Вольові якості особистості та шляхи їх формування у спорті (153305)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Міжнародний економіко – гуманітарний університет

імені академіка Степана Дем’янчука











Курсова робота

на тему:

«Вольові якості особистості та шляхи їх формування у спорті»



Виконала:

студентка ІІІ курсу

Мазурець Світлана Іванівна








Рівне 2006


Зміст


Розділ І. Поняття, зміст і задачі психологічної підготовки спортсмена

Розділ ІІ. Вивчення питань вольової підготовки спортсмена.

2.1 Теоретичні розробки вольової підготовки

2.2 Практичні розробки вольової підготовки.

Розділ ІІІ. Загальний висновок проблеми вольової підготовки

Список використаної літератури


Розділ І. Поняття, зміст і задачі психологічної підготовки спортсмена


Основою спортивної майстерності давно виділяють три вида підготовки спортсмена – фізична, технічна і тактична. У своїй сукупності і взаємному зв’язку вони забезпечують досягнення високих спортивних результатів. Всі три види підготовки пронизані психологічним змістом, яке вимагає участі певних психологічних процесів – спеціалізованих дій, уваги, мислення і т.д. – і їх високої майстерності. Це визиває необхідність психологічного вивчення спортивної діяльності, а разом з тим і розробити методичних прийомів формування і розвитку специфічних для неї психічних функцій. Найбільших успіхів психологія спорту добитися у аналізі психологічної структури рухових навиків, а також у вивченні емоцій і вольових процесів і їх специфіки у спорті. Стало можливим говорити про спеціальну вольову підготовку спортсмена як основної частини і репресивного процесу.

Однак вольова підготовка спортсмена не охвачує всього багато значення психічних функцій, важність розвитку і удосконалення яких все більш і більш осмислюється тренерами і спортсменами, як крайня необхідність умов для успіху у спортивній діяльності. Так у психології спорту взялася нова проблема – психологічна підготовка спортсмена. Вперше цей термін був запропонований на ІІІ Всесоюзній нараді із психології спорту (1960 р.) Г.М. Гагаєвою.

Спочатку психологічну підготовку спортсмена розуміли як підготовку спортсмена до наступних значень. При цьому особливу увагу звернули на виховання у спортсмена здібності переборювати негативний емоційний стан, характерний головним чином для періоду значення, на формування у спортсмена найбільшої готовності до максимальних вольових навантажень для перебору труднощів, виникаючих у процесі загальної боротьби, на збудження активного потягу до перемоги і у зв’язку з цим виникнення у спортсмена почуття впевненості у своїх силах. У ряді досліджень були об основані спеціальні прийоми такої психологічної підготовки спортсмена до наступних значень.

Але наступні роботи у цій області (Г.М. Гагаєвої, Ф. Генов, Б.І. Новиков, О.А. Черніков) показали, що психологічна підготовка спортсмена, яка тільки розглядається як підготовка до наступних значень, не вичерпних всіх тих великих можливостей, які заключні у застосуванні психологічних методів з метою підвищення спортивної кваліфікації. Було доказано, що психологічна підготовка до наступних значень являється лише частиною загальної психологічної підготовки спортсмена і що її ефективність у зниженому ступені обумовлюється успішністю загальної психологічної підготовки спортсмена.

У зв’язку з цим етапи поділяють у спортивному тренуванні на 2 розділи психологічної підготовки:

а) загальну психологічну підготовку спортсмена;

б) психологічну підготовку спортсмена до наступних змагань.

Ці розділи психологічної підготовки взаємопов’язані, однак вони і відрізняються значними і спеціальними особливостями, які необхідно врахувати у методиці спортивного тренування.

Загальна психологічна підготовка спортсмена повинна бути поставлена в один ряд з фізичною, технічною і тактичною підготовкою. Вона направлена на вирішення задач спортивного, а не тільки та підготовка його до наступного змагання. Вирішення цих задач підготовка шляхом формування і розвитку у спортсмена особливих, тільки в його області психічних функцій, здібностей і якостей особистих, необхідних спортсмену для успіху у спортивній діяльності.

Загальна психологічна підготовка складається з реальної частини спортивного тренування, не може бути обмеженим тільки інтересами наступного значення, вона повинна проводитися на протязі всіх етапів спортивного тренування.

До спеціальних (із порівнянням по фізичній, технічній і тактичній підготовці) задач загальної психологічної підготовки можуть бути віднесенні до наступного:

  1. Виховання моральних якостей і якостей особистості спортсмена: колективізму, різносторонніх якостей, правильного відношення до спорту та інших якостей характеру особистості, як важливої основи успіху у спортивній діяльності. Дуже важливо у процесі спортивного тренування і не тільки підготовки спортсмена належним чином фізично, технічно і тактично, але допомагати позитивно вплинути на розвиток його характеру. А це можливо лише у процесі довгої і щоденної виховної роботи. Між цим на неї звертають увагу всі дуже мало.

