Методика формування мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні (116042)

Посмотреть архив целиком


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ А.С. МАКАРЕНКА

Кафедра романо-германських мов








Курсова робота на тему:


«Методика формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні»



Студентки 346 групи

факультету іноземних мов

Квашко Юлії Володимирівни

Науковий керівник

викладач кафедри романо-германських мов

Шевцова Наталія Олександрівна






Суми – 2010р.


План


Вступ

Розділ І. Теоретичні передумови формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

1.1 Мета і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

1.2 Лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності

1.3 Основні труднощі розуміння учнями шостого класу аудитивного повідомлення

Розділ ІІ. Методика формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

2.1 Етапи навчання аудіювання учнів шостого класу

2.2 Комплекс вправ для формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні

2.3 Контроль та оцінювання рівня сформованості навичок аудіювання в учнів шостого класу

2.4 Організація процесу навчання аудіювання у шостому класі

Висновки

Резюме

Список використаної літератури

Додатки



Вступ


Сучасний етап розвитку України позначився значним розширенням міжнародних контактів країни майже в усіх суспільних сферах, у тому числі й в освіті.

Навчання іноземної мови у середній школі залежить від соціального замовлення суспільства і детермінується певним станом його історичного розвитку. Програмою для середньої школи визначено той мінімум, яким мають оволодіти учні на кожному етапі навчання (у початковій школі, в основній школі, у старшій школі) і у кожному класі. Формування вмінь іншомовного спілкування передбачає зокрема оволодіння учнями навичками аудіювання (Проект Державного освітнього стандарту з іноземної мови).

Аналіз наукової літератури показав, що проблемі навчання аудіювання присвячено дуже багато досліджень: Н.І. Гез, Н.В. Єлухіна, Н.Є. Жеренко, С.Л. Захарова, Т.В. Каріх, О.Б. Метьолкіна, Н.С. Харламова, В.В. Черниш для середньої школи.

Актуальність дослідження зумовлена новими вимогами щодо наявності сформованих в учнів 6-го класу вмінь аудіювання.

Об’єктом дослідження є процес дослідження мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні на прикладі теми „Les saisons”.

Метою дослідження є теоретичне обгрунтування методики навчання мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні та практична розробка комплексу вправ для формування мовленнєвої компетенції в аудіюванні.

Завдання:

1) визначити мету і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні;

2) дослідити лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності;

3) уточнити труднощі навчання аудіювання учнів 6-го класу;

4) визначити етапи навчання аудіювання учнів 6-го класу;

5) розробити вправи для формування мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні;

6) дослідити контроль та оцінювання рівня сформованості навичок аудіювання в учнів 6-го класу.

Методами дослідження є аналіз наукової літератури з методики навчання мовленнєвої компетенції в аудіюванні та узагальнення досвіду навчання мовленнєвої компетенції в аудіюванні в середніх навчальних закладах.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому теоретично обгрунтовано й розроблено методику навчання мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні.

Практичне значення полягає у розробці системи вправ для навчання мовленнєвої компетенції учнів 6-го класу в аудіюванні та її реалізації у циклі занять.



Розділ І. Теоретичні передумови формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні


    1. Мета і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні


Мета і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів визначені у нормативних документах – ЗЄР та програмі (пос). Разом з цим мета і зміст формування мовленнєвої компетенції були проаналізовані у працях методистів С.Ю. Ніколаєвої, Г.В.Рогової, І.О. Зимньої, С.П. Шатілова, О.О. Миролюбова.

Необхідно узагальнити та конкретизувати мету і зміст формування мовленнєвої компетенції в аудіюванні, саме тому зупинимося окремо на цьому питанні. Аналіз методичної літератури показав, що виділяють такі типи мети формування мовленнєвої компетенції:

  1. Практична мета, яка передбачає практичне опанування учнями умінь мовлення на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування в чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі в типових ситуаціях (Миролюбов, 1967, с. 19; Ніколаєва, 1999, с. 40 – 42; Шатілов, 1977, с. 53 – 55);

  2. Виховна мета реалізується через систему особистого ставлення до нової культури у процесі оволодіння цією культурою (Миролюбов, 1967, с. 19; Ніколаєва, 1999, с. 40 – 42; Шатілов, 1977, с. 53 – 55);

  3. Освітня мета здійснюється у процесі навчання на базі навчального матеріалу, наприклад, текстів для читання, аудіювання (Миролюбов, 1967, с. 19; Ніколаєва, 1999, с. 40 – 42; Шатілов, 1977, с. 53 – 55);

  4. Розвиваюча мета реалізується у процесі оволодіння учнями досвідом творчості, пошукової діяльності, усвідомлення явищ як своєї, так і іншої дійсності, їх подібності та розбіжності (Миролюбов, 1967, с. 19; Ніколаєва, 1999, с. 40 – 42; Шатілов, 1977, с. 53 – 55).

