Особливості навчання учнів різних освітньо-вікових категорій (115998)

Посмотреть архив целиком

14

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Вадима Гетьмана


Кафедра педагогіки та психології







Курсова робота


з Методики викладання економіки на тему:

Особливості навчання учнів різних освітньо-вікових категорій




Виконала:

студентка 3 курсу

6601/1, 5 групи

Іванченко Олена


Науковий керівник:

Савенкова Л.О.





Київ – 2010


Вступ


Власна концепція розвитку економічної освіти в Україні.

Ми в Україні маємо хорошу економічну базу для отримання освіти, але є і недоліки, як то: не всім вона доступна, недостатня кваліфікованість деяких викладачів (оскільки підвищення кваліфікації має проводитися кожні 2-3 роки т.я. зараз іде дуже інтенсивний розвиток концепції навчання в цілому,залучаються технічні матеріали, проводяться тренінги, семінари,конференції), недостатня практика, відсутність наочності. Але головна проблема на мій погляд - недостастатнє фінансування. Оскільки ми вважаємося країною,що розвивається, то можемо простежити,що основні потоки коштів направляються у виробничі галузі, як то видобувна,металопрокатна та ін.. Освіта фінансується, можна сказати, за залишковим принципом, так само як і наукова галузь, це і є найбільший недолік нашої освіти.

Щоб розглянути Структуру економічної освіти розглянемо схему 1.

Економічна освіта кожного – це загальний показник освіченості нації, візитна картка України на міжнародній арені. Доказ того, що ми маємо висококваліфікований народ, досвідчений і з великим потенціалом, можливо саме цей показник колись підніме економіку нашої країни, коли іноземні інвестори будуть вкладати в Україну тому що ми маємо кваліфіковані кадри, які розробляють інноваційні галузі економіки.

Концепція розвитку економічної освіти розробляється для розвитку і використання економічних знань населенням України, для накопичення соціально-економічних знань, раціональне використання їх, формування освіченої особистості, покращення якості життя українського народу і прогресивного розвитку суспільства.

Моя концепція розвитку економічної освіти в Україні полягає в:

По-перше: я вважаю що дошкільнята та учні молодших класах не повинні вивчати економіку оскільки цей предмет потребує певних математичних знань та логічних навичок. В цьому віці діти тільки вчаться елементарним математичним діям та розвивають логічне мислення. Хоча вже у 7-9 років батьки дають їм кишенькові гроші, тобто це перші кроки у економічному менеджменті- «як розподілити наявні ресурси для задоволення своїх потреб»

По-друге: введенні економіки обов’язковим предметом у всіх школах з терміном вивчення 1 рік в одинадцятому класі, якщо математико - економічні предмети не є профільними (оскільки учні після 9го класу вибирають свій подальший профіль) і 2 роки в класах які не вибирають гуманітарну і природничу програми для вивчення.

По-третє: рік вивчення економіки на факультетах з іншими спеціальностями. Та вивчення на протязі всього навчання різних аспектів економіки на факультетах економічної спеціальності .

По-четверте: проведення практики для закріплення отриманих знань оскільки без практики вони швидко забуваються, також це допоможе дізнатися як все відбувається насправді оскільки часто теорія може не співпадати з практикою.

По-п’яте: створення закладів після вузівської освіти для підвищення кваліфікації, бізнес курсів і т.п.

По-шосте оновлення теоретичної бази. Оскільки наше законодавство часто міняється, а вивчення предметів проводить по старих підручниках, які мають неактуальну інформацію на даний момент. Показники є застарілими і неможливими для використання у практичній діяльності,а як вже було зазначено раніше- практика чи не найважливіший етап навчання. Оскільки зараз дуже багато людей отримують саме економічну освіту, то я вважаю це хорошою динамікою, але з іншого боку може відбутися перенасичення пропозиції, тому щоб бути конкурентоспроможним на ринку праці треба мати найновіші дані, бути в курсі процесів що відбуваються на ринку, володіти останніми даними і бути в курсі інноваційних програм та заходів що відбувається, оскільки наш світ зараз дуже мобільний і швидко змінюється наявна в ньому інформація.

По-сьоме: безперечно потрібно розвивати економічну культуру.

Економічна культура формується здебільшого через освіту і виховання. Економічна освіта полягає у формуванні економічних знань, вмінь та навичок господарювання, засвоєння попереднього досвіду у соціально-економічній дійсності. Економічна освіта спрямована на зміну економічної поведінки людей. На відміну від економічного виховання, економічна освіта здобувається лише в навчальних закладах.Тому економічна культура значною мірою залежить від якості викладання економічних предметів в навчальних закладах.

Отже я вважаю,що введення економіки у загальноосвітніх школах є обов’язковим оскільки кожна людина в майбутньому так чи інакше буде стикатися з ситуацією коли ці знання їй знадобляться. Тут і відкривання рахунку в банку і простий похід в магазин, економіка пронизує всі сфери нашого життя, тим паче в нашому законодавстві написано , що економічні знання є головним потенційно необмеженим ресурсом у розвитку українського суспільства і його соціально орієнтованої економіки. Також я можу додати що вивчення економіки розвиває творчий потенціал людини оскільки бувають ситуації які не можна вирішити раціонально та логічно з допомогою підручників та набутого досвіду,до вирішення деяких питань треба підходити творчо та мати широкий кругозір аби все-таки знайти єдине правильне вирішення проблеми. Якщо брати це все до уваги, то всі ці фактори врешті решт приводять з моральної точки зору до певної самореалізації, самоосвіти, саморозвитку особистості, а з матеріальної точки зору навіть до покращення рівня життя в країні.


1. Методична розробка певної економічної теми


Темою своєї курсової роботи я вибрала « Особливості навчання учнів різних освітньо-вікових категорій» оскільки на мою думку вона є найбільш змістовною та необхідною для вивчення, саме в ній закладена основа психології та педагогіки.


2. Соціально-психологічна характеристика вікової групи навчання


Для викладання я вибрала таку вікову групу як старшокласники, оскільки це молоді особистості у віці встановлення і закріплення світогляду, і мені було б цікаво приймати участь у формуванні їх характеру, хоча це звісно велика відповідальність.

