Правове регулювання переміщення енергоносіїв (145252)

Посмотреть архив целиком







КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни:

Митне право України”

на тему:

Правове регулювання переміщення енергоносіїв”




ЗМІСТ


Вступ

Розділ І. Особливості переміщення енергоносіїв трубопровідним транспортом

    1. Визначення термінології при переміщенні та митному оформленні енергоносіїв із застосуванням трубопровідного транспорту.

    2. Митний контроль нафти й нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом

      1. Нормативна регламентація митного контролю нафти й нафтопродуктів

      2. Порядок здійснення митного контролю нафти й нафтопродуктів.

    3. Митний контроль природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом

      1. Правове регулювання митного контролю природного газу.

      2. Порядок здійснення митного контролю та митного оформлення природного газу.

      3. Особливості фактичного контролю природного газу.

Розділ ІІ. Особливості переміщення енергоносіїв лініями електропередач:

2.1. Нормативне регулювання митного контролю електроенергії

2.2. Митний контроль та митне оформлення електроенергії

2.2.1. Документальне оформлення результатів митного контролю.

2.2.2. Передача та обробка інформації.

Висновок.

Перелік використаних нормативно-правових актів та літератури.



Вступ


Економічна безпека будь-якої держави базується на максимальній автономії її діяльності із забезпечення стабільного функціонування національного господарства. Основоположною умовою цього стає забезпечення економіки різними видами ресурсів у достатньому обсягу. Одними із найважливіших і найнеобхідніших є енергетичні ресурси.

Дослідження переміщення енергоносіїв через митну територію України є дуже актуальним, зважаючи насамперед на експортний потенціал української енергетики, який зосереджений у можливостях транзиту енергоносіїв через територію України.

На жаль, у науці відсутні дослідження, пов’язані з цією проблематикою, увага науковців більше ґрунтується на економічній доцільності переміщення енергоносіїв.

У своїй роботі я розгляну правове регулювання переміщення таких енергоносіїв: нафти, нафтопродуктів, природного газу та електроенергії.

Зважаючи на особливості переміщення вищевказаних енергоносіїв метою даної роботи є:

  • визначення термінології при переміщенні та митному оформленні енергоносіїв із застосуванням трубопровідного транспорту;

  • з’ясування нормативної регламентації та порядку здійснення митного контролю нафти й нафтопродуктів;

  • здійснення аналізу правового регулювання та порядку митного контролю та митного оформлення природного газу та дослідження особливостей фактичного контролю природного газу;

  • розкриття особливостей переміщення енергоносіїв лініями електропередач шляхом визначення нормативне регулювання митного контролю електроенергії та дослідження здійснення митний контролю та митного оформлення електроенергії.


Розділ І. Особливості переміщення енергоносіїв трубопровідним транспортом


    1. Визначення термінології при переміщенні та митному оформленні енергоносіїв із застосуванням трубопровідного транспорту


Митний кодекс України від 11 липня 2001 року № 92-IV не містить визначення поняття “енергоносії”, лише у пункті 39, статті 1 зазначається, що електрична, теплова та інші види енергії входять до переліку товарів.1

З’ясовуючи загальне визначення поняття “енергоносії” звернемося до спільного листа № 05-203 від 26 травня 1994 Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України та Міністерства статистики України, який зазначає, що відповідно до прийнятих у міжнародній практиці стандартів, за методологією Європейської економічної комісії ООН, енергоносіями вважаються: кам’яне і буре вугілля, торф, інші види первинного твердого палива, кам’яно-вугільні брикети, кокс, інші види вторинного твердого палива, буровугільні і торф’яні брикети, сира нафта, газ нафтопереробки, нафтопродукти, природний газ, природні енергетичні ресурси (ядерна, гідравлічна та геотермальна енергія, інші природні енергоресурси), електроенергія, теплоенергія (пара і гаряча вода).2

Але ми зосередимо свою увагу на визначенні термінології при переміщенні та митному оформленні енергоносіїв із застосуванням трубопровідного транспорту.

Трубопровідний транспорт – один із специфічних видів транспорту є складною мережею газо-, нафтопроводів та інших магістралей, якими транспортуються різноманітні продукти, їх експлуатація, утримання, ремонт, облік переміщуваних товарів, нарешті митний контроль та митне оформлення мають свої особливості та визначаються відповідними термінами, а саме:

  • магістральний трубопровід - технологічний комплекс, що функціонує як єдина система, і до якого входить окремий трубопровід з усіма об’єктами і спорудами, зв’язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, а також інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів;

  • промислові трубопроводи - всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газопровідні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо;

  • технічний коридор - земельна ділянка, в межах якої прокладено систему трубопроводів і комунікацій;

    • виконавча зйомка - нанесення розташування об’єкта на план землекористування та на інші картографічні матеріали;

  • діагностика - комплекс технічних заходів щодо визначення технічних параметрів трубопроводу;3

  • загальна вантажна митна декларація (далі - ЗВМД) - заява, що містить відомості про товар, необхідні для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, мету його переміщення через митний кордон України тощо, і застосовується відповідно до актів законодавства щодо оформлення вантажних митних декларацій (ВМД);

  • перевізники - суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють переміщення енергоносіїв трубопровідним транспортом та несуть відповідальність за їх збереження під час транспортування;

  • фактичний контроль - комплекс заходів, спрямованих на визначення фактичних показників кількості та якості енергоносіїв, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом, за допомогою

перевірки показників приладів, проведення контрольних замірів, відбору проб енергоносіїв, отримання відомостей про їх обсяги.4

  • ПЗП - приймально-здавальний пункт обліку енергоносіїв.

Підприємства, які транспортують енергоносії трубопровідним транспортом (далі - перевізники), переміщують їх по магістральних трубопроводах на підставі договорів, укладених ними з виробниками (вантажовідправниками) за чітко визначеним маршрутом, що є невід’ємною частиною таких договорів, та в який включаються усі ділянки відповідних підприємств перевізника.

Кожний маршрут включає початковий ПЗП, на якому здійснюється приймання енергоносіїв до транспортування від вантажовідправника та кінцевий ПЗП – пункт здачі енергоносіїв вантажоотримувачу.

Приймання (здача) енергоносіїв для транспортування здійснюється партіями, при цьому згідно з нормативною документацією, якою користуються перевізники, партією вважається кількість енергоносіїв, однорідних за показниками якості, що супроводжуються одним транспортним документом та направляються на один кінцевий ПЗП. Слід зазначити, що для декларування (митного оформлення) енергоносіїв, митні органи України користуються дещо іншим визначенням партії, а саме - як одна партія декларуються обсяги енергоносіїв, що переміщуються за одним маршрутним дорученням (маршрутною телетайпограмою), за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) та за одним актом приймання-передачі у строк, що не перевищує 30 діб з початку першої поставки.

На кожному маршруті транспортування енергоносіїв існують пункти обліку (ПО) енергоносіїв (ПЗП), на яких здійснюється облік кількості та якості переміщуваних енергоносіїв під час передачі їх між регіональними підприємствами перевізника або між перевізниками.

У процесі приймання (здачі) енергоносіїв перевізнику для транспортування або від перевізника під час доставки енергоносіїв вантажоотримувачу, визначається маса та показники фізико-хімічних властивостей відповідно до вимог чинних нормативно-технічних документів та складаються:

  • акт приймання-передачі енергоносіїв (за підписами сторін, які здають та приймають);

  • паспорт якості енергоносіїв (за підписом сторони, в лабораторії якої здійснюється визначення фізико-хімічних показників енергоносіїв).

