Вплив функціональних станів людини на розвиток особистості при заняттях тхеквондо (132498)

Посмотреть архив целиком









Курсова робота



Вплив функціональних станів людини на розвиток особистості при заняттях тхеквондо


ЗМІСТ


Вступ

І. Психологія функціональних станів людини та їх прояви при заняттях тхеквондо

    1. Проблема функціональних станів людини та її дослідження в психології

    2. Психологічні особливості функціональних станів, що виникають в процесі занять тхеквондо

    3. Методи та методики дослідження функціональних станів

ІІ. Експериментальне дослідження впливу функціональних станів на розвиток особистості

2.1. Характеристика експериментальної та контрольної групи, а також етапів дослідження

2.2. Кількісний, якісний та порівняльний аналіз отриманих даних проведеного дослідження

2.2.1. Тест «Лінеограми»

2.2.2. Тест «Зигзаги»

2.2.3. Тест «Сходи та кола»

Висновки

Література


Вступ


Аналіз станів втоми, бадьорості, напруженості, монотонії, різних станів стресу є традиційним для цілого ряду наукових дисциплін – перед усим, комплекса наук про діяльність людини. В умовах сучасного життя, з його інтенсивними навантаженнями, напруженим ритмом, розширенням сфер людської діяльності вплив цих станів підвищується. Останнім часом багато уваги приділяється взаємозвязку між функціональними станами та спрямованістю розвитку особливостей та якостей особистості. Проблема впливу функціональних станів на розвиток особистості відноситься до основних проблем психології і порушує ряд питань серед яких, які з функціональних станів найбільше впливають на розвиток особистості, яким чином відбувається цей вплив та які можливі шляхи уникнення негативного впливу цих станів.

Проблему функціональних станів досліджували багато вчених. Серед західних психологів відомі такі, як С. Бартлі, Т. Кокс, Д. Девіс , Д. Джонс, Х. Шулмен, Д. Норман та інші, серед вітчизняних – А.Б. Лєонова, Ф.Д. Горбов, В.Г. Асєєв, Х.М. Вернон, Є.А. Дерев'янко, Н.Д. Левітов.

Особливо актуальною ця проблема стає при вивченні спортивної діяльності. Спортсмени часто перебувають у різних функціональних станах, тому особливості та якості особистості спортсмена, звичайно, піддаються впливу. Але досліджень в цій галузі спортивної психології небагато.

Серед досліджень виділяються не тільки експериментальні, а й історичні факти присутності даної проблеми у виникненні та розвитку східних єдиноборств.

Об’єктом дослідження виступають спортсмени, що займаються одним з видів східних єдиноборств (тхеквондо) та студенти ІV курсу , як представники контрольної групи.

Предметом – є вплив функціональних станів людини на розвиток її особистості.

Метою даного дослідження є виявлення звязку функціональних станів і якостей та особливостей особистості.

Обєкт, предмет та мета зумовили задачі дослідження:

  1. аналіз науково-методичної літератури з даної проблематики;

  2. визначення основних понять теми;

  3. аналіз взаємозвязку функціональних станів та особистісних якостей.

Гіпотеза дослідження – постійне перебування у різних функціональних станах впливає на спрямованість розвитку особистості людини.

Це зумовило подальшу структуру роботи: два розділи, висновки та список використаної літератури.


РОЗДІЛ І. Психологія функціональних станів людини та їх прояви при заняттях тхеквондо


1.1. Проблема функціональних станів людини та її дослідження в

психології


У психофізіологічній та психологічній літературі розглядаються найрізноманітніші види станів людини, які спричиняють благоприємний або негативний вплив на протікання діяльності. В якості прикладів видів функціональних станів, які зазвичай досліджуються, слід назвати втому, монотонію, напругу, різноманітні форми психологічного стресу. Однак упорядкування різноманітної кількості експериментальних фактів та подолання теоретичних перешкод, які виникають при їх інтерпретації, потребують розвитку загальної концепції функціональних станів. Початковими моментами для проведення роботи в цьому напрямку є розробка змістовного визначення поняття “функціональний стан” та виділення підстав для їх класифікації.

Поняття функціонального стану вводиться для характеристики ефективної сторони діяльності або поведінки людини. Вся різноманітність форм поведінки обумовлена, перед усим, їх якісною специфічністю, що визначається предметною направленістю діяльності та її мотивацією. В той же час різні форми активності людини можна характеризувати й інтенсивністю їх прояву. Зазвичай під цим мають на увазі ступінь актуалізації психофізіологічних ресурсів індивіда, необхідної для виконання певного поведінкового акту в конкретних умовах. З цієї точки зору різні форми поведінки людини повинні розглядатись на фоні деякої множини, або контініуму станів, визначаючого різні ступені готовності до виконання діяльності та її протікання. З найбільшою послідовністю викладена позиція розроблена в рамках теорії активації, що призвело до її використання в якості основи для психофізіологічної інтерпретації механізмів динаміки функціональних станів у більшості сучасних досліджень (Блок В., 1970).