Проаналізувавши наукову літературу, вияснили, що методисти С. П. Шатілов, О.О. Миролюбов, Н.І. Гез, А.І. Щукін досліджували зміст формування мовленнєвої компетенції. І вони виділили такі основні компоненти змісту формування мовленнєвої компетенції:

  • Мовний матеріал, який повинен бути достатнім для того, щоб забезпечити учням можливість користуватися іноземною мовою як засобом спілкування (Гез, 1982, с. 52 – 57; Миролюбов, 1967, с. 31 – 38; Шатілов, 1977, с. 55 – 58);

  • Уміння і навички, які забезпечують володіння різними видами мовленнєвої діяльності (Гез, 1982, с. 52 – 57; Миролюбов, 1967, с. 31 – 38; Шатілов, 1977, с. 55 – 58).

Тепер вважаємо необхідним конкретизувати зміст і мету формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні. Це дозволить визначити які конкретно уміння і навички є необхідними для учнів шостого класу і які сприятимуть реалізації формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні. Тому важливо визначити систему вправ, завдяки якій будуть формуватися ці вміння і навички. Ця система вправ повинна реалізувати етапи формування умінь і навичок учнів шостого класу в аудіюванні і послідовність навчання аудіювання учнів шостого класу.

Таким чином, ми проаналізували і визначили мету і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні і на основі компонентів змісту визначили систему вправ, яка необхідна для формування вмінь і навичок мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні.


1.2 Лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності


Праналізувавши наукову літературу, вияснили, що методисти С.Ю. Ніколаєва, С.П. Шатілов, О.О. Миролюбов, І.О. Зимня досліджували лінгво психологічні особливості мовленнєвої діяльності.

С.Ю. Ніколаєва виділила такі основні компоненти мовленнєвої діяльності:

1. Мотив, який породжує певну думку;

2. Предмет, яким виступає думка;

3. Засіб існування, формування і вираження цієї думки. Ним являється система мови та її фонетичні, лексичні та граматичні засоби;

4. Способи формування та формулювання думки , які, в свою чергу, бувають:

  • внутрішні;

  • зовнішні усні;

  • зовнішні письмові (Ніколаєва, 1999, с. 59 – 61).

Важаємо необхідним конкретизувати лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. За словами С.Ю. Ніколаєвої при аудіюванні учень одержує мовленнєву інформацію, тобто сприймає і розуміє думки інших людей. Аудіювання являється рецептивним видом мовленнєвої діяльності і, в свою чергу, виступає як вербальний засіб спілкування.

Проаналізуємо лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності. Предметом аудіювання, на нашу думку, є розуміння думок іншої людини, засобом – формування і вираження цих думок, і вважаємо, що аудіювання належить до внутрішнього способу формування та формулювання думки, адже, як уже було зазначено, аудіювання є рецептивним видом мовленнєвої діяльності, а внутрішній спосіб заключається в тому, що людина включається у рецепцію або думання.

Отже, ми проаналізували та дослідили лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності і на їх основі виділили предмет, засіб та спосіб аудіювання як виду мовленнєвої діяльності.



1.3 Основні труднощі розуміння учнями шостого класу аудитивного повідомлення


Труднощі розуміння аудитивного повідомлення були проаналізовані у працях методистів С.Ю. Ніколаєвої, С.П. Шатілова, М.Я. Дем’яненка, Ф.М. Борозьонової.

Необхідно узагальнити та конкретизувати труднощі розуміння аудитивного повідомлення, саме тому розглянемо окремо це питання. Аналіз методичної літератури показав, що виділяють такі види труднощів:

1. Суб’єктивні труднощі зумовлені індивідуально-віковими особливостями учнів: рівнем розвитку слухової диференційованої чутливості, слухової пам’яті, концентрації уваги (Єлухіна, 1989, с. 28 – 36; Миролюбов, 1967, с. 184 – 186; Ніколаєва, 1999, с. 123 – 128; Шатілов, 1977, с. 114 – 117);

2. Мовні труднощі зумовлюються характером мовних засобів і структурно-композиційними характеристиками аудіо текстів. Виділяють такі типи мовних труднощів:

  • Граматичні труднощі пов’язані з синтаксисом і морфологією

  • Лексичні труднощі виникають при кількісному збільшенні словникового матеріалу та його різноманітності, а також при вживанні слів у переносному значенні, наявності фразеологічних зворотів

  • Фонетичні труднощі пов’язані з інтонацією, логічним наголосом і темпом мовлення (Єлухіна, 1989, с. 28 – 36; Миролюбов, 1967, с. 184 – 186; Ніколаєва, 1999, с. 123 – 128; Шатілов, 1977, с. 114 – 117);

3. Труднощі, зумовлені умовами сприймання (Єлухіна, 1989, с. 28 – 36; Миролюбов, 1967, с. 184 – 186; Ніколаєва, 1999, с. 123 – 128; Шатілов, 1977, с. 114 – 117).

На відміну від С.Ю. Ніколаєвої, Л.А. Єпіфанцева виокремлює наступні труднощі навчання аудіювання.

  • Труднощі фонетичного порядку, зокрема, наявність в французькій мові фонем, які відсутні в рідній мові: [r], [ñ];

  • лексичні труднощі проявляються у відмітних від рідної мови способах сполучуваності лексичних труднощів, у підвищеній порівняно з українською мовою омопімічності й багатозначності;

  • граматичні труднощі зумовлені відмінностями в структурному оформленні граматичних явищ, розвиненою системою часів, наявністю граматичних явищ, відсутніх у рідній мові;

  • графічні труднощі пов'язані з відмінністю між написанням і вимовою. Так, наявність у свідомості учнів графічного образа слова, що відрізняється від звукового, часто перешкоджає упізнаванню цього слова в усному мовленні через більшу чіткість і міцність першого.