Після підписання акту приймання-передачі енергоносії вважаються переданими між підприємствами перевізника або між перевізниками (наприклад, іноземним та українським), або між перевізником та вантажоотримувачем.

Під час обліку енергоносіїв, які переміщуються трубопровідним транспортом, слід розрізняти оперативний облік, що забезпечує нормальний режим експлуатації системи магістральних трубопроводів, та комерційний облік, необхідний для отримання об’єктивної документації - комерційної, бухгалтерської та облікової, яка використовується під час обліково-розрахункових операцій.

На прикладі наведених визначень можна зробити висновок про специфічність термінології, яка застосовується при переміщенні та митному оформленні енергоносіїв із застосуванням трубопровідного транспорту

Було б логічно, зважаючи на транзитний потенціал України помістити до Митного кодексу України від 11 липня 2001 року визначення поняття “енергоносії”. При великій наявності нормативно-правових актів, що регулюють, зокрема, переміщення та митне оформлення енергоносіїв із застосуванням трубопровідного транспорту відсутність такого визначення є незрозумілим.


1.2. Митний контроль нафти й нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом


      1. Нормативна регламентація митного контролю нафти й нафтопродуктів

Порядок здійснення митного контролю за нафтопродуктами, що переміщуються трубопровідним транспортом доцільно розглянути на прикладі основних чинних нормативних документів, якими є: Наказ Державної митної служби України від 17 серпня 1998 року. № 513 “Про затвердження Порядку митного контролю та митного оформлення нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом” (далі Наказ ДМСУ № 513) 5 та Наказ Державної митної служби України від 17 серпня 1998 року. № 512 “Про затвердження Порядку митного контролю та митного оформлення нафти, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом” (далі Наказ ДМСУ № 512) 6

Ці Порядки установлюють єдині норми і правила, що діють під час переміщення через митний кордон України нафти і нафтопродуктів, та спрямовані на запобігання незаконному їх переміщенню.

Переміщення нафти або нафтопродуктів трубопровідним транспортом через митний кордон України здійснюється залежно від заявленого митного режиму і під митним контролем. Таке переміщення не допускається без оформлення ЗМВД або АД у Центральній енергетичній митниці або інших митницях, у зоні діяльності яких перебувають вузли обліку та лінійно-виробничі диспетчерські станції магістральних трубопроводів, нафтопродуктосховища.

Митне оформлення нафти або нафтопродуктів залежно від митного режиму здійснює Центральна енергетична митниця. Інші митниці можуть здійснювати таке оформлення тільки за погодженням з Центральною енергетичною митницею. Митне оформлення нафти чи нафтопродуктів, що надходять як давальницька сировина, здійснюється також Центральною енергетичною митницею або, за погодженням з нею, митницею, в зоні діяльності якої перебуває переробне підприємство.7

Митний контроль експортної частини бартерних контрактів, у яких імпортною частиною є поставка нафти чи нафтопродуктів, а також імпортної частини бартерних контрактів, у яких експортною частиною є поставка нафтопродуктів, здійснюється Центральною енергетичною митницею. Митне оформлення зазначених частин бартерних контрактів здійснюється митницями за погодженням з Центральною енергетичною митницею.

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснюють експортно-імпортні операції з нафтою та нафтопродуктами або переміщують їх транзитом територією України, проводять декларування в Центральній енергетичній митниці або, за погодженням з нею, в митниці, в зоні діяльності якої вони перебувають на обліку.

Слід також звернутися до норм закону України “Про нафту і газ” від 12 липня 2001 року № 2665-III, який визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності нафтогазової галузі України та регулює відносини, пов'язані з транспортуванням, зберіганням та використанням нафти, газу та продуктів їх переробки з метою забезпечення енергетичної безпеки України, розвитку конкурентних відносин у нафтогазовій галузі, захисту прав усіх суб’єктів відносин8.

Митний контроль нафти й нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом залежить від того як це питання насамперед врегульовано нормативно. Накази Державної митної служби України від 17 серпня 1998 року. № 513 та № 512 є основними документами при здійсненні митного контролю нафти й нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом.


      1. Порядок здійснення митного контролю нафти й нафтопродуктів

Україна належить до групи країн, в яких частка нафти та нафтопродуктів у загальному споживанні є дуже низькою9.

Для здійснення митними органами митного контролю нафти чи нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом, українські перевізник та одержувач зобов’язані:

  • подати митному органу документи, необхідні для здійснення митного контролю за фактичним переміщенням нафти або нафтопродуктів та для митного оформлення, визначені діючим порядком митного оформлення (акти приймання-передачі подаються не пізніше наступного дня після їх підписання сторонами);

  • допускати посадових осіб митних органів до обладнання обліку та контролю нафтопродуктів у диспетчерські центри та на територію переробних заводів, до документів фактичного обліку нафтопродуктів для здійснення митного контролю за їх переміщенням.

Нафта або нафтопродукти, що переміщуються через митний кордон України, перебувають під митним контролем з моменту їх фактичного надходження на митну територію України і до закінчення митного оформлення відповідно до митного режиму випуску у вільне використання або вивезення за межі митної території України.

Зони митного контролю визначаються Центральною енергетичною митницею на території вузлів обліку, лінійно-виробничих диспетчерських станцій, нафтопродуктосховищ, а також в інших місцях, де знаходяться нафта або нафтопродукти, що підлягають митному контролю та митному оформленню.

Митний контроль відповідно до заявлених у документах відомостей про нафту та нафтопродукти, що переміщуються через митний кордон України, фактичних кількості та якості нафти або нафтопродуктів здійснюється у зонах митного контролю через перевірку цих документів і проведення фактичного контролю нафти або нафтопродуктів,

Фактичний контроль нафти нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом, здійснюється митним органом. Митниці, які здійснюють контроль нафти чи нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом, щотижня (не пізніше першого дня наступного тижня) надсилають Центральній енергетичній митниці інформацію в електронному вигляді про результати цього контролю.

Для здійснення контролю відповідності коду товару, заявленого у ВМД, його коду за Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності, а також вартості товару задекларованим показникам у разі потреби використовуються висновки митних лабораторій, отримані на підставі експертизи відібраних митницею проб.

Строк перебування нафти або нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом, під митним контролем для нарахування митних зборів обчислюється:

  • під час імпорту нафти або нафтопродуктів - з дати підписання перевізниками за участю митниці акта приймання-передачі нафти або нафтопродуктів, які переміщувались протягом звітного місяця, та проставлення штампа “Під митним контролем” на акті і до повного оформлення ВМД;

  • під час експорту нафти або нафтопродуктів - з дати підписання експортером та перевізником за участю митниці акта приймання-передачі нафти або нафтопродуктів, які переміщувались протягом заявленого у ЗВМД періоду, та проставлення штампа “Під митним контролем” на акті і до повного оформлення ВМД;

  • під час транзиту нафти або нафтопродуктів - з дати підписання українським та іноземним перевізниками за участю митниці акта приймання-передачі нафти або нафтопродуктів у пунктах їх приймання в систему магістральних трубопроводів України, а також проставлення на акті штампа “Під митним контролем” і до повного оформлення ВМД.10

Тобто, порядок здійснення митного контролю нафти й нафтопродуктів визначає, зокрема, обов’язки українських перевізників та одержувачів та строки перебування нафти або нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом, під митним контролем.


