Соціальна робота з колишніми засудженими (133048)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

Розділ І. Підготовка ув'язнених до виходу на волю

1.1 Проблеми соціальної роботи із засудженими у виправних установах

1.2 Правова база підготовки засуджених до звільнення

1.3 Підготовка окремих категорій засуджених до звільнення

Розділ ІІ. Соціальна робота з людьми, що повернулись з місць позбавлення волі

2.1 Соціальні проблеми колишніх засуджених

2.2 Принципи соціальної роботи з колишніми ув'язненими

2.2 Етичні аспекти соціальної роботи з колишніми ув'язненими

Висновок

Додатки



Вступ


Актуальність даної проблеми полягає в тому, що у наш час, коли крива злочинності, у тому числі і рецидивної, неухильно рухається вгору, а пенітенціарні установи не виправляють, а лише готують до скоювання нових злочинів питання про соціальну роботу з особами, що знаходяться в установах виконання покарання, а також звільненими від покарання встає дуже гостро. Якщо людина не виправитися і не адаптується до нормального життя, то це приведе до нових девіантних наслідків і, найчастіше, до повторного здійснення злочинів. Тому дана проблема займає особливе місце в практиці пенітенціарної і пенітенціарної для поста соціальної роботи. Це пов'язано з тим, що вона орієнтована на виправлення засуджених, стимулювання їх подальшої законопокірної поведінки в умовах свободи.

Проблематика даної роботи виражається в трудності включеності колишніх ув'язнених в повноцінне соціальне життя суспільства.

Об'єктом роботи є особи що відбули покарання у вигляді ізоляції від суспільства. У простолюдді – колишні ув'язнені. У спеціальній літературі – особи, звільнені від покарання.

Предметом курсової роботи є адаптаційні проблеми осіб, звільнених від покарання і основні аспекти соціальної роботи з даною категорією осіб.

Мета: вивчення проблем звільнених від покарання і умов, сприяючих їх поверненню до нормального соціального життя, а також вивчення основних аспектів соціальної роботи з даною категорією людей.

Завдання: Відповідно до специфіки поставленої мети я виділив ряд завдань направлених на вирішення вище викладеної мети:

  • Виділити основні проблеми соціальної роботи з ув'язненими;

  • Систематизувати і проаналізувати вміст нормативно-правової бази по підготовці ув'язнених до виходу на свободу в установах виконуючих покарання;

  • Виділити особливості підготовки окремих категорій ув'язнених до звільнення;

  • Освітити соціальні проблеми осіб тих, що відбули покарання;

  • Розкрити принципи соціальної роботи з колишніми ув'язненими;

  • Визначити етичні аспекти соціальної роботи з особами, що відбули покарання;

  • Зробити узагальнюючі висновки по всій роботі.

Аналіз літератури: Проблеми соціальної роботи з колишніми ув'язненими висвітлені в різних джерелах інформації. Зокрема є інтернет-сайт, спеціально присвячений соціальній роботі, в пенітенціарній системі, створений в рамках проекту реформування пенітенціарної системи. У даному джерелі міститься різна література по соціальній роботі, як з ув'язненими, так і колишніми ув'язненими. Також аспекти підготовки ув'язнених до виходу на свободу розкриваються в н/п актах – кримінально-виконавчий кодекс, також в написанні даної роботи були застосовані коментарі до вищеназваного джерела. Є ряд літератури, в якій розкривається сучасний стан системи виконання покарання, так можна назвати навч. посібник Холостової Е.І., а також ін. автори по теорії соціальної роботи. Використовувалася також література по суміжних дисциплінах – Тітов Д.С. Соціальна геронтологія.

В цілому, на основі виконаного аналізу, можна стверджувати, що спеціальна література по теорії і методиці пенітенціарної соціальної роботи на сьогоднішній день у вітчизняній науці, хоча мало, але є.



Розділ І. Підготовка ув'язнених до виходу на волю


1.1 Проблеми соціальної роботи із засудженими у виправних установах


Пенітенціарна соціальна робота як самостійний вид професійної діяльності почала формуватися з 2001р. Це пов'язано з перетворенням кримінально-виконавчої політики у бік гуманізації, тобто дотримання прав засуджених, забезпечення оптимальних умов відбуття ними покарання, повернення в суспільство. Заходи соціальної дії на засуджених, разом з виправними, володіють величезним виховним потенціалом. Пенітенціарна соціальна робота - засіб виправлення, умова, мобілізуюча можливості, що все є в установи, для виправлення і ресоціалізації засуджених.

