Світ - творіння Боже (139005)

Посмотреть архив целиком

Українська Православна Церква

Київський Патріархат

Волинська Духовна Семінарія


Кафедра богословя








СЕМЕСТРОВА РОБОТА

«Світ - творіння Боже»




Студента I курсу ВДС

Герасимчука Сергія Петровича


Науковий керівник

Викладач ВДС

о. Петро Герасимук






м. Луцьк 2007р.


Зміст


1. Вступ

2. ТВОРЕННЯ СВІТУ НЕ ОД ВІЧНОСТІ, А В ЧАСІ, РАЗОМ ІЗ ЧАСОМ

3. СПОСІБ БОЖЕСТВЕННОГО ТВОРЕННЯ СВІТУ

4. СПОНУКА І ЦІЛЬ ТВОРЕННЯ

5. УЧАСТЬ УСІХ ОСІБ СВЯТОЇ ТРОЙЦІ У СПРАВІ ТВОРЕННЯ

6. ПОРЯДОК ТВОРЕННЯ СВІТУ І ГОЛОВНІ ВИДИ СТВОРЕНОГО

7. ТВОРЕННЯ СВІТУ ВИДИМОГО. МОЙСЕЄВА РОЗПОВІДЬ ПРО ТВОРЕННЯ СВІТУ І її ІСТОРИЧНИЙ ХАРАКТЕР

8. ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ РЕЧОВИННОГО СВІТУ

9. ТВОРЕННЯ ЗАГАЛЬНЕ

10. ТВОРЕННЯ ЧАСТИННЕ

11. ДОСКОНАЛІСТЬ ТВОРІННЯ

12. Висновок

13. Використана література


Вступ


Світ як сукупність усього буття має причину свого буття в Бозі, а не виник якимось чином сам собою, без причини чи випадково. Так навчають нас об'явлення і Церква. Найперші слова Писання такі: "Напочатку Бог створив Небо та землю" (Бут. 1:1). Псалмоспівець говорить: "Все, що хоче Господь, те Він чинить на Небі та на землі, на морях та по всяких глибинах!" (Пс. 135:6).

Переконання про походження світу від Верховної Особи - Бога - є настільки загальнолюдським переконанням, як і переконання у бутті Божому. Але істинну, співобразну з найвищою досконалістю Бога, відповідь на питання про сам спосіб, яким Він створив світ, дає тільки об'явлення у своєму вченні про походження від Бога всього існуючого через творення.

Символ віри вчить вірити в Бога Отця як Вседержителя, Творця неба і землі, світу видимого і невидимого. Бог створив усе існуюче в просторі і часі з абсолютного небуття.

Усе має свій початок, воно якось з'являється. Це випливає з нашого щоденного досвіду. Початок буття можна здійснювати або через народження, або через творення. Для народження характерна єдність за сутністю і подібність за формою народжуючого і народжуваного. Народження - категорія особиста. В народженні утворюється нова особа за іпостассю. Народити - стати батьком, народитися - стати сином. У Символі віри говориться, що Син народжений, а не створений, Єдиносущний з Отцем, Він - не творіння.

Для творення характерно протилежне - нове, за сутністю і за природою, відношення до Творця. Тобто "створити що-небудь" означає "створити що-небудь інше". Створене Богом - не бог, людиною - не людина. Бог творить неорганічний світ, організми й, зокрема, людину, а організми народжують собі подібних. Богообявлене вчення терміном "творіння" окреслює таку дію всемогутності Божої, якою створено все існуюче поза Богом, не з будь-чого, а з "не сущихь" (ц.-сл.) - небуття. Усе це створено вільною дією волі Божої.

Отже, вірити в Бога, Творця неба й землі,- означає визнавати, що світ, тобто сукупність усього дочасного буття, створений Богом не тільки за формою й способом свого існування, але й за матерією, із абсолютного небуття. Учення про походження світу через творення заперечує інші способи створення світу. Бог не створює світу зі Своєї природи і не змінює її, не використовує ніяких раніше існуючих елементів. Він творить без будь-яких знарядь чи пристосувань. Він Один покликав до буття світ, задуманий Його розумом, світ, якого не було.

"Напочатку Бог створив Небо та землю. А земля була пуста та порожня..." (Бут. 1:1-2). Цих два вірші можна розглядати як передмову до всього сказаного про творіння в порівнянні з їв. 1:1, де проголошується нетварне, нестворене буття Бога Слова і Його відношення до Бога Отця, а також говориться про початок тварного буття.

У Бут. 1:1-2 говориться:

1. Про принцип творіння - спочатку створив.

2. Суб'єкт творіння, тобто хто створив, - Бог.

3. Об'єкт творіння, тобто що створив, - Небо й землю.

4. Стан цього творіння - безвидність і пустота.

Слова "Небо й земля" у Святому Письмі позначають весь обсяг створеного буття (Дії 14:15); ап. Павло в Кол. 1:16 використовує також слова "видиме й невидиме". У давньоєврейській мові немає слова, відповідного нашому "всесвіт".

