Проблема адаптації ліворуких дітей (132592)

Посмотреть архив целиком

Вступ


Однією з актуальних є проблема адаптації ліворуких дітей. У літературі зазначається, що ліворука дитина відрізняється тривалою впертістю, для неї характерні труднощі у вимові звуків. Така дитина легко підпадає під вплив ситуативних почуттів та настроїв. Вона плаксива, вередлива та схильна до гніву й люті. Складно опановує письмо та читання, які в першому класі можуть стати непереборюваними перешкодами.

Перевчання означає зміну специфічних якостей мозку (психіки). Це спричинює невротичні реакції у дітей: заїкання, писемний спазм, нервові тики. Змінюючи дитину, ламаючи психіку, комплексуючи, дорослі, батьки тим самим, власне, й організовують необоротні наслідки негативного порядку в особистісному розвитку дитини.

А.М. Нізова відносить фактор переучування (дектастрес - стрес праворукого середовища) до високоспецифічного психогенного фактора виникнення неврозів, заїкання у дітей. Ліворукість провокує тривожність, емоційну чутливість, призводить до виникнення таких форм поведінки, від яких страждатимуть люди, що оточують дитину (агресивність, конфліктність, замкнутість). Діти насамперед не розуміють витоків своїх страхів, образливості, крикливості. Ці стани можна пояснити наявністю загостреного внутрішнього конфлікту, відсутністю розуміння та підтримки з боку батьків. Діти стають неадаптованими, ображаються "без реальних причин", боляче сприймають будь-яке різке зауваження, прагнуть до уособлення. З-поміж ліворуких дітей значний відсоток становлять діти з вадами усного та писемного мовлення, випадки заїкання. Для більшості з них характерні такі особливості розвитку: вади координації рухів руки, кисті, пальців; дефекти зорово-моторних інтеграцій; дефіцит зорово-просторового сприймання.

Досліджуючи проблему ліворукості, як теоретичний, так і практичний її аспект, можу сказати, що за останній час було розроблено велику кількість вправ, які можуть допомогти ліворуким дітям краще пристосовуватися як до умов оточуючого середовища, так і до шкільного навчання. Але все ж більшість теоретичних питань (зокрема, фізіологічний аспект) приймаються на основі раніше доведених фактів.

Об’єкт дослідження – особливості психології ліворуких дітей. Предмет дослідження – рівень психічного розвитку ліворуких дітей. Мета курсової роботи – визначити основні критерії впливу ліворукості на психічний розвиток дітей.

Завдання:

  • Розглянути теорії та гіпотези природи виникнення ліворукості;

  • Вивчити вплив переучування на психічний розвиток ліворуких дітей.


Розділ І. Ліворука дитина в праворукому світі


1.1 Природа ліворукості: теорії, гіпотези


На жаль, ліворукість дитини дуже часто сприймається близькими як хвороба або дефект. Чому? Давайте спробуємо розібратися.

Археологічні розкопки, історичні дослідження та дані антропологічного аналізу свідчать про те, що віками переважаюча кількість людей була праворукими: все знаряддя від кам’яного топора до автомата Калашникова, все знаряддя праці, всі ті предмети, що складають основу життя та побуту виготовлені так, щоб їх зручно було брати саме правою руко. Але завжди знаходились люди, яким зручніше було працювати лівою рукою, а права була допоміжною. Чому ж дитина надає перевагу роботі лівою рукою? Причин може бути багато, більшість з них - з області здогадок та уявлень. Ми бачимо тільки надводну частину айсбергу: дитина пише, їсть та маніпулює лівою рукою з більшим бажання та вправністю, ніж правою. Але чим це може бути викликане? Відомий спеціаліст М.М.Безруких в своїй книзі “Леворукий ребенок в школе и дома” пише: ”Многие гипотезы объясняют, почему человек праворук, рассматривая леворукость как исключение. Согласно одной из них праворукость – следствие ассиметричного расположения внутренних органов. Они смещают центры тяжести вправо, и поэтому необходим упор на левую ногу, чтобы удержать равновесие. Свободнее при этом правая рука, она и тренируется, мышцы ее становятся более развитыми, движения точными. Другая гипотеза, так называемая теория щита и меча, объясняет праворукость необходимостью защищать сердце во время сражений. Воин держал щит левой (пассивной) рукой, а оружие – правой. Многовековая тренировка правой рукой в бесчисленных сражениях и определила ее преимущество. Но почему тогда есть леворукие женщины? Согласно третьей гипотезе “виновницей” леворукости младенца является его мама. Она обычно носит его на левой руке, прижимая к себе. Левая рука ребенка при этом более свободна, что и обеспечивает ей лучшее развитие. Но тогда леворуких должно быть большинство, однако, это не так. Многие исследователи выделяли в качестве причины леворукости условия воспитания, требования среды. Причем влияния среды могут сильно различаться, но традиционное соотношение леворуких и праворуких мало зависит от условий жизни людей. Однако вариант социальных влияний при возникновении леворукости мы не можем исключить полностью”[2]. За роботу правої руки відповідає, як вважається, домінантна ліва півкуля мозку, яка виконує функції аналітичного центру: тут відбувається накопичення та детальний аналіз інформації, яка надходить, та її логічне осмислення. Центр мови також розташований в лівій півкулі, він керує процесами і письма, і читання.

