Особливості психологічного клімату в студентських групах першого року навчання (130297)

Посмотреть архив целиком

Міністерство освіти та науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Факультет філософії

Кафедра психології












Курсова робота на тему:

«Особливості психологічного клімату в студентських групах першого року навчання»


Виконала студентка 3 курсу

психологічного відділення

філософського факультету

Каліка Василина Василівна


Науковий керівник:

асист. Михальчишин Галина Євгенівна




Львів – 2008


Зміст


Вступ

Розділ 1. Мікроклімат у колективі. Психологічний аспект

1.1 Поняття про мікроклімат у колективі

Розділ 2. Особливості психологічного клімату в студентських колективах першого року навчання

2.1 Особливості адаптації студентів до навчального процесу

2.2 Психологічні проблеми соціалізації студентів-першокурсників та конфліктні ситуації у їхньому колективі

Розділ 3. Дослідження психологічного клімату у колективі студентів-першокурсників

3.1 Опис процедури та методик дослідження

3.2 Інтерпретація результатів дослідження

3.3 Статистичний аналіз результатів дослідження

Висновки

Список використаної літератури


Вступ


Актуальність теми дослідження. Реформування системи освіти, котре нині відбувається в Україні, висунуло на порядок денний питання подальшої наукової розробки теоретичних і прикладних аспектів проблеми оптимізації соціально-психологічного клімату в колективі студентської молоді. Як свідчить життєва практика і наукові дослідження, далеко не кожен зі студентів-першокурсників спроможний швидко і без особливих психологічних травм адаптуватись до нової соціальної ситуації, свого нового статусу, а це, безумовно, позначається не лише на самопочутті студента-першокурсника, але й на я кості засвоєння ним знань, взаєминах з однолітками, батьками та педагогами, на його поведінці, вчинках та особистісному становленні загалом.

Різні аспекти проблеми оптимізації соціально-психологічного клімату в колективі були предметом вивчення як вітчизняних, так і зарубіжних вчених (Ф. Олександр, Р. Бенедикт, Дж. Даллард, М. Мід, Н. Міллер, Р. Сірс, Т. Френч, та ін.) [25]. Досить неоднозначно визначаються критерії виміру рівнів оптимізації соціально-психологічного клімату в колективі, умови та психологічні механізми прискорення даного процесу на різних вікових етапах та у різних сферах життєдіяльності людини, недостатньо з’ясовані зовнішні та внутрішні чинники, а також питання про те, як впливають індивідуально-психологічні та особистісні характеристики суб’єкта на особливості оптимізації соціально-психологічного клімату в колективі. Ціла низка досліджень присвячена дослідженню клімату у колективі студентів-першокурсників (І. Варвара, М. Левченко, О. Мороз, Г. Панченко, В. Семиченко та ін.) [18]. Вчені наголошують на важливості дослідження даної проблеми, підкреслюючи при цьому, що прогрес оптимізації соціально-психологічного клімату в колективі неможливо виключити ні з процесів соціалізації і виховання, ні з життя взагалі, оскільки це «багатофакторний та багатовимірний процес входження особистості у нове соціальне оточення з метою спільної діяльності у напрямку прогресивної зміни як особистості, так і середовища» (О. Мороз).

Об’єкт дослідження –психологічний клімат.

Предмет дослідження –особливості клімату в студентських групах першого року навчання (спеціальність психологія).

В основу дослідження була покладена такі гіпотези:

- припускаємо, що психологічний клімат буде негативнішим у тій групі, де високі показники за шкалою нейротизму;

- припускаємо, що у тій групі, де психологічний клімат більш позитивний, більше осіб, які мають високий рівень комунікабельності і екстравертованості.

Завдання:

  1. Зробити теоретичний аналіз проблеми, використовуючи науково-психологічну літературу.

  2. Зробити дослідження, використовуючи такі методики:

  • Методика Q-сортування

  • Особистісний опитувальник Г.Ю. Айзенка;

  • Методика визначення психологічного клімату в колективі;

  1. Зробити статистичний аналіз результатів.

Практичне значення дослідження. Наше дослідження дозволяє поглибити розуміння механізму оптимізації соціально-психологічного клімату в колективі. Ця проблема займає в психології одне з провідних місць, будучи багатогранним та інтегральним процесом, суттєво відбивається на ефективності діяльності і стані здоров’я особистості. Дослідження наявного рівня соціально-психологічного клімату в колективі студентів, як і дослідження їх адаптаційних ресурсів, будучи важливим психологічним і науковим завданням, дає можливість адекватно вирішити питання соціальної і психологічної профілактики формування дезадаптивних станів, попередження зриву оптимізації психологічного клімату в колективі в процесі навчальної діяльності, в умовах постійного психоемоційного перенапруження та інформаційного стресу.

