Степ-аеробіка на уроках фізичної культури в школі (154011)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

Кафедра

ритмічної гімнастики







КУРСОВА РОБОТА

з СПВ


СТЕП-АЕРОБІКА НА УРОКАХ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ШКОЛІ





студентки 44 групи

факультету фізичного виховання

Керівник:

Н.М. Санжарова






Харків-2009


ЗМІСТ


Вступ

Розділ І. Виникнення аеробіки і її класифікація

1.1 Аеробіка з використанням тренажера: степ-платформи

1.2 Основні елементи степ-аеробіки

Розділ ІІ. Степ-аеробіка на уроках фізичної культури в школі

2.1 Музичний супровід у степ-аеробіці

2.2 Методика проведення занять степ-аеробікою

2.3 Регулювання фізичного навантаження на уроці степ-аеробіки

2.4 Основні вимоги щодо безпеки під час виконання комплексів степ-аеробіки

Висновки

Список використаних джерел



ВСТУП


Ритмічна гімнастика - комплекс фізичних вправ (ходьба, біг, стрибки й ін.), виконуваних під музику. Ритмічна гімнастика (відома також за назвою аеробіка) використовується в оздоровчих цілях.

Сьогодні потрібно вдосконалювати традиційні й впроваджувати нові форми й методи проведення оздоровчої, фізкультурної й спортивної роботи. Необхідність рухової активності для здоров'я людини ні в кого не викликає сумнівів. А ось питання, якими засобами компенсувати гіподинамію, з яким навантаженням займатися, - залишаються дискусійними. Досягти певних результатів у роботі над своїм тілом, фізичним розвитком можна за допомогою різних засобів: перегони, їзди на велосипеді, плавання, гімнастичних вправ, аеробіки.

Термін "аеробіка" походить від слова аеробний, що значить кисневий (від грецького слова “аеро” - повітря й “біос” - життя), уперше був введений доктором К. Купером, відомим американським фахівцем в галузі масової фізичної культури.

Пізніше в США і Європі аеробіка стала розвиватися по різних напрямках - аеробічні танці, аеробна гімнастика, аеробіка Джейн Фонди, степ-аеробіка, шейп-аеробіка й інших. По змісту всі ці напрямки незначно відрізняються друг від друга, а по суті вони об'єднані в одну форму проведення занять такого роду - ритмічну гімнастику, що широко використається як засіб фізичного виховання в загальноосвітніх школах, коледжах і вузах.

Степ-аробіка впливає на тіло комплексно, при цьому делікатно коректує форму ніг (аеробіка досить ефективна для тих груп м'язів, які дуже важко задіяти: сідниць, задньої частини стегна й м'язів, що приводять, стегон), розвиваючи потрібну групу м'язів. А так само тренажер використається для виконання вправ для м'язів рук, черевного преса, спину й т.д. Ваше тіло буде більше струнким, гнучким, пластичним і витривалим. Аеробіка надає позитивну дію на весь організм, зміцнюючи дихальні, серцево-судинні, м'язову й нервову системи, нормалізуються артеріальний тиск і діяльність вестибулярного апарата.

Степ-аеробіка рекомендується для профілактики й лікування остеопороза й артриту, для зміцнення м'язів ніг і відновлення після травм коліна. Вправи в степу прості, тому підходять для людей різного віку. Вони чудово поліпшують фігуру, особливо форми гомілок, стегон і сідниць. Рекомендую вводити заняття зі степом-платформою в школі, для підвищення інтересу учнів до уроку по фізичній культурі.

Об’єкт дослідження – вивчення одного з видів оздоровчої гімнастики – степ-аеробіка.

Предмет дослідження – методична робота над вивченням одного з видів оздоровчої гімнастики – степ-аеробіка в школі на уроках фізичної культури, спрямована на формування ліквідації гіподінамії, на розвиток фізичних якостей у школярів та створення емоційного настрою у дітей.

Мета дослідження – провести дослідження, спрямоване на порівняння різних методик

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу науково-методичної літератури розкрили зміст поняття аеробіка з використанням тренажера: степ-платформи.

2. Визначили основні елементи степ-аеробіки.

3. Розглянули схему підбору музичного супровіду у степ-аеробіці.

4. Вивчення методик проведення занять степ-аеробікою.

5. Розробила оптимальні способи регулювання фізичного навантаження на уроці степ-аеробіки.

6. Розглянула основні вимоги щодо безпеки під час виконання комплексів степ-аеробіки.



Розділ І. ВИНИКНЕННЯ АЕРОБІКИ І ЇЇ КЛАСИФІКАЦІЯ


Слово "аэробіка" стосовно до різних видів рухової активності, що має оздоровчу спрямованість, запропонував відомий американський лікар Кеннет Купер. Наприкінці 60-х років під його керівництвом проводилася дослідницька робота для військово-повітряних сил США по аеробному тренуванню. Основи цього тренування, орієнтовані на широке коло читачів, були викладені в книзі "Аэробика", виданої в 1963 році [24,36].