Т.М.Яблонська у своїй статті «Проблеми сучасної психології» пише: «Традиційно виокремлюють особистісну, професійну, соціальну, національну ідентичність особистості, а також інші, більш специфічні її види. Різні види ідентичності, виокремлені у численних дослідженнях (Е.Еріксон, М.Марсіа, Х.Ремшмідт, С.Мадді…), виражають багатозначність її змісту. Зокрема,крім вищезгаданих видів це усвідомлювана та неусвідомлювана ідентичність, актуальна та віртуальна, реальна та ідеальна, а також передчасна, дифузна та досягнута ідентичність. Найбільш виразною тенденцією щодо досліджень ідентичності є виокремлення соціального (орієнтованого на соціальне оточення, визначається належністю людини до різних соціальних категорій) і особистісного (орієнтованого на унікальність фізичних , інтелектуальних та моральних проявів людини) аспектів ідентичності.»

Я досліджувала дану тему з книги Гояна Ігора Миколайовича «Психолого-педагогічні особливості розвитку моральної поведінки підлітків»

Отже я можу навести таку соціально - психологічну характеристику старшокласників:

Старшокласники - майже дорослі люди,але за своїм соціальним і матеріальним становищем вони найчастіше ще залежать від батьків і вчителів, вони ще неповністю відчувають на собі відповідальність життя. Що є основною проблемою,що дорослі в цей час ставляться до них як до дітей,а вони самі сприймають себе вже як зовсім дорослими в колі свого спілкування, в цьому, можна сказати, іде основне місце зіткнення у відносинах молоді та батьків, це призводить до виникнення суперечностей, непорозумінь,конфліктів. Зазвичай у такому віці всі відносини будуються більше на емоційному рівні ніж на логічному тому часто може виникати категоричність,нетерпимість, однобокість у судженнях, необґрунтоване заперечення. Все це дорослі називають «перехідний вік» але далеко не всі з цим миряться, намагаються змінити і зламати,що викликає ще більший супротив і часто агресію. Для старшокласників типовим є часті зміни настроїв,високе емоційне напруження,невміння володіти собою. Також характерною рисою людей цього віку є так званий «юнацький максималізм» , коли їм здається,що вони можуть змінити світ,все в їх руках. Це може призвести до неправильного уявлення щодо свого майбутнього,а отже розчарування , погіршення взаємин з друзями, батьками, замикання в собі . Якщо це більш сильна психологічно людина, якщо вона сангвінік чи холерик це може виражатися у зневажливому ставленні до інших, у їх впевненості що вони знають все краще за інших, що вони цілком самостійні та самодостатні, демонструють свої уміння. У юнаків суперечлива поведінка, непослідовна, все це є свідченням активного розвитку особистості і складності процесу переходу від дитинства до зрілості. Також важливими є фізіологічні зміни ,вони також спричинюють ту чи іншу поведінку старшокласника,тому цим не можна нехтувати. Інтенсивність самопізнання у різних людей залежить від соціальних умов, виховання,навчання, також від індивідуальних особливостей, темпераменту, тощо.

Не можна не відмітити, що саме в цьому віці молодь робить вибір щодо подальшої своєї діяльності, вибір професії, університету, і роль викладача тут неабияка, оскільки вибір професії напряму залежить від здібностей і успіхів в тій чи іншій галузі. Завдання вчителя спрямувати учня в правильну сторону, допомогти йому оцінити свої знання,свої сили,а часом навіть допомогти з вибором, оскільки батьки часом можуть не знати про ті чи інші якості своїх дітей, бо вони, наприклад, проявляються тільки в школі. Прикладом може бути ораторський талант.

Ще хотіла б відмітити організацію дозвілля старшокласників,адже ні для кого не секрет. Що в цьому віці, а часом і раніше молоді люди починають вживати алкоголь і тютюнові вироби. Не рідко це є навіть показником «крутості» в класі або інших соціальних групах. З одного це є логічним, і на мою думку через це проходить кожний в силу того, що ці речовини легкодоступні та мають широку рекламу,вони є чимось новим та привабливим, знову-таки викликають відчуття особливості, протистояння системі, що є вже чисто психологічним чинником. Тому я вважаю необхідним проведення обов’язкових лекцій на теми алкоголю, наркотиків та статевих відносин. Власне щодо дозвілля, то доцільними були б гуртки, що розвивали здібності кожного учня а також готували його до вступу в університет, якщо він планує туди вступати, адже бувають випадки, коли учні вибирають інший шлях свого життя,наприклад грають в групі і хочуть досягнути успіху саме в цьому. Я вважаю за необхідне щоб батьки поважали будь-який вибір своєї дитини адже якщо вони будуть наполягати на своїй думці щодо майбутнього їх дитини,то вони можуть зустріти агресію, сильний опір ,а в подальшому навіть зіпсовані стосунки.

Всі ці процеси та психологічний стан молодих людей цього віку є дуже цікавими для мене, тому я би вибрала для викладання саме старшокласників. Треба бути тонким психологом та знати досить багато для того щоб як кажуть «не нашкодити», бо це може призвести до сумних наслідків, а вчитель,викладач несе дуже велику відповідальність в межах своєї компетенції. Також цікавим є прослідковування процесу дорослішання, особливо коли вчитель викладає на протязі 3 і більше років, тоді він ще більше може повпливати на особистість що формується, знову-ж таки важливо щоб цей вплив не призвів до негативних наслідків. Але я впевнена,що знаючи аспекти юнацької психології, їх світосприйняння, можна скерувати молодих людей до руху в «правильну сторону», сторону розвитку, самопізнання та сприймання світу таким,яким він є, без крайнощів і категоричності, оскільки саме молоді люди є підґрунтям для нашого майбутнього.


3. Тематичний план


Підтему яку я візьму для детального опрацювання- це «Характеристика основних освітньо-вікових категорій: провідні види діяльності, соціальна ситуація розвитку, психофізіологічні особливості, потреби, інтереси, мотиви, особливості світогляду, спілкування та інше.» оскільки на мою думку вона найповніше розкриє основний зміст теми.