Про функціональні стани говорять починаючи з аналізу діяльності окремої живої клітини і закінчуючи складними формами емоційних переживань і, навіть, характеристикою поведінки на рівні колективу (Левитов Н.Д., 1964).

Поняття функціонального стану вперше виникло і отримало розвиток в фізіології. Звичайно, основним змістом відповідних досліджень був аналіз мобілізаційних можливостей та енергетичних витрат працюючого організму (Руководство по физиологии труда, 1969). Важливо підкреслити, що саме в вітчизняній школі, починаючи з праць І.М. Сеченова та М.Є. Введенського, отримало детальну експериментальну розробку уявлення про центральні механізми розвитку того, чи іншого стану. В той же час аналіз функціонального стану працюючої людини виходить за рамки фізіології та передбачає розробку психологічних та соціально-психологічних аспектів цієї проблематики.

Недивлячись на те, що використання терміну “функціональний стан” в прикладних психологічних дослідженнях почалось порівняно нещодавно, сама ця область досліджень для психології є традиційною. В числі перших досліджень, які зробили вагомий внесок в розробку проблем втоми та динаміки працездатності, були роботи відомих психологів того часу, таких як Ф. Гальтон, Є. Крепелін, Г. Ебінгауз, А. Біне та ін. (Психическое утомление,1981).

Який же конкретний зміст вкладається в поняття функціонального стану сучасними дослідниками? По-суті, будь-який стан є продуктом включення суб’єкта в деяку діяльність, в ході якої він формується і активно перетворюється, спричиняючи при цьому зворотній вплив на успішність реалізації цієї діяльності. Недостатня увага до цієї обставини призводить до створення сугубо описових визначень поняття стан. Прикладом такого визначення може бути наступне: “ Психічний стан – це складне, достатньо стійке, але змінне психічне явище, яке знижує або підвищує життєдіяльність людини в певній ситуації”(Платонов К.К., Голубєв Г.Г., 1977, стор.99.). Більш адекватне визначення може бути створено на основі уявлення про системний характер зрушень, котрі розвиваються у людини в процесі доцільної діяльності.

Будь-який стан людини можна описати за допомогою різноманітних проявів. Найбільш суттєвими для виявлення специфіки того чи іншого стану є показники діяльності різних відділів центральної нервової, серцево-судинної, дихальної, рухової, ендокринної та інших систем. Для різних станів характерні певні зрушення в протіканні основних психічних процесів: сприйнятті, уваги, пам’яті, мислення та зміни в емоційно-вольовій сфері. Багаточисленні стани, яких супроводжують комплекси яскраво виражених субєктивних переживань. Так, наприклад, при сильних ступенях стомленості людина відчуває почуття втоми, безсилля, млявості. В станах підвищеної емоційної напруги ведучими є почуття тривоги, нервовості, переживання небезпеки й страху (Леонова А. Б., 1984). Змістовна характеристика будь-якого стану неможлива без аналізу змін на поведінковому рівні. При цьому мається на увазі оцінка кількісних показників виконання певного виду діяльності: продуктивності праці, інтенсивності та темпу виконання роботи, кількості помилок. Не меншої уваги заслуговує аналіз якісних особливостей процесу реалізації діяльності, перед усим за показниками рухової та мовленевої поведінки.

Як було зазначено раніше, будь-який стан людини виникає в процесі діяльності. Він, за своїм змістом, є результатом взаємодії різних елементарних структур. Це проявляється перед усим в тому, що кожний стан характеризується не стільки стабільними змінами певних кількісних показників, скільки типом співвідношень між ними та закономірними тенденціями і їх динаміці. Так, наприклад, для деяких видів втоми характерні певні зрушення в діяльності серцево-судинної системи. При впливі інтенсивного фізичного навантаження підвищуються енергетичні потреби організму, що призводить до підвищення швидкості та об’єму кровообігу.

Другою важливою особливістю цього підходу щодо вивчення різних станів є розуміння їх як реакцій, які формуються. Одним з найважливіших моментів при цьому є наявність комплексу причин, які визначають специфічність стану в конкретній ситуації (Введение в Эргономику, 1974). В зв’язку з цим зрозуміла актуальність задачі розробки ієрархії факторів, кожний з яких вносить певний внесок у своєрідність відповідної реакції. Якісна неоднорідність різних станів обумовлюється перш за все відмінностями у викликаючих їх основних причинах. Так, для станів втоми першочергове значення мають фактори довготривалості дії навантаження, виду цього навантаження, її організації у часі (Розенблат В.В., 1975).






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.