Чинники популярності в підлітковій групі (132193)

Посмотреть архив целиком

Вінницький соціально-економічний інститут

Університету "Україна"













Курсова робота з предмету «Соціальна психологія»

на тему:

«Чинники популярності в підлітковій групі»


Виконала:

студентка групи ПС-31(07)з

Дяченко Ірина Петрівна

Перевірила: ст. викладач

Комар Тетяна Олександрівна






Вінниця 2010


ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ЛІДЕРСТВА В НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

1.1 Проблема лідерства в сучасному суспільстві

1.2 Лідерство і керівництво в малих групах

1.3 Лідерство як структурний феномен

РОЗДІЛ.2. Особливості підліткового віку

РОЗДІЛ 3. Дослідження популярності в підлітковій групі

3.1 Аналіз методів та методик

3.1.1 Методика «Соціометрія» Дж. Морено

3.1.2 Методика діагностики акцентуації характеру. (Опитувач К. Леонгарда - Г. Шмишека)

3.1.3 Анкета на визначення популярності

3.2 Кореляційна робота по визначенню популярності у підлітковій групі

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ



ВСТУП


Актуальність теми. Популярність в підлітковій групі є дуже важливим чинником життя підлітка, тому ця тема є досить актуальною. Адже всім відомо як важко переживає школяр підлітковій вік, все тоді важливо, як ті одягнений, як виглядаєш, з ким товаришуєш, тому що все це робить тебе популярним, або навпаки, самітником без друзів, невдахою. Оскільки в підлітковому віці всі почуття загострені, колосальні перепади настрою від радості до сліз, підліткова свідомість формується, тому вона дуже чутлива до всіх зовнішніх проявів. Все має значення для формування свідомості в цей час, і сім’я і школа, та для підлітка найважливішим в цей час є його коло спілкування, та його місце в ньому.

Необхідність проведення даного дослідження полягає в тому, щоб визначити основні чинники популярності серед підлітків, основні проблеми пов’язані як з популярністю, так і з її відсутністю. Можливість попередження страшних травм та суїцидів. Адже неприйнятий підліток може піти і на крайні міри, на самогубство. Також підліток якого не приймають наприклад в школі, може знайти собі інших друзів на вулиці, де його будуть приймати таким який він є, та подавати на його думку гарний приклад. Та не завжди це так, частіше всього це закінчується наркоманією та алкоголізмом.

Тому дуже важливо дослідити функціонування популярності та дружніх відносин в класі для того, щоб запобігти всі ці страшні наслідки.

Метою даної курсової роботи дослідити причини популярності в підлітковій групі, риси характеру через які, ті чи інші підлітки стають популярними

Завдання:

  1. вивчити літературу по даній темі;

  2. розглянути та провести методики по визначенню популярності в групі;

  3. зробити висновок по використаній роботі.

Об'єкт дослідження це підліток (підлітковій вік)

Предмет вивчення. Взаємовідношення підлітків між собою, формування лідерів, чинники які зумовлюють популярність в підлітковій групі



РОЗДІЛ 1. ПРОБЛЕМА ЛІДЕРСТВА В НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ


1.1 Проблема лідерства в сучасному суспільстві


За останній час намітилося значне зростання інтересу до проблеми лідерства. Це пояснюється логікою досліджень мікросередовища малих груп, яке з неминучістю призводить до встановленню факту групової диференціації, що у свою чергу дозволяє побачити значення і роль ватажків, організаторів і лідерів контактних груп. Крім того, хід досліджень структури і динаміки психології малих груп впритул підводить і до питань прикладної соціальної психології, до питань ефективного керівництва і управління груповою діяльністю, а тим самим і до визначення місця і ролі лідерства в структурі чинників групової інтеграції.

Ця проблема вивчається багатьма ученими, і стала воістину міждисциплінарною, але психологам належить пріоритет як в кількісному відношенні (по числу теорій, проведених експериментів публікацій, дослідницьких центрів), так і по розробленості проблеми. Інтерес дослідників закономірний - в людському суспільстві існують різні групи, неодмінним атрибутом яких на певному етапі розвитку являється висунення лідера.

Під лідерством прийнято розуміти один з процесів організації і управління малою соціальною групою, сприяючий досягненню групових цілей в оптимальні терміни і з оптимальним ефектом детермінований пануючими в суспільстві соціальними стосунками. Разом з самим явищем лідерства, що припускає певний зв'язок і взаємодію між ініціатором і організатором груповій діяльності з одного боку, і членами групи - з іншою, необхідно розрізняти і поняття лідера.