Назва теми

Кількість годин

Загалом

у тому числі

Лекція

Семінарське заняття

Самостійна робота учнів

1

Основні освітньо-вікові категорії у навчальній діяльності (дошкільнята, молодші школярі, підлітки, старшокласники, студенти, дорослі), їх характеристика, специфіка.

8

2

2

4

2

Характеристика основних освітньо-вікових категорій: провідні види діяльності, соціальна ситуація розвитку, психофізіологічні особливості, потреби, інтереси, мотиви, особливості світогляду, спілкування та інше.

10

2

6

2

3

Психологія планування діяльності. Види планування та характеристика планів. Політика, процедура та правила як основа планування. Планування навчання як основа освіти.


8

2

2

4

4

Зміст навчання та його основні функції

8

2

2

4

5

Мотиви і мотивація навчання.

10

2

6

6

Поняття «ціль діяльності». Основні види цілей. Чинники формування цілей: джерела виникнення, ступінь прозорості і розуміння.


6

2

2

2

7

Система освіти та фактори, що визначають її характер. Вимо- ги суспільства до освіти. Освіта і розвиток людського потенціалу. Функції органів управління освітою.


8

2

2

4

8

Спілкування як основа навчання. Вербальне і невербальне спілкування. Технологія і техніка мовлення.


12

2

4

6

9

Загальні поняття. Соціально-психологічні умови суб’єктів навчальної діяльності. Морально-правова відповідальність.

6

2

2

2

10

Поняття контролю. Функції контролю. Етапи контролю: стандартизація, вимірювання, порівняння, оцінювання як інтерпретація, відмітка як формалізація оцінювання. Цілі, об’єкти, еталони, зміст, види, форми та методи контролю.

10

2

4

4


Загалом

86

20

22

44


4. Актуальність вибраної теми


На мою думку ця тема є однією з найважливіших у курсі педагогіки, оскільки вона є основною для вивчення даного предмету. Вона має свою специфіку та підтеми. Ця тема має також широке практичне застосування,адже саме після її вивчення можна краще дізнатися які є особливості кожного віку,на що треба звертати більше увагу, які завдання і методи навчання краще підійдуть тій чи іншій віковій групі. Ця тема є важливою для кращого розуміння психології та мотивів до навчання учнів будь-якого віку, що їх може зацікавити, а отже зробити учбовий процес більш ефективним та цікавим. Також це є важлива тема і для самопізнання, щоб зрозуміти що є найкращим для вас і виходячи з того розвивати в собі ті якості та таланти, які здаються найбільш привабливими та такими, що знадобляться у майбутньому.

Отже, все вищезгадане є актуальним і необхідним в будь-який час при вивченні психології та педагогіки, оскільки це є основою даних курсів. Ще одним показником я вважаю широке практичне застосування даних знань, з чого роблю висновок що тема є змістовною і необхідною для вивчення.


5. Короткий виклад лекції з теми


Зміст

Методичні прийоми

План лекції:

1 Вступ

2 Основна частина

3 Висновки


Вступ

Людина в своєму розвитку проходить кілька вікових етапів. Кожен з них характеризується певними психічними функціями та ступінню розвитку особистих якостей. Поступове формування інтелектуальної, логічної пам»яті , уваги перетворює всю поведінку людини. Саме особливостями психічного розвитку людського організму зумовлена необхідність використання різних методів викладання для різних вікових груп.

5 хв Задати питання стосовно теми для визначення рівня знань з даної теми та зацікавлення аудиторії

Основна частина

Основні освітньо-вікові категорії та їх характеристика.

Молодший шкільний вік (6-10 років). В шестирічному віці дитину чекає перша велика зміна в житті. Перехід у шкільний вік пов’язаний з рішучими змінами в його діяльності, спілкуванні, відносинах з іншими людьми. Провідною діяльністю стає навчання, змінюється уклад життя, появляються нові обов’язки, новими стають і відносини дитини з оточуючими.

Середній шкільний вік (від 10-11 до 15 років) - перехідний від дитинства до юності. Він співпадає з навчанням у школі другого ступеня (V - IX класи) і характеризується загальним підйомом життєдіяльності та глибокою перебудовою усього організму.

Виховна робота зі школярами середнього віку - важливіша та найскладніша із теперішніх завдань. Педагогам треба глибоко осмислювати особливості розвитку та поведінки сучасного підлітка, вміння поставити себе на його місце в складні та суперечливі умови реального життя. Учень середнього шкільного віку здатен зрозуміти аргументацію, впевнитися в її обґрунтованості, погодитися з розумними доводами.

Щодо фізіології, то саме в цьому віці проходять найсильніші зміни у фізіології підлітка і це не треба ігнорувати, а навпаки, спробувати підготувати до цього дитину.

Старший шкільний вік (15-18 років). Юнацький вік - це період вироблення світогляду, переконань, характеру та життєвого самовизначення. Юнацтво - час самоствердження, бурхливого росту самосвідомості, активного осмислення майбутнього, час пошуку, надій, сподівань. У старшокласників звично яскраво виражено вибіркове відношення до навчальних предметів. Потреба в значущих для життєвого успіху знань - одна із найхарактерніших рис теперішнього старшокласника. Це визначає розвиток і функціонування психічних процесів. Сприйняття характеризується цілеспрямованістю, увага - довільністю та стійкістю, пам’ять - логічним характером. Мислення старшокласників відрізняється більш високим рівнем узагальнення та абстрагування, поступово набуває теоретичну та критичну направленість.

Психологічні особливості молодшого шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності.

Молодший шкільний вік (6-10 років).

Увага молодших школярів недостатньо стійка, обмежена за обсягом. Тому весь процес навчання та виховання дитини початкової школи підкоряється вихованню культури уваги. Шкільне життя вимагає від дитини постійних вправ у довільній увазі, вольових зусиль для зосередження. Довільна увага розвивається разом з іншими функціями, насамперед з мотивацією навчання, почуттям відповідальності за успіх навчальної діяльності.

