Психологічні проблеми професійного становлення старшокласників (131215)

Посмотреть архив целиком

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ Й НАУКИ УКРАЇНИ

КРАМАТОРСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ГУМАНІТАРНИЙ ІНСТИТУТ

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ Й ПСИХОЛОГІЇ








КУРСОВА РОБОТА


На тему:


«Психологічні проблеми професійного становлення старшокласників»















Краматорськ 2007


Введення


Тема педагогічного проекту присвячена дослідженню проблематики психологічного профконсультировання учнів ПТУ №14.

Актуальність пропонованого дослідження обумовлена теоретичним і практичним значенням питання профорієнтації, визначається тим, що він є частиною більше загальної проблеми - проблеми наукового керування соціальними процесами - з усіма наслідками, що випливають звідси.

Практичне соціально-педагогічне значення цього питання визначається наступною обставиною. Існує значна невідповідність між об'єктивною потребою суспільства в припливі молодої робочої сили (у виробництво, будівництво, сферу обслуговування) і професійною спрямованістю молоді, що прагне лише в обмежене коло навчальних закладів. Звідси - ряд небажаних наслідків (економічних, моральних, психоневрологічних).

Має місце й невідповідність між вимогами професії, що обирає випадково, і особистими якостями людини. Це створює незадоволеність працею, перешкоджає розвитку особистості, викликає плинність робочої сили й ряд інших небажаних ефектів. Ця друга обставина є перешкодою для здійснення принципу «Від кожного по здатностях...».

Мотиви вибору професії, як відомо із численних психологічних, педагогічних і соціологічних робіт, детерміновані поруч більш-менш керованих факторів - системою ідеологічних впливів, впливом школи, сім'ї, економічними і юридичними факторами, співвідношенням відповідності або невідповідності своїх особистих якостей вимогам тієї або іншої професії. Однак по ряду обставин ці фактори діють почасти стихійно, і в результаті молодь виявляється дезорієнтованою - прагне в основному опанувати вкрай обмеженим колом «інтелігентних» або «романтичних» професій, не підозрюючи про багатьох таких професіях, які могли б бути не менш привабливими. Додаткові труднощі в самовизначенні підлітків становлять глобальні процеси в зміні типів суспільства: індустріальне - постіндустріальне - інформаційне, що веде до появи нових професійних груп і відповідно потреб на ринку праці.

Таким чином, вибір професії в існуючих умовах аж ніяк не завжди є свідомим і вільним (якщо під волею розуміти усвідомлену необхідність). Виникає завдання побудувати таку систему профориентационих методик вибору професії, що допоможе учнем у їхньому самовизначенні або, точніше кажучи, істотно реконструювати, раціоналізувати традиційно сформовану систему.

З аналізу треба - проблема профорієнтації є багатоаспектн і комплексної, тобто вимагає участі не тільки багатьох, але й дуже різних фахівців.

Необхідність профориентационной діяльності як ніколи актуальна в нових економічних умовах. Висока вартість позабюджетного навчання змушує задуматися про доцільність ресурсовложений у те або інше утворення. Можливість відбору спеціальності, який збираєшся присвятити своє життя повинна проводитися грамотно й усвідомлено, а не на основі рекламних компаній Вузов.

У ході реалізації проекту автор вирішує ряд завдань:

  • аналіз результатів роботи за поточний рік;

  • вивчення групи профориентационніх тренінгів, адаптація, методика впровадження в практику роботи;

  • речення по вдосконаленню методів роботи в області профконсультации старшокласників минаюче навчання на базі ПТУ №14.

Проект складається із трьох глав:

  • перший розділ є технологією індивідуальної роботи з оптантом, містить метод дослідження професійного самовизначення учнів, приводить аналітичний звіт проведеного дослідження з розробленої методики в порівняльній динаміці;

  • другий розділ пропонує серію ігрових тренінгів покликаних удосконалювати професійні й методологічні підходи в питаннях особистісного самовизначення учнів;

  • третій розділ присвячений інноваційній розробці, що включає в себе апробування програмного продукту для комплексної оцінки особистості в плані її профорієнтації згідний типологічних характеристик, адаптації комплексного дослідження особистості для масового застосування шляхом розробки карт комплексного дослідження інтелекту людини із гнучкою профорієнтацією.

Обґрунтування бази проектування

У професійному училищі №14 (ПТУ №14) проходять професійну підготовку щорічно більше 100 школярів, проводить навчання по профілях:

  • «Електротехніка»;

  • «Деревообробка»;

  • «Інформаційні технології»;

  • «Металообробка»;

  • «Основи швейного виробництва» (професія - кравець легкого жіночого одягу).

