Метод бесіди як засіб формування природничих знань дітей молодшого шкільного віку (115447)

Посмотреть архив целиком

ЗМІСТ


ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи бесіди як методу навчання в початковій школі

1.1 Поняття бесіди та її роль в освітньо-виховному процесі

1.2 Види бесіди та їх характеристика

РОЗДІЛ 2. Методика організації та проведення бесіди на уроках природознавства

2.1 Вимоги до проведення бесіди на уроках природознавства

2.2 Використання бесіди на різних етапах уроку в процесі вивчення курсу «Я і Україна»

РОЗДІЛ 3. Діагностика та аналіз педагогічного досвіду вчителів ЗОШ №54 міста Львова

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП


Бесіда – один з найпоширеніших методів, засобів комунікації, що використовується вчителями початкових класів на всіх уроках, під час проведення виховних годин, організації екскурсії, будь – яких заходів тощо.

За допомогою системи запитань діти залучаються як до відтворення знань, так і до активної розумової діяльності. Вдало побудована бесіда спонукає учнів до висловлення власних міркувань, оціночних суджень. Це дозволяє виявити якість і глибину засвоєння навчального змісту, рівень мислення і здібностей дітей. Тим самим забезпечується постійний зворотний зв’язок, на основі якого здійснюється контроль і коригування процесу навчання. Крім того, сприймання учнями оцінки вчителем своїх знань та умінь, зіставлення їх зі змістом запитань і завдань з відповідями інших учнів привчає школярів до самоконтролю, формує їх самооцінку.

Постановка запитань активізує учнів, дозволяє залучати до роботи дітей з різною підготовкою, враховувати їхні індивідуальні можливості.

Бесіда як метод навчання поділяється на види, до неї ставляться вимоги та має свої особливості щодо використання на уроках природознавства у початковій школі. Під час бесіди вчитель за допомогою системи цілеспрямованих питань підготовляє учнів до сприйняття нового матеріалу, на основі спостережень і життєвого досвіду молодших школярів спонукає робити висновки, узагальнення, здобуваючи при цьому нові знання. Бесіда дозволяє також забезпечити систематичне повторення і закріплення вивченого матеріалу.

Бесіда – це складний спосіб організації пізнавальної діяльності учнів. Особливість цього методу навчання полягає у тому, що інформація сприймається завдяки поставленим питанням, які стимулюють учнів до пізнання чогось нового чи відтворення раніше вивченого.

Бесіда як метод навчання має зовнішні ознаки, особливості структурних компонентів і свої особливості методики, що зумовлені внутрішньою стороною бесіди.

На основі вище сказаного темою курсової роботи було обрано проблему методу бесіди як засобу формування природничих знань дітей молодшого шкільного віку.

Об’єкт - бесіда.

Предмет – особливості методу бесіди.

Мета – дослідити використання методу бесіди на уроках природознавства у початковій школі.

Завдання: 1. Розкрити теоретичні основи бесіди як методу навчання початкові школі.

2. Визначити вимоги до проведення бесіди на уроках природознавства.

3. Окреслити використання бесіди на різних етапах уроку в процесі вивчення курсу «Я і Україна».

4. Проаналізувати використання бесіди на уроках природознавства вчителями.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕСІДИ ЯК МЕТОДУ НАВЧАННЯ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ


1.1 Поняття бесіди та її роль в освітньо-виховному процесі


З усіх форм живого слова найефективнішою для учнів молодших класів є бесіда – діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу.

Бесіда – діалогічний метод навчання, за якого вчитель із допомогою вдало поставлених питань спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу [5, с. 278].

Німецький педагог А. Дістервег зазначав, що будь-який метод поганий, якщо привчає учня до простого сприймання або пасивності, і добрий в тій мірі, в якій пробуджує в ньому самодіяльність [14, с. 352].

Бесіда є одним із активних методів навчання, реалізується за допомогою чотирьох типів дидактичного діалогу: «вчитель – учень», «учень – учень», «учень – підручник», учень – комп’ютер». Більш поширений перший вид діалогу. Діалог «учень – учень» використовують у найактивніших формах бесіди: парній і груповій роботі на уроці, дискусії, диспуті. Діалог «учень – підручник» належить до групи методів самостійної роботи, використовується в процесі навчання і самонавчання. Діалог «учень – комп’ютер» досить ефективний метод, але за умови повної комп’ютеризації процесу навчання.

Метод навчання бесіда – це складний спосіб організації пізнавальної діяльності учнів. Особливість цього методу навчання полягає у тому, що інформація відтворюється або сприймається школярами частинами, у формі запитання – відповідь. Таким чином, основним «інструментом» у бесіді є запитання.