Пам’ять у молодшому шкільному віці має переважно наглядно-образний характер. Безпомилково запам’ятовується матеріал цікавий, конкретний, яскравий. Однак учні початкової школи не вміють розпоряджатися своєю пам’яттю та підкорити її задачам навчання. Немалих зусиль обходиться вчителям вироблення вмінь самоконтролю при заучуванні, навиків самоперевірки, знань раціональної організації навчального труда.


Психологічні особливості підліткового віку та їх врахування в навчальній діяльності.

Середній шкільний вік (від 10-11 до 15 років)

Сприйняття підлітка більш цілеспрямоване, планомірно та організовано, ніж сприйняття молодшого школяра. Іноді воно відрізняється твердістю та глибиною, а іноді вражає своєю поверховістю. Невміння зв’язати сприйняття оточуючого життя з учбовим матеріалом - характерна особливість учнів середнього шкільного віку. Характерна риса уваги учнів середнього шкільного віку - його специфічна вибірковість: цікаві уроки або нецікаві справи дуже приваблюють підлітків, і вони можуть довго зосереджуватися на одному матеріалі або явищі. Але легка збудливість, інтерес до незвичайного, яскравого часто стає причиною переключення уваги.

В підлітковому віці відбуваються суттєві зрушення в розумовій діяльності. Мислення стає більш систематизованим, послідовним, зрілим. Покращується здатність до абстрактного мислення, змінюється співвідношення між конкретно-образним мисленням та абстрактним на користь останньої. Мислення підлітка набуває нової риси - критичності. Підліток не полягається сліпо на авторитет вчителя та підручника, він намагається мати свою думку, схильний до суперечок та заперечень. Середній шкільний вік найбільш сприятливий для розвитку творчого мислення. Щоб не упустити можливості сенситивного періоду, треба постійно пропонувати учням вирішувати проблемні завдання, порівнювати, виділяти головне, знаходити спільні та відмінні риси, причинно-наслідкові залежності.

Виховна робота зі школярами середнього віку - важливіша та найскладніша із теперішніх завдань. Педагогам треба глибоко осмислювати особливості розвитку та поведінки сучасного підлітка, вміння поставити себе на його місце в складні та суперечливі умови реального життя. Учень середнього шкільного віку здатен зрозуміти аргументацію, впевнитися в її обґрунтованості, погодитися з розумними доводами.

Психологічні особливості старшого шкільного віку та їх врахування в навчальній діяльності.

Старший шкільний вік (15-18 років).

Юнацтво - це період розквіту всієї розумової діяльності. Старшокласники намагаються проникнути в суть явищ природи та суспільного життя, пояснити їх взаємозв’язки та взаємозалежності. Майже завжди це супроводжує прагненням створити власну точку зору, дати свою оцінку подіям, що відбуваються. Своя точка зору не завжди співпадає із загальноприйнятою, це висновок, здобутий власною працею, напругою думки. Самостійність мислення в цьому віці набуває визначного характеру та край необхідна для самоствердження особистості. Дорослі, вчителі часто безапеляційно заперечують наївні, односторонні, далеко ще не зрілі висновки, створюючи своєю безтактністю передумови для конфліктів та непорозумінь.

Бурхливі соціальні події, що сталися за останні декілька років в світі і в нашій країні, перетворення, власною логікою спонукають молодь самостійно робити вибір, особисто орієнтуватися й займати незалежні позиції. Саме життя виробляє у більшості сучасних юнаків та дівчат таку психологію, яка багато в чому відрізняється від психології юнаків, що жили декілька десятків років тому. Це й більш відкритий, навіть сміливий погляд на світ, включаючи постановку й вирішення багатьох проблем морально-етичного характеру, і самостійність - хоч і не завжди правильність суджень, і включення в обговорення таких соціально-політичних, економічних і релігійних проблем, які зовсім ще недавно вважалися не характерними для юнацтва, непедагогічними, ідеологічно невиправданими (наприклад, питання релігії, бізнесу, сексу, поведінка вчителів та батьків, їх критика тощо).

Психологічні особливості студентів та їх врахування в навчальній діяльності.

Учбова діяльність складається з визначених дій, що залежать від того, яку функцію виконує людина, що навчається в педагогічній ситуації.

Це можуть бути наступні функції: пасивне сприйняття і освоєння інформації, що підноситься ззовні; активний, самостійний пошук інформації; організований ззовні направлений пошук і виконання інформації.

У першому разі студента розглядають як об'єкт формуючих впливів педагога. Тоді в основі навчання лежить викладання йому готової інформації, готових знань і умінь на основі методів повідомлення, показ і вимоги до певних вимог студента.

У другому випадку студент розглядається як суб'єкт, що формується під впливом власних інтересів і цілей.

У третьому випадку педагог організує зовнішні джерела поведінки так, що вони формують необхідні інтереси студента, а вже на основі цих інтересів студент здійснює активний відбір і використання необхідної інформації.



1 год








Наводити приклади занять для даного віку, конкретні ситуації що виникають при викладанні у певного віку































Привести приклад з власного життя, запитати чи згодна аудиторія з даним матеріалом




































Задати декілька риторичних питань для стимулювання діяльності








Висновок:

Отже головним завданням лекції було виявити принципову різницю між освітньо-віковими групами, виявити різні підходи та напрямки діяльності працюючи з тією чи іншою групою. Висвітлити проблематику та особливості кожного віку.

5 хв



6. Короткий опис змісту двох завдань


Перше семінарське заняття розроблене мною, має таку структуру:

А) (15 хв) Експресс опитування з даної теми.

Б) (20 хв) Група ділиться на 4 підгрупи і обирає який з факторів мотивації за Г.Розенфельдом (додаток №1) вона проілюструє. Тобто підгрупа після 10 хвилин обговорювання має у вигляді сценки, пантоміми, малюнка або ще якихось засобів пояснити іншим у чому суть даного фактору і після ілюстрування підвести підсумок.

В) (30 хв) Дискусія на тему, яка теорія мотивації є найкращою на основі роздаткового матеріалу,який учні мали переглянути вдома (додаток №2). Група ділиться на 3 інші підгрупи. Одна з яких дає тезу, з поданого матеріалу, друга каже плюс даної тези, третя мінус. Оцінюється володіння матеріалом, вміння вести дискусію.