Основні напрями професійній діяльності фахівця з соціальної роботи пенітенціарної установи, сприяючі ресоціалізації і соціальній адаптації засуджених, такі:

  • організація і забезпечення соціального захисту категорій, що особливо мають потребу, засуджених, задоволення їх базових потреб;

  • сприяння в забезпеченні прийнятних соціально-побутових умов попереднього висновку і від'їзду покарання, в здобутті допомоги профільних фахівців (психологів, медиків і так далі);

  • допомога в пошуку соціально прийнятного середовища, точки соціального інтересу (сім'я, праця, освіта, релігія, мистецтво і так далі);

  • виявлення соціально-позитивного потенціалу особи, допомога в соціальному розвитку: підвищення соціальної культури, зміна ціннісних орієнтацій, підвищення рівня соціального самоконтролю;

  • формування (підтримка, розвиток і зміцнення) соціальне корисних зв'язків між засудженими і зовнішнім світом (сім'єю, іншими соціальними інститутами);

  • організація заходів щодо підготовки до звільнення: відновлення трудових і професійних навиків, формування досвіду міжособових стосунків і спілкування, готовності задовольняти свої потреби некримінальним способом;

  • надання допомозі в рішенні питань трудового пристрою, житлово-побутових і інших соціальних проблем що звільняються і звільнених з виправної установи; сприяння у відновленні їх соціального статусу, здобутті законних пільг, соціально-правовій реабілітації;

  • сприяння інтеграції діяльності виправної установи з різними державними, суспільними структурами, організаціями по наданню необхідній соціальній допомозі засудженим в пенітенціарний і пенітенціарний для поста періоди.

Професійне завдання пенітенціарного соціального працівника - створення сприятливого середовища, що передбачає захист інтересів і прав засудженого всіма встановленими законом способами, сприяючої виправленню і поверненню його в нормальне суспільство.

Необхідно відзначити, що процес розвитку і становлення інституту соціальної роботи проходить в складних суперечливих умовах. До об'єктивних труднощів здійснення завдань соціальної роботи відносяться: неоднозначне відношення суспільства до кримінально-виконавчої політики і засудженим, низький рівень мотивації, підтримки співробітників і керівництва виправної установи, недостатня професійна компетентність співробітників групи соціального захисту засуджених і ін. Найбільш типовими стають наступні проблеми. - В умовах УЇС здійснюється репресивна дія на людину, що переступила закон. Пенітенціарна соціальна робота орієнтована на надання засудженим допомоги і підтримки, заснована на принципі людинолюбства, не дивлячись на те, що людейом виступає криміногенна особа, якою властиві стійкість асоціальних поглядів, звикання до негативної оцінки своєї поведінки, збочені уявлення про довколишню дійсність, моральні і правові норми суспільства. Соціальний працівник знаходиться в своєрідній "ніші": між злочином і покаранням, між світами "тюремного персоналу" і "тюремного контингенту", примусової ізоляції і нормального життя. - Відношення до гуманізації як умови реформування пенітенціарної системи не лише в населення, але і у самих співробітників також неоднозначно: особливо у зв'язку із зростанням злочинності і погіршенням кримінальних характеристик скоюваних злочинів. Громадська думка зводиться до того, що милосердя до небезпечних злочинців є не що інше, як жорстокість до їх жертв.

Таким чином, можна виділити ряд проблем актуальними, що є, для сучасної пенітенціарної системи соціальної роботи:

  • Спостерігається дефіцит висококваліфікованих в області пенітенціарної соціальної роботи кадрів. Система їх підготовки так само, як і сама пенітенціарна соціальна робота, знаходиться у стадії формування.

  • Відсутня система пенітенціарної для поста ресоціалізації і реінтеграції колишніх засуджених в соціальне середовище, необхідне формування системи міжвідомчої взаємодії. Вирішенню більшості проблем може сприяти вдосконалення наявного досвіду, освоєння нових технологій соціальної роботи із засудженими, формування науково-методичної бази і системи професійної підготовки.


1.2 Правова база підготовки засуджених до звільнення


Підготовка засуджених до звільнення – це система заходів щодо попереднього вирішення питань трудового і побутового пристрою засуджених, передбачаючих їх психологічну, етичну, правову підготовку, надання безпосередній допомозі у відновленні і розвитку соціально корисних зв'язків засуджених, вирішенні питань їх трудового і побутового пристрою після від'їзду покарання.

Засадничі норми соціальної роботи з ув'язненими закріплені в міжнародному законодавстві. Так в статті 3 Європейських конвенції по попередженню тортур і нелюдяного або принижуючого гідність звернення або покарання (Страсбург, 26 листопада 1987 року) вказано, що відповідно до положень статті 3 вказаних Конвенції "ніхто не повинен піддаватися тортурам і нелюдяному або принижуючому гідність зверненню або покаранню".


Случайные файлы

Файл
15088.rtf
4837-1.rtf
130317.rtf
86170.rtf
64117.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.