В той же час С.Ю. Ніколаєва вирізняє ще чотири види труднощів: пов’з мовною формою (фонетичні, лексичні, граматичні), пов’язані зі змістом (розуміння предметного змісту; розуміння логіки викладу; розуміння загальної ідеї, мотивів, вчинків, дійових осіб), пов’язані з умовами пред’явлення (кількість прослуховувань; темп мовленнєвих повідомлень; джерело аудіювання; опори та орієнтири), пов’язані зі сприйманням виду мовлення (монологічне мовлення; діалогічне мовлення).

Вважаємо необхідним конкретизувати труднощі розуміння аудитивного повідомлення учнями шостого класу, застосувавши системний підхід, що дасть можливість виокремити основні і другорядні труднощі.

Вважаємо, що основними труднощами аудіювання для учнів шостого класу є фонетичні труднощі, адже учням шостого класу важко зорієнтуватися, якщо темп мовлення дуже швидкий, і тоді вони можуть не зрозуміти зміст повідомлення взагалі.

Відповідно другорядними труднощами розуміння учнями шостого класу аудитивного повідомлення можемо вважати граматичні, лексичні труднощі та труднощі, зумовлені умовами сприймання.

Таким чином, ми уточнили труднощі розуміння аудитивного повідомлення для учнів шостого класу та на їх основі виділили фонетичні труднощі у якості основих, а в якості другорядних – граматичні, лексичні та труднощі, зумовлені умовами сприймання.



Розділ ІІ. Методика формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні


2.1 Етапи навчання аудіювання учнів шостого класу


Навчання аудіювання як діяльності передбачає формування адитивних навичок та вмінь, а також удосконалення механізмів рецептивного плану, які обслуговують цей вид діяльності. Етапи навчання аудіювання визначені в Державному освітньому стандарті з іноземної мови і в працях С.Ю. Ніколаєвої.

Вважаємо необхідним узагальнити етапи навчання аудіювання, тому розглянемо конкретно це питання. Аналіз методичної літератури показав, що виділяють такі етапи навчання аудіювання:

1. Етап навчання аудіювання на рівні фрази передбачає дії, спрямовані на:

  • розуміння повідомлень даного рівня, побудованих на знайомому матеріалі; реакція на почуте - невербальна (дії, символи);

  • розуміння повідомлення з незнайомим мовним матеріалом; реакція на почуте - вербальна (з допомогою засвоєних мовленнєвих зразків, що відповідають темі чи ситуації);

  • розпізнавання початку повідомлення і його завершення.

2. Етап навчання аудіювання на понадфразовому рівні передбачає дії, що забезпечують:

  • розуміння монологічного повідомлення даного рівня, побудованого на повністю знайомому матеріалі; реакція на почуте - невербальна або коротка вербальна;

  • розуміння мікродіалогів з наступним визначенням характеру взаємодії партнерів шляхом віднесення сприйнятого діалогу до одного з відомих учням комунікативних (структурно-функціональних) типів мікродіалогів: діалогу-обміну думками, діалогу-волевиявлення, ритуалізованого діалогу.

3. Етап навчання аудіювання на рівні цілого тексту передбачає дії, за допомогою яких досягається:

  • розуміння зв'язного (монологічного) мовлення, побудованого на повністю знайомому матеріалі, шляхом членування тексту на смислові частини або виділення інформаційних точок; реакція на почуте - невербальна (дії, символи і т.і.);

  • розуміння повідомлення з незнайомим мовним матеріалом; реакція на почуте - невербальна або вербальна як у процесі слухання, так і після нього;

  • розуміння зв'язного тексту, побудованого тільки на знайомому матеріалі, але такого, що передбачає антиципацію змісту повідомлення по його заголовку, придумування іншого заголовку чи вибір із даних "готових" заголовків найбільш прийнятного, вибір із даних після тексту речень, що відповідають або не відповідають його змісту і т.п.;

  • розуміння діалогічного тексту, побудованого на знайомому матеріалі, із завданням на виявлення кількості учасників бесіди, їх характеристик; реакція вербальна або у вигляді відповіді на запитання, тесту множинного вибору і т.п.;

  • розуміння зв'язного тексту, що містить деякі незнайомі елементи: слова, словосполучення, про значення яких можна здогадатися на підставі співзвучності з рідною мовою (опора на здогадку, мовний досвід); розуміння можна перевірити за допомогою тесту множинного вибору, відповідей на запитання і т.п.;

  • розуміння зв'язного тексту з деякими незнайомими елементами, але здогадка про їх значення здійснюється за формальними ознаками з опорою на знання та асоціативні зв'язки в іноземній мові;

  • розуміння зв'язного тексту з наявними незнайомими елементами; здогадка про їх значення здійснюється за контекстом, з опорою на смислові зв'язки;

  • розуміння зв'язного тексту, побудованого переважно на незнайомому матеріалі, але з виділенням спеціальних перешкод з метою подолання їх шляхом перепитувань, прохання уточнити сказане і т.п.