Права півкуля – своєрідний “творчий центр ”, зосередження інтуїції і цілісного сприймання. Кінцівками ж півкуля керує перехресно: коли дитина працює лівою рукою, команди йому подає права півкуля, і навпаки. Нерідко буває, що при уражені лівої півкулі головного мозку його функції частково приймає на себе права півкуля, і тоді домінуючою стає ліва рука. Той самий результат спостерігається і в тому випадку, коли травмується права рука, особливо якщо це відбувається у ранньому віці. Ліва рука змушена приймати на себе більш активну роль, тому що спочатку права не працює, потім працювати нею стає боляче, незручно, і в результаті ведучою стає ліва рука, хоча психофізіологічними особливостями дитини це не обумовлено. Нарешті, відбувається і так, що в сім’ї дитина бачить, як старший брат, або мама, або улюблений дідусь пише, їсть і бере телефонну трубку лівою рукою. Через бажання наслідувати таку цікаву звичку багато значущої для дитини людини дитя також починає частіше користуватися лівою рукою. А батьки, знаючи, що ліворукість часто передається за спадком, зовсім не дивуються і починають вважати, що в сім’ї росте ще один лівша. Зараз феномен лівшества багато вивчається, результати цієї роботи дозволяють змінювати стереотипне сприйняття лівш і навіть послідовно виробляти методики їх вивчення. Вчені, які займаються проблемою лівшества, пропонують різноманітні концепції його виникнення і відповідно говорять про різні психологічні особливості лівшей. Для реалізації диференційного підходу до ліворуких дітей не достатньо проявляти до їх поведінки та навчання інші, ніж до правшей, вимоги. Необхідно враховувати різноманітні причини ліворукості, а також диференціювати самі поняття “ліворукість” і “лівшество”. Ліворукість визначає тільки ведучу руку, тоді як лівшество – комплексна характеристика. Адже крім руки у людини є ведуче око, ведуча нога, ведуче вухо. Одним із найважливіших питань, обумовлюючих підхід до лівшей, є питання щодо причин ліворукості. Вони можуть бути різними. За походженням ліворукості дітей можна розділити, як мінімум, на три групи.

Перша група - це діти з генетично закріпленою ліворукістю, тобто ті, де має місце спадковий чинник. Причому закон спадкоємства нам поки не відомий, хоча вірогідність народження дитини-лівші у двох ліворуких батьків надзвичайно висока. Вважається, що існує ген правого зрушення, тобто праворукості, а ліворукість випадає як випадковий варіант. І ліворукість може виявитися по-різному: у бабусі, дочки, внучки, правнучки. Ми не можемо сказати, по чоловічій чи по жіночій лінії виявиться ця спадковість. Це напрям майбутніх досліджень. У разі генетично закріпленої ліворукості, так само як і у праворуких дітей, можуть бути всілякі індивідуальні варіанти розвитку: від безумовної талановитості до середніх здібностей.

Друга група - діти з компенсаційною ліворукістю. Тут ситуація набагато складніша, тому що компенсації виникають при дисфункції в розвитку мозку. В цьому випадку бувають найрізноманітніші ситуації. Все залежить від того, яка частка мозку уражена або яка зона кори не сформована. Діти з компенсаційною ліворукістю – особлива група. Якщо ми візьмемо, наприклад, праворуких дітей з якоюсь дисфункцією розвитку мозку, то у них буде великий комплекс проблем в розвитку, ніяк не пов'язаних з тим, яка рука у дитини активніша. Це досить складні проблеми компенсації функцій, в які входять і функціональна організація мозку, і нервово-м'язова регуляція, і багато що інше. В даний час ведуться два паралельні дослідження по вивченню психофізіологічних особливостей розвитку хлопчиків і дівчаток 6-7 років. Дошкільний період дуже важливий для всіх дітей, і особливо важливо правильно підготувати до школи дитину-лівшу. Якщо говорити про відсоткове співвідношення цих двох груп, то воно виглядає так: з 20-25 % левшей приблизно 9-11 % генетично закріплених, а друга половина має компенсаційну ліворукість.

Третя група - механічна. Права активна рука може бути пошкоджена в найактивніший вік, коли дитина тільки починає використовувати руку для різних маніпуляцій. І якщо у цей момент рука травмована і довго болить, то дитина починає працювати активніше лівою рукою.


Случайные файлы

Файл
30217.rtf
36830.rtf
160623.rtf
31498.rtf
154590.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.