Дослідження розвитку швидкості у підлітків загальноосвітньої школи (153399)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти України

Запорізький національний університет


Факультет фізичного виховання








КУРСОВА РОБОТА

з методики та теорії фізичного виховання

на тему:

"Дослідження розвитку швидкості у підлітків загальноосвітньої школи"



Виконала: ст. 3-го курсу

гр. 1212/6

Цвєткова Ю.А.


Перевірила: Коваленко Ю.О.






Запоріжжя


ЗМІСТ


ВСТУП

1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Вікові особливості формування особистості юного спортсмена і його виховання

1.1.1 Молодший шкільний вік

1.1.2 Підлітковий вік

1.1.3 Юнацький вік

1.2 Розвиток і удосконалення фізичних здібностей дітей підліткового віку

1.2.1 Вікові особливості розвитку сили і швидкісно-силових здібностей

1.2.2 Вікові особливості розвитку швидкісних здібностей

1.3 Вікова періодизація обсягу тренувальних навантажень

1.3.1 Основи вікової періодизації тренувальних навантажень

1.3.2 Періодизація загального обсягу тренувального навантаження

1.3.3 Періодизація вибіркового обсягу тренувального навантаження

1.4 Засоби виховання швидкісних здібностей

1.5 Визначення розвитку швидкісних здібностей

2. заВДАННЯ ТА МЕТОДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ДОСЛІДЖЕННЯ

3. АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ ЛІТЕРАТУРИ


ВСТУП


Формування особистості при багаторічній спортивній підготовці — це динамічний процес, в основу якого покладено вікові й індивідуальні зміни взаємодії спортсмена з навколишнім світом, включаючи соціальне оточення, засвоєння норм, правил і моральних критеріїв, які регулюють поведінку.

До кожного з періодів розвитку особистості залежно від віку і етапу спортивної підготовки ставляться певні соціальні вимоги. На підставі цих вимог розроблено права і обов'язки учнів ДЮСШ або спеціалізованого спортивного класу.

Система педагогічного впливу тренера, спрямованого на формування позитивних якостей особистості, повинна повністю відповідати вимогам загальноосвітньої школи, а також віковим можливостям і здібностям юного спортсмена.

Педагогічна і спортивна практика свідчить про те, що на етапі попередньої підготовки слід виховувати у юних спортсменів такі якості, як любов до Батьківщини, почуття дружби і поваги до старших, доброту, чесність і працьовитість, бережливість, дисциплінованість, старанність і допитливість, любовь до прекрасного, прагнення бути сильним, спритним, загартованим. Діти 7—8 років психологічно цілком підготовлені до чіткого розуміння цих вимог, і все залежить від того, якими засобами і методами скористується тренер.

У цьому віці треба розвивати такі властивості особистості: почуття патріотизму, свідомість і колективізм; гуманність, чесність, сумлінне ставлення до праці, спортивного тренування; дисциплінованість і активність; сміливість і силу волі; самокритичність, скромність і допитливість. Не менш важливим є естетичне виховання особистості.

На етапі поглибленої спортивної спеціалізації багато юнаків і дівчат досягають високих спортивних результатів, що значно підвищує відповідальність особи за свої поступки, дії, ставлення до суспільства. У цей час перед педагогами стоїть завдання подальшого розвитку і вдосконалення тих самих якостей, що й на попередніх етапах.

На будь-якому етапі спортивної підготовки зміст педагогічного впливу має відповідати віковим особливостям розвитку особистості юного спортсмена.

Тема курсової роботи: „Дослідження розвитку швидкості у підлітків загальноосвітньої школи”.

Актуальність роботи: етап початкової спортивної підготовки, що збігається в багатьох видах спорту з підлітковим віком, характерний зростанням соціальних вимог до особистості юного спортсмена, ускладненням змісту педагогічного впливу. Тому саме вивчення особливостей розвитку підлітків та розвитку різних фізичних здібностей в цьому віці є актуальним.

Об’єкт дослідження: учні загальноосвітньої школи.

Суб’єкт дослідження: учні 8-го класу.

Предмет дослідження: особливості розвитку швидкості в підлітковому віці.


1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ


1.1 Вікові особливості формування особистості юного спортсмена і його виховання


1.1.1 Молодший шкільний вік

У цей віковий період відбуваються певні зміни в соціальних зв'язках, оцінці навколишньої дійсності. Для юних спортсменів авторитет учителя, тренера виходить на перше місце. Діти стають активними у громадських справах, живуть інтересами колективу. Про своїх товаришів судять прямолінійно, на зауваження не ображаються, завжди готові допомогти ровеснику. У цьому віці дітям властиві життєрадісність і добрий настрій.

Основним фактором розвитку психіки є навчання. Характерні особливості сприйняття у перший рік навчання і виховання — його недостатня диференціація, деяка поверховість і слабка цілеспрямованість.

Спортсмени-початківці добре сприймають лише той об'єкт, що пов'язаний з емоціями, має певне значення і зовнішні зрозумілі ознаки, на підставі чого й створюється уявлення про об'єкт.