Усі ці дії формуються в цілісній системі вправ.

Проаналізувавши методичну літературу С.Ю. Ніколаєвої, вияснили, що виділені у ній етапи навчання аудіювання підходять для навчання аудіювання учнів шостого класу. Необхідним вважаємо конкретизувати етапи навчання аудіювання учнів шостого класу, для цього уточнимо їх за допомогою схеми:


Етапи навчання аудіювання учнів шостого класу

Рівень фрази


Понадфразовий рівень


Рівень тексту


Отже, ми розглянули та проаналізували етапи навчання аудіювання та визначили етапи навчання аудіювання для учнів шостого класу.


2.2 Комплекс вправ для формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні


Проаналізувавши підручник Ю. Клименка, зробили висновок, що у ньому недостатня кількість вправ для навчаня аудіювання учнів шостого класу. І тому ми вирішили розробити комплекс вправ для формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні. Вважаємо необхідним зобразити за допомогою таблиці систему вправ для навчання аудіювання учнів шостого класу.


Система вправ для навчання аудіювання учнів 6-го класу

Підсистема І


Підсистема ІІ

Вправи для формування мовленнєвих навичок аудіювання.

Вправи для розвитку вмінь аудіювання.

Група 1

Група 2

Група 3






Група 1

Група 2

Вправи для формування фонетичних навичок аудіювання

Вправи для формування лексичних навичок аудіювання

Вправи для формування граматичних навичок аудіювання

Вправи, що готують учнів до аудіювання текстів

Вправи в аудіюванні текстів


Мета вправ І підсистеми – сформувати в учнів слухові, лексичні та граматичні навички аудіювання. До І підсистеми входять не комунікативні та умовно-комунікативні рецептивні вправи.

Наведемо приклади вправ І підсистеми:

А. Вправи, що спрямовані на формування фонетичних, лексичних та граматичних навичок аудіювання.

  • Вправи на диференціацію звукової форми слова та його розуміння.

Fois – voix

Doigt – toi

Code – cote

Cage – cache

  • Вправи на семантизацію похідних і складних слів.

Machine à écrire, voir – prévoir, construction – destruction, charger – décharger.

  • Вправи на розуміння фраз з незнайомими лексичними одиницями і багатофункціональними граматичними структурами.

Il fait frais. Il y a des fleurs. Les oiseaux chantent.

Б. Вправи, що спрямовані на розвиток мовленнєвих механізмів аудіювання.

  • Вправи на розвиток імовірного прогнозування.

Écoutez la première phrase et inventez la suite:

Quand il fait chaud…

Écoutez la caractéristique de la personne et devinez vers quelle profession lui se rapporte:

Chaque matin je vais à l’école.

Ecoutez les titres et devinez le sens de ces texts:

Les saisons”, “Les repas des Français”, “Les fêtes d’automne”.

Ecoutez le début de l’histoire et devinez le sens de ces texts:

En automne les Français not quelques fêtes…”

Je suis allée à Paris. Je suis montée sur la Tour Eiffel…

  • Вправи на розвиток уваги та адитивної пам’яті.

Écoutez les mots et les répétez:

Blanc, gris, violet, rose, roux, vert, noir.

Écoutez deux phrases et les répétez

C’est le printemps. Ilfait beau.

Écoutez les mots et définissez quel d'eux se rapportent à notre sujet:

Automne, soleil, cotton, fleurs, vêtements, chocolat, orage.

  • Вправи на розвиток механізму осмислення.

Écoutez le dialogue et dites qui parle:

- Allo, c’est l’hôtel?

- Oui, c’est bien ça.

- Je voudrais parler à ma fille Yulia.

- Allo, maman, bonjour!...

Écoutez les phrases et dites où il y a une action:

Il fait un temps magnifique: 26 degrés à l’ombre.”

Мета вправ ІІ підсистеми – розвинути в учнів уміння аудіювання. До цієї підсистеми входять умовно-комунікативні та комунікативні рецептивні вправи.

Розглянемо приклади вправ ІІ підсистеми:

  • Вправи на передбачення змісту тексту і розвиток уяви.

Écoutez le début de la phrase et la finissez:

Le ciel est noir…

Écoutez le début du texte et inventez la suite:

Décembre, janvier, février. C’est l’hiver. Il fait froid. Il neige.

  • Вправи на визначення логічної послідовності подій.

Écoutez le texte et dites quelles actions les héros font:

Alban et Yulia sont en vacances dans les Carpates. Il pleut. La mère de Yulia est à Yalta, au bord de la mer. Elle telephone.

  • Вправи на розуміння тексту без домислювань.

Écoutez le texte et dites il y avait dans lui une telle phrase ou non:

Comme, c’est bizarre!

  • Вправи на розуміння основної думки.

Ecoutez le texte et inventez le titre:

- Allô, c'est l'hôtel „Boukovel"?

- Oui, c'est bien ça.

- Je voudrais parler а Yulia ou bien а Alban, s'il vous plaît.

- Ne quittez pas, je vous passe la chambre de Yulia.

- Allô, Yulia, ... c'est maman, ça va bien?

- Tout va bien, mais, malheureusement, il ne fait pas très beau. Il y a peu de soleil et il pleut souvent. Et on attend des orages. Et il ne fait pas très chaud.