Г) (5 хв) Підведення підсумків, виставлення оцінок, дання домашнього завдання

Друге семінарське заняття проходить у вигляді бізнес гри:

Ділова гра — метод пошуку рішень в умовній проблемній ситуації. Елементи ділової гри: розподіл за ролями, змагання, особливі правила і т. д. Ділова гра застосовується як метод активного навчання її учасників з метою вироблення у них навиків прийняття рішень в нестандартних ситуаціях, а також як засіб тестування здібностей. Щоб побачити різні види ігор див. схему 2.

Мета проведення: Закріпити вже отриманні знання з теми освітньо-вікові групи, поділитися з учнями цікавими фактами що стосуються теми і цим зацікавити їх в предметі, такий інноваційний вид діяльності найчастіше отримує гарні відгуки в учнів і привертає їх увагу до того, що по-перше предмет може бути цікавим, по-друге він є не суто теоретичним, а і пронизує багато сфер нашого повсякденного життя, як то література, історія, філософія.

Принцип гри: Що?Де?Коли?- Гра на ерудицію та володінням певними знаннями допомагає мобілізувати вже існуючі знання, узагальнити матеріал, вчить концентрувати увагу на головному, виділяти тезиси та бути більш уважними, розвиває логічне мислення, прислухатися одне до одного та приймати рішення. Саме тому я вибрала цей вид гри, бо я вважаю її дуже ефективною на різних етапах навчання

Структура:

А) (5-7 хв) пояснення правил та сутності гри, поділ групи на 3 підгрупи

Б) (5 хв) час на обговорення концепції поведінки групи, вибір назви групи та лідера-представника.

В) (50хв) Проведення гри «Що? Де? Коли?»

Г) (10 хв) Підведення підсумків.

Умови гри:

Звучить питання, командам дається питання на обговорення відповіді,кожен будує логічний ряд відповідей, потім капітан виділяє остаточну на його думку відповідь, яку команда записує на папірці і передає ведучому. Одразу озвучуються невірні відповіді, потім вірна і відповідно до цього ставляться бали по одному балу за кожну правильну відповідь

Питання:

  1. В якому літературному творі російської класики розглядається протистояння різних вікових груп? (Батьки і діти)

  2. В якому віці дитина осмислює себе як дівчинку чи хлопчика? (3 роки)

  3. Який найрозповсюдженіший вид конфліктів виникає у вчителя і учня? (конфлікт непокори)

  4. Який вид проведення уроку є найпоширенішим у молодших класах ?(гра)

  5. Як називають дітей, які імовірно мають надзвичайні таланти/ можливості? (Індиго)

  6. Які методи виховання використовувалися в літературному творі М.Горького «Детство»? (різки)

  7. Про що кажуть, що це «перша брехня з якою зустрічається людина на цьому світі»? (Пустунка)

8) В якому віці в стародавній Спарті хлопців забирали з сімї для тренування? (7 років) бал отримує та команда,чиє число буде найближче

9) Який вид спілкування несе в собі найбільше інформації? (Невербальне)

10) Яку відому фразу сказав Сократ що стосується навчання? (Я знаю тільки те,що я нічого не знаю.)

Кейси:

1) Уявіть себе вже дорослими і ви дізнаєтесь,що вашу дитину ображають однокласники. Ваше завдання – проаналізувавши подану нижче інформацію «що не треба казати» сформулювати те, що треба казати чи робити щоб допомогти вашій дитині владнати дану ситуацію.

Що не треба казати:

- «просто приєднайся до компанії, навіть якщо вони погано до тебе ставляться. Вона навчаться любити тебе». Це не завжди так, навіть якщо дитина вміє витримувати критику, поводитися відповідно до її віку або певним чином починати розмову, її постійно будуть відштовхувати.

- «зовсім необов’язково щоб тебе любили друзі. У тебе є я. Я люблю тебе і завжди буду любити». Хоч це і пов’язано з добрими намірами, але це нереалістично. Дітям все-таки необхідно відчувати що їх приймають хоч якісь однолітки. Зводячи до мінімуму цей факт ви можете тільки сказати цим, що насправді не розумієте її проблему.

- «я збираюся поговорити з батьками цих дітей!» Будьте уважні, бо цим можна навіть зашкодити. У дітей старшого віку це скоріш за все викличе ще більшу відразу. Ви звісно можете змусити інших дітей перестати ображати вашу дитину і знущатися над нею, але ви ніколи не змусите їх полюбити його.

2) Уявіть себе викладачем молодших класів, вам треба розробити задачки на основі прикладу для розвитку логічного мислення молодших школярів на основі знань про специфіку даного віку. Напишіть план своєї діяльності.

Приклади: а) Дімі і його татові разом 40 років. Скільки їм буде разом через 3 роки?

б) Ми знаємо,що Олег народився з 15го по 18 червня. Скільки питань треба задати Олегу щоб дізнатися дату його народження, якщо на питання він може відповідати «так» чи «ні»?

3) Невербальне спілкування

Неверба́льне спілкува́ння — вид спілкування, для якого характерне використання невербальної поведінки і невербальних комунікацій як головного засобу передавання інформації організації взаємодії, формування образу, думки про партнера, здійснення впливу на іншу людину.

До таких засобів належить система знаків, які відрізняються від мовних способами та формою їх виявлення. У процесі взаємодії вербальні й невербальні засоби можуть підсилювати або послаблювати дію один на одного. Мова невербального спілкування є мовою не лише жестів, а й почуттів. Люди використовують для комунікативного зв'язку цілу низку невербальних засобів: погляди, міміку, пози, жести тощо.

Далі наведені приклади невербального спілкування в різних країнах. Уявіть, що ви в іншій країні, не знаєте мови і ви загубилися за допомогою яких невербальних знаків чи яким іншим способом ви запитаєте як вам добратися до вашого готелю?

  • Говорячи про себе європеєць покаже рукою на груди. Японець – на ніс.

