Досвід роботи вчителя фізкультури (115052)

Посмотреть архив целиком

Вступ

Організація і методи дослідження

Розділ 1. Досвід роботи вчителів в організації навчальної діяльності

1.1 Особливості занять у сільській малокомплектній школі

1.2 Планування уроків з музичною стимуляцією

1.3 Навчання метання на уроках

1.4 Розвиток рухових якостей на уроках

Розділ 2. Досвід роботи вчителів у позаурочній та позашкільній діяльності

2.1 Клуб атлетичної гімнастики

2.2 Проведення днів здоров'я

Розділ 3. Методика проведення уроків фізичної культури з використанням рухових ігор

3.1 Урок фізичної культури в 1-му класі

3.2 Урок фізичної культури у 2-му класі

Розділ 4. Експериментальна частина

Висновки

Список використаної літератури



Вступ


Однією з першорядних проблем нашого буття є проблема здоров'я нації. Виняткову роль у її розв'язанні відіграє фізичне виховання, яке водночас є важливим засобом формування особистості.

Про незадовільне використання школою можливостей цього предмета свідчить хоча б те, що лише 2 % випускників прилучаються до фізичного самовдосконалення. Інтерес дітей до уроків фізичної культури помітно знижується, починаючи з шостого—сьомого класів. Причини та кого становища — у відсутності зацікавленого ставлення до фізичної культури з боку більшості керівників шкіл, учителів-предметників, батьків.

Чимало претензій є й до самих вчителів фізичного виховання, якості їхніх методичних знань, підготовленості до розв'язання освітніх, оздоровчих і виховних завдань, до розвитку ініціативи і самостійності учнів. Часто вчителі ототожнюють фізичне виховання з фізичною підготовкою дітей. Фізичну культуру вони розглядають через призму фізичних вправ, поза полем зору залишаючи інші її елементи. Десятиліттями теоретики та методисти фізичного виховання проголошували одне, а в шкільній практиці відбувалось інше, часто зовсім протилежне. Тому з перших кроків молодий вчитель (а інколи вже й студент-практикант), забуваючи те, чому його вчили, і продовжуючи "традиції", діяв за існуючими в школі шаблонами. Та й сама науково-методична думка часто формувалась на засадах адміністративної педагогіки.

Процес відродження української національної школи сприяє зміні ставлення фізичного виховання. Його слід віднести до пріоритетних напрямів розвитку освіти.

Важливе значення у цій сфері діяльності мають загальнолюдські гуманістичні цінності, що полягають, зокрема у впливі не тільки на здоров'я і фізичну досконалість а й передусім на духовний світ, культуру людини, її світосприйняття, емоції, моральні принципи, естетичні смаки.

Сьогодні кожен педагогічний колектив повинен визначити місце фізичної культури в загальній системі освіти, її роль у зміцненні здоров'я учнів, підвищенні їхньої працездатності, формуванні звички вести здоровий спосіб життя тощо.

Сьогоднішній час — час новаторів. І кожен справжній вчитель — це, по суті, особлива школа. Правом створити власну школу, виходячи з конкретних умов, контингенту дітей, традицій регіоні користуються вже не поодинокі вчителі, і це слід вважати одним з найважливіших завоювань українського відродження.

Актуальність курсової роботи полягає в тому, щоб з`ясувати, як досвід роботи вчителів може бути використаний у власній роботі кожного вчителя, це сприяє в свою чергу більш повному розумінню перспектив розвитку та творчуому пошуку вчителів.

Предмет дослідження – досвід роботи вчителів фізичної культури.

Об`єкт дослідження – навчально-виховний процес з фізичної культури в школі.

Метою курсової роботи є: сформувати уявлення про досвід роботи вчителів фізичної культури на сучасному рівні розвитку освіти.

Задачі курсової роботи:

  1. З`ясувати значення досвіду вчителів фізичної культури в організації навчального процесу;

  2. Визначити педагогічні інновації проведення шкільних уроків;

  3. Вивчити місце рухових ігор в навчальному процесі;

  4. Охарактеризувати досвід деяких напрямків позашкільної виховної роботи вчителя фізкультури.



Організація і методи дослідження


Для розв`язання поставлених задач застосовувалися такі методи дослідження:

  • теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел;

  • опитування вчителів;

  • анкетування вчителів;

  • метод експертних оцінок.

Теоретичний аналіз передбачав вивчення досвіду вчителів, використовуючи журнали „Физическая культура в школе" (рос.) та „Фізичне виховання в школі" (укр.).

Вивчення досвіду застосування рухових ігор в початкових класах м. Чернігова здійснювали шляхом бесід з вчителями фізичної культури шкіл № 1, 2, 3, 12, 15, 29, 33. Нами була складена анкета з 15 питань та роздана вчителям для проведення опитування. В опитуванні приймали участь 15 вчителів фізичної культури початкових класів.

