Особливості використання комп’ютера під час вивчення розділу "Жива природа" у початковій школі (115637)

Посмотреть архив целиком

Зміст


Вступ

Розділ 1. Особливості вивчення змістової лінії «Жива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі

1.1Методична система вивчення змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі

1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі

1.3 Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів

Розділ 2. Конспекти уроків з природознавства із використанням дидактичних посібників, зроблених за допомогою комп'ютера

Висновки

Список використаної літератури



Вступ


Використання комп’ютера у процесі навчання молодших школярів на окремих уроках різного характеру передбачає покращення загального рівня знань учнів за рахунок певних умов.

Метою курсової роботи є дослідження таких умов використання прикладного програмного забезпечення (ППЗ) для розробки дидактичних засобів.

Завдання роботи:

  1. Ознайомитись із основними джерелами літератури.

  2. Запропонувати своє бачення проблеми.

  3. Розробити власні шляхи використання ППЗ на уроці природознавства.

Об’єкт – навчальна база змістової лінії «Жива природа».

Предмет – дослідження шляхів використання ППЗ у розробці засобів навчання.



Розділ 1. Особливості вивчення змістової лінії «Жива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі


1.1 Методична система вивчення змістової лінії «Жива природа» на уроках природознавства у початковій школі


У 3–4 класах навчальний предмет "Я і Україна" реалізується через інтегрований курс (2 год) або окремі навчальні предмети (по 1 год).

"Природознавство" в 3–4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу "Навколишній світ", який вивчається в 1–2 класах.

Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних зрізних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективних зв’язків із природознавчими курсами, що вивчатимуться в наступних класах.

Головною метою "Природознавства" в 3–4 класах є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності.

Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.

Освітні цілі передбачають формування системи уявлень та понять про предмети і явища природи, взаємозв’язки й залежності між ними; предметних умінь на основі засвоєних природознавчих знань; умінь застосовувати спеціальні методи пізнання природи (спостереження, дослід, практична робота).

Розвивальні цілі спрямовані на розвиток розумових здібностей учнів, що відбувається через оволодіння уміннями розумової діяльності: перцептивної (сприймання), мислительної (логічне і творче мислення), імажинативної (уява), мнемічної (пам’ять), мовленнєвої. А також на розвиток емоційної сфери дітей; їх пізнавальної активності і самостійності шляхом засвоєння узагальнених способів самоуправління (постановка цілей, планування, самоорганізація, самоперевірка і самооцінювання (самоконтроль), самокоригування); здатності до творчості, до самовираження і спілкування в сумісній діяльності.

Виховні цілі пов’язані з вихованням особистісних якостей кожного школяра, його екологічної культури, поведінки, адекватної моральним, етичним, естетичним нормам і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю.

"Природознавство" – це навчальний предмет, провідним компонентом якого є система природознавчих знань. Вони визначають всі інші компоненти змісту, зокрема, сукупність предметних і загально навчальних умінь.

Зміст і його структурування визначаються загальнодидактичними принципами (гуманізації; особистісно зорієнтованого навчання; науковості; наступності; виховного і розвивального навчання; забезпечення позитивної мотивації учіння, створення умов для самореалізації кожного учня, розвитку його творчої самостійності та соціальної активності) і власне природничими принципами (екологічний, краєзнавчий, українознавчий, планетарний, фенологічний),що реалізуються в єдності.

Програму побудовано за змістовими лініями, які визначені Державним стандартом початкової загальної освіти. Вони є програмовими темами: в 3 класі – "Нежива природа", "Жива природа", в 4 класі – "Планета Земля", "Наша Батьківщина – Україна", "Рідний край".

Зміст тем "Нежива природа" і "Жива природа" (3 клас) включає систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів

  • неживої природи (світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, ґрунт)

  • живої природи (рослини, тварини, гриби, дроб’янки, людина)

та зв’язки й залежності між ними. Природничі знання та вміння названих тем закріплюються, розширюються, поглиблюються, конкретизуються, а головне – застосовуються у наступних темах як опора для розкриття змісту нових понять і встановлення найпростіших закономірностей у природі, чим забезпечується цілісне відображення природи у свідомості молодших школярів. Так, у темах "Наша Батьківщина – Україна" і "Рідний край" компоненти неживої і живої природи розглядаються в межах України і рідного краю, а закономірні зв’язки встановлюються на рівні природних комплексів: природних зон України і природних угруповань рідного краю.