Ця думка про походження Неба і землі підтверджується складом і структурою речення, зв'язаного зі словом "спочатку" ("напочатку") - євр. bereschit [берешіт]; слово "сотворив" (bara) виражає думку про творіння з нічого. Святе Письмо Старого Заповіту не раз повторює цю думку (Іов. 12:9; Пс. 103:26-28; Іс. 51:13; 2 Мак. 7:28).

Новий Заповіт доповнює, показує участь Осіб Святої Тройці у справі творення, зокрема Сина Божого: "Усе через Нього постало, і ніщо, що постало, не постало без Нього" (їв. 1:3); "Ним створено все на Небі й на землі, видиме й невидиме" (Кол. 1:16), бо "есе з Нього, через Нього і для Нього" (Рим. 11:36).

Уся стародавня Церква, мужі апостольські, апологети, отці й учителі Церкви одностайно свідчать про творіння світу Богом "із нічого". Можливість походження всього існуючого з небуття пояснюється всемогутністю Божою. Особисто для себе ми не можемо пояснити, що означає творити, тому що творення - це рід діяльності, який перевершує можливості людини.1


ТВОРЕННЯ СВІТУ НЕ ОД ВІЧНОСТІ, А В ЧАСІ, РАЗОМ ІЗ ЧАСОМ


Світ існує не од вічності, а створений Богом у часі, точніше - разом із часом. Догмат про тимчасовість світотворення випливає прямо з учення про створення світу. Якщо світ сотворений, значить він раніше не існував, отже має початок. Таким чином, за створеним потрібно визнати початковість, тимчасовість. Час не є чим-небудь існуючим від речей. Це послідовні переміни у бутті речей; без таких змін не було б часу. А тому правильніше сказати, що Бог створив усе існуюче не тільки не од вічності, а в часі, разом із часом. Православна Церква вчить, що Бог є "Творець не лише речей, але й самого часу і віку, в якому речі отримували буття" (Пр. исп.,1 ч., отв. на в. 33).

Об'явлення утверджує істину про тимчасовість світотворення, коли згадується про початок усесвіту: "Напочатку Бог створив Небо та землю" (Бут. 1:1) і вказується, що його раніше не було: "І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав" в. 17:5). З іншої сторони, вічним, або тим, що не має ні початку, ні кінця свого буття (в порівнянні з усім, що від Бога виникло), об'явлення називає Самого тільки Бога. Якщо ж Він один безпочатковий, то все інше, отже, небезпочаткове. Про творіння самого часу Богом ідеться в словах апостола про Сина Божого: "що Ним і віки Він створив" (Євр. 1:2).

Світ хоч і створений у часі, разом із часом, але думка про створення світу була завжди властива Божественному розумові: "Звісні одвіку Богові всі діла Його" (Дії 15:18, Куліш).

Здорова думка може переконатись у тому, що світ небезпочатковий, спостерігаючи у ньому зміни (Пс. 102:26-28). Що змінюється, те не може бути вічним, що ж існує од вічності, те повинно вічно і залишатись таким, яким воно від вічності існує, тобто повинне бути вічним і незмінним, і при цьому - не тільки за природою, але і за станом. З іншої сторони, визнавати безпочатковість, або вічність, світу означало б визнання його щодо цього рівним Богу. Але "якщо Бог не один вічний,- зауважує Тертулліан,- у такому разі Він і не Бог" (Проти Гермог. 4; Проти Марк. 1:15).2


СПОСІБ БОЖЕСТВЕННОГО ТВОРЕННЯ СВІТУ


Спосіб Божественного творення світу недосяжний для обмеженого розуму людського. На постійному досвіді ми бачимо тільки походження із готового матеріалу, але не бачимо походження чого-небудь із цілковитого небуття. Засвоїти тайну творення ми можемо тільки вірою. "Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме" (Євр. 11:3),- вчить апостол. Віра приводить нас до розуміння того, як дією всемогутності Божої віки, тобто часи, які стали існувати тільки з появою залежних від умов часу істот, а отже, і весь створений світ, од існування їх вічно в розумі Божому, тільки в одному уявному і таємному вигляді, стали видимими; як втілилась думка Божа про створення світу за відсутності всякого побічного, зовнішнього матеріалу.

Не пояснюючи сутності таїни творіння, об'явлення дає розуміти, що спосіб творення світу повністю відпо­відний властивостям уседосконалого Бога. Воно вчить, що творення не було викликане якими-небудь непередбаченими Богом, випадковими і зовнішніми причинами, але од вічності призначено Ним же Самим. Господу споконвіку відомі всі вчинки Його (Дії 15:18; Дан. 13:42; Сир. 23:29, 39:26). Світотворення, отже, є тільки здійсненням вічних ідей Божих про світ, у якому Він вбачав одвіку всі майбутні Свої творіння: "Бог бачив усе перед тим, як стало існувати,- говорить святий Іоан Дамаскин,- од вічності, уявляючи в розумі Своєму; і кожна річ отримує буття своє у відповідний час, унаслідок вічної Його із хотінням поєднаної думки" (Точное изложение прав. веры, І кн., 9 р., "Об иконах", сл.З).


Случайные файлы

Файл
169045.rtf
74666-1.rtf
112902.rtf
115211.rtf
74480-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.