Методика організації слухання та інтерпретації музики в початкових класах (116122)

Посмотреть архив целиком

















Курсова робота

на тему:

Методика організації слухання та інтерпретації музики в початкових класах”



Зміст


Вступ

Розділ І. Слухання музики та його значення у вихованні естетичного ставлення дітей молодшого шкільного віку до дійсності

1.1 Слухання та сприйняття музики в початкових класах

1.2 Методика підготовки дітей молодшого шкільного віку до слухання музичного твору

1.3 Вікові особливості та музична характеристика дітей молодшого шкільного віку

Розділ ІІ. Поняття інтерпретації музики в музикознавчій літературі

Висновки

Список використаної літератури



Вступ


Актуальність теми. Музика як символічна мова завжди вимагає індивідуального розкриття. Багатобарвна палітра виражених у музиці емоцій розвиває в людині здатність співпереживати й розуміти почуття іншої людини. Виникнення таких емоційних станів необхідно враховувати в музично-педагогічному процесі, оскільки вони тісно пов’язані з відчуттям музичної форми, досконалості виконання, підпорядкування технічних складностей музичного образу. У зв’язку з тим, що вчитель музики часто зустрічається з виникненням таких емоцій, їх корекція є важливим аспектом його методичної підготовки.

Застосування принципу емоційного занурення передбачає найширше залучення дітей молодшого шкільного віку до різних видів навчальної діяльності, зокрема самостійної інтерпретації інструментальних творів, до визначення їх навчально-розвивального потенціалу, до вибору власного репертуару та репертуару учнів.

У науково-методичній літературі постійно підкреслюється, що найпершим завданням педагога є залучення учня до слухання музики, її глибокого сприйняття, адже відомо, що сприймання музики, як і виконання, є творчим процесом. Яскраве сприймання музики стає важливим джерелом творчого виконання.

Отже, необхідно привчати дітей молодшого шкільного віку слухати музику, намагаючись не тільки емоційно, а й свідомо її сприймати. Так, наприклад, навіть розвиток сприйняття близьких за характером п’єс привчає їх почути в кожній з них щось особливе, притаманне тільки цьому творові, аби виявити це у власному виконанні. Знайомство з музичними творами різних жанрів і стилів дозволяє виявити характерні особливості старовинної і класичної музики, складні й синкоповані ритми сучасної музики. Відповідний аналіз музичних п’єс сприяє усвідомленому сприйманню й розвиває активність музичного мислення. Передумовою реалізації цього принципу є відбір музичного репертуару, засвоєння якого дозволяє організувати всі види музичної діяльності учнів.

Розгляду проблем музичного виховання, впливу музичного мистецтва на розвиток особистості, її духовний світ присвячена значна кількість праць врізних галузях музичної педагогіки таких науковців як О. Апраксіна, З. Бервецький, Н. Ветлугіна, Е. Жак-Далькроз, Д. Кабалевський, 3. Кодай, М. Леонтович, Р. Марченко, К. Орф, О. Ростовський, Л. Хлєбнікова.

Об’єкт - процес музичного виховання молодших школярів.

Предмет – слухання та інтерпретація музики як засіб активізації музичного розвитку дітей молодшого шкільного віку.

Мета – сприяти підвищенню ефективності музичного розвитку молодших школярів шляхом слухання та інтерпретації музики на уроках музики, а також формувати здатність сприймати та інтерпретувати музичні твори в початкових класах, висловлювати особистісне ставлення до них, аргументуючи свої думки, судження, оцінки;

Завдання курсової роботи:

  • проаналізувати стан проблеми, що досліджується, у психолого-педагогічній, науково-методичній літературі;

  • уточнити сутність поняття “слухання музики”, “інтерпретація музики”; розкрити їх зміст;

  • окреслити вікові особливості дітей молодшого дошкільного віку в процесі сприйняття музики;

  • на основі вивчення та узагальнення літературних джерел педагогічної теорії і практики з’ясувати основні теоретичні і практичні підходи до музичного виховання молодших школярів;

- вивчити стан сучасної музикознавчої думки у галузі музичної інтерпретації;

Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи: аналітичний – аналіз педагогічної, психологічної та мистецтвознавчої літератури з окресленої проблеми; теоретичний – в осмисленні концептуальних засад творчої діяльності, що проявляються в зумовленості виконавсько-інтерпретаційних концепцій стильовими особливостями виконуваної музики; традиційно-музикознавчий – при аналізі музичних творів в процесі слухання музики; комплексний підхід – у системному теоретико-виконавському осмисленні предмету дослідження.

Наукова новизна полягає у тому, що в даній курсовій роботі комплексно обґрунтовано основні теоретико-виконавські засади інтерпретації музики. У роботі також комплексно осмислено та конкретизовано поняття “слухання музики”, що базується на всебічному вивченні семантики даного поняття в процесі слухання музики молодшими школярами.

