Особливості прояву емоцій дітей середнього шкільного віку як регуляторів пізнавальної поведінки на уроці фізичної культури (130292)

Посмотреть архив целиком

Чернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка

ФАКУЛЬТЕТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ І МЕТОДИКИ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ





Гавриленко Анатолій Віталійович


Особливості прояву емоцій дітей середнього шкільного віку як регулятори пізнавальної поведінки на уроці фізичної культури


Бакалаврська робота














Чернігів - 2005


ВСТУП


Проблема. Численні дані наукових психофізіологічних досліджень свідчать про визначальний вплив емоцій у регуляції цілеспрямованих актів поведінки людини і при взаємодії з факторами оточуючого природно-соціального середовища.

За сучасними уявленнями про механізм емоційних процесів, їх локалізація у центральній нервовій системі пов`язується з гіпоталамічною областю мозку і близько розташованими структурами підкорки їх кори його повна характеристика була ще не з`ясована, але визнані гормони, які виділяються в кров конкретними ендокринними залозами під контролем гіпоталамуса та кори головних півкуль (20,27) і регулюють поведінку особистості.

У зв`язку з цим, для теорії і практики фізичної культури як педагогічного процесу важливе значення має віковий онтогенез емоцій з особливостями впливу статевого фактора. На шкільний період біосоціального формування дитини припадає закладання фундаменту здоров`я для подальшого життя, його формування специфічними засобами фізичного виховання у системі класно-урочних занять.

Тому вплив емоційного відношення до предмету позитивного чи негативного, має далекосяжні наслідки.

Актуальність теми: Психічні процеси людини є відбиттям в її свідомості оточуючого природно-соціального середовища і взаємодії його з факторами. Шкільна навчальна діяльність дітей – є одна з найважливіших форм для подальшого життя, а функція предмету «фізична культура» – сприяти гармонійному формуванню здоров`я.

Тому сучасний фахівець фізичного виховання повинен знати механізм взаємодії психоемоційної сфери дітей з педагогічними факторами її корекція згідно мети і завдань навчального процесу.

Об`єкт дослідження: пізнавальна психомоторна діяльність учнів 5 – 9 класів у процесі оволодіння змістом предмету «Фізична культура» на шкільних уроках.

Предмет дослідження. Зміст і характер факторів педагогічного впливу на психічну сферу, які формують позитивне або негативне емоційне ставлення дітей середнього шкільного віку до навчального процесу з фізичної культури.

Робоча гіпотеза. Передбачається, що в доступній науково-методичній літературі знайшла достатнє висвітлення проблема оптимізації психоемоційного стану дітей середнього шкільного віку на уроках фізкультури. Описані результати практичного використання педагогічних факторів, які б стимулювали позитивні емоції пізнавального процесу і позитивні емоції пізнавального процесу і навпаки б, гальмували негативні.

Методика досліджень.

  1. Історичний метод аналізу класифікації і систематизації теоретичних факторів науково-методичної літератури.

  2. Аксіометричний метод інтерпретації теоретичних факторів і формувань висновків.

  3. Логічний дедуктивний метод, конкретизація складових загального.

Мета дослідження. Встановити можливість оптимізації напрямків емоційної реакції дітей середнього шкільного віку на дію педфакторів навчального процесу з фізичної культури.

Задачі.

  1. Виявити основні закономірності формування і прояву емоційного відкриття школярів 5 – 9 класів до змісту уроку фізичної культури .

  2. Встановити основні принципи пізнання функцій емоцій як регулятора цілеспрямованої поведінки.

3. Окреслити характер емоційних проявів учнів 5-9 класів.

Методичне значення. Педагогічна діяльність вчителя на уроці фізичної культури повинна базуватися на знанні індивідуальних психічних особливостей учнів кожного класу. Специфічні фактори предмету, умов навчальної діяльності оточуюче середовища, вихідного стану – все це знаходиться взаємодії, кожної миті може викликати емоційну реакцію протилежного знаку або його зміну. За таких обставин, вчитель може оптимізувати навчання відповідною регулюючою складовою уроку з функцією попередження конфлікту або його оперативного подолання.

В більшості випадків пропуски учнями уроків фізичної культури без поважних причин, а іноді «по болезні» носять суб`єктивний характер.

Перш за все – це відсутність цілеспрямованості і цікавості до уроку. Встановлено, що від молодших до старших класів кількість учнів з негативним відношенням до уроків фізичної культури збільшилось.

Причини такого відношення у хлопчиків середнього шкільного віку можуть бути різноманітні. Однією з причин може бути зацікавленість іншими справами – технікою, книжками, різною самодіяльністю. Важливою причиною у хлопчиків є сором`язливість. Сором показати свою фізичну підготовку серед однокласників, а також невміння виконувати вправу перед дівчатами.

