Формування у дошкільників психологічної готовності до навчання в школі (133086)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя



Кафедра дошкільної освіти










Курсова робота

«Формування у дошкільників психологічної готовності до навчання в школі»




Студентки ДВз–41

факультету психології та соціальної роботи

спеціальності «Дошкільне виховання»

Нестерової Галини Сергіївни


Науковий керівник:

доцент Пихтіна Н.П.



Ніжин – 2010


План


Вступ

Розділ 1. Теоретичне обґрунтування проблеми підготовки дитини до навчання у школі

1.1 Психологічні особливості розвитку особистості дошкільника

1.2 Складові психологічної готовності до навчання у школі у структурі особистості старшого дошкільника

1.3 Суть та особливості підготовки дітей дошкільного віку до навчання в школі

Висновки до розділу

Розділ 2. Аналіз організаційно-педагогічних умов підготовки дітей дошкільного віку до навчання в школі

2.1 Врахування психологічних компонентів та аспектів психологічної зрілості дитини

2.2 Оптимізація формування психологічної готовності до навчання в умовах ДНЗ

2.2.1 Психологічні засади мотивації досягнення успіху у контексті готовності до навчання у школі

2.3 Взаємодія ДНЗ і сім'ї у підготовці дитини до навчання в школі

2.3.1 Підготовка дошкільника до навчання в сім'ї

2.3.2 Підготовка дітей до школи в ДНЗ

Висновки до розділу

Загальні висновки

Список використаної літератури

Додаток



Вступ


Актуальність. Сьогодні, коли в нашій країні відбуваються широкомасштабні процеси соціально-економічних і політичних змін, коли максимально загострюються суспільні суперечності, зростає небезпека виникнення відхилень у поведінці дітей, досить актуальною проблемою для психологів, педагогів, фізіологів, лікарів є саме проблема готовності дитини до навчання в школі.

Вступ до школи є однією з найважливіших подій у житті дитини. Оскільки сьогодні багато дітей починають навчання не з 7, а з шестирічного віку, виникає багато проблем і запитань. Тому виникає необхідність знати психологію шестирічного учня, адже різниця між такими дітьми величезна.

За визначенням психологів, шість років – початок активності механізму уяви, відображення неіснуючого. Дитина, яка діє самостійно, постійно перебуває у стані «польоту». Книги, ігри, танці, спритні рухи – усе насичене гармонією, яку ця маленька особистість намагається опанувати власноруч. Гармонійна психомоторика сприяє особистісному розвитку, допомагає пізнавати навколишній світ і себе як частину світу, що сприяє розвитку дитини.

У шестирічок механізм уяви домінує над усіма іншими. Дитина виконує величезну роботу, створюючи фантастичні образи, і живе в казковому світі. Тому завдання дорослих, особливо вчителів і батьків, які намагаються не приборкати цей механізм творчості, розвивати та вивчати його. Отже, заздалегідь, до вересня, починається підготовча робота із прийому дітей до першого класу. Зміст цієї роботи відображений у відповідних наказах і постановах Кабінету Міністрів, Міністерства освіти і науки України, Головного управління освіти та науки Київської міської держадміністрації, яким педагогічний колектив керуватися в організації цієї роботи.

Готовність до навчанняце система показників фізичного, мотиваційного, інтелектуально-пізнавального, особистісного розвитку, що забезпечать успішність навчання у школі.

Чому ж так необхідно визначити готовність дитини на самому початку навчання, а ще краще до поступлення в школу? Доведено, що в дітей, які не готові до систематичного навчання, важче і довше проходить період адаптації, пристосування до школи, в них частіше проявляються різноманітні труднощі навчання, серед них значно більше тих, які не встигають, і не лише в першому класі, але і в подальшому ці діти частіше знаходяться серед тих, які не встигають, і саме в них спостерігають порушення стану здоров’я.

Безперечно, чим краще підготовлений організм дитини до всіх змін, які пов’язані з початком навчання у школі, труднощами, які неминучі, тим легше він з ними впорається, тим спокійніше і не так болісно буде проходити процес адаптації.

Готовність до шкільного навчання – глибоке поняття, яке потребує комплексних психологічних досліджень. Такими дослідженнями займалися Л.І. Божович, О.В. Запорожець, Л.А. Венгер, А.И.Захаров, В.К. Котирло., С.Д. Максименко, Б.І. Скомороський, З.В. Юрченко, Е.Е. Кравцова, О.О. Дубровина, М.М. Заброцький, М.П. Лещенко та інші.

Найважливішим наслідком психічного розвитку дитини дошкільного віку є формування психологічної готовності до шкільного навчання. По суті, її становлення свідчить про завершення періоду дошкільного дитинства.

Об’єкт дослідження – підготовка дитини дошкільного віку до навчання в школі.