Comme c'est bizarre! Vous n’avez pas de chance ! Chez nous, à Yalta, il fait un temps magnifique : 26 degrés à l’ombre. Alors, vous rentrez à Kyiv?

- Pas du tout. On va se promener, on va découvrir la région.

- Sous la pluie?

- Il va peut-être faire beau...

- Dans les Carpates, j'en doute... Alors qu'а Yalta...

- Oui, je sais! А Yalta, il fait toujours beau!


2.3 Контроль та оцінювання рівня сформованості навичок аудіювання в учнів шостого класу


Контроль рівня сформованості навичок аудіювання ІМ визначений у Програмі. Разом з цим контроль рівня сформованості навичок аудіювання був проаналізований у працях методистів С.Ю. Ніколаєвої, А.М. Щукіна, М.Е. Брегіної, Н.І. Гез, М.В. Ляховицького, О.О. Миролюбова.

Проаналізувавши методичну літературу С.Ю. Ніколаєвої, зробили висновок, що вона розрізняє наступні види засобів контролю розуміння прослуханого аудіотексту. Зобразимо їх у вигляді таблиці.


Засоби контролю розуміння прослуханого аудіотексту

Невербальні засоби


Вербальні засоби

- виконання дій;

- контроль з використанням цифр;

- контроль за допомогою сигнальних та облікових карток;

- виготовлення схем, креслень;

- підбір малюнків.


І. Рецептивні:

- підтвердження або спростування тверджень учителя;

- вибір пунктів плану тестів;

- тести з вибором відповіді.

ІІ. Репродуктивні:

- відповіді на запитання;

- переказ змісту іноземною мовою або рідною мовою;

- переклад окремих слів, словосполучень, речень;

- укладання плану;

- формулювання запитань до тексту;

- бесіда на основі змісту тексту.


Відповідно до таблиці, ми вирішили розробити вправи для контролю рівня сформованості навичок аудіювання у учнів шостого класу.

Приклад 1.

Ecoutez les paires du mots et determinez sont ils égals ou non. Si ils égals écrivez “+” et si non écrivez “-”:

Фонограма:

  1. Code – cote

  2. Cage – cache

  3. Fois – voix

  4. Doigt – toi


Картка учня:

1 ; 2 ; 3 ; 4 .


Засіб контролю: заповнення учнями картки.

Приклад 2.

Ecoutez les phrases et determinez l’intonation. Si elle est égal, montez vos mains:

  1. Le ciel est ↓ bleu.

  2. Le ciel ↓ est bleu.

  3. Le ciel est bleu.

Засіб контролю: сигнал рукою.

Приклад 3.

Ecoutez la phrase. Determinez quel proposition est corresponde de cette phrase. Mettez le signe “V”.

Фонограма: C’est l’hiver quand il fait froid.


Картка учня:

  1. C’est l’hiver quand il fait très froid.

  2. C’est l’hiver quand il fait froid.

  3. C’est l’hiver le plus froid.

  4. C’est l’hiver quand il fait froid et le neige couvre les rues.


Засіб контролю: позначення відповідного речення (наприклад: V (B)).

Проаналізувавши критерії оцінювання навчальних досягнень з іноземних мов (Програма для загальноосвітніх навчальних закладів), ми виділили основними видами оцінювання з іноземної мови поточне, семестрове, річне оцінювання та підсумкову державну атестацію. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили, тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання і виставляється єдиний тематичний бал. Під час виставлення тематичного балу результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

Вважаємо необхідним співвіднести рівні навчальних досягнень учнів і критерії оцінювання навчальних досягнень (Додаток В).

Таким чином, ми проаналізували та узагальнили контроль у навчанні ІМ та дослідили контроль та оцінювання рівня сформованості навичок аудіювання в учнів 6-го класу. Також ми співвіднесли рівні навчальних досягнень учнів і критерії оцінювання навчальних досягнень, які зобразили за допомогою таблиці.


2.4 Організація процесу навчання аудіювання у шостому класі


Організація процесу навчання аудіювання визначена у чинній програмі. Відповідно до Типового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів, на вивчення іноземної мови у 6 класі відводиться 2 години на тиждень. Враховуючи тривалість навчального року для загальноосвітніх навчальних закладах II-III ступенів - 190 робочих днів (Закон України «Про загальну середню освіту»), і режим 5-денного робочого тижня (Концепція загальної середньої освіти), отримуємо загальну кількість годин з французької мови у 6 класі – 64.

Як зазначено в Програмі для загальноосвітніх навчальних закладів, на кінець шостого класу учень повинен:

реагувати на запитання, які вимагають відповідей “так/ні” чи інших простих відповідей;

розуміти мовлення вчителя у повільному темпі, з довгими паузами, підтверджені невербальними засобами;

розуміти інструкції, сформульовані ретельно та повільно на вербальному та невербальному рівні;

розуміти діалогічне мовлення в достатньо повільному темпі з довгими паузами та чіткою інтонацією;

розуміти основні ідеї віршованого чи писемного тексту, який звучить у повільному темпі за підтримкою невербальних засобів. Текст побудований на засвоєному матеріалі.

