Сумщина туристична (154027)

Посмотреть архив целиком

ПЛАН


Вступ. Привабливість Сумщини як туристичного регіону.

1. Ресурсно – рекреаційний паспорт Сумської області.

1.1 З історії Сумщини.

1.2 Геополітичнеположення – важлива складова розвитку туризму в області.

1.3 Особливості рельєфу.

1.4 Домінуючий рослинний покрив.

1.5 Клімат.

2. Рекреаційно – туристські ресурси регіону.

2.1 Унікальні ландшафти і природні об’єкти.

2.2 Найвизначніші пам’ятки історії та архітектури.

2.3 Біосоціальні ресурси.

2.3.1 Народний музей Трудового братства М. М. Неплюєва у Воздвиженську.

2.3.2 Будинок – музей А.П.Чехова в Сумах.

2.3.3 Музей Петра Калнишевського у с. Пустовойтівка Роменського району.

2.4 Подійні ресурси.

2.4.1 Могила гетьманців у Лебедині.

2.4.2 Поле Конотопської битви в с. Шаповалівка Конотопського району.

2.4.3 Пам’ятник мамонту, 1841 с. Кулішівка.

2.4.4 Спадщанський ліс. Путивльський район.

2.4.5 Сумщина фестивальна.

3. Актуальні і потенційні види туризму на території Сумської області.

4. Екологічний стан області.

5. Стан туристичної галузі Сумської області.

Висновок


Вступ. Привабливість Сумщини як туристичного регіону.


Сумщина – овіяний легендами і славою край, край казкової природи. По його землях несуть свої води тихоплинні Псел і кришталева Ворскла, блакитна Сула і прозорий Сейм, пісенна Десна і задумлива Есмань… Безкраї лани, мальовничі ліси з озерами, смарагдові луки з духмяними травами – все це Сумщина, невід’ємна складова частина України, держави з могутнім духовним і ресурсним потенціалом.

Сумщина – скарбниця історико – культурних пам’яток. Вона є одним знайбільш насичених історико – культурною спадщиною регіонів України : майже 1,5 тис. пам’яток історії, 780 археології, 102 пам’ятники монументального мистецтва та 373 пам’ятки архітектури, 6 садово – паркових архітектурних ансамблів, 3 монастирські ансамблі. ЇЇ пізнавально – туристський потенціал невичерпний, оскільки через Сумщину пролягла межа з «Диким полем», де синтезувалась культура багатьох народів і епох від часів Київської Русі.

З глибини тисячоліть випливає історія заснування міст Путивля, Глухова, Ромен, Лебедина, які включені до списку найважливіших історичних міст України. Названі міста мають величезний невикористаний історико – культурний потенціал для розвитку туризму в області. Вони входять до туристського маршруту «Намисто Славутича».

Безперечно, незабутні враження залишаться після відвідування міста Глухів – одного з найдавніших міст України, яке веде свою історію з 1152 року. Це – колишня столиця гетьманської України, резиденція гетьманів І.Скоропадського, Д. Апостола, К.Розумовського, батьківщина видатних діячів світовоїта української музичної культури – М. Березовського та Д. Бортнянського.

Путивль – відомий ще з Х століття і оспіваний у давньоруській пам’ятці літератури «Слово о полку Ігоревім».

Софроніївський монастир має печери, розміри яких у кілька разів перевищують розміри печер відомої святині православ’я – Києво – Печерської лаври.

Необмежені рекреаційні можливості Сумщини, враховуючи її екологічну незабрудненість, мальовничість лісостепового рельєфу і пейзажів, сприятливі кліматичні умови, долини річок Сейму, Псла, Сули та інших, що перетинають степові і заліснені зони області, лісові масиви Охтирщини, Лебединщини, Краснопільщини, Кролевеччини та інших районів здатні задовольнити будь – які смаки туристів, а природні заповідники, заказники, урочища, угіддя, болота створюють умови для розвитку з багаторічною перспективою спеціальних видів туризму – мисливства, рибальства, човнярства, кінних і пішохідних маршрутів, різноманітних за часом і подовженістю.

Туристична сфера має реальні перспективи розвитку також завдяки наявності лікувальних мінеральних джерел, значній кількості санаторіїв, будинків відпочинку, дитячих таборів і рекреаційних пунктів для відпочинку.

Незабутні краєвиди та достатній етнографічний потенціал Сумщини дають велику можливість для організації сільського туризму.

З метою підтримки туристичної діяльності у 2003 році була прийнята нова редакція Програми розвитку туризму в області на період до 2010 року, головним завданням якої є створення позитивного образу та авторитету Сумщини як туристичного регіону.