  • Коли француз або італієць постукають себе по голові, це означає,що він вважає якусь ідею дурною, але якщо іспанець або британець стукне себе по лобі, це означатиме,що він задоволений собою. Тим самим жестом німець викаже своє обурення, а голландець покаже,що думка йому подобається,але він вважає її трохи божевільною

  • Підняті брови в Німеччині означають захоплення, в Англії- вираз скептицизму

  • В деяких африканських країнах сміх означає вияв подиву або знічення

  • В Алжирі та Єгипті жест зазивання схожий з нашим жестом прощання.

  1. Ви є директором школи. У вашому штаті вчителів є вчителі старої закалки, які викладають більше 20 років. На відкритому уроці ви бачите, що викладач добре подає матеріал, учні його вивчають і більшості розуміють, але ви розумієте, що ефективність низька і треба її покращувати, що учні не зацікавлені у предметі і вчаться тільки тому, що «треба». Завдання до кейсу:

  • Розробіть заходи для покращення мотивації учнів до навчання з даного предмету (предмет оберіть самі).

  • Які види завдань ви порадите використовувати викладачу більш активно?

  • Які заходи потрібні вчителю щоб зацікавити учнів?

  • Як найбільш тактично підійти до даного питання беручи до уваги те, що викладач досвідчений і похилий, працює за своїми методами і не хоче нічого змінювати?

  1. Ви проводите урок історії в 11му класі. Йде обговорення теми другої світової війни. Ви викладаєте матеріал, що наданий в підручнику що стосується ОУН-УПА і свою власну думку. Є учень який не згоден з вашою власною думкою, зав’язується конфлікт на підставі власної думки учня і його безкомпромісності і небажанні слухати думку вчителя. Учень дратується і злиться і врешті решт збирає речі і покидає клас.

  • Опишіть вашу подальшу поведінку і обґрунтуйте її.

  • Чи станете ви повідомляти про даний випадок завуча і батьків учня?

  • Які способи вирішення даної ситуації ви бачите?

  1. Ви директор школи. Учень з вашої школи регулярно прогулює уроки. Склалася така ситуація, що під час учбового часу учень скоїв адміністративне правопорушення. Батьки не знали про те, що учень прогулює школу і покладають всю відповідальність даної ситуації на вас оскільки це сталося в учбовий час. Чи вважаєте ви себе винними і що потрібно робити у даній ситуації, оскільки за вчинене правопорушення вимагається чималий штраф. Чи повинні ви його оплачувати і чи треба і як карати учня? Чи це треба доручити батькам? Яка буде стратегія вашої поведінки – конфліктувати з батьками чи співпрацювати?

  2. Ви вчитель старших класів з охорони безпеки життєдіяльності в курс вашої програми входить тема контрацепції та венеричних захворювань, їх запобігання. Ви помічаєте,що один учень не конспектує вашої лекції, ви питає причину і отримуєте відповіді в якій учень каже, що він зацікавлений в даній темі, але коли батьки побачили перший конспект лекцій з даної теми, то його насварили, сказали: «чому це вас вчать у школі?», нагримали і заборонили приходити на подібні уроки.

  • Яка буде ваша поведінка?

  • Чи треба проводити бесіду з батьками учня?

  • Чи треба повідомляти про цю ситуацію керівництву?

  1. Контроль знань учнів складається з: перевірки — виявлення рівня знань, умінь та навичок; оцінки — вимірювання рівня знань, умінь і навичок; обліку — фіксування результатів у вигляді оцінок у класному журналі, щоденнику учня, відомостях. Такий контроль проводять вчителі, але є також контроль поведінки який проводять батьки. Складається ситуація, коли мати починає дуже сильно контролювати дочку, доходить до того,що влізає у власний простір, читає повідомлення та риється у речах. При чому дочка не давала ніяких для того приводів. Проаналізуйте ситуацію і опишіть які на вашу думку причини її виникнення? Як потрібно вести собі дівчині в даній ситуації і як після цього у них з батьками будуть складатися відносини. Відповідь обґрунтуйте на основі вивченого матеріалу.

  2. Чи легко вирішувати прості задачі?

Катерина Павлова працює в школі перший рік після університету. Вона завжди мріяла бути вчителем. "Мені подобається спілкуватися з моїми учнями, я отримую велику насолоду від того, що пояснюю їм нове і допомагаю ставати старше", - каже Катя.

Є тільки одна проблема - уроки математики. Ще в університеті Катя розуміла, що математика - це не "її" предмет. Але трійка з математики в університеті, в решті решт, завжди була особистою справою Каті. Тут же, в школі, ця "особиста " трійка перетворилася з Катіной проблеми в проблему для 26 дітей. Сьогодні урок не "заладився" з самого початку. 5 учнів запізнилися (урок математики - перший за розкладом, деякі діти живуть далеко від школи і іноді спізнюються). Поки вони, входячи в клас по черзі, шумно влаштовувалися за партами, клас дуже пожвавився. Діти стали перекидатися жартами і втратили інтерес до вправ, які пропонувала їм Катя для усного рахунку. Та й сама Катя сьогодні прийшла в клас після дзвоника (її затримала завуч Інна Романівна) і змушена була протягом декількох хвилин дописувати на дошці завдання для усного рахунку. Нарешті всі приклади були вирішені. Було прикро, що в одному з них Катя сама випадково зробила помилку і виправила вірну відповідь Колі Петрова. Коля не став сперечатися (він не дуже добре рахує), але його сусідка, дуже настирна відмінниця Юля, тут же втрутилася і сказала, що у неї відповідь така ж, як у Колі. Катя розхвилювалася і суворо наказала дітям заспокоїтися і потім порахувати уважніше. Сама ж швидко перейшла до нової теми, потай сподіваючись, що діти про це забудуть. Вона прочитала дітям завдання з підручника: "Хлопчик поклав у коробку 4 олівця. Там їх стало 12. Скільки олівців було в коробці спочатку?". Так як діти ще не заспокоїлися після усного рахунку, вона прочитала завдання ще раз. У класі стало тихіше, і Катя вирішила, що буде краще, якщо відмінниця Юля прочитає завдання ще раз усьому класу. Юля зробила це з задоволенням: вона завжди любила бути на виду. Чесно кажучи, більшість завдань сама Катя вирішувала рівнянням. Їй завжди здавалося, що вирішити "через ікс" швидше і простіше. Тому було незрозуміло, чому на методиці математики було потрібно вирішувати завдання саме по діях. На щастя, подруги навчили Катю вирішувати по діям "формально ", "витягаючи" дії з докладного рішення задачі рівнянням. Оскільки в університеті ніхто і не намагався з'ясувати, чому вона вирішила завдання саме такими діями, "метод" часто спрацьовував.