  2. Розвиток процесів впливу, у частоті формування і вдосконалення спеціальних видів впливу, таких як “відчуття часу”, “відчуття дистанції” і т.д.

  3. Розвиток уваги, у частоті його відчуття, впевненості, переключення з одного об’єкту на інший, швидкості мобілізації, здатності спортсмена протистояти різним відповідям.

  4. Розвиток спостережливості, вміння швидко і правильно схвачувати важкі особливості спортивного змагання.

  5. Розвиток пам’яті і уяви, у частоті здібностей точно запам’ятовувати, швидко і правильно “схвачувати” тактичні прийоми і комбінації; розвиток м’язово – рухомих тренувань і т.д.

  6. Розвиток послідовно - діючого мислення, здібності швидко і правильно оцінювати ситуацію, приймати ефективні рішення і контролювати дії.

  7. Розвиток здібностей мобілізувати емоції, направленні на вирішення спортивних задач, здібностей управління своїми емоціями у процесі спортивної діяльності.

8. Розвиток вольових якостей спортсмена у відношенні з вимогами вольової підготовки.

Значення загальної психологічної підготовки спортсмена може бути показано на прикладі розвитку психологічних особливостей його "спортивної форми".

Участь у змаганнях вимагає від спортсмена відповідної фізичної, технічної, тактичної і вольової підготовки і як їх наслідок, так званої "спортивної форми" або стану тренованості. Останні характеризуються хорошим фізичним самопочуттям спортсмена, яке базується на розвитку необхідних для даного виду спорту фізичних якостей, абсолютним володінням відповідними руховими навичками, підкріплені позитивними емоціями і впевненості спортсмена у своїх силах і можливостях.

Коли спортсмен знаходиться у нормальній "спортивній формі", його вольові зусилля під час змагань по своїм структурним психологічним особливостям направлені на максимальне виявлення рухової енергії у повному відношенні з кількісними і якісними особливостями вироблених і закріплених у процесі тренування динамічних стереотипів спортивної дії.

Досягнуту у процесі тренування "спортивну форму" не завжди вдається зберегти під час змагань. У першу чергу це пояснюється тим, що турбота про підтримку "спортивної форми" учасниками змагань приходиться в умовах діяльності, вимагаючих від них максимальних, фізичних і психічних навантажень. "Спортивна форма" дуже чутлива і підтверджена сильній дії зі сторони різних негативних факторів, інколи здатних привести до його повного знищення. Про нестійкість, як характерну особливість спортивної форми дуже образно говорив заслужений майстер спорту, досвідчений тренер П. Люнько: "Гонка: чутлива річ ця сама спортивна форма? Мені вона приставляється артерією, наповненою до самих країв водою. Спробуйте донести цю артерію, не виливши ні краплі, до певної мети. Нести його необхідно у хорошому темпі, інколи у максимальному. І як, дуже багато у цій спортивній майстерності індивідуального, різко відрізняючого одного спортсмена".

"Спортивна форма" може дути значно ослаблена і навіть повністю зруйнована під впливом двох видів негативних факторів, які викликають шкідливу дію на ВНС у момент змагань – тек званих стресів і психологічних бар’єрів.

Аналіз фізіологічної природи стресів (Н.В. Зинкін) показує, що тут має місце надмірне напруження нервових процесів, які викликаються дуже сильними чи довго діючими подразниками, не зустрічаємих у таких їх формі у процесі передстартового спортивного тренування, із-за чого спортсмен і не міг до них пристосуватися, оволодіти ефективними способами їх вирішення. Прикладом може бути змагання по фехтуванню у сучасному п’ятиборстві. При великій кількості учасників воно інколи затягується на багато годин, і спортсмен, не привчив себе до багатократних боїв на протязі одного дня, до кінця не витримує через мірне навантаження нервової системи, у результаті чого його спортивна дієздатність різко знижується.

Вольові зусилля, направленні у момент змагання на подолання стресів і збереження "спортивної форми", як правило, визначаються безуспішними і лише ще більше виснажують нервову систему спортсмена. Причина цього в тому, що спортсмен не розвинув у процесі загальної довгої психологічної підготовки здатність до ефективної мобілізації вольових зусиль, які могли би переборювати стрес.


Случайные файлы

Файл
CBRR4300.DOC
93185.rtf
117436.rtf
98152.doc
158716.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.