс монастиря єзуїтів, який складається з колишніх будинку колегіуму, житлових і службових будівель монастиря, костелу Святого Петра і Павла (1606-1610р). Розкопані і реставруються підземні споруди костелу, які вже відкриті туристам. На стінах стелі, збереглися залишки розписів підземного костелу, численні поховання, камери для утримання в'язнів, колодязь. Навпроти знаходиться дзвіниця.

Костел і монастир тринітаріїв – пам'ятка архітектури початку 18 ст. До нього примикає будинок монастиря з внутрішнім двором.

Монастир ширіток (1829–1864 pp.) – двоповерховий будинок з двосхилим дахом, п'ятигранним ризалітом з північного боку та чотиригранним - з північно-західного боку. Північну стіну східної половини корпусу підпирають контрфорси. Стіни цієї частини оздоблені пілетрами. Будинок з'єднаний аркою з дзвіницею.

Домініканський монастир мав багату бібліотеку, цінні твори живопису. При ньому діяли школа, шпиталь, друкарня. Будинок монастиря, що зберігся, - триповерховий і прямокутний в плані. Фасади оздоблені спареними лопатками, портали мають обрамлення, які завершуються 8 волютами або лучковими синдикатами,

В монастирі бригідок – пам’ятці 17 ст., розташоване музичне училище. Зараз будинок позбавлений декору, головний фасад має вікна з пекулярним заушенням. На зображеннях 19 ст. споруда мала 2 поверхи, багатий барочний декор на головному фасаді – 3 прямокутних вікна, 2 ніші і вхід, поруч – двоярусна дзвіниця, муровану огорожу. Біля нинішньої огорожі монастиря знаходилась Дмитрівська церква, залишки її фундаментів розкопувались у 1961 році. З протилежного боку монастиря в тихому місці на березі річки 1985 року споруджено лаконічний, гармонуючий з оточенням пам'ятний напис. «На цьому місці розстріляні учасники луцького антифашистського підпілля».

Покровська церква привертає увагу стриманою урочистістю форм, гармонійним співвідношенням невеликих об'ємів – характерними ознаками давньоруської майстерності. Сучасний вигляд церква отримала теля "останньої перебудови у 1873 році. Тоді була змінена форма даху, попереду добудована дзвіниця. У Покровській церкві знаходилась відома ікона Волинської Божої матері. На площі, напроти Покровської церкви, знаходиться кілька старих будинків кінця XVIII – початку XIX століття.

Особливу культурно-історичну місію виконувала Христовоздвиженська церква (17 ст.) Біля церкви знаходиться комплекс Луцького братства, членами якого були видатні церковні та громадські діячі України: Петро Могила, Ісаак и Борискевич Єлизавета Гулевичівна, Данило Братковський. Тут була заснована перша в Луцьку друкарня. Христовоздвиженську церкву відзначають як перехідну від дерев'яного зодчества до кам'яного. В її архітектурі поєднані традиції трьох стилів: давньоруського, народного, ренесансного (оформлення фасадів).

Євангелістська кірха, збудована в кінці минулого століття на руїнах костелу кармелітів, завершує композиційну вісь древнього міста і збудована в псевдоготичному стилі. Вхід має перспективний портал стрільчатого профілю завершується крутим фронтоном. Витонченості споруд, надають вишукані стрільчаті вікна.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.