    1. Митний контроль природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом


      1. Правове регулювання митного контролю природного газу

Зручне географічне розташування України на основних шляхах транспортування природного газу із найбільш газодобувних регіонів Російської Федерації, Центральної Азії та Близького Сходу його основним споживачам Західній, Центральній та Східній Європі обумовлює важливу роль газотранспортної системи України.11

Системами магістральних газопроводів, що перебувають у користуванні Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, російський природний газ надходить до багатьох країн. Пропускна спроможність газотранспортної системи України, яка перебуває в розпорядженні Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, на вході становить 290 млрд. м3, а на виході (в країни Західної, Центральної і Східної Європи, а також Молдову та південь Росії – майже 170 млрд. м3 на рік. Через Україну в Європу транспортується близько 97 % експортних обсягів російського газу ВАТ “Газпром”.12

Державною митною службою України був прийнятий Наказ від 17 серпня 1998 року № 511 “Про затвердження Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом” на прикладі якого можна розглянути загальний порядок здійснення митного контролю природного газу, який переміщується трубопровідним транспортом, а також типовий порядок його митного оформлення.13

Метою запровадження цього Порядку було встановлення єдиних норм і правил, що мають діяти під час переміщення через митний кордон природного газу, а також запобігання його незаконному переміщенню, визначення переліку документів, необхідних для здійснення його митного контролю та митного оформлення. Він розроблений відповідно до Митного кодексу України, законів України та інших нормативно-правових актів і не змінює існуючого технологічного процесу транспортування природного газу. Основними положеннями цього Порядку є:

  • газ, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, підлягає митному контролю та митному оформленню відповідно до чинного законодавства;

  • переміщення газу трубопровідним транспортом через митний кордон України без оформлення Центральною енергетичною митницею ЗВМД не допускається, здійснюється залежно від заявленого митного режиму і під митним контролем;

  • суб’єкти підприємницької діяльності України, які здійснюють експортно-імпортні операції з газом або переміщують його транзитом територією України, проводять декларування у Центральній енергетичній митниці або інших митницях;

  • митний контроль експортної частини бартерних контрактів, в яких імпортною частиною є поставка газу, а також імпортної частини бартерних контрактів, в яких експортною частиною є поставка газу, здійснюється Центральною енергетичною митницею митне оформлення зазначених частин бартерних контрактів здійснюється митницями за погодженням з Центральною енергетичною митницею;

  • митне оформлення газу, що надходить як давальницька сировина, здійснюється Центральною енергетичною митницею або за погодженням з нею митницею, у зоні діяльності якої знаходиться переробне підприємство.

Зараз під час митного контролю природного газу митними органами також застосовуються нормативні документи, які діють паралельно з зазначеним Порядком. Це “Тимчасова інструкція щодо здійснення фактичного контролю природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом”, затверджена НАК “Нафтогаз України” ДМСУ та введена в дію спільним наказом від 25.01.2000 № 21/37, а також “Тимчасова інструкція здійснення митного контролю за обсягами природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом для зберігання в підземних сховищах газу”, затверджена спільним наказом НАК “Нафтогаз України” та ДМСУ від 30.11.2000 №378/685.

Центральна енергетична митниця постійно розробляє та затверджує нормативні документи, які установлюють єдині норми та правила, що діють при переміщенні через митний кордон України природного газу і спрямовані на запобігання їх незаконному переміщенню. У своїй роботі вона взаємодіє з Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України”, Міністерством палива та енергетики України, Міністерством транспорту та іншими державними органами та відомствами з питань стосовно переміщення енергоносіїв, аналізує та узагальнює практику застосування законодавства України з питань митного контролю та митного оформлення енергоносіїв, вносячи до Держмитслужби України пропозиції щодо його удосконалення.

Але все-таки, правове регулювання митного контролю природного газу хоча і є досить регламентованим, необхідним є систематизація цих нормативно-правових та інших актів.


      1. Порядок здійснення митного контролю та митного оформлення природного газу

На сьогодні Україна є найбільшим у світі транзитером природного газу.14

Природний газ, що переміщується через митний кордон України, перебуває під митним контролем з моменту його фактичного надходження на митну територію України і до закінчення митного оформлення відповідно до митного режиму випуску у вільне використання або вивезення за межі митної території України.

Зони митного контролю визначаються Центральною енергетичною митницею на території спеціальних об’єктів:

  • газовимірювальних станцій (ГВС);

  • газорозподільних станцій (ГРС);

  • підземних сховищ газу (ПСГ);

  • магістральних трубопроводів.

При цьому обираються найближчі до кордону відповідні об’єкти.

Підземним сховищем газу (ПСГ) називається технологічний комплекс, створений у природній або в штучній порожнині надр для накопичення газу, і технологічно поєднані з ним споруди, призначені для періодичного наповнення природним газом, зберігання його й відбору для постачання споживачам газу.

Газовимірювальні і газорозподільні станції також є пунктами прийняття-передання газу.

Пункт прийняття-передання газу (ПППГ) - це газовимірювальні або газорозподільні станції, пункти вимірювання витрати газу (ПВВГ), на яких установлено газовимірювальні прилади та здійснюється прийняття-передання газу.

Пункти пропуску газу через митний кордон України (ППГ) - найближчі до державного кордону України ГВС або ГРС і ПВВГ, на яких здійснюється контроль обсягів та якості природного газу, що перемішується через митний кордон України трубопровідним транспортом.15

Строк перебування газу під митним контролем обчислюється:

  • під час імпорту - з дати підписання українським та іноземним перевізниками акта прийняття-передання газу в пунктах прийому газу в систему газопроводів України та проставлення штампа “Під митним контролем” на акті чи його копії, завіреній українським перевізником, і до повного оформлення ВМД;

  • під час експорту - з дати підписання українським та іноземним перевізниками акта прийняття-передання газу в пункті передачі газу на експорт у країни Західної Європи та проставлення штампа “Під митним контролем” на акті чи його копії, завіреній українським перевізником, і до повного оформлення ВМД;

  • під час транзиту - з дати підписання українським та іноземним перевізниками акта прийняття-передання газу в пунктах прийому газу в систему газопроводів України та проставлення штампа “Під митним контролем” на акті чи його копії, завіреній українським перевізником, і до повного оформлення ВМД;

  • під час тимчасового ввезення газу – з дати підписання іноземним та українським перевізниками акта про прийняття-передання газу в пунктах прийняття його в систему газопроводів України, а також проставлення штампа “Під митним контролем” на акті чи його копії, завіреній українським перевізником, і до переміщення його за межі митної території України в термін, заявлений митниці власником під час оформлення тимчасового ввезення, але не більше одного року.16

У процесі здійснення митного контролю і митного оформлення природного газу під актом про прийняття-передання природного газу та тимчасовим ввезенням газу розуміється - товарно-транспортний документ, який містить дані про загальну кількість обсягів природного газу, поставленого протягом календарного місяця, з розподілом його між суб’єктами ЗЕД.

Митний контроль за обсягами природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, здійснюється посадовими особами митних органів, у зоні діяльності яких розташовано пункти пропуску газу (ППГ), шляхом звірення показань приладів обліку кількості та якості природного газу з даними документації прийняття-передання газу, а також проставлення на ній штампа “Під митним контролем”.

