Особливості функціонування партійних систем (117960)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

Розділ І. Особливості функціонування партійних систем

1.1 Сутність, функції та типологія політичних партій

1.2 Різновиди партійних систем

1.3 Партійно-політичний спектр сучасної України

Розділ ІІ. Політичні системи: світовий досвід

2.1 Громадські об'єднання у Сполучених Штатах Америки

2.2 Політичні партії Великобританії

2.3 Порівняльний аналіз партійних систем різного типу

2.4 Переваги та недоліки партійних систем у різних країнах світу

Розділ ІІІ. Партійна система України у модернізації суспільства

3.1 Становлення партійної системи в Україні

3.2 Етапи розвитку Української багатопартійності

Висновки

Додатки

Список використаної літератури


Вступ


Актуальність теми дослідження. Загальновизнаним сьогодні є той факт, що партійна система має велике значення для функціонування демократії. Партії виступають посередником між громадянським суспільством і державою та є одним з базових інститутів сучасного суспільства, без якого неможливо уявити існування представницької демократії. Представницька демократія передбачає прийняття владних рішень виборними особами, які отримують легітимні владні повноваження за допомогою інституту виборів. Через них народ визначає своїх представників і наділяє їх мандатом на реалізацію його суверенних прав.

Обрання типу виборчої системи потребує практичної оцінки політичних потреб і можливостей держави, це не просто суто технічна проблема, але також проблема, яка торкається культурної сфери, має вартісний вираз і може мати колосальні наслідки для функціонування політичної системи суспільства в цілому. У перехідних суспільствах застосування того чи іншого типу виборчої системи може не тільки не допомогти вирішенню проблеми адекватного парламентського представництва та структурування законодавчого органу, а й навіть загострити соціальні та політичні проблеми.

Якщо партійну систему розуміти як сукупність політичних сил, представлених у вищому законодавчому органі держави, то вона буде виступати головним чинником, від якого залежить ефективна робота парламенту, а отже, політична система країни в цілому. Тому досить актуальним є встановлення чинників та механізмів, що впливають на стан партійної системи, яка перебуває у постійній взаємодії з виборчою системою та іншими елементами політичної системи суспільства.

Взаємодії виборчої і партійної систем у розвинутих західноєвропейських країнах в зарубіжній політології приділяється значна увага, взаємодія ж цих двох систем у країнах перехідного типу, до яких належить Україна, залишається маловивченою. Тому особливо важливо дослідити основні тенденції розвитку виборчої і партійної систем України, а також, на основі вивчення особливостей взаємодії виборчої і партійної систем зарубіжних країн світу, встановити, яким чином виборча система впливає на систему партійну, з’ясувати чинники та механізми, що обумовлюють характер взаємодії двох систем. Аналіз такої взаємодії дозволить встановити шляхи подальшого вдосконалення виборчого законодавства, структуризації парламенту, що є нагальною потребою для ефективної співпраці законодавчої та виконавчої гілок влади, зробити прогнози відносно наслідків застосування тих чи інших законодавчих норм України.

Об’єктом дослідження є партійні системи зарубіжних країн та України.

Предметом дослідження є порівняння партійної систем зарубіжних країн та України.

Мета і завдання роботи: на основі наукових праць зарубіжних і вітчизняних науковців, охарактеризувати сутність, функції та різновиди політичних систем зарубіжних країн та України, з’ясувати закономірності та особливості партійних систем зарубіжних країн та України.

Методи дослідження. Під час написання роботи були використанні наступні методи: метод аналізу літератури вітчизняних авторів для написання роботи на обрану тему, порівняльний метод, логічний метод, метод узагальнення був використаний для узагальнення всієї роботи у висновках, системно-структурний метод, описовий метод використовувася для загального уявлення та розуміння заданої теми, метод систематизації наявного теориточного та практичного матеріалу.

Структура роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку викристаної літератури.

У вступі розглянуто загальне значення партійних системи права, вказана актуальність обраної теми, визначені мета, завдення, об’єкт, предмет та методи дослідження, вказана структура роботи.

У першому розділі розглядається загальна характеристика партій і партійні системи загальна характеристика джерел трудового права.

В другому розділі досліджується партійні системи в різних країнах світу, здійснюється порівняльна характеристика партійних систем різного виду: однопартійної, двопартійної, багатопартійної.

В третьому розділі розповідається про партійну систему в Україні в процесі модернізації суспільства.

Закінчує роботу висновки та список використаних джерел та літератури.