Мета проекту. Формування відповідального відношення старшокласників до вибору професійного шляху через розширення границь самопізнання й одержання інформації про світ професій, впровадження нових методичних розробок.

Завдання кваліфікаційної роботи:

  • аналіз проблем профорієнтації, вибір методу дослідження (способу, технології);

  • адаптація, розробка плану й методики проведення тренінгів професійного самовизначення для підлітків;

  • розробка речень по здійсненню професійного росту, перспективні напрямки інтеграції діяльності кабінету психолога й кабінету профорієнтації ПТУ №14;

  • розробка опитних карт і технологія застосування програмного Інтернет комплексу тестування інтелекту людини із гнучкою профорієнтацією в ПТУ №14;

  • впровадження розроблених методик.

Предмет дослідження  процес профорієнтації особистості підлітків.

Практична значимість теперішнього дослідження полягає в тому, що в проекті розроблені й обґрунтовані практичні підходи до вдосконалення політики профориентационного тестування, пропонується багатоаспектне охоплення школярів випускних класів міста.

На жаль, проблемам профорієнтації в літературі приділений не так вуж багато уваги. Психологічному профконсультуванню присвячене велика кількість статей у періодичній літературі, але фундаментальних праць що описують профконсультацію досить мало. З авторів таких досліджень хотілося б відзначити: Авдуевскую Е.П., Араканцеву Т.А. «Проблема юнацького самовизначення в практиці шкільної психологічної служби», «Життєві перспективи особистості»; Овчаровой Р.В. «Довідкова книга шкільного психолога», Забродіна Ю.М. «Розвиток людини в соціальній ситуації, що змінюється (проблеми психологічної теорії й практики)»; Климова Е.А. «Введення в психологію праці»; Лишина О.В. «Психологічні умови становлення особистості підлітка і юнаки в обстановці соціальної кризи»; Пряжникова Н.С. «Професійне й особистісне самовизначення», «Психологічний зміст праці»; Флоровской Г.С., Флоровского С.Ю. «Особистісна пристосованість представників різних професійних типів психологічної індивідуальності» й «Професійна спрямованість як, що опосередковує фактора, суб'єктивної соціально-психологічної інтегрованості старшокласників» - які надали мені неоціненну допомогу в процесі написання теперішнього педагогічного проекту. Додатково я використала практичні праці наступних авторів: Климова Е.А. (Особиста професійна перспектива ЛПП), Овчаровой Р.В. (програма профориентационного тестування), И. Кабіною, Т. Радзик (Я в світі професій), Самоукиной Н.В. (перші кроки шкільного психолога), Койнова Р.С. (програма тестування особистості із гнучкою профорієнтацією) і багатьох інших.




1. Ефективність професійної орієнтації для дітей ПТУ №14


Необхідним компонентом будь-якої системи професійної орієнтації є зворотний зв'язок, що забезпечує надійну й достовірну оцінку ефективності профориентационних заходів, тобто того, якою мірою вдалося реалізувати поставлені цілі й завдання профориентационной допомоги.

У цьому зв'язку закономірно виникає питання про критерії - конкретних показниках, що дозволяють виносити обґрунтовані й досить однозначні оцінні судження про якість профориентационной діяльності. Однак вибір таких показників у кожному конкретному випадку виявляється непростим завданням.

У багатьох наукових працях представлені різноманіття й неоднозначність підходів до операционализации ефективності профориентационной діяльності.1 Це обумовлюється цілим рядом причин, у числі яких:

  • реальна складність і многоаспектность професійної орієнтації як социокультурного, макро- і мікроекономічного й т.п. феномена, що уможливлює проекцію на профорієнтацію всіляких теоретико-методологічних і практико-технологічних парадигм;

  • спрямованість процесу профорієнтації до різних суб'єктів профориентационной діяльності (так, представників вищестоящих адміністративних структур цікавить у першу чергу кількість оптантів, що зв'язали свій подальший трудовий шлях з рекомендованою сферою професійної діяльності, викладачів спеціальних дисциплін - якість придбаних учнями професійних знань, умінь і навичок, фахівців з організаційно-виховної роботи - кількість профориентационніх заходів й охоплення різних адресатів профориентационной допомоги й т.п.).

Не менше значення має й висока варіативність форм діяльності, реалізованих різними профориентационніми центрами й самостійно практикуючими профконсультантами. У цьому випадку змістовно-значеннєві акценти в профориентационной роботі, генеруючи обумовлені образом бажаного майбутнього конкретні очікування, досить жорстко визначають і критерії її ефективності.


Случайные файлы

Файл
26989-1.rtf
143097.rtf
75246.rtf
Makiavelly.doc
22067-1.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.