У процесі дослідження вивчався рівень популярності рухових ігор в початкових класах міських шкіл.

На основі незалежних оцінок щодо рухових ігор результати були узагальнені і зведені в таблицю.



Розділ 1. Досвід роботи вчителів в організації навчальної діяльності


1.1 Особливості занять у сільській малокомплектній школі


Кожен учитель фізичної культури в сільській школі - і вчитель, і вихователь, і тренер, і наставник в одній особі. Від того, як він справляється з виникаючими численними проблемами, як зуміє поставити навчальну і позакласну фізкультурно-оздоровчу роботу в школі, залежить успішне вирішення задачі зміцнення здоров'я учнів.

Урок фізичної культури як був, так і залишився головною ланкою в системі фізичного виховання загальноосвітньої школи. Він є для всіх учнів обов'язковою формою занять. Зміст і форма його проведення в значній мірі обумовлюють рівень фізичної підготовленості і спортивної захопленості школярів. Дуже важливо, щоб він поряд із загальноприйнятими задачами мав інструктивну спрямованість і стимулював учнів до самостійних занять як у школі, так і будинку [2].

Підвищити ефективність уроку фізичної культури винятково важливо. Не тільки рівень фізичних навантажень повинний хвилювати вчителі, але і те, які знання, уміння і навички учень придбала на уроці, що від них залишилося до наступних занять, як він них реалізував у повсякденному житті, як них використовує в інших видах діяльності. Повідомлення учнем знань у виді інформації, "натаскування" їх з метою розвитку фізичних якостей і рухових навичок здається найкоротшим шляхом, що веде до мети. Але якщо ми хочемо більшого, ніж просто навчити тим або іншим рухам, якщо нам важливо, щоб учень навчився самостійно знаходити шлях, що веде до мети, те просто навчити його щось робити - недостатньо, потрібно ще, щоб він "навчився учитися робити".

Практикою переконливо доведено, що успішність формування умінь і навичок значною мірою залежить від ступеня усвідомлення дітьми задачі, що ставиться перед ними. Свідомість же припускає розуміння і прийняття учнем того, що від нього хочуть, а також наявність умов для самостійних дій. Тільки виконавських якостей учня, нехай навіть він добре фізично підготовлений, явно недостатньо. Перспективніше прагнути до розвитку в школярів творчості, ініціативи, самостійності.

Як по-справжньому зацікавити дитину фізичною культурою, сформувати звичку самостійно і регулярно займатися фізичними вправами? Як прищепити смак до здорового способу життя? Як допомогти школяреві в його прагненні до гармонічного фізичного розвитку? Ці і багато інших питань постають перед учителем фізичної культури. Відповісти на них однозначно не можна. Кожний шукає свій шлях у роботі з учнями у відповідності зі своїми можливостями й умовами роботи. У сільській школі є свої підходи при рішенні цих проблем [7].

Зупинимося на роботі школи, характерної для сільської місцевості, де невелика кількість учнів і, як правило, відсутній спортивний зал. Відсутність спортивного залу в малокомплектних школах компенсується наявністю спортивної пришкільної площадки або спеціально обладнаного місця для занять фізичними вправами.

Пришкільна спортивна площадка повинна мати пряму бігову доріжку довжиною 80-110 м, кругову доріжку 180-200 м, волейбольні, баскетбольну площадки, футбольне поле, місце для рухливих ігор, стрибкову яму. Цілком під силу зробити місце для підтягувань, віджимань в упорі, найпростіші тренажери. Чим більше устаткування, спортивного інвентарю, тим цікавіше і різноманітніше заняття.

Для занять лижної і кросової підготовкою бажано мати маркіровану трасу з відрізками різної довжини. При поганій погоді доцільно використовувати шкільні коридори. У шкільному коридорі завжди можна знайти місце для гімнастичного мата, гімнастичного "козла", установити знімну (або "постійну") поперечину, стіл для настільного тенісу і т.д. Це дасть можливість проводити заняття в непогожу погоду.

Фізичні вправи, проведені на відкритому повітрі протягом усього навчального року, особливо коштовні тим, що в цьому випадку ефективніше здійснюється загартовування організму, підвищується його опірність до простудних захворювань.

Крім того, фізичні вправи, виконувані на пришкільній ділянці, спортивній площадці, на місцевості з різним рельєфом, створюють сприятливі умови для різнобічної фізичної підготовки учнів. Різноманітні умови, у яких проводяться вправи на свіжому повітрі, значно розширюють в учнів коло рухових навичок. Діти учаться переборювати природні перешкоди, орієнтуватися в новій обстановці, одержують можливість виявляти велику активність, самостійність, ініціативу в діях у порівнянні з заняттями в спортивному залі.






Чтобы не видеть здесь видео-рекламу достаточно стать зарегистрированным пользователем.
Чтобы не видеть никакую рекламу на сайте, нужно стать VIP-пользователем.
Это можно сделать совершенно бесплатно. Читайте подробности тут.