Ось і зараз Катя швидко склала в розумі рівняння х +4 = 12 і миттєво отримала рішення: 12 - 4 = 8. Але як це пояснити дітям? Завуч суворо наказала не вводити рівняння завчасно, коли Катя радилася з нею про це.

"Хто знає, як вирішувати завдання? " - запитала вона. 7 рук злетіло вгору. Катя розгубилася. "Якщо вони вже знають рішення, чим же їх зайняти, поки я буду працювати з іншими?" - Промайнуло в голові. Троє з викликаних учнів сказали всьому класу абсолютно вірне рішення. Катя поколивалася секунду, але потім все-таки зробила вибір на користь більшої частини дітей, які доки не розуміли рішення. Вона дозволила всім, хто знає рішення, записати його в зошит, а тим, хто не знає, продовжувати слухати пояснення. Краєм ока вона встигла відмітити, що число дітей, що кинулися записувати рішення в зошит, було помітно більшим, ніж 7 учнів, які підняли руки із самого початку.

Катя вирішила зробити ілюстрацію на дошці. Спочатку вона поглянула на картинку в підручнику, де була змальована коробка з дванадцятьма олівцями, і вирішила зробити зображення зручнішим. Вона намалювала всі олівці в один ряд. При цьому вона використовувала крейду двох кольорів (8 олівців червоних і 4 білих) і навіть постаралася красиво намалювати гострі кінчики у всіх олівців. "Ось якими мають бути ваші олівці на уроці малювання", - сказала вона дітям. Учні тут же почали обговорювати, чому олівці на дошці не одного розміру (один товще, інший вище.) і чому всі вони не помаранчевого кольору, як в підручнику. "Діти, це не так поважно!" - намагалася заспокоїти їх Катя. Але дітям чомусь це було поважно. Через пару хвилин стало тихіше, і Катя знову запитала: "Хто тепер зрозумів, як потрібно вирішувати задачу?" Діти мовчали. "Ви бачите білі олівці? Хто їх поклав в коробку?" - продовжувала Катя. Із задньої парти донеслося: "І якому дурневі потрібно чотири білі олівці?". Ясно, це знову Морозів. Коли він в класі, працювати Кате важко із-за постійних смішних реплік, які він кидає по ходу уроку. Адже і нічого і нікого не боїться! "Поглянете, скільки олівців було в коробці, скільки додали, і скільки стало! Як же вийшли ті олівці, які були?" - продовжувала Катя свої спроби. Але останнє питання викликало взагалі якесь гальмування в класі і повис в повітрі. Схоже, що діти просто не розуміли Катю. Навіть відмінники, що давно вирішили завдання, задумалися і з сумнівом поглянули на свої записи. "У чому ж справа? Адже завдання таке легке! Що тут вирішувати?!" - у відчаї думала Катя. Нарешті піднялася одна рука. "Поясни, Петя, як вирішити це завдання" - з полегшенням сказала Катя. Петя вийшов до дошки і записав: 8 + 4 = 12. Катя мовчала. Вона так розстроїлася, що навіть не відмітила, як діти стали переписувати це рішення в зошит. Задзвенів дзвінок. Виявилось, що пояснювати прості завдання набагато складніше, ніж самому вирішувати їх. "Напевно, я даремно стала вчителем", - сумно подумала Катя, виходячи на перерву.

  • прочитайте кейс. Сформулюйте проблему.

  • Як на вашу думку треба було себе поводити викладачу?

  • Що треба робити з Морозовим?

  1. Уявіть себе шкільним психологом. До вас приходить учень і розповідає свою проблему. Таку,що це може стосуватися його безпеки. Розмова звісно проходить конфіденційно. Але ви розумієте, що вам :

А) треба втрутитися в ситуацію, допомогти учню

Б) не злякати його довіру, не зрадити

Якими будуть ваші дії? Чи треба залучати батьків? Чи треба повідомляти керівництво про дану ситуацію?

Додаток №1

Навчання заради навчання, без задоволення від діяльності або без інтересу до предмета викладання.

Навчання без особистих інтересів та користі.

Навчання для соціальної ідентифікації.

Навчання заради успіху або страху невдач.

Навчання з примусу або під тиском.

Навчання, що ґрунтується на поняттях і моральних зобов'язаннях або на загальноприйнятих нормах.

Навчання для досягнення мети у повсякденному житті.

Навчання, що ґрунтується на соціальній меті, вимогах та цінностях.

Додаток №2

Зупинимося на процесійних теоріях мотивації, що ґрунтуються на потребах і пов’язаних з ними чинниками, які визначають поведінку особистостей. Процесійні теорії аналізують те, як людина розподіляє власні зусилля, для досягнення різноманітних цілей, як обирає конкретний вид поведінки. Процесійні теорії не заперечують існування потреб, але вважають, що поведінка людей визначається не лише ними. Відповідно до цих теорій, поведінка особистості є функцією її сприйняття та сподівань, пов’язаних із відповідною ситуацією, і можливих наслідків вибраного людиною типу поведінки.

Є три основні процесійні теорії мотивації: теорія сподівання, теорія справедливості та модель Портера-Лоулера.

Теорія сподівання заснована на припущенні, що людина спрямовує власні зусилля для досягнення певної мети лише тоді, коли впевнена у задоволенні своїх потреб чи досягненні цілі. Мотивація є функцією фактора сподівання “витрати праці задля результатів”, а сподівання “результати – нагорода” і валентності (тобто відносного ступеня задоволення). Найбільш ефективно мотивація досягається, коли люди вірять, що зусилля обов’язково допоможуть досягнути мети і допоможуть отримати цінну винагороду. Мотивація слабшає, якщо ймовірність успіху чи вартість винагороди оцінюється людьми низько.

