Індивідуальні особливості уваги та їх урахування у навчальній та виховній роботі (132909)

Посмотреть архив целиком











Індивідуальні особливості уваги та їх урахування у навчальній та виховній роботі









ЗМІСТ


Вступ

1. Теоретичні основи уваги як складова пізнавального процесу

1.1 Визначення уваги,функції, види і властивості уваги

2. Особливості уваги і їх врахування в учбовій і виховній роботі

2.1 Розвиток уваги в процесі учбової і виховної діяльності

2.2 Увага в структурі учбової і виховної діяльності. Можливість цілеспрямованого формування уваги

3. Практичний аспект: план проведення заняття для учнів 1-3 класів з урахуванням індивідуальних особливостей уваги

Висновок

Список літератури



ВСТУП


Сьогодні проблеми, пов'язані з розвитком уваги у дітей, викликають неспокій і у педагогів, і у батьків, і у психологів, що працюють з дітьми. Багато дорослих скаржаться на неуважність дітей, їх невміння зосередитися, довго утримувати увагу при рішенні учбових завдань. Збільшується кількість дітей дошкільного і молодшого шкільного віку з так званим синдромом дефіциту уваги, що поєднується, як правило, з гіперактивністю. У тісному зв'язку з проблемою уваги встає і проблема волі, адже в основі уваги лежать саме вольові процеси: необхідно утримувати концентрацію, коли це вже нецікавий, і тут в силу вступає воля.

Довільне управління діями, дотримання правив, яке необхідне дітям, в першу чергу, в учбовій діяльності, можливо на перших порах, коли дитині ясні близькі цілі і коли він знає, що час його зусиль обмежений малим числом завдань. Тривала напруга довільної уваги утрудняє і стомлює дитину.

Психологія уваги - одна з класичних областей психології. Її вивченням займалися Н.Н. Ланге, П.Я. Гальперін, Н.Ф. Добринін і багато інших. У її арсеналі накопичена велика кількість способів, що дозволяють досліджувати і проводити діагностику різних сторін уваги, безліч загальних рекомендацій і конкретних прийомів для активного розвитку уваги дітей різного віку і дорослих.

Без уваги як уміння активно зосередитися на чомусь одному, головному, відкинувши все випадкове, в даний момент непотрібне, життя неможливе.

Увага - це динамічна сторона свідомості, що характеризує ступінь його спрямованості на об'єкт і зосередження на нім. Увага виявляється у виборчому віддзеркаленні об'єктів відповідно до потреб суб'єкта, цілей і завдань його діяльності. Увага учнів - одна з основних умов ефективності учбово-виховного процесу.

Увага - це динамічна сторона свідомості, що характеризує ступінь його спрямованості на об'єкт і зосередження на нім. Увага виявляється у виборчому віддзеркаленні об'єктів відповідно до потреб суб'єкта, цілей і завдань його діяльності. Увага учнів - одна з основних умов ефективності учбово-виховного процесу.

Увагу зазвичай не вважають особливим психічним процесом, як сприйняття, пам'ять або мислення. Зате воно як би жертвує собою ради них і забезпечує успішну і чітку роботу нашої свідомості. Не можна бути уважним взагалі. Увага завжди виявляється в певних конкретних психічних процесах: ми вдивляємося, вслухуємося, принюхуємося, ми обдумуємо завдання або, забувши про все на світі, пишемо твір. Увага не тільки створює якнайкращі умови для психічної діяльності, але і допомагає людині своєчасно реагувати на різні зміни в навколишньому середовищі і у власному організмі.

У зв'язку з цим очевидна актуальність теми курсової роботи: Розвиток довільної уваги у дошкільників в онтогенезі.

Мета курсової роботи: досліджувати індивідуальні особливості уваги та їх урахування у навчальній та виховній роботі

Для досягнення мети потрібно було вирішити наступні завдання:

1) вивчити основні властивості уваги;

2) розглянути функції, види і властивості уваги;

3) проаналізувати розвиток уваги в процесі учбової і виховної діяльності;

4)вивчити практичний аспект: план проведення заняття для учнів 1-3 класів з урахуванням індивідуальних особливостей уваги



1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ УВАГИ ЯК СКЛАДОВА ПІЗНАВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


1.1 Визначення уваги,функції, види і властивості уваги


Сучасні дослідження уваги ведуться в рамках когнітивної психології, яка власне і починалася з аналізу уваги і пам'яті. Спочатку когнітивна психологія знаходилася під сильним впливом гештальтпсихології, кібернетики і необіхевіоризма. Нам вже відомо, що в сферу дії когнітивної психології входять процеси збору, прийому, зберігання, відтворення і використання інформації.

Когнітивна психологія намагається триматися строго наукового курсу у вивченні пізнавальної діяльності людини. Більшість психологів вважають, що знайти відповідь на питання про суть уваги, проводячи тільки експериментальні дослідження як було раніше, в даний час просто неможливо, тобто необхідне теоретичне обґрунтування цієї проблеми.