Розділ І. Особливості функціонування партійних систем


1.1 Сутність, функції та типологія політичних партій


Термін "партія" походить від лат. partis - частина, галузь, відділ. Політичні групи, клуби такі ж старі, як і сама політика, але політичні партії в сучасному їх значенні тісно пов'язані зі становленням і розвитком представницької демократії та її основного елементу - парламентаризму як форми й методу організації та здійснення влади. У більшості західних демократій виникнення політичних партій йшло поряд із розширенням права участі у виборах на все ширші верстви суспільства [4, c. 150].

Політичні партії як масові організації в сучасному їх розумінні виникли в другій половині XIX ст. Виникнення політичних партій залежно від їхньої ідейної спрямованості є певною хронологічною послідовністю. Лібералізм і ліберальні партії сформувались у боротьбі проти феодальних режимів. Консервативні партії постали як противага ліберальним партіям. Робітничі партії виникли в боротьбі з капіталістичною системою, а комуністичні - проти соціал-демократії.

Є чимало видів дефініцій політичних партій:

електоральний, в основу якого покладено зв'язок партії з виборчим процесом. Партія визначається як "добровільна асоціація виборців, що прагне контролювати уряд шляхом завоювання перемоги на виборах" (Васбі);

структурний - об'єднання громадян, яке має свою особливу структуру (Дюверже);

функціональний - партія - це організація людей, яка прагне продовжити повноваження від народу з метою реалізації політичної влади (Лоусон);

класовий підхід відображає уявлення про політичну організацію певного класу. "Класовий поділ завжди визначає політичне угрупування" (Ленін) [1, c. 120-122].

Автор книги "Політичні об'єднання України" А. Білоус дає таке визначення: "Партія - організована частина населення, що має за мету формування та утримання державної влади І характеризується такими базовими ознаками: ідеологією, політичною платформою, організаційною структурою, методами та засобами діяльності, соціальною базою і електоратом" (Білоус А.О. Політичні об'єднання України.-К., 1993.- С. 8).

Політолог Микола Томенко підтримує таку дефініцію: "Партія політична - організоване об'єднання громадян зі спільними соціальними інтересами, а також єдиним політичним розумінням (уявленням) форми державного, суспільного, економічного ладу. Це об'єднання ставить за мету здобути, утвердити та контролювати владу у державі шляхом парламентських виборів" [20, c. 132-133].

У політичній системі будь-якого суспільства партії як інститут цієї системи виконують притаманні їм функції (за Т. Криворучком):

1) представництво інтересів;

2) комунікативна функція;

3) формування і підбір політичних еліт;

4) функція соціалізації;

5) розробка політики та здійснення політичного курсу.

У світовій та вітчизняній політології існує багато критеріїв типологізації політичних партій. Доктор політичних наук, професор НАУКМА В. Якушик запропонував таку систематизацію політичних партій:

За критерієм наявності в політичних партій достатньо чіткої ідеології вони поділяються на:

а) ідейно-політичні (з наявністю офіційної ідеології);

б) прагматичні (згуртовані навколо певної тактичної цілі);

в) партії харизматичних лідерів, не пропагуючих будь-якої відносно сталої та логічно побудованої ідеології) [19, c. 56].


1.2 Різновиди партійних систем


На базі ставлення до сучасного типу суспільно-економічних відносин розрізняють такі партії: ультраліві, ліві, лівоцентристські, центристські, правоцентристські, праві, ультраправі.

3. Залежно від специфіки їхньої офіційної або фактичної соціально-політичної ідеології партії можна класифікувати на: анархічні, комуністичні, соціалістичні, ліберальні, консервативні, традиціоналістські, фашистські тощо.

4. З урахуванням ставлення політичних партій до релігії та свободи думки доцільно розрізняти:

а) релігійні партії (ґрунтуються на релігійних цінностях);

б) атеїстичні (відкрито й однозначно відкидають релігію);

в) світські (вважають проблему ставлення до релігії не політичною).

5. За характером основних проблем, на яких концентрується їх увага, зорієнтовані на:

а) вирішення конкретних проблем всього суспільства (соціоцентристські партії);

б) захист певних групових інтересів (партії групового егоїзму) [15, c. 162-164].

Партії, взаємодіючи між собою, населенням і владою, утворюють партійну систему.


Случайные файлы

Файл
153994.rtf
178655.rtf
170061.rtf
49941.rtf
ГОСТ 28786-90.doc




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.