Про «емоційний фон» важливо подбати при вивченні будь-якого предмету. Основне – не допустити шаблону, не задовольнятися лише повідомленнями теми, а намагатися викликати до неї інтерес, створити в учнів потрібний настрій.

Сила емоційного впливу залежить і від мови вчителя, її виразності, правильності та лаконічності. Виразність мови залежить від уміння використовувати лаконічні речення, психологічні паузи, темп мовлення і т.д. Зрозуміло, що у школярів середнього шкільного віку викликає інтерес не тільки цікава розповідь вчителя, яскрава наочність, а й самостійна творча діяльність. Вона є джерелом виникнення у них різноманітних почуттів.

На працездатність учнів впливає настрій учителя. Одне його необгрунтоване зауваження може призвести до порушення дисципліни в класі, викликати негативне ставлення до уроку, а це одразу ж позначиться на засвоєнні знань.

Невпевненість, нервозність, надмірна збудливість вчителя позначається на ефективності уроку. Вчитель повинен бути стриманим, чуйним, уважним. Байдужа людина не може викликати цікавість до уроку фізичної культури, розвинути почуття учнів, залишити незабутній слід у своїх вихованців.

Відомо, що недостатньо розвинута емоційна сфера може стати причиною озлобленості, недоброзичливості, черствості підлітків та конфліктів, що виникають на цій підставі.

Це твердження грунтується на законі емоційної константності, за яким загальна емоційність людини є відносно постіною величиною, але сила і тривалість емоційної реакції в кожній конкретній ситуації можуть істотно змінюватись залежно від ситуації, що не залишають людину байдужою.

У кожному шкільному предметі закладені певні можливості виховання різноманітних емоцій, їх можна виділити лише три:

І – емоційне спілкування

ІІ – емоційне ставлення до успіху або неуспіху в навчальній діяльності

ІІІ – емоційна насиченість навчального матеріалу

Суттєвим емоційним компонентом уроку є емоційна насиченість навчального матеріалу.

Вчителю важливо визначити, уважний учень в даний момент чи ні. Це можна визначити двома способами – по зовнішньому вигляду і задаючи запитання по матеріалу, який подається учителем. Якщо проявляється неуважність усього класу, то помилка здебільшому в діяльності самого викладача, який не зміг детально викласти матеріал.

Якщо ж відмічається неуважність окремих учнів, то це може бути викликано у зв`язку: з недоступністю матеріалу, з слабою підготовкою учня. В зв`язку з поганим самопочуттям, крім зниження ефективності засвоєння навчального матеріалу, неуважність може призвести до травматизму, при виконанні фізичних вправ, обумовлених порушенням правил безпеки або наявністю помилок.

Учні середніх класів можуть утримувати спрямовану увагу на протязі 40-45 хвилин. Не дивлячись на це, у них спостерігається відвернення уваги, яка приводить до порушення дисципліни.Основні причини цього: імпульсивність їх поведінки, нетерплячість, прагнення виконати самому і швидше. Підліткам тяжко стримати своє прагнення до нових захоплень, різноманітностей, через це вони відволікаються досить легко.

Для того, щоб на уроці не було відволікань, вчитель фізичної культури повинен керуватись такими критеріями ефективності роботи:

  1. характером емоційного відгуку учнів на проведення учителем занять;

  2. використовувати нетрадиційні методи навчання;

  3. реальною соціально-психологічною атмосферою в класі і в спортивних секціях, взаємовідносини між учнями і учителем;

  4. визнання заслуг шкільного спортивного колективу, за оточуючими (директор школи);

  5. поставити мету бажання багатьох стати вчителем фізичної культури.



Розділ1. Механізми регуляції цілеспрямованої поведінки


Регулювання як функцій конкретних фізіологічних систем, так і цілісного організму, імовірно, варто розглядати в континуумі керування як регулювання ззовні і саморегуляцію. Як уже указувалося вище, ведучими механізмами регуляції цілеспрямованої поведінки вважають мотивації й емоції .Відповідно до інформаційної теорії, запропонованої П. В. Симоновим (1969), емоції є регуляторами поведінки. Поведінкова реакція визначається наявністю потреб і можливістю їхнього задоволення. Сигнали, що надходять із зовнішнього середовища, оцінюються з погляду імовірності їхнього використання як засоби задоволення актуальних потреб (сигнали з малою і великою імовірністю задоволення потреб).


Случайные файлы

Файл
169733.rtf
926-1.rtf
6542-1.rtf
184904.doc
183827.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.