Державною митною службою визначено, що як документація прийняття-передання газу (документація ПППГ) використовуються місячні акти про прийняття-передання газу та сертифікати якості газу.

Посадові особи митних органів, які здійснюють митний контроль у пунктах пропуску газу, не пізніше другого числа місяця, наступного за звітним, передають до Центральної енергетичної митниці каналами факсимільного зв’язку інформацію про результати митного контролю за обсягами природного газу, переміщеного через митний кордон України трубопровідним транспортом за звітний період.

Для митного оформлення газу, що переміщується через митний кордон України, суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в митницю подаються відповідні документи та відомості.

Як одна партія декларуються об’єми газу, що переміщується за одним зовнішньоекономічним договором (контрактом) і за одним актом прийняття-передання у строк, що не перевищує 30 діб з початку першої поставки.

У разі, коли зовнішньоекономічний договір (контракт) передбачає декілька форм розрахунків (за різними характерами угоди), партією товару вважаються об’єми газу, поставленого за одним актом прийняття-передання протягом одного календарного місяця, які відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) відповідають одному характеру угоди. Під час митного оформлення зазначеної партії газу митні органи можуть приймати акт прийняття-передання та рахунок-фактуру (інвойс) на загальні об’єми газу, що був поставлений протягом календарного місяця, згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом).17

Декларування газу здійснюється шляхом подання суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності ЗВМД та ВМД. Ці декларації заповнюються відповідно до встановленого порядку з поданням митному органу відповідних документів та відомостей. Разом із ЗВМД та ВМД подаються їх електронні копії.

ЗВМД подається митниці суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності не раніше ніж за місяць до планової поставки газу.

Одночасно із ЗВМД до митниці подається зовнішньоекономічний договір (контракт). Після оформлення ЗВМД суб’єкт ЗЕД надає її копію перевізнику. Це є підставою для переміщення газу трубопровідним транспортом через митний кордон України.

Переміщення газу через митний кордон України у разі подання ЗВМД може проводитись перевізником тільки протягом установленого в ній періоду.

Не пізніше 15 днів, що вираховуються з останнього дня фактичного переміщення об’єму газу, заявленого у ЗВМД, декларант має подати митниці ВМД, оформлену відповідно до заявленого у ЗВМД митного режиму.

Для митного оформлення газу за ВМД потрібні такі документи.

У режимі імпорту:

  • зовнішньоекономічний договір (контракт);

  • акт прийняття-передання газу, підписаний у пунктах прийому газу в систему газопроводів України українським та іноземним перевізниками;

  • акт прийняття-передання газу, підписаний сторонами договору (контракту) й завірений українським перевізником;

  • рахунок-фактура (інвойс) на об’єм газу, що декларується;

  • сертифікат якості на партію газу, що декларується;

  • копія довідки про декларування валютних цінностей;

  • копія облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;

  • документ, що засвідчує особу декларанта.
    У режимі експорту:

  • зовнішньоекономічний договір (контракт);

  • акт прийнятгя-передання газу, підписаний українським перевізником та перевізником країни, першої на шляху переміщення газу в країну експорту (в разі експорту газу українського походження);

  • акт прийняття-передання газу, підписаний сторонами договору (контракту) і завірений українським перевізником;

  • рахунок-фактура (інвойс) на об’єм газу, що декларується;

  • платіжне доручення на загальну суму всіх установлених законодавством платежів;

  • копія довідки про декларування валютних цінностей;

  • копія облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, документ, що засвідчує особу декларанта.

У разі, коли експортер не є видобувником газу, подаються такі документи про походження газу:

  • договір (контракт) між експортером та видобувником газу;

  • акт прийняття-передання, підписаний експортером та видобувником газу;

  • сертифікат про походження газу.

У режимі транзиту:

  • зовнішньоекономічний договір (контракт);

  • акт прийняття-передання газу, підписаний українським та іноземним перевізниками в пунктах приймання газу в систему газопроводів України;

  • акт прийняття-передання газу, підписаний українським та іноземним перевізниками в пунктах передачі газу в країни Західної Європи;

  • сертифікат якості партії газу, що декларується;

  • копія довідки про декларування валютних цінностей;

  • платіжне доручення на загальну суму всіх установлених законодавством платежів;

  • копія облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;

  • документ, що засвічує особу декларанта.

У режимі тимчасового ввезення газу:

  • зовнішньоекономічний договір (контракт) про закачування газу в ПСГ для тимчасового зберігання та про його відбір;

  • акт про прийняття-передання газу, підписаний іноземним та українським перевізниками в пунктах прийняття газу в систему газопроводів України;

  • рахунок-фактура (інвойс) на об’єм газу, що декларується;

  • сертифікати якості на партії газу, що декларуються;

  • платіжне доручення на загальну суму всіх установлених Законодавством платежів;

  • копія довідки про декларування валютних цінностей;

  • копія облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;

  • документ, що засвідчує особу декларанта.

У разі зворотного вивезення газу:

  • зовнішньоекономічний договір (контракт);

  • акт про прийняття-передання газу, підписаний іноземним та українським перевізниками в пунктах прийняття газу в систему газопроводів України;

  • акт про прийняття-передання газу, підписаний українським та іноземним перевізниками в пунктах передання газу з газотранспортної системи України;

  • рахунок-фактура (інвойс) на об’єм газу, що декларується;

  • сертифікати якості природного газу;

  • платіжне доручення на суму всіх установлених законодавством платежів;

  • копія ВМД, за якою об’єми газу були оформлені в режимі тимчасового ввезення;

  • копія довідки про декларування валютних цінностей;

  • копія облікової картки суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності;

  • документ, що засвідчує особу декларанта.18

Сплата митних платежів під час митного оформлення газу, що переміщується через митний кордон України, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України.

Фактичні об’єми газу, що ввозиться на митну територію України (вивозиться за її межі), не повинні перевищувати об’єми, які заявлені в ЗВМД.

У разі нездійснення фактичного ввезення (вивезення) газу за оформленою ЗВМД така ЗВМД анулюється.

У разі ввезення (вивезення) газу в кількості, меншій заявленої в ЗВМД, оформлення ВМД здійснюється на фактично переміщувану кількість газу.

Тобто, порядок здійснення митного контролю та митного оформлення природного газу є складною процедура, що для митного оформлення газу за ВМД, зокрема, вимагає велику кількість документації в залежності від заявленого режиму.


      1. Особливості фактичного контролю природного газу

Найбільш важливим питанням у процесі здійснення митного контролю та оформлення природного газу є його фактичний контроль.19

Фактичний контроль – це комплекс заходів, спрямованих на:

  • запобігання несанкціонованого доступу до приладів вимірювання кількості та якості встановлених на ПППГ, за допомогою яких здійснюється прийом-передача газу;

  • здійснення обліку кількості газу та контролю за його якістю;

  • здійснення контролю за документацією пунктів вимірювання втрати газу.

Запобігання несанкціонованому доступу досягається:

  • здійсненням контролю за веденням обліку кількості газу та контролю за
    його якістю під час передачі-прийому на ПППГ;

  • здійсненням контролю за веденням документації ПППГ.

Фактичний контроль здійснюється посадовими особами митниць у зонах митного контролю газу, що розташовані в зонах діяльності цих митниць.

Фактичний контроль газу здійснюється згідно з чинним митним законодавством відповідно до порядку, розробленого митною службою.