Програма має екологічну спрямованість.

Питання охорони природи пронизують увесь зміст, а також вивчаються як самостійні теми.

Спеціальними методами пізнання природи (дослід, практична робота, спостереження) та вміннями користуватися приладами (термометр, гномон, компас тощо) учні оволодівають не в окремих темах, а в процесі вивчення відповідного змісту всього курсу.

Такий підхід до розробки змісту забезпечує його розвивальний характер, оскільки оволодіння ним потребує активної навчально-пізнавальної діяльності кожного учня.

Розглянемо докладніше, як досліджувана нами змістова лінія реалізується, які теми включає і в якому напрямку вони розглядаються.

Жива природа (22 год)

Зелене диво Землі – рослини. Різноманітність живих організмів на Землі. Значення рослин у природі. Цінність рослин для людей (практична, естетична, моральна, валеологічна, пізнавальна). Види рослин.

Зовнішня будова рослин. Рослини – живі організми. Рослини – джерело поживних речовин і кисню на Землі.

Дерева, кущі, трав’янисті рослини. Хвойні й листяні рослини. Однорічні, дворічні та багаторічні рослини.

Різноманітність рослин у природі (квіткові рослини, хвойні рослини, папороті, хвощі, мохи, водорості).

Розмноження рослин. Умови росту і розвитку рослин.

Довкілля рослин. Пристосування рослин до різних умов життя і до захисту від винищення у природі.

Охорона рослин.

Екскурсії: ознайомлення з різноманітністю рослин у природі; пристосуванням рослин до різних умов життя; із збереженням і охороною рослин.

Досліди: визначення умов росту і розвитку рослин.

Практичні роботи: розпізнавання різних видів рослин; розпізнавання органів рослин; виявлення у рослин ознак пристосування до різних умов життя і до захисту від винищення у природі.

Тварини живі організми. Види тварин. Значення тварин у природі. Цінність тварин для людей (практична, естетична, моральна, валеологічна, пізнавальна)

Різноманітність тварин у природі (звірі, птахи, плазуни, земноводні, риби, комахи).

Живлення тварин. Ланцюги живлення у природі Причини руйнування ланцюгів живлення.

Розмноження тварин у природі.

Довкілля тварин. Пристосування тварин до добування корму й захисту від ворогів.

Охорона тварин.

Екскурсії: ознайомлення з різноманітністю тварин у природі, пристосуванням тварин до різних умов життя, з охороною тварин.

Практичні роботи: розпізнавання тварин різних груп.

Гриби. Дроб’янки. Значення грибів і бактерій у природі, їстівні та отруйні гриби. Корисні та хвороботворні бактерії. Правила гігієни.

Людинаживий організм. Відмінність людини від інших живих організмів. Місце людини в природі.

Органи тіла людини. Шкіра. її значення. Гігієна шкіри.

Скелет і м’язи. Постава. Зміцнення скелету і м’язів.

Органи травлення. Гігієна харчування. Догляд за зубами.

Органи дихання. Турбота про чистоту повітря.

Органи кровообігу. їх значення в організмі Зміцнення серця.

Нервова система та органи чуття (зір, слух, нюх, смак, дотик). Гігієна органів чуття.

Практичні роботи: вивчення будови шкіри, роботи м’язів, об’єму легенів; значення органів чуття; підраховування пульсу залежно від фізичного навантаження; правила чищення зубів.

Основні навчальні досягнення на кінець року з досліджуваної нами змістової лінії:

Учні повинні знати :

  • групи рослин (водорості, мохи, папороті, хвойні і квіткові; дерева, кущі, трав’янисті; однорічні, дворічні, багаторічні), їх окремі найхарактерніші ознаки;

  • умови росту і розвитку рослин; деякі ознаки пристосування рослин до різних умов життя;

  • групи тварин (звірі, птахи, плазуни, земноводні, риби, комахи; травоїдні, хижі, всеїдні), їх характерні ознаки;

  • деякі ознаки пристосування тварин у природі;

  • будову тіла людини, його найважливіші органи та їх значення; правила особистої гігієни;






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.