Термін "аеробний" запозичений з фізіології, він використовується при визначенні хімічних й енергетичних процесів, що забезпечують роботу м'язів. Відомо, що обмін речовин при збудженні м'яза являє собою складну систему хімічних реакцій. Процеси розщеплення складних молекул на більш прості сполучаються із процесами синтезу (відновлення) багатих енергією речовин. Один із цих процесів може йти тільки в присутності кисню, тобто в аеробних умовах. При аеробних процесах виробляється значно більша кількість енергії, чим при анаеробних реакціях. Вуглекислий газ і вода є основними продуктами розпаду при аеробному способі вироблення енергії й легко видаляються з організму за допомогою подиху й поту. До видів рухової активності, що стимулює підвищення споживання кисню під час занять, ставляться різні циклічні рухи, виконувані з невисокою інтенсивністю досить тривалий час [1,29].

У широкому змісті до аеробіки відносяться: ходьба, біг, плавання, катання на ковзанах, лижах, велосипеді, і інші види рухової активності. Виконання загальрозвиваючих і танцювальних вправ, об'єднаних у безупинно виконуваний комплекс, також стимулює роботу серцево-судинної й дихальної систем. Це й дало підставу використати термін "аеробіка" для різноманітних програм, виконуваних під музичний супровід й маючих танцювальну спрямованість. Цей напрямок оздоровчих занять одержав величезну популярність в усім світі [14,46].

У зв'язку зі специфічними цілями й завданнями, розв'язуваними в різних напрямках сучасної аеробіки танцювальної спрямованості, можна використати наступну класифікацію аеробіки: оздоровча, прикладна, спортивна.

Оздоровча аеробіка - один з напрямків масової фізичної культури з регульованим навантаженням. Над розробкою й популяризацією різних програм, що синтезують елементи фізичних вправ танцю й музики, для широкого кола, тих хто займається активно працюють різні групи фахівців. У тому числі американська асоціація аеробіки, американська аеробічна асоціація здорового способу життя, міжнародна асоціація спортивного танцю й ін. Характерною рисою оздоровчої аеробіки є наявність аеробної частини заняття, протягом якого підтримується на певному рівні робота кардіораспіраторної системи. В 70-і роки основною метою занять аеробікою було зниження ваги. На початку 80-х років широко поширилася система Workout, популяризатором якої стала Джейн Фонда. Потім виникли й інші системи (funk, step). Велика заслуга в розробці й обґрунтуванні програм для тих, хто займається різного рівня підготовленості й підготовці програм для навчання фахівців належить Національній школі аеробіки (США), а також заснованому в 1993 році Університету Рібок (США). У Росії подібну роботу успішно ведуть різні наукові й навчальні заклади міста Москви (ЦНІІ й РГАФК) і Санкт-Петербурга (Спбгафк і Спбгу), а також багато навчальних закладів і спортивні клуби в різних регіонах країни. В оздоровчої аеробіки можна виділити достатню кількість різновидів, що відрізняються змістом і побудовою уроку [4,42].

Класифікація аеробіки залежно від змісту програм:

  • програма без предметів, пристосувань (високої й низкою інтенсивності Hight, Low impact; для вагітних, Fank, Sity (street)-jam й ін.)

  • програми з використанням предметів і пристроїв (з гантелями, амортизаторами, Step-up, Slide, Fitbol й ін.)

  • програми змішаного типу (aeroboxing, каратебіка, його-аеробіка, Workout й ін.)

Існує також класифікація оздоровчої аробіки для займаючихся різного віку й рівня підготовленості:

1. Для дошкільників, школярів, юнацького віку, для дорослих - молодіжного, середнього й старшого віків.

2. По статі: для жінок (для вагітних), для чоловіків

3. За рівнем підготовленості: починаючі, 2-й, 3-й рік навчання [8,100].

Спортивна аеробіка - це вид спорту, у якому спортсмени виконують безперервний і високо інтенсивний комплекс вправ, що включає сполучення ациклічних рухів зі складною координацією, а також різні по складності елементи різних структурних груп і взаємодії між партнерами (у програмах змішаних пар, трійок і груп). Основу хореографії в цих вправах становлять традиційні для аеробіки "базові" аеробні кроки і їхні різновиди. У цей час у спортивній аеробіці існує кілька варіантів правил змагань, що мають як загальні положення, так і досить серйозні розходження у вимогах до змагальної програми й критеріїв оцінювання різних параметрів. У кожному з існуючих напрямків спортивної аеробіки проводяться чемпіонати миру, матчеві зустрічі й інші види змагань. У Росії розвиваються два напрямки правил змагань: за версією ФІЖ (FIG) і ФІСАФ (FISAF).


Случайные файлы

Файл
35584.rtf
SHPORI.DOC
34055.rtf
23776.rtf
181033.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.