З метою впорядкування митного контролю та митного оформлення природного газу, що імпортується або переміщується транзитом через територію України Кабінетом Міністрів України було видане розпорядження митним органам України (від 26 липня 1999 року № 726-р) здійснювати митний контроль за переміщенням природного газу через митний кордон України трубопровідним транспортом безпосередньо на газовимірювальних і газорозподільних станціях, обладнаних відповідною апаратурою обліку та контролю параметрів газу. Державній митній службі України доручалось визначити перелік відповідних ГВС і ГРС, а також розробити графік обладнання їх відповідною апаратурою.

Це розпорядження було реалізовано спільним наказом НАК “Нафтогаз України” та ДМСУ (від 25.01.2000 № 21/37). Одночасно цим наказом було введено в дію Тимчасову інструкцію щодо здійснення фактичного контролю природного газу, який переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, затверджену ДМСУ та Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України”.20

Інструкція розроблена відповідно до Митного кодексу України, законів України, Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, та інших нормативних документів. Вона встановлює єдиний порядок здійснення фактичного контролю природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом, та визначає обов’язки посадових осіб митних органів під час його здійснення і не змінює існуючого технологічного процесу транспортування природного газу та порядку його обліку.

Інструкцією визначено, що зони митного контролю газу встановлюються Державною митною службою України на території ПППГ.

Пункти пропуску газу визначаються Центральною енергетичною митницею, узгоджуються з керівництвом газотранспортного підприємства та затверджуються Державною митною службою України.

До здійснення фактичного контролю газу допускаються виключно посадові особи митного органу, які призначені наказом керівника цього митного органу.

Співробітники митних органів, яких призначено для здійснення фактичного контролю газу, в обов’язковому порядку проходять ознайомлення з Правилами безпеки під час експлуатації об’єктів та пожежної безпеки, що діють на підприємствах газопостачального комплексу.

Усі працівники митного органу перед початком роботи на газовому об’єкті проходять інструктаж з газової безпеки з урахуванням особливостей об’єкта, на якому їм доведеться працювати.

Підготовку робочого органу і допуск до роботи на газових об’єктах працівників митного органу здійснюють працівники експлуатаційних організацій.

Періодичність здійснення фактичного контролю встановлюється Центральною енергетичною митницею окремо для кожного ПВВГ та доводиться до відома керівництва ПППГ.

Фактичний контроль газу здійснюється посадовими особами митних органів у присутності відповідальних осіб ПППГ у такому порядку:

  • перевірка цілісності митного забезпечення, накладеного на ГВП та засувну арматуру;

  • контроль за веденням вимірювань кількості і якості газу та перевірка достовірності інформації про кількість та якість газу в документації ПППГ;

  • накладання митного забезпечення у вигляді штампу “Під митним контролем” на документації ПВВГ;

  • накладання митного забезпечення у вигляді пломб на ГВП та засувну арматуру в порядку, передбаченому цією Інструкцією.

При цьому під митним забезпеченням розуміють - засвідчення митними органами проведення митного оформлення товарів та інших предметів, відносно яких установлено відповідний митний режим, яке включає проставляння уповноваженими особами митниці номерного штампа “Під митним контролем”, особистої номерної печатки тощо, а також пломбування транспортних засобів, тари та інших ємностей, у яких переміщується товар.

Звіт про результати фактичного контролю газу завіряється особистою номерною печаткою особи, яка його здійснювала та підписується керівником митного органу. Звіт та його електронна копія направляється не пізніше другого дня періоду, що настає за звітним.

Останнім часом для вимірювання газових потоків на газотранспортній системі було проведене переобладнання всіх газовимірювальних станцій і встановлені прилади кращих світових виробників, що дозволило значно підвищити фактичний контролю природного газу.21

Нове будівництво та реконструкція газопроводів і компресорних станцій дозволять підвищити потужність і надійність діючої транзитної системи газопроводів, забезпечити перспективні потреби нашої країни в транзитних поставках газу до 2010 року і на майбутнє22. А митники завдяки застосуванню якісного обладнання у своїй роботі зможуть більш ефективно здійснювати фактичний контролю природного газу.


Розділ ІІ. Особливості переміщення енергоносіїв лініями електропередач:


2.1. Нормативне регулювання митного контролю електроенергії


Електроенергія, що переміщується через митний кордон України лініями електропередачі, підлягає митному контролю та митному оформленню відповідно до чинного законодавства. Перелік документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначається нормативно-правовими актами Державної митної служби України.23

З метою встановлення єдиних норм та правил, що діють під час переміщення через митний кордон України електроенергії, а також запобігання її незаконному переміщенню, Державною митною службою України розроблений Порядок здійснення митного контролю електроенергії, що переміщується лініями електропередачі, затверджений наказом ДМСУ від 17.08.98 р. № 510 “Про затвердження Порядку митного контролю та митного оформлення електроенергії, що переміщується через митний кордон України лініями електропередачі”, зареєстрований у Міністерстві юстиції 1 грудня 1998р. за №767/3207.24

Цей Порядок розроблено відповідно до Митного кодексу України, законів України та інших нормативно-правових актів. Він не змінює існуючого технологічного процесу транспортування електроенергії.

Відповідно до зазначеного Порядку переміщення електроенергії лініями електропередачі через митний кордон України без оформлення ЗВМД у Центральній енергетичній митниці або інших митницях, у зоні діяльності яких перебувають місця обліку електроенергії, не допускається і здійснюється залежно від заявленого митного режиму і під митним контролем.

Закон України “Про електроенергетику” від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР визначає правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці і регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі.25

Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснюють експортно-імпортні операції з електроенергією або переміщують її транзитом територією України, проводять декларування в Центральній енергетичній митниці або інших митницях.

Митний контроль експортної частини бартерних контрактів, у яких імпортною частиною є поставка електроенергії, а також імпортної частини бартерних контрактів, у яких експортною частиною є поставка електроенергії, здійснюється Центральною енергетичною митницею. Митне оформлення зазначених частин бартерних контрактів здійснюється митницями за погодженням з Центральною енергетичною митницею.

На мою думку, нормативне регулювання митного контролю електроенергії залежить насамперед від законодавчого регулювання роботи енергетичної галузі, що нині потребує серйозного наукового підходу та теоретичного обґрунтування. Оскільки необхідно непросто змінити той чи інший закон, постанову і т. д., а створити систему законодавчого забезпечення галузі, розробити спеціальну концепцію та стратегію, яка б стосувалася нормативного регулювання саме електроенергії.


2.2. Митний контроль та митне оформлення електроенергії


2.2.1. Документальне оформлення результатів митного контролю

Електроенергія, що перемішується через митний кордон України, перебуває під митним контролем з моменту її фактичного надходження на митну територію України і до закінчення митного оформлення відповідно до митного режиму випуску у вільне використання або вивезення за межі митної території України.26

Зони митного контролю визначаються Центральною енергетичною митницею на території енергооб’єктів (трансформаторних підстанцій магістральних ліній електропередачі).

Фактичний контроль електроенергії, що переміщується через митний кордон України лініями електропередачі, здійснюється посадовими особами митного органу через контроль документів (актів складання балансу на електростанції та підстанції тощо) та перевірки показників приладів обліку.27

Фактичний контроль електроенергії - це комплекс заходів, спрямованих на визначення фактичних показників кількості електроенергії, що переміщується через митний кордон України, шляхом перевірки показників приладів та отримання відомостей про її обсяги.