Оскільки ми розглядаємо збір інформації людиною в світлі когнітивної психології, то відповідно можемо сказати, що увага це когнітивний процес, який дає можливість упорядкувати інформацію, що поступає, відповідно до першочерговості завдань, що стоять перед людиною[2].

Відносно свідомої або виборчої уваги можна сказати, що увага це концентрація розумових зусиль на певному предметі або явищі. Але має місце і розсіяну або розділену увагу, коли людина сприймає інформацію, не обертаючи на це уваги.

Увага як пізнавальний процес

Поняття уваги, як і завжди, викликає живий інтерес у психологів, та і у інших фахівців, оскільки воно забезпечує пояснення абсолютно різних психологічних феноменів.

Увага, очевидно, один з тих пізнавальних процесів людини, відносно суті і права, на самостійний розгляд яких серед психологів до цих пір як не було, так і немає згоди, хоча її дослідження ведуться вже багато століть. Одні учені стверджували, що як особливого, незалежного процесу уваги не існує, що воно виступає лише як сторона або момент будь-якого іншого психологічного процесу або діяльності людини.

Інші вважали, що увагою є цілком незалежний психічний стан людини, специфічний внутрішній процес, що має свої особливості, що не зводяться до характеристик інших пізнавальних процесів.

Як обґрунтування своєї точки зору прихильники останньої думки указували на те, що в мозку людини можна виявити і виділити особливого роду структури, що мають відношення до уваги, анатомічно і фізіологічно відносно автономні від тих, які забезпечують функціонування решти пізнавальних процесів.

Наприклад, ми не почнемо скидати з рахунків, роль ретикулярної формації в забезпеченні уваги, або орієнтовний рефлекс як його можливий природжений механізм, а також домінанту, досліджену і описану А. Ухтомським [16].

Психологічний феномен

У системі психологічних феноменів увагу займає особливе положення. Виділити і вивчати його в "чистому" вигляді не представляється можливим. Явища уваги розглядаються в процесі пізнання різних психічних станів людини.

Всякий раз, коли ми хочемо виділити само увагу, як таке, відволікаючись від решти змісту психічних феноменів, воно як би зникає. Тут слід зазначити і властивість самої уваги людини розсіватися, "витікати" кудись.

Образна увага можна представити як якийсь "прожектор психіки", завдяки якому в кожен певний момент неспання людини в його свідомій діяльності на перший план виходять різні форми віддзеркалення.

Наприклад, людина задумалася означає, в його свідомості виразніші процеси мислення, він пригадує це означає, що в його свідомості виділяються процеси пам'яті, спостерігає отже, тепер головне місце в його свідомості займає процес сприйняття певного об'єкту, ухвалює рішення в полі його свідомості на основному місці процес волі.

Але, все ж таки, не можна не помічати і особливостей уваги, пронизливих всі інші психічні явища, де воно виявляється, і вони не зводяться до моментів різних видів діяльності, в які включена людина. Ці особливості мають деякі динамічні, спостережувані і вимірні характеристики, такі як об'єм, концентрація на і ряд інших, безпосередньо до пізнавальних процесів типу відчуттів, сприйняття, пам'яті і мислення тих, що не відносяться.

Вирішити цю проблему можна, якщо спробувати з'єднати і врахувати всі точки зору, тобто побачити в увазі і сторону процесів і явищ, і щось самостійне, незалежне від них. Тобто встати на точку зору, згідно якої увага як окремий психічний процес не існує, але є цілком особливим станом, що характеризує всі ці процеси в цілому.

Визначення уваги У. Джемса

Визначень увазі можна дати стільки ж, напевно, скільки людей зможе це зробити. Кожен психолог дав декількох визначень і описів уваги, але, мабуть, більше всіх відрізнився в цьому У. Джемс, і навіть багато сучасних психологів вважають, що його описи уваги стилістично точні і абсолютно достатні[21].

У. Джемс вважав функцію відбору основою уваги: "Це коли розум охоплює в ясній і виразній формі щось, в чому бачиться одночасно декілька можливих об'єктів або ходів думки. Зосередження, концентрація свідомості ось його суть. Воно означає відвернення від одних речей ради того, щоб ефективно працювати з іншими".

Функцію уваги можна порівняти з роботою спеціального фільтру, що відбирає необхідну інформацію на основі сенсорних ознак зі всієї доступної для органів чуття різноманітної інформації. Стимули, що приходять, обробляються, піддавшись фізичним і іншим видам аналізу. Можливості обробки інформації не великі і когнітивні процеси, що відповідають за селекцію подразників, відбирають їх по ступеню важливості, гучності або яскравості.


Случайные файлы

Файл
14886.rtf
ARMENIA.DOC
71292.rtf
94641.rtf
153929.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.