Ми вирішили необхідним розробити тематичний план уроків у шостому класі. Ми розрахували кількість уроків, яка виділяється на рік навчання, а потім вичислили кількість годин вивчення кожної теми і розробили комплекс вправ.

Таким чином, ми проаналізували і узагальнили завдання, які повинен ставити перед собою вчитель, навчаючи учнів шостого класу аудіюванню. Ми розробили тематичний план уроків французької мови у шостому класі.



Висновки


Таким чином ми проаналізували мету і зміст формування мовленнєвої компетенції і, виходячи із завдання дослідження, визначили мету і зміст формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні.

Ще одним завданням, яке ми ставили перед собою, було дослідити лінгво-психологічні особливості аудіювання як виду мовленнєвої діяльності і на їх основі виділили предмет, засіб та спосіб аудіювання як виду мовленнєвої діяльності.

У процесі навчання аудіювання учні обов’язково зіштовхуються з труднощами. Їх наявність є, з одного боку, тією проблемою, вирішення якої призводить до формування навичок аудіювання та розвитку школярів, з іншого боку, вони не повинні перешкоджати навчальному процесу. Визначивши основні труднощі розуміння аудитивного повідомлення і уточнивши труднощі розуміння аудитивного повідомлення для учнів шостого класу, на їх основі виділили фонетичні труднощі у якості основих, а в якості другорядних – граматичні, лексичні та труднощі, зумовлені умовами сприймання.

Ми розглянули та проаналізували етапи навчання аудіювання та визначили етапи навчання аудіювання для учнів шостого класу.

Проаналізувавши всі вправи, які відведені учням шостого класу з аудіювання, ми зрозуміли, що їх недостатньо і розробили свою систему вправ для формування мовленнєвої компетенції учнів шостого класу в аудіюванні.

Ми також дослідили контроль та оцінювання рівня сформованості навичок аудіювання в учнів 6-го класу.



Resumé


Notre étude porte sur un des problèmes les plus actuels et intéressants des méthodes contemporaines d’enseignement des langues étrangères, notamment sur des méthodes de compétence discours d'enseignement des élèves de 6 e année dans l'écoute.

Actualité de la recherche en raison de plusieurs facteurs:

- de nouvelles exigences, la disponibilité des programmes composés d'étudiants 6 ème capacité d'écoute de qualité;

- niveau insuffisant de développement des compétences dans l'écoute des enfants de classe 6 e, ce qui entraîne des difficultés à comprendre les messages auditifs.

L'objet de la recherche est le processus d'apprentissage des compétences discours des étudiants de 6 e année dans l'écoute.

Le sujet de la recherche des méthodes de compétence discours d'enseignement des élèves de 6 e année dans l'écoute.

L'étude est une étude théorique des méthodes de l'enseignement des compétences discours d'élèves de 6 e année à l'écoute et des exercices pratiques pour le développement de la compétence communicative complexe dans la compréhension orale.

Tâche:

1) définir l'objet et le contenu de la compétence discours étudiant en 6 e classe à l'écoute;

2) de clarifier les difficultés de l'enseignement compréhension à l'audition des élèves de 6 e année;

3) des exercices pour développer les compétences de langue des élèves de 6 e année dans l'écoute.

Méthodes:

l'analyse de la littérature scientifique sur les méthodes de compétence discours d'enseignement dans la compréhension orale;

Expérience de la compétence discours formation à l'écoute de compréhension dans les écoles secondaires.

Nouveauté scientifique de la recherche est qu'il est théoriquement prouvé et la méthode d'enseignement de la compétence discours d'élèves de 6 e année dans l'écoute.

La signification pratique réside dans le développement d'exercices pour l'enseignement de la compétence discours d'élèves de 6 e année à l'écoute et sa mise en œuvre dans le cycle de formation.

Nous ésperons que tous nos résultats seront utiliser pendant notre stage à l`école.



Список використаної літератури


1. Бим И.Л., Пассов Е.И. Книга для учителя к учебнику немецкого языка для 9 класса средней школы. – М., 1990. – 96 с.

2. Бим И.Л. Теория и практика обучения немецкому языку в средней школе: Проблемы и перспективы. – М.: Прсвещение, 1988. 256 с.

3. Демьяненко М.Я., Лазаренко К.А., Мельник С.В. Основы общей методики обучения иностранным языкам. – К.: Вища школа, 1984. – 255 с.

4. Державна національна програма «Освіта». Україна ХХІ століття. – К.: Райдуга, 1994. – 61 с.

5. Державний освітній стандарт з іноземної мови (загальна середня освіта) V X класи / керівн. автор. Колективу С.Ю. Ніколаєва. – К.: Ленвіт, 1998. – 32 с.

6. Елухина Н.В. Обучение аудированию в русле коммуникативно - ориентированной методики//Иностр.яз. в школе. – 1989. - № 2. – С.28-36.

7. Зимняя И.А. Психология обучения иностранным языкам в школе. – М.: Просвещение, 1991. – 220 с.

8. Ляховицкий М.В. Методика преподавания иностранных языков. – М.:Высш. школа, 1981. – 159 с.

9. Методика обучения иностранным языкам в средней школе: Учебник / Гез Н.И., Ляховицкий М.В., Миролюбов А.А. и др. – М.: Высш.школа, 1982. – 373 с.