У зв'язку з цим уявлення і формулювання, які належать до структури особистості юного спортсмена, мають бути достатньо чіткими, доступними для його свідомості. Близькі за змістом об'єкти діти найкраще засвоять, якщо їх порівняти між собою.

Пам'ять у дітей досить добра, і вони легко засвоюють все нове, конкретне і яскраве. Як і всі психічні процеси, пам'ять (у тому числі рухова, або моторна) дуже залежить від розвитку особистості, діти легко запам'ятовують усе, що їх цікавить, що їх близько стосується.

У цьому періоді діти жадібно поповнюють свої враження й уявлення. Вони добре відчувають чуйне ставлення до них, захоплено сприймають красу природи. Відомий радянський педагог В.О. Сухомлинський під час навчання дітей молодшого шкільного віку значну частину часу проводив з ними в лісі, саду, на лузі. Спілкування з природою сприяло формуванню у його вихованців позитивних якостей особистості [1, 103].

При організації занять на відкритому повітрі тренерові не слід забувати про те, що дитина повинна мати не лише фізичне навантаження, а й емоційне, спостерігаючи за навколишнім середовищем, тренуючи уяву і пам'ять.

Існує думка, що в дітей молодшого шкільного віку переважає механічне запам'ятовування, тобто вони легше запам'ятовують вправи, які їм показують. Багато хто з тренерів так і поступає. Однак перш ніж дати дитині завдання вивчити вправу або комбінацію вправ, треба їх не лише показати, а й розказати про принцип їх побудови, послідовність виконання тощо. Неусвідомлене запам'ятовування як моральних правил, так і фізичних вправ дає малий ефект. Якщо матеріал зрозумілий, він набагато краще запам'ятовується і відтворюється.

Дитяча увага має вибірковий характер і спрямована на те, що є для дитини особливо значним. Утримати увагу дитини на якомусь одному об'єкті дуже важко. Досвідчений тренер відчуває, коли вихованці стають неуважними, і переключає їх увагу на інший об'єкт.

Обсяг уваги у дітей молодшого шкільного віку невеликий; в той же час вони, по суті, вчаться за двома програмами: загальноосвітньої та спортивної школи і їм доводиться сприймати багато нового і важкого для них матеріалу. Треба поступово вчити дитину спрямовувати і зосереджувати свою увагу на потрібних, а не тільки зовні цікавих речах. Тому в перші роки навчання і виховання юного спортсмена особливо важливим є уміння керувати його увагою.

На першому етапі навчання юного спортсмена чітко простежується процес розвитку мислення. Хоч воно і залишається в основному конкретним, все ж кількість пізнаванних об'єктів і відношень між ними значно збільшується, розвивається також уміння порівнювати.

В основі суджень дітей про ознаки і властивості предметів і явищ найчастіше покладено наочні зображення й опис. При цьому мислення проходить ніби дві стадії. Перша стадія полягає в тому, що на етапі попереднього навчання дитина весь матеріал аналізує переважно в наочно-дійовому плані, тобто спирається на реальні предмети або їхні прямі замінники. На другій стадії розвитку мислення діти починають абстрагувати й узагальнювати. Ця здатність з'являється через 1—2 роки систематичних занять фізичними вправами і залежить від індивідуальних особливостей, в одних дітей розвивається швидше, в інших — повільніше [1, 105].

Регулярні заняття в загальноосвітній і спортивній школі сприяють розвитку такої важливої психічної функції, як уява.

На попередньому етапі спортивної підготовки розвиток уяви юного спортсмена проходить дві стадії. Спочатку образи спортивних рухів лише приблизно характеризують реальний об'єкт, мають мало деталей, статичні, не відображають змін, дій і взаємозв'язків. Це відтворювальна (репродуктивна) уява, пов'язана з умінням визначити і зобразити такий стан об'єктів, яким його розуміє юний спортсмен.

У дітей молодшого шкільного віку є психологічні передумови для формування творчої (продуктивної) уяви, яка набуває величезної ваги на подальших етапах спортивної підготовки аж до виступів на Олімпійських іграх. Високий рівень розвитку творчих здібностей дуже потрібен як для самого вихованця, так і для його педагога-тренера, бо дає змогу досягти успіхів у спортивному удосконаленні [1, 105].

Творча уява формується під час виконання самостійно придуманих юними спортсменами різноманітних вправ, ігор, комбінацій тощо. У таких творчих ігрлх активно розпивається у дітей почуття особистості, тобто емоційне сприймання дійсності. Внаслідок навчально-тренувальних занять змінюється загальний характер емоцій. Поступово юний спортсмен засвоює правила поведінки в школі, спортивній секції, дома. Виконуючи ці правила, дитина відчуває задоволення, а при заохоченні тренером радість.


Случайные файлы

Файл
70513.rtf
1402-1.rtf
153406.rtf
97281.rtf
10327.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.