Теоретичну основу даної курсової роботи становлять праці з методики музичного виховання в Україні (О.Я.Ростовський, Б. М. Теплов, Н. О. Ветлугіна).

Проблема “слухання музики“, “сприйняття музики” мала місце у науковій літературі (Є.Назайкінський, О.Ростовський, О.Рудницька, Л.Радковська та ін.).

Важливу роль в органiзацiї музичного виховання дітей мала творча спадщина українських композиторів, а особливо їх педагогiчна діяльність (М.Леонтович, М.Лисенко, К.Стеценко, Я.Степовий, П.Козицький та інші).

Проаналізувавши вище викладене ми прийшли до висновку, що проблема слухання та інтерпретації музики дітей молодшого шкільного віку у процесі слухання музики вимагає більш детального узагальнення і систематизації. Це й обумовило темою курсової роботи “Методика організації музики та інтерпретація в початкових класах”.

Практичне значення: Матеріали курсової роботи можуть бути використані в лекційних курсах з методики музичного виховання, в практиці музично-освітнього процесу загальноосвітньої школи, в процесі підготовки вчителів музики.

Структура курсової роботи. Курсова робота містить вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел.



Розділ I. Слухання музики та його Значення у вихованні естетичного ставлення дітей молодшого шкільного віку до дійсності


Уміння слухати і чути музику не є вродженою рисою. Пізнавально-творчі можливості учнів розвиваються у спілкуванні з музикою, в процесі цілеспрямованого аналізу музичних творів. Адже власна діяльність є запорукою глибоких переживань, естетичної насолоди, високих художніх смаків.

Музичне сприймання – основний вид музичної діяльності, оскільки саме воно передує всім іншим. Навіть коли діти на уроках зайняті здебільшого хоровим співом, то перш ніж розучувати пісню, її треба сприйняти.

Поряд з терміном “сприймання музики” вживають словосполучення “слухання музики”, яке використовують у двох значеннях: як синонім сприймання музики і як компонент уроку музики (на відміну від співів). Втім, якщо його застосовують у другому значенні, все одно “вбирає в себе” й перше.

Слухання музики – один з основних видів музичної діяльності учнів. Ознайомлення з кращими зразками вітчизняної та зарубіжної музичної культури сприяє розвитку загальної культури учнів, вихованню в них художнього смаку, вміння оціночно ставитись до творів мистецтва. Навчити дітей слухати музику – одне з найскладніших педагогічних завдань. Вчитель повинен не тільки навчити дітей правильному сприйманню музичних творів, але й вмінню аналізувати прослухане.

Слід враховувати, що вплив музики на особистість складається з численних слухацьких вражень, які накладаються одне на одне, поступово збагачуючись і поглиблюючись. Робота над кожним твором має вводити школярів у світ глибоких почуттів і роздумів: про добро і зло, любов і ненависть тощо.

Учні мають учитися сприймати музику в будь-якій формі спілкування з нею, під час співу, гри на музичних інструментах, у процесі власне слухання тощо.

Слід пам’ятати, що на музичний розвиток учнів благотворно діють два чинники: багатство музичних вражень, з одного боку, та повторність вражень – з другого.

Слухання музики проводиться на уроці за загальноприйнятою методикою: вступна бесіда, етапи слухання з обговоренням. В процесі обговорення слід вести мову з дітьми про музичні жанри, музичну мову, музичний образ, про те, які почуття передає музика, про що вона розповідає, про музичний інструментарій, що звучить у творах, про характерні хореографічні рухи тих танців, які пропонуються для слухання, тощо.

Для ефективного освоєння музичного матеріалу і для зняття втоми у дітей 1-4 класів на уроках музики обов’язковим є рух під музику: маршування, танцювальні елементи, музичні ігри.

В процесі вивчення музично-ритмічних рухів рекомендується освоювати з дітьми характерні рухи українських народних танців: присідання, колупалочка, бігунець, голубці, тиночки, вірйовочки, ритмічний рух по колу під час ведення хороводів, ігрових дійств.

Для кращого та глибшого сприймання музичного твору корисне використання ілюстративного матеріалу. Підбирати ілюстрації, вчитель повинен з урахуванням їх наближеності до змісту музичного твору. Це можуть бути малюнки, світлини, репродукції тощо. Вдало підібраний ілюстративний матеріал допомагає учням краще вникнути в музичний образ твору, зрозуміти його зміст, запам’ятати, а потім згадати прослухану музику. Ілюстрації можна розлядати як перед слуханням музики, так і після нього.


Случайные файлы

Файл
14652-1.rtf
ref-20785.doc
4864-1.rtf
158732.rtf
164299.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.