Предмет дослідження – організаційно-педагогічні умови підготовки дітей дошкільного віку до школи.

Мета даної роботи дослідити організаційно-педагогічні умови підготовки дітей дошкільного віку до школи.

Завдання:

  1. Окреслити та проаналізувати складові психологічної готовності до навчання у школі у структурі старшого дошкільника.

  2. Охарактеризувати психологічні та фізіологічні особливості дітей дошкільного віку та підготовку їх до навчання в школі.

  3. Визначити суть та особливості підготовки дітей дошкільного віку до навчання в школі.

  4. Виділити психологічні аспекти та психолого-педагогічні чинники у формуванні психологічної готовності дітей дошкільного віку.

Методи використані у дослідженні: у першій частині використаний теоретичний метод – теоретичний аналіз психолого-педагогогічних джерел по даній темі; у другій частині – синтез теоретичних та практичних відомостей.

Структура даної роботи. Робота складається зі вступу та двох теоретичних розділів. У роботі присутні висновки до кожного розділу та загальний висновок, а також список використаної літератури та додаток.



РОЗДІЛ 1. Теоретичне обґрунтування проблеми підготовки дитини до навчання у школі


1.1 Психологічні особливості розвитку особистості дошкільника


Перехід дитини з дитячого садка у школу є важливим етапом її життя, який пов'язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення, із зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей тощо. Одним дітям це додає піднесеного настрою, відчуття виходу на новий життєвий щабель, іншим вселяє ностальгію за звичним життям у дитячому садку, часто породжує стресові стани. Тому дуже важливо, щоб у дошкільному закладі, в сім'ї допомогли дитині усвідомити, що дитячий садок і школа є ланками єдиної системи освіти і виховання, а все те, що чекає дитину у школі, є продовженням того, чим займалася, що опановувала вона раніше. Не менш важливо, щоб із перших днів перебування в школі вона на конкретних реаліях переконувалася в цьому. Все це можливе за дотримання принципу наступності дошкільної та початкової освіти.

Уже в дошкільному віці починає реально формуватись особистість дитини, причому цей процес тісно пов'язаний з розвитком емоційно-вольової сфери, із формуванням інтересів та мотивів поведінки, що, відповідно, детерміновано соціальним оточенням, передусім типовими для даного етапу розвитку взаєминами з дорослими. Джерелом емоційних переживань дитини є її діяльність, спілкування з оточуючим світом. Освоєння в дошкільному дитинстві нових, змістовніших видів діяльності сприяє розвитку глибших та стійкіших емоцій, пов'язаних не лише з близькими, а й з віддаленими цілями, не тільки з тими об'єктами, що дитина сприймає, а й тими, які уявляє.

Важливе значення у формуванні моральних почуттів мають дитячі уявлення про позитивні еталони, що дозволяють передбачати емоційні наслідки власної поведінки, завчасно переживати задоволення від її схвалення як "хорошої" або ж невдоволення від її оцінки як "поганої". Таке емоційне передбачення грає вирішальну роль у формуванні моральної поведінки дошкільника [12].

Орієнтація поведінки дошкільника на дорослого зумовлює розвиток її довільності, оскільки тепер постійно зіштовхуються як мінімум два бажання: зробити щось безпосередньо ("як хочеться") чи діяти відповідно до вимог дорослого ("за зразком"). З'являється новий тип поведінки, яку можна назвати особистісною.

Поступово розвивається певна ієрархія мотивів, їх супідрядність. Діяльність дитини тепер зумовлюється не окремими спонуканнями, а ієрархічною системою мотивів, у якій основні та стійкі набувають провідної ролі, підпорядковуючи ситуативні пробудження.

Пов'язано це з вольовими зусиллями, потрібними для досягнення емоційно привабливої мети.

Дошкільник робить перші кроки у самопізнанні, розвитку самосвідомості. Об'єктами самопізнання є окремі частини тіла, дії, мовні акти, вчинки, переживання та особистісні якості.

Отже, з розвитком довільності психічних процесів стає можливим їх усвідомлення, що служить основою саморегуляції.


1.2 Складові психологічної готовності до навчання у школі у структурі старшого дошкільника


Більшість дітей наприкінці дошкільного віку прагне стати школярами, пов'язуючи це бажання передусім із зовнішніми ознаками зміни свого соціального статусу (портфель, форма, власне робоче місце, нові взаємини з людьми тощо).

Однак справжня мотиваційна готовність зумовлюється пізнавальною спрямованістю дошкільника, яка розвивається на основі притаманної дітям допитливості, набуваючи характерних рис перших пізнавальних інтересів (бажання опанувати грамоту, читання та ін.).


Случайные файлы

Файл
36567.rtf
98606.doc
182204.rtf
112852.rtf
32335.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.