В рамках теорії справедливості передбачається, що люди суб’єктивно оцінюють відношення винагороди до затрачених зусиль і порівнюють його з тим, що отримали інші працівники за аналогічну працю. Несправедлива винагорода, за їхніми оцінками, приводить до виникнення психологічної напруги. Якщо людина вважає свою працю недооціненою, вона буде зменшувати витратні зусилля. Якщо ж особа вважає власну діяльність переоціненою, то навпаки, залишить обсяг витрачених зусиль на минулому рівні чи навіть збільшить його.

Модель Портера-Лоулера ґрунтується на тому, що мотивація є функцією потреб, сподівань та сприйняття людьми справедливої винагороди. Лаймар Портер та Едвард Лоулер розробили комплексну процесійну теорію мотивації, яка охопила елементи теорії сподівань і теорії справедливості. Результативність праці залежить від затрачених особою зусиль, її характерних особливостей та можливостей, а також оцінки ним власної ролі. Обсяг витрачених зусиль залежить від оцінки цінності винагороди і впевненості в тому, що вона отримається. Згідно моделі Портера-Лоулера результативність праці продовжує задоволення.

Аналіз наукових джерел даної проблематики показав, що першість по праву належить вченим західних країн (В.Зігерт, М. Ланг, Дж.Шоннесі, С.Керролл, Г.Тосі, А.Маслоу, Ф.Герцберг, Д.Макклеланд, В.Врум, К.Левін, Д.Макгрегор та інші ).

Кожна з праць названих авторів і запропоновані ними моделі мотивації мають повне право на детальне дослідження та використання на практиці. Важливе завдання практиків полягає в тому, щоб при правильній організації діяльності індивідів, визначенні потреб віднайти спільність інтересів.

Мотивація не є рівномірним процесом, який від початку до кінця пронизує поведінку індивіда, членів спільноти. Мотивація формується на основі тих різнорідних процесів, які здійснюють функцію саморегуляції на окремих фазах поведінки. Від мотивації залежить, як і в якому напрямку будуть використовуватися різноманітні функціональні здібності. Мотивацією пояснюється вибір між різноманітними можливими діями, між різноманітними варіантами сприйняття і можливим змістом мислення, крім того не пояснюється інтенсивність та наполегливість вибраної діяльності та досягнення її результатів.


Висновок


Глобалізація світової спільноти призводить до якісних змін у всіх сферах життєдіяльності людини, у тому числі і в такій важливій, як загальна освіта. Виховання та підготовка провідника цієї освіти – вчителя, здатного сформувати людську особистість, що відповідала б сучасним вимогам до фахівця і громадянина, вимагає вжиття відповідних заходів щодо удосконаленні системи освіти.

Отже, на мою думку економічна освіта зараз необхідна кожному адже це визначає загальну ерудицію та розвиток людини як особистості. А це я вважаю головним, оскільки саме від того наскільки ви є різносторонньою особистістю, наскільки ви творча особистість залежить ваше майбутнє.

В своїй роботі я роблю акцент на зв'язок теорії з практикою на те, що всі отримані теоретичні знання не мають сенсу,якщо це не закріпити практикою та не вміти правильно їх застосувати. Треба розвивати різні підходи до викладання,освоювати нові методи та займатися інноваційною діяльністю, адже саме за цим майбутнє. Особливе значення я надаю активним методам навчання, оскільки вважаю їх найефективнішими, вони стимулюють інтерес учнів до матеріалу, предмету, дозволяють усім проявити себе. Я вважаю що самореалізація є дуже важливою в процесі навчання, тому переваги активних методів навчання не можна переоцінити.

Ми знаємо основні завдання викладача-менеджера: планування, організація, мотивація,контроль. Але я вважаю, що все-такі найголовніші два- це організація- забезпечити студентів такими видами завдань,щоб вони були зацікавлені в предметі, це значно покращить результативність, а отже і освіченість нації; і мотивація- заходи для підтримки зацікавленості. Ці два фактори найбільше впливають на результати нашого навчання, тому на них треба звертати найбільшу увагу.

Щодо власне курсової роботи - вона складається з вступу, де вкладена моя концепція розвитку економічної освіти в Україні; основної частини- де викладена тема, лекція та семінарські заняття, бізнес гра; кейси- як ще один інноваційний метод навчання; наочність з теми для більшої запам’ятовуваності матеріалу та список використаної літератури.


Список використаної літератури


1 Т.М.Яблонська «проблеми сучасної психології»

2 Аксьонова О. В. Методика викладання економіки: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1998. — С. 5—39, 68—83.

3 Стаття Коулмена Пола «Школа: Коли дитину відштовхують однокласники

4 Нэпп, М. Невербальное общение [Текст]: учеб. пособие/ М. Нэпп, Дж. Холл – Спб.: Прайм - ЕВРОЗНАК, 2006.-512с.

5 N 12/7-4, 04.12.2003, Рішення, Концепція, Міністерство освіти і науки України

Про затвердження Концепції розвитку економічної освіти

6 . Гоян Ігор Миколайович. Психолого- педагогічні особливості розвитку моральної поведінки підлітків: Дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника. - Івано-Франківськ, 1997. - 183л. - Бібліогр.: л. 138-150.

7 Волинкін В.І. «Педагогіка у схемах і таблицях»

8 И. В. Гладких Разработка учебных кейсов. Методические рекомендации для преподавателей бизнес-дисциплин

9 Бізнес ресурс http://www.mbastrategy.ua/

10 Головаха Є.І., Паніна Н.В. Психологія людського взаєморозуміння. - Київ, 1989.

11 Вачевський М. Сучасна економічна освіта у країнах Західної Європи: формування професійних компетенцій //Рідна школа. - 2006. - № 3. - C. 71-74.


Случайные файлы

Файл
27480-1.rtf
42010.rtf
32172.rtf
184314.doc
157838.rtf