Митниці, які здійснюють фактичний контроль електроенергії, що переміщується через митний кордон України лініями електропередачі, щотижня (не пізніше першого дня наступного тижня) надсилають Центральній енергетичній митниці інформацію в електронному вигляді про результати цього контролю.

Посадові особи митних органів України для забезпечення виконання своїх функцій щодо митного контролю безпосередньо на енергетичних об’єктах зобов’язані пройти відповідне навчання в енергосистемі зі складанням іспиту на знання правил безпечної експлуатації електроустановок. Після цього їм присвоюється кваліфікаційна група і видаються посвідчення.

Митний контроль за електроенергією, що фактично переміщується через митний кордон України, на визначених енергетичних об’єктах контролю здійснюється посадовими особами митних органів разом з відповідальними представниками енергетичних об’єктів через зняття та фіксацію показників з метрологічно атестованих і опломбованих лічильників електроенергії та перевірки документів обліку й звітності.

Під час здійснення митного контролю за електроенергією, що перемішується через митний кордон України, на визначених енергетичних об’єктах контролю, системи обліку яких розміщено повністю або частково на території суміжних держав, необхідно використовувати офіційні дані, які надаються суміжною державою.

Порядок організації обліку електроенергії та відповідальність за його достовірність визначено Інструкцією про порядок комерційного обліку електричної енергії, затвердженою Радою оптового ринку електричної енергії України.

Під час здійснення митного контролю на контрольованому енергетичному об’єкті співробітники митних органів виконують такі функції:

  • першого числа місяця, наступного за звітним (контрольованим), звіряють показники лічильників (основних, резервних та обхідних), зняті персоналом енергооб’єкта за станом на останній день попереднього звітного місяця (у час, визначений у Договорі на технічне обслуговування обліку між державами) та зафіксовані в журналах показників лічильників обліку електроенергії або добовій диспетчерській відомості, які ведуться на енергооб’єктах. При цьому співробітник митниці особисто розписується в цих журналах, проставляє відмітку “Перевірено” та відтиск особистої номерної печатки (далі - ОНП). У разі роботи міждержавної лінії через обхідний вимикач показники лічильників на обхідному вимикачі складаються згідно із записами оперативного журналу;

  • під час кожного іншого звіряння показників лічильників з відповідним фіксуванням їх у журналах показників лічильників обліку електроенергії співробітники митниці завіряють записи в журналах своїм підписом та відтиском ОНП;

  • беруть участь у перевірці лічильників розрахункового обліку разом з персоналом відповідної відособленої структурної одиниці НЕК “Укренерго” - енергетичній системі (ЕС) згідно з річними графіками перевірок;

  • у складі комісії беруть участь у складанні акта про фіксування показників лічильників електроенергії, що переміщується через митний кордон України;

  • реєструють акт про фіксування показників лічильників електроенергії, що переміщується через митний кордон України, в журналі реєстрації актів

  • про фіксування показників лічильників електроенергії, що переміщується через митний кордон України, який знаходиться в митному органі.

Акт про фіксування показників лічильників електроенергії, що переміщується через митний кордон України, складається в 3-х примірниках. Кожен з примірників цього акта посадова особа митного органу завіряє своїм підписом та відтиском ОНП. Один примірник такого акта, складеного на енергетичному об’єкті, зберігається на цьому об’єкті або в організації чи підрозділі галузі енергетики, якщо на цьому об’єкті відсутній постійний черговий персонал. Інші примірники акта передаються:

  • відповідній ЕС;

  • посадовій особі митного органу.

Посадова особа митного органу передає примірник акта про фіксування показників лічильників електроенергії, що переміщується через митний кордон України, до відділу організації митного контролю регіональної митниці, у зоні діяльності якої розташована відповідна ЕС.

До дев’ятого числа місяця, наступного за звітним, регіональна митниця спільно з відповідною ЕС оформлює збалансований акт про обсяги електроенергії, що переміщується через митний кордон України, у 3-х примірниках, які передаються:

  • відповідній ЕС;

  • посадовій особі митного органу;

  • Центральній енергетичній митниці.

Збалансований акт оформляється за розрахунками постачання до державного кордону електроенергії, яка переміщується міждержавними лініями електропередачі відповідно з Договорами на технічне обслуговування приладів (систем) обліку та фіксації переміщення електроенергії між суміжними прикордонними енергосистемами сусідніх країн.

Акт про обсяги електроенергії, що переміщується через митний кордон України, засвідчуються підписами керівників регіональної митниці та ЕС або особами, що їх заміщують, та завіряється печатками цих установ.28

На об’єктах, де встановлено автоматизовані системи комерційного обліку електроенергії, контроль за фактичними обсягами електроенергії, яка переміщується через митний кордон України, може здійснюватися на основі показників таких систем. Звітні дані з таких об’єктів передаються НЕК “Укренерго” до Центральної енергетичної митниці.

Таким чином, ми розглянули документальне оформлення всієї сукупності заходів здійснених митними органами за переміщенням енергоносіїв через митний кордон України, зосередивши свою увагу на здійсненні фактичного контролю електроенергії, що переміщується через митний кордон України лініями електропередачі.


2.2.2. Передача та обробка інформації

Зазначена в актах про фіксування показників лічильників електроенергії, що переміщується через митний кордон України, інформація митними органами за допомогою електронної пошти передається в Центральну енергетичну митницю (не пізніше двох діб після дати складання цих актів). Оригінальні примірники цих актів пересилаються поштою.29

Передання актів про фіксування показників лічильників електроенергії, що переміщується через митний кордон України, здійснюється за такою схемою:

Сумська, Глухівська, Конотопська, Магістральна, Куп’янська митниці -Східна регіональна митниця (Північна енергосистема);

Луганська, Амвросіївська митниці - Донбаська регіональна митниця (Донбаська енергосистема);

Чернігівська, Житомирська митниці - Центральна енергетична митниця (Центральна енергосистема);

Рівненська, Волинська, Чопська, Кельменецька, Вадул-Сіретська митниці - відділ митного контролю та митного оформлення енергоносіїв Центральної енергетичної митниці у м. Львові (Західна енергосистема);

Котовська, Білгород-Дністровська, Іллічівська, Придунайська, Миколаївська митниці - митний пост “Одеса - енергетична” Центральної енергетичної митниці (Південна енергосистема);

Могилів-Подільська митниця – Подільська регіональна митниця (Південно-Західна енергосистема).30

Регіональні митниці та відділи Центральної енергетичної митниці до десятого числа місяця, наступного за звітним, інформацію, зазначену в актах про обсяги електроенергії, що переміщується через митний кордон України, за допомогою електронної пошти передають у Центральну енергетичну митницю. Оригінальні примірники цих актів пересилаються поштою.

Після отримання Центральною енергетичною митницею актів про фіксування показників лічильників електроенергії, що переміщується через митний кордон України, та про обсяги електроенергії, що переміщується через митний кордон України, інформація узагальнюється та обробляється у відділі митного контролю та митного оформлення електроенергії для перевірки відповідності обсягів фактично переміщеної електроенергії обсягам заявленої суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності України і документально оформленої митними органами.

Тобто, на підставі аналітичної роботи, проведеної відділом митного контролю та митного оформлення електроенергії, Державна митна служба України та Міністерство енергетики проводять комплекс відповідних коригуючих заходів, спрямованих на вдосконалення форм та методів контролю за електроенергією, що перемішується через митний кордон України, а також на дотримання вимог чинного митного законодавства особами, які переміщують цю електроенергію.