10. Методика обучения немецкому языку в средней школе / Под ред. В.А. Бухбиндера. – К.: Вища школа, 1984. – 201 с.

11. Миньяр-Белоручев Р.К. Методика обучения французскому языку. – М.: Прсвещение, 1990. 224 с.

12. Настольная книга преподавателя иностранного языка: Справочн.пособие Е.А. Маслыко, П.К. Бабинская, А.Ф. Будько и др. – Минск: Вышэйш.школа, 1992. – 445 с.

13. Науково-методичний журнал «Іноземні мови». – К.: Ленвіт (усі номери).

14. Ніколаєва С. Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних Закладах. – К.: Ленвіт, 1999. – 320 с.

15. Програми для середніх загальноосвітніх шкіл. Іноземні мови. 5-11 класи. К.: Перун, 1996. – 32 с.

16. Рогова Г.В., Верещагина И.Н. Методика обучения английскому языку на начальном этапе в средней школе. – М.: Просвещение, 1988. – 223 с.

17. Рогова Г.В., Рабинович Ф.М., Сахарова Т.Е. Методика обучения иностранным языкам в средней школе. – М.: Просвещение, 1991. – 288 с.

18. Шатилов С.Ф. методика обучения немецкому языку в средней школе. – М.: Просвещение, 1977. – 222 с.

19. Monnerie A. Méthode de français langue étrangère. – Paris: Librairie Larousse, 1987.

20. Moreau M.-L., Richelle M. L’acquisition du language. – Bruxelles, 1982. – 261 p.



Додатки


Додаток А


План-конспект уроку французької мови у 6 класі

Тема уроку: «Les saisons».

Цілі:

Практична: формувати в учнів уміння розповідати про пори року та погодні явища, вказуючи до якої пори року вони належать.

Освітня: активізувати у мовленні учнів ЛО: en été, en automne, en hiver, au printemps, au moins de та МЗ: il fait chaud (en été), ознайомити із ЛО: un orage, tomber, nuageux, couvrir, geler, ознайомоти з граматичною структурою le future proche.

Розвиваюча: розвивати навички аудіювання, самостійного мислення та мовленнєві навички учнів із використанням наочності та аудіозаписів уроку;

Виховна: виховувати в учнів почуття захоплення французькою мовою, сприяти формуванню в їх свідомості стійкого інтересу до вивчення предмета.

Обладнання уроку: картинки із зображеням пір року, магнітофон, касета з аудіо записом тексту, різнокольорові картки, таблиця утворення майбутнього часу le future proche, фішки у червоного, оранжевого та жовтого кольору для оцінки роботи учнів.


Схематичний план уроку

Початок уроку

1. Організація класу

2. Мовленнєва зарядка

Основна частина уроку

3. Аудіювання розмови Юлії і її мами про відпочинок на березі моря

4. Виконання післядіалогових вправ

5. Навчання розпізнавання нових ЛО

6. Фонетичне опрацювання нових ЛО

7. Активізація мовного матеріалу попередніх уроків: ЛО: en été, en automne, en hiver, au printemps, au moins de та МЗ: il fait chaud (en été)

8. Ознайомлення з граматичною структурою le future proche

Заключна частина уроку

9. Повідомлення домашнього завдання

10. Підсумки уроку


Час

2 хв.

7 хв.


4 хв.

10 хв.

3 хв.

3 хв.


10 хв.

3 хв.


2 хв.

1 хв.

Хід уроку

Етап, прийом

Зміст роботи

Етап 1.

Початок уроку. Організація класу.

Прийом 1. Бесіда з черговим та учнями класу.

Етап 2.

Мовленнєва зарядка. Розучування вірша .

Прийом 1.

Слухання вірша у виконанні вчителя.










Прийом 2.

Повторення рядків вірша хором за вчителем.


Прийом 3.

Розучування вірша з опорою на ключові слова і схему.





Етап 3.

Аудіювання розмови Юлії і її мами про відпочинок на березі моря.

Прийом

Слухання розмови Юлії та її мами.























Етап 4.

Виконання післядіалогових вправ.

Прийом 1.

Заповнення таблиці по змісту почутого діалога.











Прийом 2.

Завершення речень за змістом.







Етап 5.

Навчання розпізнавання нових ЛО.

Прийом:

Гра “Reconnaissance”




Етап 6.

Фонетичне опрацювання нових ЛО.

Прийом:

Хорове та індивідуальне повторення нових ЛО за вчителем.

Етап 7.

Активізація мовного матеріалу попередніх уроків: ЛО: en été, en automne, en hiver, au printemps, au moins de та МЗ: il fait chaud (en été).

Прийом 1.

Складання коротких діалогів на основі цих ЛО.






Прийом 2.

Гра «Finis la phrase».








Етап 8.

Ознайомлення з граматичною структурою le future proche.

Прийом 1.

З’ясування розуміння учнями способу утворення le future proche. Робота з граматичною схемою і таблицею відмінювання дієслова «aller».




Прийом 2.

Хорове повторення за вчителем.

Етап 9.

Повідомлення домашнього завдання.

Прийом:

Запис домашнього завдання у щоденниках.

Етап 10.

Підсумки уроку.