Постановка запитань активізує учнів, дозволяє залучати до роботи дітей з різною підготовкою, враховувати їхні індивідуальні можливості. Диференціація запитань створює ситуацію успіху, яка підтримує увагу та інтерес до навчання.

В бесіді можуть брати участь всі учні. Місце бесіди в навчальному процесі визначається ціллю уроку, характером навчального матеріалу, запасом знань, що є в учнів. Бесіда тісно пов’язана з методами і прийомами роботи, які вчитель планує використовувати на уроці, - робота з картою, картиною, таблицею, статтею чи малюнком в підручнику, переглядом кінофільмів тощо.

Особливість цього методу навчання полягає у тому, що інформація відтворюється або сприймається школярами частинами, у формі запитання – відповідь. Якщо поза увагою дітей залишається хоч одна частина змісту,знання стають фрагментарними, втрачається їхня сутність, у дітей зникає інтерес і бажання працювати.

В навчально - виховному процесі бесіда відіграє важливу роль. Під час проведення бесіди учні вступають в діалог з вчителем, а для цього необхідно використати їм свій досвід, засвоєні раніше знання (в школі чи в позашкільний час). В ході такого діалогу учні намагаються обґрунтувати, перевірити чи довести те завдання, яке перед ними ставиться. Під час бесіди діти можуть відкривати щось нове, зіставляти відоме і невідоме, здобувати нові знання [18, с. 194]. Разом з тим, бесіда дозволяє активізувати учнів під час уроку, пригадати раніше засвоєний матеріал, повторити, закріпити чи вивчити нову тему. За допомогою бесіди можна залучити учнів до активного обговорення поставленого завдання.

Отже, бесіда – це діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу, яка завдяки вдало поставлених питань, дозволяє залучити учнів як до відтворення знань. Так і до активної розумової діяльності. Цей метод може реалізуватися завдяки чотирьом видам дидактичного діалогу, найпоширенішим з яких є «вчитель – учень». Бесіда дозволяє залучити до діяльності на уроці дітей , незалежно від їхнього рівня підготовки та індивідуальних можливостей, що сприяє досягненню високих результатів у навчально – виховному процесі.


1.2 Види бесід та їх характеристика


У навчальному процесі розрізняють різні види бесіди. За призначенням у навчальному процесі розрізняють бесіду вступну, бесіду-повідомлення, повторення, контрольну[ 20, с. 154].

Вступну бесіду проводять з учнями як підготовку до лабораторних занять, екскурсій, до вивчення нового матеріалу. Мета вступної бесіди – відновити в пам’яті ті знання, які були отриманні ними раніше в ході навчання чи набуті самостійно, і на їх основі підготувати дітей до активного сприйняття нового матеріалу. Така бесіда зазвичай проводиться на початку вивчення теми чи розділу.

Бесіда-повідомлення базується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів, документів.

На основі спостережень бесіду проводять, щоб забезпечити вірне сприймання учнями навколишньої дійсності, сформувати правильне поняття й уявлення про предмети і явища природи. Послідовно ставлячи запитання, вчитель пропонує дітям уважно розглянути предмет, спрямовує їхню увагу на головні ознаки предмета або явища, допомагає сформулювати результати спостережень, зробити висновки.

Для того, щоб виявити, як учні зрозуміли зміст виконаного досліду, пояснити причину спостережуваного явища, з'ясувати, який висновок можна зробити, де буває подібне явище в природі, де використовується тощо, бесіду проводять на основі дослідів. Проведенню такої бесіди передує пророблення дослідів учнями під керівництвом учителя.

Бесіду на основі прочитаної статті проводять, щоб виявити, як діти розуміють описаний дослід, явище, особливості предмета або господарської діяльності населення певної місцевості. Учитель ставить запитання, за допомогою яких виявляє знання учнів, систематизує і доповнює їх.

Бесіду-повторення використовують для закріплення навчального матеріалу. Ця бесіда дозволяє вчителю в роботі з учнями виділити найбільш суттєві моменти у питанні, що вивчається, встановити більш широкі і глибші зв’язки між вивченими явищами природи. Головна мета – узагальнити і систематизувати знання, підвести учнів до відповідних висновків [8, с. 50].

Контрольну бесіду використовують для перевірки засвоєних знань. Завдяки такій бесіді можна перевірити на якому рівні засвоєно навчальний матеріал і вчитель може зробити висновок, який матеріал необхідно опрацювати ще раз.

За характером діяльності учнів у процесі бесіди виділяють такі її основні види: репродуктивна, систематизуюча, евристична, катехізисна.


Случайные файлы

Файл
181140.rtf
77939.doc
24218.rtf
112697.rtf
136678.rtf




Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.