Висновок


Для функціонування конкурентного ринку енергоносіїв, необхідно створювати та вдосконалювати нормативно-правову базу, так як роль та значення енергоносіїв для кожної держави дуже великі. Вони потребують також досконалого контролю з боку митних органів України, які чітко повинні контролювати їх переміщення через митну територію України, щоб ефективно забезпечувати захист економічних інтересів держави.

Але насамперед необхідно на законодавчому рівні закріпити чітко визначений перелік енергоносіїв.

Україна, через територію якої прокладені найпотужніші магістральні газопроводи та нафтопроводи в Європу, має всі об’єктивні умови створення високорозвиненої економіки, чим має нагоду підвищити свій статус в Європі, оскільки так чи інакше для дуже багатьох країн стане життєво важливою. Але мати надійну трубопровідну систему недостатньо, необхідно створити ідеологію транзитної держави, тобто подбати належним чином про законодавство в енергетичному комплексі.

Правова регламентація митного контролю електроенергії залежить насамперед від регулювання роботи енергетичної галузі на законодавчому рівні. Нині необхідно створити систему законодавчого забезпечення переміщення енергоносіїв тобто, розробити спеціальну концепцію та стратегію. Це має бути документ, що буде містити систему науково обґрунтованих тверджень про пріоритети довгострокової енергетичної політики України та механізми її реалізації. Таким чином, держава зможе більш ефективно налагодити роботу митних органів та забезпечити нормальне функціонування економіки у сфері енергетики.


Перелік використаних нормативно-правових актів та літератури


  1. Митний кодекс України: Кодекс від 11липня 2002 року № 92-IV // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 38-39. – ст.288.

  2. Про трубопровідний транспорт: Закон України від 15.05.1996 № 192/96-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 29. – ст. 139

  3. Про електроенергетику: Закон України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР // Офіційний Вісник України. 1997 № 46. від 24 листопада 1997 року.

  4. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 лютого 2000 року “Про невідкладні заходи щодо подолання кризових явищ у паливно-енергетичному комплексі України”: Указ Президента України від 10 березня 2000 року № 457/2000 // Офіційний Вісник України. 2000. № 11.

  5. Про нафту і газ: Закон України від 12липня 2001 року № 2665-III // Урядовий кур’єр. 2001. – № 169 від 19 вересня 2001року.

  6. Про затвердження переліку пунктів контролю, в яких здійснюється митне оформлення електроенергії, що переміщується через митний кордон України: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України від 9 серпня 1999 року № 1459 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 26. – ст. 92-97.

  7. Про затвердження Порядку реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з нафтою та нафтопродуктами: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України від 16 вересня 2003 року № 1457 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 35. – ст. 115-126.

  8. Про заходи щодо підвищення ефективності управління електроенергетичним комплексом: Указ Президента України від 22 січня 2004 року № 69/2004 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 3. – ст. 234-238.

  9. Про затвердження Інструкції про порядок здійснення митного контролю за переміщенням електроенергії через митний кордон України: Наказ ДМСУ від 12 липня 2002 року № 371/413 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 27. – ст. 91- 100.

  10. Про затвердження Порядку митного контролю та митного оформлення електроенергії, що переміщується через митний кордон України лініями електропередачі: Наказ ДМСУ від 17 серпня 1998 року № 510 // Офіційний Вісник України. – 1998. – № 49.

  11. Про затвердження Порядку митного контролю та митного оформлення природного газу, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом: Наказ ДМСУ від 17 серпня 1998 № 511 // Офіційний Вісник України. 1998. № 49

  12. Про затвердження Порядку митного контролю та митного оформлення нафти, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом: Наказ ДМСУ від 17 серпня 1998 № 512 // Офіційний Вісник України. 1998. № 49.

  13. Про затвердження Порядку митного контролю та митного оформлення нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом: Наказ ДМСУ від 17 серпня 1998 № 513 // Офіційний Вісник України. 1998. № 49.

  14. Про здійснення митного контролю за обсягами природного газу, що переміщується через митний кордон України для зберігання в підземних сховищах газу: Наказ ДМСУ від 08 грудня 2000 року № 706 // Митна газета. 2000. № 24 грудень 2000.

  15. Про здійснення митного контролю за переміщенням електроенергії через митний кордон України: Наказ ДМСУ від 29 серпня 2002 року № 466 // Офіційний Вісник України. 2002. № 32. – ст. 104-112.

  16. Про енергоносії: Лист Мiнiстерства фiнансiв України від 26 квітня 1994 року № 05-203 // Баланс 1994. - № 17.

  17. Щодо класифікації засобів вимірювальної техніки, які призначені для обліку газу: Лист ДМСУ від 22 листопада 1996 року № 11/2-8533 // Баланс. – 1996. – № 44.

  18. Щодо змінення порядку декларування імпорту природного газу в 1997 році: Лист ДМСУ від 6 серпня 1997 року № 11/6-7472 // Бізнес. – 1997. - № 22.

  19. Щодо імпорту природного газу: Лист ДМСУ від 08 грудня 1997 року № 010/1067 // Баланс. – 1997. – № 52.

  20. Про митне оформлення природного газу, що імпортується в Україну НАК “Нафтогаз Україна”: Лист ДМСУ від 25 грудня 2000 року № 15/3-5078-ЕП // Бізнес. 2001. № 1.

  21. Щодо здійснення фактичного митного контролю за переміщенням через митний кордон України електроенергії лініями електропередачі “Укрзалізниці”: Лист ДМСУ від 25 липня 2003 року № 11/5-10-11223-ЕП // Бізнес. – 2003. - № 28.

  22. Щодо митного оформлення нафти і нафтопродуктів: Лист ДМСУ від 2 жовтня 2003 року № 11/4-10-14251-ЕП // Митна справа. 2003. - № 11.

  23. Про митне оформлення експорту нафти: Лист ДМСУ від 10 грудня 2003 року № 11/5-10-17506-ЕП // Митна справа. – 2004. – № 1.

  24. Щодо Переліку міждержавних ліній електропередачі: Лист ДМСУ від 8 січня 2004 року № 11/5-10-13-ЕП // Митна газета. – 2004. - № 3.

  25. Про переліки об’єктів, на яких здійснюється митний контроль за обсягами природного газу, що переміщується через митний кордон України: Наказ Державних акцiонерних компанiй від 25 січня 2000 року // Бізнес. – 2002. –№ 5.

  26. Байков Н., Безмельницына Г. Нефть, газ и другие энергоносители // Ресурсы. Информация. Снабжение. Конкуренция. – 2002. – № 3. – с. 80-89.

  27. Бойко В. Запобіжно-правова діяльність щодо контролю за оформленням енергоносіїв // Вісник прокуратури. – 2001. –№ 5. – с. 83-93.

  28. Будзишен Л. Газовий комплекс України та Росії: від взаємовигідного співробітництва до стратегічного партнерства // Нафтова і газова промисловість. – 1999. – № 6. – с. 5-6.

  29. Бурлака Г. Нафтопереробна промисловість України стан і перспективи // Економіка України. – 2000 (липень) – № 7 (464). С. 20-24.

  30. Вавилов А. Экспортный потенциал Украины в энергетике // Энергетическая политика Украины. – 2003. – № 3.– с. 4-8.