P: Mes enfants, bonjour! Je suis très contente de vous voir. Comment allez-vous? J’espère que tout va bien. Qui est absent? Merci. Bon, commencons notre leçon. Aujourd’hui on a beaucoup de travail.




P: A la leçon précédente nous avons commence à apprendre la poésie. Je vais vous rappeler cette poésie. Ecoutez attentivement , parce que vous allez l’apprendre par coeur et dessiner ce que vous apprenez.

Quand il fait chaud,

Je mets un chapeau.

Quand il fait froid,

Je reste chez moi.

Quand il fait beau,

C’est un cadeau.

Et quand il pleut,

C’est merveilleux!


P: Maintenant répétez après moi ligne par ligne. Quand il fait chaud.

Cl: Quand il fait chaud. Etc.


P: A present on va apprendre cette poésie par coeur. Utilisez les mots suivants.

На дошці записані слова:

chaud, froid, beau, pleut

а також прикріплена схема:

Quand il fait… je…



P: Alban et Yulia sont en vacances dans les Carpates. Il pleut. La mère de Yulia est à Yalta, au bord de la mer. Elle telephone. Ecoutez comment Yulia décrit les vacances.


- Allô, c'est l'hôtel „Boukovel"?

- Oui, c'est bien ça.

- Je voudrais parler а Yulia ou bien а Alban, s'il vous plaît.

- Ne quittez pas, je vous passe la chambre de Yulia.

- Allô, Yulia, ... c'est maman, ça va bien?

- Tout va bien, mais, malheureusement, il ne fait pas très beau. Il y a peu de soleil et il pleut souvent. Et on attend des orages. Et il ne fait pas très chaud.

Comme c'est bizarre! Vous n’avez pas de chance ! Chez nous, à Yalta, il fait un temps magnifique : 26 degrés à l’ombre. Alors, vous rentrez à Kyiv?

- Pas du tout. On va se promener, on va découvrir la région.

- Sous la pluie?

- Il va peut-être faire beau...

- Dans les Carpates, j'en doute... Alors qu'а Yalta...

- Oui, je sais! А Yalta, il fait toujours beau!

- Eh bien, justement, tu vois, ce soir on va dоner dans le jardin а Aloupka parce qu'il fait très chaud.

- Et nous, on va passer la soirée devant la télé!

  • Ah, bon! Heureusement, vous avez la télé!




P: Et maintenant remplis ce tableau.


Dans les Carpates

A Yalta

Il fait beau.



Il fait chaud.



Il fait mauvais.



Il pleut.



Il y a beaucoup de soleil.



Il y a peu de soleil.



On attend des orages.



P: Finissez les propositions d’après le contenu de l’histoire.

a)Dans les Carpates…

E1:…il ne fait pas tres beau.

b)Chez nous, à Yalta, il fait…

E2:…un temps magnifique.

c)Ce soir on va diner dans…

E3:…le jardin à Aloupka.

d)Et nous, on va passer le soirée…

E4:…devant la télé.

Jouons! Je vais lire les phrases et vous devez reconnaître les nouveaux mots.

Un orage est dans le ciel quand il pleut.

Le neige tombe sur la terre.

Le ciel peut-etre nuageux.

La neige peut couvrir la terre.

Il peut geler en hiver.

P: Je vais nommer les nouveaux mots et vous allez repeater.

P: un orage

Cl: un orage… Etc.




P: Donc, notre thème d’aujourd’hui est “Les saisons”.

Et bien, imaginez-vous que c’est automne maintenant. Vous faites connaissance avec votre ami.

Modèle:

Е1:Salut!

E2 :Salut, ça va ?

E1 :Bien. Quel temps fait-il aujourd’hui ?

E2 :C’est l’autmne.

E1 :Oui, il n’y a plus de fleurs dans les champs.

E2:Et tres souvent le ciel est nuageux.

P: Et maintenant regardez dans la fenetre. On va travailler en choeur.

P: Aujourd’hui le ciel est...

E1: Gris!

E2: Blanc!

E3: Bleu! 

(Вчитель підказує, тримаючи картки відповідних кольорів).

P: Aujourd’hui il fait...

E1 : beau.

E2 : tres chaud.

E3 : du vent.

P: Alors, vous allez écouter beaucoup de phrases avec les verbes au future proche.

Aller

Je vais Nous allons

Tu vas Vous allez

Il va Ils vont

Elle va

On va

P: Regardez ce schema:

Futur Proche

aller” au Present de l’indicatif

+

l’infinitif du verbe conjugué

P: Repetez les phrases d’apres moi:

P: Je vais aller en Crimée cet été.

Cl: Je vais aller en Crimée cet été.

P: Nous allons aller en Crimée cet été.

Cl: Nous allons aller en Crimée cet été.

P: Ouvrez vos cahiers et écrivez le devoir : ex.2,3 p. 54, et apprenez “Mon vocabulaire” p. 59.

P:Vous avez bien travaillé aujourd’hui. Sacha, Yulia et Anna, vous étiez les plus actifs. Je vous donne 10. Olga, Kate, Dima, vous aviez quelques fautes. Vos notes 9. Merci pour votre travail. Bonne chance! A bientôt!




Случайные файлы

Файл
KURS2.DOC
istrel.doc
81992.rtf
80721.rtf
153047.rtf