Лідер - це член групи, який спонтанно висувається на роль неофіційного керівника в умовах визначеної, специфічної і, як правило, досить значущій ситуації, щоб забезпечити організацію спільної, колективної діяльності людей для найбільш швидкого і успішного досягнення загальної мети.

У характеристиці самого поняття лідера групової діяльності важливо підкреслити декілька обставин: по-перше, що лідер не висувається групою на відповідний пост, а спонтанно займає лідерську позицію з відкритої або прихованої згоди групи; по-друге, що лідер висувається на роль неофіційного керівника, а отже, з його особою ідентифікується специфічна і не вичерпувана системою офіційно загальноприйнятих значень, система групових норм і цінностей; по-третє, що лідер висувається на відповідну роль в умовах не лише специфічної але і завжди досить значущої життєвої ситуації групи.

Лідерство, за своєю природою, є результатом одночасно як об'єктивних (інтереси, цілі потреби і завдання групи в конкретній ситуації), так і суб'єктивних (індивідуально-типологічні особливості індивіда як ініціатора і організатора групової діяльності) чинників.

Проблеми лідерства є ключовими для досягнення організаційної ефективності. З однією сторони, лідерство розглядається як наявність певного набору якостей, що приписуються тим, хто успішно чинить вплив або впливає на інших, з іншою, лідерство - це процес переважно не силової дії у напрямі досягнення групою або організацією своїх цілей. Лідерство є специфічним типом управлінської взаємодії, заснований на найбільш ефективному поєднанні різних джерел влади і спрямований на спонукання людей до досягнення загальних цілей.

Лідер знаходиться в найсильнішій залежності від колективу. Група, маючи образ лідера, - модель, вимагає від реального лідера, з одного боку, відповідності їй, а з іншого - від лідера вимагається здатність виражати інтереси групи.

Вплив лідера завжди залежить від ситуації. Вищий інтелект, підготовка або досвід можуть стати основою для лідерства. Зазвичай важливе значення має схильність до домінування, а саме уміння проявляти ініціативу в міжособових стосунках, направляти увагу інших, пропонувати їм рішення.

Проблема лідерства як психологічного феномену є однією з кардинальних проблем в соціальній і організаційній психології, і, на сьогодні, вона, вийшовши за рамки цих наук, являється однією з найбільш популярних концепцій в сучасній суспільній свідомості.[8,34-57]


1.2 Лідерство і керівництво в малих групах


При характеристиці динамічних процесів в малих групах, природно, виникає питання про те, як група організовується, хто бере на себе функції її організації, який психологічний малюнок діяльності по управлінню групою? Проблема лідерства і керівництва є однією з кардинальних проблем соціальної психології, бо обидва ці процеси не просто відносяться до проблеми інтеграції групової діяльності, а психологічно описують суб'єкт цієї інтеграції. Коли проблема позначається як "проблема лідерства", то цим лише віддається данина соціально-психологічної традиції, пов'язаної з дослідженням цього феномену. У сучасних умовах проблема має бути поставлена значно ширше, як проблема керівництва групою. Тому украй важливо зробити передусім термінологічні уточнення і розвести поняття "лідер" і "керівник. Б.Д. Парыгин називає наступні відмінності лідера і керівника : 1) лідер в основному покликаний здійснювати регуляцію міжособових стосунків в групі, тоді як керівник здійснює регуляцію офіційних стосунків групи як деякої соціальної організації; 2) лідерство можна констатувати в умовах мікросередовища (яким і є мала група), керівництво - елемент макросередовища, тобто воно пов'язане з усією системою громадських стосунків; 3) лідерство виникає стихійно, керівник всякої реальної соціальної групи або призначається, або обирається, але так чи інакше цей процес не є стихійним, а, навпроти, цілеспрямованим, здійснюваним під контролем різних елементів соціальної структури; 4) явище лідерства менш стабільно, висунення лідера великою мірою залежить від настрою групи, тоді як керівництво - явище стабільніше; 5) керівництво підлеглими на відміну від лідерства має набагато певнішу систему різних санкцій, яких в руках лідера немає; 6) процес ухвалення рішення керівником (і взагалі в системі керівництва) значно складніший і опосередкований безліччю різних обставин і міркувань, що не обов'язково кореняться в цій групі, тоді як лідер приймає більш безпосередні рішення, що стосуються групової діяльності; 7) сфера діяльності лідера - в основному мала група, де він і є лідером, сфера дії керівника ширша, оскільки він представляє малу групу в ширшій соціальній системі [12, 310-311].






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.