Такі дослідження можуть бути застосовані для діагности міжособистісних та міжгрупових взаємин з метою їх зміни, покращення і вдосконалення. Наприклад, куратор вивчивши результати такого дослідження може зробити висновок про свою групу і працювати у певному напрямку з метою корекції тих чи інших негативних моментів, які виявляються у дослідженні.


Розділ 1. Поняття про мікроклімат у колективі. Психологічний аспект


1.1 Поняття про мікроклімат у колективі


Міжособистісні стосунки – це сукупність об’єктивних зв’язків та взаємодій між особами, які належать до певної групи. Характерною ознакою міжособистісних стосунків є їх емоційне забарвлення. Взаємний обмін думками, почуттями, вчинками у процесі взаємодії викликає в людині зміну поведінки, установок, оцінок. У цьому випадку йдеться про феномен взаємовпливу.

Міжособистісні стосунки спираються на кілька критеріїв: глибину стосунків, а також дистанція між партнерами, тривалість та кількість контактів, норми стосунків. Міжособистісні стосунки є найбільш значущими для особистості. Неофіційність, особиста значущість, емоційна насиченість становлять основу для впливу міжособистісних стосунків на особистість [24].

У системі міжособистісних стосунків кожен член спільності має певний статус. Найвищий статус має лідер. Відмінності між статусами нерідко породжують конфлікти. Як правило, за ними приховується якась суперечність, що порушує процес функціонування спільності.

Психологічний клімат – якісна сторона міжособистісних відносин, яка проявляється у вигляді сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній сумісній діяльності і всебічному розвитку особистості в групі.

Колектив – група людей, об’єднана загальною метою сумісної діяльності [22].

Головним регулятором, сталості, глибини, неповторності міжособистісних стосунків є привабливість однієї людини для іншої. Тому стан задоволеності – незадоволеності виступає основним критерієм оцінки таких стосунків. Привабливість складається з почуттів симпатії та притягання. Міжособистісна привабливість – непривабливість може набувати характеру сталих зв’язків між людьми й переходити у взаємну прихильність або неприхильність. Прагнення бути разом може стати потребою, і тоді йдеться про певний тип міжособистісних стосунків: приязних, дружніх, товариських, подружніх, ін.

Взаємний обмін думками, почуттями, вчинками в процесі взаємодії викликає в людині зміну поведінки, установок, оцінок. У цьому разі йдеться про феномен взаємовпливу. Взаємовплив спрямований на формування сталих оцінок, що характеризуються подібністю. Це сприяє зближенню, поєднанню інтересів і ціннісних орієнтацій – відбувається процес уподібнення членів однієї групи. Механізмами взаємовпливу є імітація, навіювання, комфортність, переконання.

Загалом закономірність міжособистісних стосунків, що демонструє зближення психологічних рис у людей, названо «законом міжособистісного уподібнення», а частковий його прояв – «ефект поляризації» особистісних рис – формується у процесі тривалих стосунків.

Рольова поведінка досить мінлива особливо у тимчасових спільностях. Прийнята роль впливає на самосвідомість індивіда, визначає і його ставлення до дійсності, і реальну поведінку. Роль – яка виконується ц системі міжособистісних стосунків, маж відповідати експектаціям – очікуванням членів спільності, що індивід по водитиметься відповідно до ї цінностей (еталон) і норм (правил). Засвоєння цінностей і норм – необхідна умова сумісності їхньої здатності узгоджувати свої дії і підтримувати рівні стосунки за різних обставин. З іншого боку, сумісність досягається за допомогою певного співвідношення їхніх індивідуально-психологічних особливостей. Причому не завжди бажаним співвідношенням є збіг Індивідуальність має складну будову [20].

Оптимально індивід почувається тоді, коли реальна спільність водночас є для нього референтною (взірцем).

Статус, роль, експектації, групові норми, цінності, конформізм (пасивне, пристосовницьке прийняття групових стандартів поведінки, безапеляційне визнання існуючих порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами), сумісність, згуртованість, референтність – усе це соціально-психологічні явища, що виникають у процесі функціонування колективу. У своїй сукупності вони складають психологію групи, як характеризується станом міжособистісних стосунків і змінюється залежно від групової динаміки.

Важливим показником мікроклімату в колективі є реалізація групових норм. Вони становлять сукупність вироблених і санкціонованих групою правил і вимог, які регулюють поведінку індивідів, зумовлюють специфічну для кожної групи систему взаємодії, взаємовпливу і спілкування.


Случайные файлы

Файл
71274.rtf
84816.rtf
Lektsia_3_2014.doc
161896.rtf
32877.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.