  31. Гайдук В. Розвиток паливно-енергетичного комплексу України як основи її економічної безпеки // Економіка України. – 2001 (травень). – № 5 (474). – с. 4-7.

  32. Голікова С., Фрезе К. Законодавство і регулювання електроенергетики // Енергетична політика України. – 2001. – № 2. – с. 62-67.

  33. Гудима О. Нові перспективи диверсифікації постачання газу в Україні // Голос України. – № 213-214 (2713-2714) від 15 листопада 2001 року. – с. 4-5.

  34. Енергетичний потенціал України // Энергосбережение. – 2003. – № 11. – с. 2-7.

  35. Кальченко В. М. Розвиток ринкових відносин у енергетиці // Энергетика и электрификация. – 2002. – № 11. – с. 20-23.

  36. Костюковський Б., Гольденберг І. Енергетична стратегія України. Роздуми на старті // Енергетична політика України. – 2001. – № 5. – с. 4-7.

  37. Кузовкин А. Сбережение, производство и экспорт энергоресурсов // Экономист. – 1991. – № 1. – с. 35-42.

  38. Митний контроль за переміщенням через митний кордон України енергоносіїв трубопровідним транспортом. Митний контроль та митне оформлення електроенергії: Матеріали до спецкурсу (для слухачів факультету післядипломної освіти). Ред. кол. П. В. Пашко, П. П. Падун, В. В. Ченцов. – Дніпропетровськ: АМСУ, 2002. – 46 стор.

  39. Особенности таможенного оформления на трубопроводном транспорте и линиях электропередач // Финансовая консультация. – 2003. – № 3(241). – с. 23-28.

  40. Тодощак О. Таможенное оформление транзита газа через таможенную территорию Украины // Юридический вестник. – 2001. – № 1. с. 125-129.

  41. Хахлюк А. Україна – транзитна держава // Економіка України. – 2001. – № 1. – с. 27-34.

1 // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 38-39. – ст.288.

2 Про енергоносії: Лист Мiнiстерства фiнансiв України від 26 квітня 1994 року № 05-203 // Баланс 1994. - № 17.

3 Стаття 1 Закону України “Про трубопровідний транспорт” від 15.05.1996192/96-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 29. – ст. 139

4 Про затвердження Порядку митного контролю та митного оформлення нафти, що переміщується через митний кордон України трубопровідним транспортом: Наказ ДМСУ від 17 серпня 1998 № 512 // Офіційний Вісник України. 1998. № 49 від 24 грудня 1998 року.

Про затвердження Порядку митного контролю та митного оформлення нафтопродуктів, що переміщуються через митний кордон України трубопровідним транспортом: Наказ ДМСУ від 17 серпня 1998 № 513 // Офіційний Вісник України. 1998. № 49 від 24 грудня 1998 року

5 // Офіційний Вісник України. – 1998. – № 49.

6 // Офіційний Вісник України. 1998. № 49.

7 Особенности таможенного оформления на трубопроводном транспорте и линиях электропередач // Финансовая консультация. – 2003. – № 3(241). – с. 25.

8 Про нафту і газ: Закон України від 12липня 2001 року № 2665-III // Урядовий курєр. 2001. – № 169 від 19 вересня 2001року.

9 Бурлака Г. Нафтопереробна промисловість України стан і перспективи // Економіка України. – 2000 (липень) – № 7 (464). с. 20.

10 // Офіційний Вісник України. 1998. 49.

11 Тодощак О. Таможенное оформление транзита газа через таможенную территорию Украины // Юридический вестник. – 2001. – № 1. с. 125.

12 Будзишен Л. Газовий комплекс України та Росії: від взаємовигідного співробітництва до стратегічного партнерства // Нафтова і газова промисловість. – 1999. – № 6. – с. 5.

13 // Офіційний Вісник України. 1998. 49

14 Хахлюк А. Україна – транзитна держава // Економіка України. – 2001. – № 1. – с. 29.

15 Тодощак О. Таможенное оформление транзита газа через таможенную территорию Украины // Юридический вестник. – 2001. – № 1. с. 126-127.

16 Про митне оформлення природного газу, що імпортується в Україну НАК Нафтогаз Україна”: Лист ДМСУ від 25 грудня 2000 року № 15/3-5078-ЕП // Бізнес. 2001. 1.

17 Митний контроль за переміщенням через митний кордон України енергоносіїв трубопровідним транспортом. Митний контроль та митне оформлення електроенергії: Матеріали до спецкурсу (для слухачів факультету післядипломної освіти). Ред. кол. П. В. Пашко, П. П. Падун, В. В. Ченцов. – Дніпропетровськ: АМСУ, 2002. – с. 19-20.

18 Особенности таможенного оформления на трубопроводном транспорте и линиях электропередач // Финансовая консультация. – 2003. – № 3(241). – с. 24-25.

19 Бойко В. Запобіжно-правова діяльність щодо контролю за оформленням енергоносіїв // Вісник прокуратури. – 2001. –№ 5. – с. 86.

20 Про переліки обєктів, на яких здійснюється митний контроль за обсягами природного газу, що переміщується через митний кордон України: Наказ Державних акцiонерних компанiй від 25 січня 2000 року // Бізнес. – 2002. –№ 5.

21 Гудима О. Нові перспективи диверсифікації постачання газу в Україні // Голос України. – № 213-214 (2713-2714) від 15 листопада 2001 року. – с. 4.

22 Хахлюк А. Україна – транзитна держава // Економіка України. – 2001. – № 1. – с. 29.

23 Голікова С., Фрезе К. Законодавство і регулювання електроенергетики // Енергетична політика України. – 2001. – № 2. – с. 62-67.

24 Про затвердження Порядку митного контролю та митного оформлення електроенергії, що переміщується через митний кордон України лініями електропередачі: Наказ ДМСУ від 17 серпня 1998 року № 510 // Офіційний Вісник України. – 1998. – № 49.

25 Про електроенергетику: Закон України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР // Офіційний Вісник України. 1997 46. від 24 листопада 1997 року.

26 Митний контроль за переміщенням через митний кордон України енергоносіїв трубопровідним транспортом. Митний контроль та митне оформлення електроенергії: Матеріали до спецкурсу (для слухачів факультету післядипломної освіти). Ред. кол. П. В. Пашко, П. П. Падун, В. В. Ченцов. – Дніпропетровськ: АМСУ, 2002. – с. 26.

27 Бойко В. Запобіжно-правова діяльність щодо контролю за оформленням енергоносіїв // Вісник прокуратури. – 2001. –№ 5. – с. 87.

28 Про затвердження Порядку митного контролю та митного оформлення електроенергії, що переміщується через митний кордон України лініями електропередачі: Наказ ДМСУ від 17 серпня 1998 року № 510 // Офіційний Вісник України. – 1998. – № 49.

29 Про затвердження Інструкції про порядок здійснення митного контролю за переміщенням електроенергії через митний кордон України: Наказ ДМСУ від 12 липня 2002 року № 371/413 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 27. – ст. 95.

30 Про затвердження переліку пунктів контролю, в яких здійснюється митне оформлення електроенергії, що переміщується через митний кордон України: Постанова Кабiнету Мiнiстрiв України від 9 серпня 1999 року № 1459 // // Офіційний вісник України. – 1999. – № 26. – ст. 96-97.


Случайные файлы

Файл
kc_rename.126a.DOC
22571.rtf
VDV-1540.DOC
referat.doc
63656.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.