1. Ресурсно – рекреаційний паспорт Сумської області


1.1 З історії Сумщини


Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. років тому. Починаючи з перших століть до н.е., вся територія сучасноїСумської області входила до складу земель, наяких проживали ранні слов’янські племена. В УІІ – Хст. територію сучасної Сумщини населяло слов’янське плем’я сіверян. Тривалий процес соціально – економічного розвитку східних слов’ян зумовив формування феодальних відносин й утворення однієї з наймогутніших держав свого часу – Київської Русі.

До Київської Русі входили і землі сучасної Сумщини.

Сумському краю, його людям, подвигам і славі, помилкам і поразкам присвячено найвидатнішу пам’ятку Київської Русі – «Слово о полку Ігоревім». На початку 20-х років ХІІІст.зі сходу насунули монголо – татарські орди. Велич і могутність змінилася занепадом і пригнобленням. В 50-60 роках ХІУст. наш край входив до складу Великого князівства Литовського, Річі Посполитої. Славу Київської Русі намагався відродити Богдан Хмельницький. У рокиВизвольної війни і до смерті гетьмана існувала українська держава, до складу якої входила і територія Сумщини, а саме: Глухівщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пізніше ці землі ввійшли до складу гетьманської України, а південно – східна частина належала Слобожанщині. Великими містами були Глухів, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми.

Після скасування Катериною ІІ в 1764р. гетьманської влади на Лівобережжі та в 1765р. полкового устрою і самоврядування в Слобідській Україні на Сумщину було поширено адміністративно – територіальний поділ Російської імперії, а потім, за винятком стислого періоду з 1917р. до початку 1919р., коли знову відродилася українська державність, - тоталітарної Російської радянської соціалістичної держави.

На початку 80-х років ХУІІІст. територія Сумщини входила до складу Харківського, Курського, Чернігівського, Новгород – Сіверського намісництв, у 1791р. – Чернігівського і Новгород – Сіверського намісництв, у 1796р. – Малоросійської, Слобідсько –Української і Курськоїгуберній, а з 1802р. – Чернігівської і Полтавської губерній. До 1917р. Сумський край не зазнав суттєвих адміністративних змін і був складовою Чернігівської, Полтавської, Харківської і Курської губерній [30, с.ХХХV; 29, с.15]

Після утворення СРСР запровадили новий адміністративний поділ. Замість губерній, повітів, волостей утворюються округи і райони. У 1962р. на території краю існували Глухівський, Конотопський, Полтавський, Роменський, Сумський округи, що поділялися на райони.

Трагічною сторінкою історії України і Сумщини стали масові політичні репресії 30-х років. Саме в цей складний час формується і 10 січня 1939р. створюється як окрема адміністративно – територіальна одиниця Сумська область. До неї ввійшли 12 районів Харківської, 17 районів Чернігівської та 2 райони Полтавської областей. Нині в її складі 18 районів, 15 міст, 20 селищ. Найбільші міста – Суми, Конотоп, Охтирка, Ромни, Шостка. Адміністративний центр – Суми.


1.2 Геополітичне положення


Сумська область розташована в північно – східній частині України. Сусідами її на півдні і південному сході є Полтавська і Харківська, на заході – Чернігівська області. На півночі і сході протягом 498км її межі збігаються з українсько – російським кордоном, де область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Росії.

Відстань від обласного центру до столиці України – м. Києва залізницею становить 350км, шосейними шляхами – 366км. Транспортна мережа загального користування включає 791км експлуатаційної довжини залізничних колій, 7,3 тис. км автомобільних доріг.

Через область проходить міждержавна автомагістраль Київ – Москва, залізничні магістралі : Київ – Москва, Київ – Харків, Дніпропетровськ – Санкт – Петербург. Великі залізничні вузли : Конотоп, Ворожба, Смородино, Суми, Хутір –Михайлівський [31, с.12]

Тож територія Сумщини транспортно доступна для туристів. У перспективі економічного розвитку області – оновлення усіх видів транспорту, підвищення технічного стану автодоріг, розширення мережі автобусних маршрутів у сільській місцевості, що дасть можливість для розвитку сільського туризму.


1.3 Особливості рельєфу


Сумська область розташована в межах двох природних зон – Лісостепової та Поліської.

Поверхня території досить рельєфна, вона являє собою хвилясту рівнину, розчленовану широкими долинами численних річок, ярами та балконами.

В її північній частині виділяється Придеснянське плато, а в південній – Лівобережне плато.

Східна і північно – східна частини області зайняті відрогами Середньо – Російської височини, західна і південно – західна частини – давніми терасами Дніпра і Десни.

За особливостями рельєфу територію можна поділити на три геоморфологічні зони: Поліську низовину, Полтавську рівнину та Середньо – російську височину.

Поліська низовина займає крайню північну частину Сумщини. Це – знижена рівнинна територія. Близько половини площі низовини в межах області припадає на долину Десни.

На Полтавській рівнині знаходяться центральна та південно – західна частини області. З півночі рівнина обмежена річкою Сейм, а на півдні та заході виходить за межі області.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.